Господарський суд Запорізької області

09 лютого 2024, 12:31

До відома сторін у справі № 908/3485/23 (суддя Горохов І.С.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд», 72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гоголя, буд. 136А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2024 Справа №908/3485/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 6

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд», 72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гоголя, буд. 136А

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) учасників справи

суть спору

22.11.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд» про стягнення заборгованості за договором № ЕЗ-98/2021 від 30.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу в розмірі 230 009,36 грн, з яких: сума основного боргу в розмірі 186 072,49 грн, інфляційні втрати в розмірі 35 045,46 грн, 3% річних у розмірі 8891,41 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2023 справу № 908/3485/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 30.11.2023 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.

05.12.2023 на адресу Господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» про усунення недоліків позовної заяви.

11.12.2023 ухвалою суду відкрито провадження у справі № 908/3485/23, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 10.01.2024 відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.

Запропоновано позивачу у строк до 24.01.2024 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно із вимогами ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 09.02.2024, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані відповідачем.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позов обґрунтовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії. За період з січня по квітень 2022 року відповідачем спожиту електричну енергію на суму 186 072,49 грн. Позивач просить стягнути суму основного боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат.

Відзив та документи, докази в обґрунтування відзиву до суду не надходили.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено:

Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Згідно з Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 року № 2263-IX.

Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб – 21.11.2022.

Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/203, затвердженого Законом України від 07.02.2023 № 2915-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного тану в Україні» продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

На час вирішення спору в суді воєнний стан продовжено.

Відповідно до п. 21 Розділу ІХ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції".

Відповідно до ст. 12¹ Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі судової влади з посиланням на вебадресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному вебпорталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов’язків.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» місто Мелітополь адміністративний центр Мелітопольської міської територіальної громади відноситься до Тимчасово окупованої Російською Федерацією території України з 25.02.2022.

Згідно із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.11.2023 місцезнаходженням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд» є: вул. Гоголя, будинок 136А, м. Мелітополь, Запорізька область, 72313, Україна.

Копія ухвали направлена на електронну адресу відповідача – akvibud2018@gmail.com та розміщено на офіційному сайті Господарського суду Запорізької області, про що свідчить роздруківка з сайту.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 09.02.2023.

Сторони у справі будуть повідомлені про ухвалене судове рішення у даній справі відповідно до вимог ч. 2 ст. 12¹Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

30.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-Будівельна компанія «Акві-Буд» (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № ЕЗ-98/2021 (договір).

Умови Договору розроблені відповідно до Закону України «При ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (ПРРЕЕ) з урахуванням Закону України «Про публічні закупівлі».

Терміни, що вживаються в Договорі використовуються в розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ.

Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником.

Відповідно до пункту 2.1 договору, постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Розділом 3 Договору унормовано умови постачання електричної енергії за Договором.

Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві до Договору (Повідомлення про намір укласти Договір), яка є Додатком до цього Договору. Споживач разом із заявою до Договору (Повідомленням про намір укласти договір) та не пізніше 01 грудня кожного поточного року надає Постачальнику на погодження відомості про розмір очікуваного щомісячного споживання електричної енергії на відповідні розрахункові періоди наступного року (Додаток 3.1 до Договору) (п. 3.1 Договору).

Споживач надає Постачальнику Повідомлення з обсягом купівлі-продажу електричної енергії на розрахунковий місяць до 10-00 19 числа місяця, що передує розрахунковому, засобами електронної пошти. В повідомленні зазначається заявлений місячний обсяг постачання електричної енергії Споживачу (п. 3.3 Договору)

У випадку, якщо Споживач не надав Постачальнику у розрахунковому періоді жодного Повідомлення з обсягом купівлі-продажу електричної енергії, то постачання електричної енергії Споживача здійснюється відповідно до обсягів очікуваного споживання електричної енергії, яка надається однією Стороною іншій за формою відповідно до Додатку 3.1 до цього Договору (п. 3.3.2 Договору).

