Господарський суд Запорізької області

19 лютого 2024, 15:02

До відома Донецької міської ради по справі №908/2568/15-г (суддя Боєва О.С.)

УХВАЛА

12.02.2024 Справа № 908/2568/15-г

м.Запоріжжя Запорізької області

За заявою Акціонерного товариства “НОРД” про поновлення строку для пред’явлення до виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2015 у справі №908/2568/15-г

за позовом: Публічного акціонерного товариства “НОРД”

до відповідача: Донецької міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державної казначейської служби України

про стягнення 12 778 296,40 грн

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Самойленко О.П.

За участю представників сторін:

від позивача (заявника): не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

від третьої особи: не з’явився

ВСТАНОВЛЕНО:

01.02.2024 до Господарського суду Запорізької області від Акціонерного товариства “НОРД” надійшла заява (вх. № 2449/08-08/24 від 01.02.2024) про поновлення строку для пред’явлення до виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2015 у справі № 908/2568/15-г.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.02.2024 заяву передано на розгляд судді Смірнову О.Г.

Враховуючи відрядження судді Смірнова О.Г. з 08.08.2022 до Господарського суду Київської області для здійснення правосуддя, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2024 заяву про поновлення строку для пред’явлення до виконання виконавчого документа у справі № 908/2568/15-г визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 02.02.2024 заяву прийнято до розгляду, призначено судове засідання з її розгляду на 12.02.2024. Запропоновано відповідачу та третій особі надати письмове пояснення/заперечення з викладенням своєї позиції по суті заяви.

Представники учасників справи в судове засідання не з’явились, про причини неявки суду не повідомили. Відповідач та третя особа письмових пояснень/заперечень з викладенням своєї позиції по суті заяви не надали.

За змістом частини 2 статті 329 Господарського процесуального кодексу України, неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання.

.На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд заяви за наявними матеріалами, за відсутності представників сторін.

Заява Акціонерного товариства “НОРД” про поновлення строку для пред’явлення до виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2015 у справі №908/2568/15-г мотивована наступним. В провадженні Господарського суду Запорізької області знаходилась справа № 908/2568/15-г за позовом Публічного акціонерного товариства “НОРД” до Донецької міської ради про стягнення заборгованості в сумі 12 778 296,40 грн за Договором купівлі-продажу б/н від 24.07.2013. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.06.2015 у справі № 908/2568/15-г позов задоволено. Стягнуто з Донецької міської ради на користь Публічного акціонерного товариства “НОРД” борг в сумі 12 778 296,40 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 73 080,00 грн. На виконання рішення 13.07.2015 видано відповідний наказ. З дати видачі наказу позивач неодноразово намагався пред'явити виконавчий документ до виконання, але наказ дотепер залишається невиконаним, що підтверджується наступними доказами:

- 04.11.2015 Державною казначейською службою України повернуто наказ Господарського суду Запорізької області без виконання з підстав відсутності у Донецької міської ради відкритих рахунків;

- 02.03.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження, що підтверджується Постановою про відкриття виконавчого провадження.

- 21.03.2016 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно, що належить боржнику -Донецькій міській раді у межах суми звернення стягнення 12 851 376,40 грн;

- 24.06.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Україні прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. В даній постанові зазначено, що в ході проведення виконавчих дій встановлено, згідно відповіді Державної фіскальної служби від 22.03.2016, відсутність у боржника відкритих рахунків у банківських установах;

- після повторного звернення позивача до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби, виконавчий документ було повернуто стягувачу без прийняття до виконаним (Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 26.12.2016р. № 702/4-І6П/8136). У даному Повідомленні зазначено, що на Державну казначейську службу України покладено обов'язок виконання рішень суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державне підприємство, установа, організація;

- 11.01.2017 позивач звернувся до Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області з заявою про відкриття виконавчого провадження. 24.01.2017 Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області надіслало лист щодо направлення документів до управління Державної казначейської служби у м. Краматорськ Донецької області;

- 08.02.2017 Управлінням Державної казначейської служби у м. Краматорськ Донецької області надано позивачу лист № 05-16/158 про повернення наказу Господарського суду Запорізької області без виконання з тих підстав, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами казначейства, оскільки відповідач не має рахунків в управлінні ДКСУ у м. Краматорськ та останнім не обслуговується;

- 10.07.2017 Управлінням Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області повернуто наказ Господарського суду Запорізької області без виконання;

- 17.10.2017 ухвалою Господарського суду Запорізької області задоволено скаргу позивача на дії Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області щодо повернення наказу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2015 без виконання. Визнано незаконними дії Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області щодо повернення наказу від 13.07.2015 у справі №908/2568/15-г. Зобов’язано Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області прийняти наказ Господарського суду Запорізької області від 13.07.2015 у справі №908/2568/15-г до виконання;

- ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.10.2017 ПАТ “НОРД” відмовлено у задоволені заяви про поновлення строку для пред’явлення до виконання наказу від 13.07.2015 по справі №908/2568/15-г у зв’язку з тим, що строк пред’явлення виконавчого документа до виконання не сплив, оскільки з 05.10.2016 набрав чинності новий Закон України “Про виконавче провадження”, яким встановлено трирічний строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- 20.12.2018 рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/4756/18 відмовлено у задоволені позову позивача до відповідачів: Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області, Донецької міської ради, Донецької обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди у розмірі 13 001 376,40 грн. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі №910/4756/18 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 12.09.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі № 910/4756/18 залишено без змін.

Також позивач (заявник) зазначив, що зареєстрований у м. Крамоторськ Донецької області, територіальна громада якого відноситься до територій можливих бойових дій. Частина документів зберігається в м. Краматорськ, тому у позивача були обмежені можливості в поновленні виконавчого провадження раніше. Вважає, що поважність причин пропуску строку для пред’явлення наказу до виконання обумовлена, зокрема: неможливістю відкриття виконавчого провадження через отримання чисельних відмов від різних служб та органів; дією на всій території України воєнного стану з 24 лютого 2022 та реєстрацією позивача на території можливих бойових дій (частина документації позивача, зокрема щодо даної судової справи знаходиться у м. Краматорськ).

Розглянувши матеріали заяви, оцінивши представлені в обґрунтування заяви докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковими до виконання.

Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 12 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У пункті 5 розділу XIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (набрав чинності 05.10.2016) зазначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Отже наказ суду від 13.07.2015 у даній справі № 908/2568/15-г, з урахуванням прийнятого в новій редакції Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII, повинен був бути пред’явлений до виконання протягом трьох років, про що суд також зазначав в ухвалі від 24.10.2017, тобто в строк - до 07.07.2018, зважаючи, що рішення набрало законної сили 07.07.2015.

Відповідно до судової практики Європейського суду судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві “Скордіно проти Італії” (Scordinov. Italy), №36813/97).

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін (“Іммобільяре Саффі” проти Італії”, заява 22774/93, 28 липня 1999 року, §63).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною права на суд, а ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (рішення “Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово порушував питання про те, що суд не може безпідставно поновлювати процесуальні строки. Так, в рішенні ЄСПЛ “Пономарьов проти України” Суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.

В рішенні ЄСПЛ “Устименко проти України” Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН “Про захист прав людини та основоположних свобод”).

Враховуючи вищевикладене, сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, має вживати відповідних заходів щодо звернення у встановленому порядку до органів примусового виконання судового рішення на підставі виданого судом виконавчого документа у встановлений законом процесуальний строк.

За змістом статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред’явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Отже вказана норма пов`язує можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

З наведеного слідує, що заява про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Визначальним при оцінці поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання є встановлення моменту, з якого стягувач мав реальну можливість пред'явити відповідний наказ до виконання.

За відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали реалізувати право для пред’явлення виконавчого документа до виконання до закінчення строку, встановленого Законом для такого пред'явлення, причини пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання не є поважними.

Отже господарський суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. При цьому, причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник зазначив, що з дати видачі наказу неодноразово намагався пред’явити виконавчий документ до виконання, про що суду надані відповідні документи, однак отримував відмову від різних служб та державних органів. Також посилався на обмеження можливості поновлення виконавчого провадження у зв’язку із дією на всій території України воєнного стану з 24 лютого 2022 та реєстрацією позивача на території можливих бойових дій і знаходженням частини документації позивача, зокрема щодо даної судової справи, у м. Краматорськ.

Як встановлено вище, наказ Господарського суду Запорізької області від 13.07.2017 у справі №908/2568/15-г міг бути пред`явлений до виконання у строк до 07.07.2018, тоді як з наданих заявником доказів вбачається, що останнього разу стягувач звертався до органу виконання з метою виконання рішення суду по справі № 908/2568/15-г ще у 2017 році. При цьому, останньою дією, пов’язаною з виконанням рішення суду у даній справі було повернення 10.07.2017 Управлінням Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області наказу Господарського суду Запорізької області без виконання (лист від 10.07.2017 вих. № 02-29/198).

Інших доказів, які б свідчили про вчинення починаючи з 2018 року позивачем дій щодо звернення до органів виконання з наказом суду по справі №908/2568/15-г для подальшого його виконання, заявником не надано. Належних та допустимих доказів неможливості звернення до органу виконання починаючи з 2018 року й по даний час суду також не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, останніми ухвалами у даній справі № 908/2568/15-г за заявами стягувача, розглянутими судом по суті та