Споживач щоденно, не пізніше 10 години дня, наступного за днем постачання, надає Постачальнику інформацію щодо фактичного обсягу споживання за попередню добу, а до 10 числа місяця, наступного за звітним, надає повну інформацію за місяць постачання. У випадку відсутності таких даних Постачальник використовує дані, отримані з платформи ММЗ, або дані, надані Оператором системи розподілу. На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Постачальника послуг комерційного обліку (Оператора комерційного обліку) Постачальник до 12 числа місяця, наступного за місяцем поставки складає, підписує і скріплює печаткою попередній Акт приймання-передачі електричної енергії та направляє його Споживачу. Після визначення Адміністратором розрахунків (НЕК «Укренерго») всіх небалансів та визначення фактичного споживання, але не пізніше 90 днів з моменту закінчення періоду постачання, Постачальник готує коригуючий акт приймання-передачі електричної енергії (п. 3.4 Договору).

Споживач протягом 2 робочих днів з дати одержання Актів приймання-передачі електричної енергії зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі (п. 3.5 Договору)

У випадку невиконання обов'язку, передбаченого п. 3.5 Договору, електрична енергія вважається поставленою та прийнятою Споживачем від Постачальника у відповідному звітному місяці на підставі даних Постачальника та/або документів та/ або інформації, які складаються та/або надаються Постачальником послуг комерційного обліку до врегулювання розбіжностей відповідно до Договору або в судовому порядку (п. 3.6 Договору)

Відповідно до пункту 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються згідно з Додатком 2 до Договором, згідно з умовами якого для площадок вимірювання Споживача, віднесених у встановленому нормативними документами порядку, що підтверджується оператором системи до групи «б», прилади обліку яких не є інтервальними, вартість електричної енергії, що поставляється, розраховується таким чином:

Vф* (РДН + 0.12) грн/кВт/год без ПДВ + Vф * Тосп + Vф * Тоср, де

Vф - фактичний обсяг постачання електричної енергії місяця постачання, МВт/год;

Тосп - тариф на послуги з передачі електричної енергії, який встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики та оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі інтернет у триденний термін після затвердження його Регулятором;

Тоср - тариф на послуги з розподілу електричної енергії, який встановлюється Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Згідно з пунктом 5.4 договору розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.

Оплата рахунка Постачальника, відповідно до пункту 5.6 договору, має бути здійснена Споживачем у терміни, визначені у Додатку 2 до договору, а саме - до 20 числа місяця, наступного за місяцем постачання.

Відповідно до пункту 5.5 договору, оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору.

За умовами пункту 5.7 договору у разі порушення Споживачем строків оплати за цим договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. У випадку порушення строків оплати Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що складає подвійну облікову ставку НБУ від суми прострочення за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 7.2 Договору Споживач зобов'язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору, раціонально використовувати електричну енергію, не допускати несанкціонованого споживання електричної енергії.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несіть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 13.1 договору, договір укладається на строк з 01 січня 2022 року та діє до 1 грудня 2022 року. В частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання Споживачем таких зобов'язань.

На виконання Договору позивач поставив, а Відповідач прийняв електричну енергію за період січень - квітень 2022 року у загальному обсязі 53 715 кВт*год на суму 229 201,89 грн, а у розрізі по місяцям:

- у січні 2022 року в обсязі 15 715,00000 кВт*год на суму 81 055,45 грн з ПДВ згідно Акту приймання-передачі № 00000000468 від 31.01.2022. Відповідачем здійснено оплату за поставлену електричну енергію у січні у сумі 81 055,45 грн 10.02.2022.

- у лютому 2022 року в обсязі 11 065,00000 кВт*год на суму 57 071,50 грн з ПДВ згідно Акту № 00000006204 від 28.02.2022;

- у березні 2022 року в обсязі 15 237,00000 кВт*год на суму 78 590,00 грн з ПДВ згідно Акту № 00000008377 від 31.03.2022;

- у квітні 2022 року в обсязі 11 178,00000 кВт*год на суму 50 410,99 грн з ПДВ згідно Акту № 00000011955 від 30.04.2022.

Зазначені Акти приймання-передачі електричної енергії та рахунки на оплату були надіслані Споживачу, проте, вказані Акти відповідачем не підписано та позивачу не повернуто, вмотивованої відмови від їх підписання не надано. Акту розбіжностей не надходило. Оплати за поставлену електричну енергію у лютому, березні та квітні 2022 року не надходило.

Постачальником повторно направлено зазначені вище Акти приймання-передачі електричної енергії та рахунки на оплату № 118947 від 28.02.2022 на суму 57 071,50 грн, 121391 від 31.03.2022 на суму 78 590,00 грн, 125177 від 30.04.2022 на суму 50 410,99 грн на офіційну електронну пошту споживача mail@mlt.gov.ua.

Відповідач оплати за спожиту електричну енергію не здійснив, Акти не повернув, вмотивованої відмови від підписання не надав.

На час звернення позивача до суду заборгованість за спожиту електричну енергію становить 186 072,49 грн.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами першою, четвертою статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Засади організації та експлуатації енергосистем відповідно до статті 92 Конституції України визначаються виключно законами України.

Згідно з преамбулою Закону України «Про ринок електричної енергії» останній визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Частинами першою - шостою статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до пункту 3.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії».

Відповідно до Законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та «Про ринок електричної енергії» Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» (позивач) є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з постановою НКРЕКП від 13.11.2018 року № 1409.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії споживачу, яким узгодили предмет договору, умови постачання, якість постачання електричної енергії, ціну та порядок розрахунків, порядок обліку та оплати електричної енергії, права та обов'язки споживача та постачальника, відповідальність сторін, порядок зміни електропостачальника, порядок розв'язання спорів та форс-мажорні обставини, строк дії договору тощо.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

За умовами пункту 13.1 Договору цей договір укладається на строк з 01 січня 2022 року та діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині оплати за спожиту електричну енергію та оформлення всіх необхідних документів на виконання даного Договору до повного виконання.

Договір підписаний представниками споживача та постачальника та скріплений печатками сторін.

Укладений Договір за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду {далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.

Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору \ постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Згідно із частинами першою, другою статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку АКО в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 311 (далі - ККОЕЕ).

Пунктами 8.6.1, 8.6.2 ККОЕЕ встановлено, що зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

За умовами п. 8.6.9 ККОЕЕ у разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.

Відповідно до 8.6.15 ККОЕЕ дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та у розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

Згідно з п. 9.14.1 ККОЕЕ АКО має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Згідно з 12.4.4. ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції щодо ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, припинення електропостачання, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ППКО, обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та передачі даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії.

З 1 січня 2019 року відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (ідентифікаційний код юридичної особи 5396638) є оператором системи розподілу та здійснює ліцензійну діяльність щодо розподілу (передачі) електричної енергії на підставі постанови НКРЕКП № 1415 від 13.11.2018.

Відповідно до даних АТ «Запоріжжяобленерго» обсяг розподілу електричної енергії Споживачу - виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області, становить: січень 2022 року - 15 715 кВт*год; лютий 2022 року - 11 065 кВт*год; березень 2022 року - 15 237 кВт*год; квітень 2022 року - 11 178 кВт*год.

Листом від 28.11.2023 ПуАТ «Запоріжжяобленерго» повідомило позивачу про обсяг електричної енергії поставленої ТОВ «ПБК «Акві-Буд» у розрахункових періодах січень-квітень 2022 року.

На підставі зазначених даних. Позивач проводить нарахування за спожиту електроенергію Споживачем відповідно до вимог ПРРЕЕ, тобто обробляє надані ОСР показники споживача у взаємозв'язку з вартістю електричної енергії.

Надані ОСР сертифіковані дані комерційного обліку є обов'язковими для постачальника та споживача.

На підставі сертифікованих даних комерційного обліку, наданих ОСР, позивачем складено акти приймання-передачі електричної енергії № 00000000468 від 31.01.2022, № 00000006204 від 28.02.2022, № 00000008377 від 31.03.2022, № 00000011955 від 30.04.2022.

10.11.2023 постачальником на офіційну електронну пошту відповідача akvibud2018@gmail.com повторно направлено Акти приймання-передачі електричної енергії та рахунки на оплату за зазначеними розрахунковими періодами.

Відповідно до пункту 3.5 договору, споживач протягом 2 робочих днів з дати одержання Актів приймання-передачі електричної енергії зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі.

У випадку невиконання обов'язку, передбаченого п. 3.5 договору, електрична енергія вважається поставленою та прийнятою Споживачем від Постачальника у відповідному звітному місяці на підставі даних Постачальника та/або документів та/ або інформації, які складаються та/або надаються Постачальником послуг комерційного обліку до врегулювання розбіжностей відповідно до договору або в судовому порядку (п. 3.6 договору).

На день вирішення спору в суді відповіді не надходило.

Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (п. 8 ст. 181 Господарського кодексу України).

Таким чином, підписані в односторонньому порядку Акти приймання-передачі електричної енергії № 00000000468 від 31.01.2022, № 00000006204 від 28.02.2022, № 00000008377 від 31.03.2022, № 00000011955 від 30.04.2022 є такими, що погоджені споживачем та є належним доказом в частині постачання електричної енергії.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною першою статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною другою статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Споживач, відповідно до пункту 7.2 договору, зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 2 додатку 2 до договору оплата за поставлену електричну енергію має бути здійснена споживачем до 20 числа місяця, наступного за місяцем постачання.

Відповідно, за спожиту електричну енергію у лютому місяці 2022 року термін здійснення оплати закінчився 20 березня 2022 року; у березні 2022 року термін здійснення оплати закінчився 20 квітня 2022 року; у квітні 2022 року термін здійснення оплати закінчився 20 травня 2022 року.

Згідно з частиною другою статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов'язань у зазначеній сфері визначено статями 229-232, 234, 343 ГК України та нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку {якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини другої статті 625 ЦК України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі № 916/190/18, постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 року у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 905/587/18.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.

Позивач крім суми основного боргу просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 35 045,46 грн за загальний період квітень - жовтень 2023 року та 3 % річних у розмірі 8891,41 грн на суму боргу за період з 21.03.2022 по 21.11.2023.

Перевіривши наведені розрахунки позивачем, суд погоджується з їх нарахуванням.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Враховуючи вище наведені обставини, надані докази та норми чинного законодавства України, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати зі спати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд» (вул. Гоголя, буд. 163А, м. Мелітополь, Запорізька область, 72313, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 41400018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» (вул. Івана Мазепи, буд. 6, м. Київ, 01010, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 36716332) суму основного боргу в розмірі 186 072,49 грн (сто вісімдесят шість тисяч сімдесят дві гривні 49 коп.), інфляційні втрати у розмірі 35 045,46 грн (тридцять п’ять тисяч сорок п’ять гривень 46 коп.), 3% річних у розмірі 8891,41 грн (вісім тисяч вісімсот дев’яносто одна гривня 41 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд» (вул. Гоголя, буд. 163А, м. Мелітополь, Запорізька область, 72313, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 41400018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп» (вул. Івана Мазепи, буд. 6, м. Київ, 01010, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 36716332) судовий збір у розмірі 2760,11 грн (дві тисячі сімсот шістдесят гривень 11 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 лютого 2024 року.

Суддя І. С. Горохов

Електронна копія рішення Господарського суду Запорізької області №908/3485/23 від 09.02.2024 міститься в мережі Інтернет за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Дата розміщення інформації на сторінці Господарського суду Запорізької області на офіційному вебпорталі «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет 09.02.2024.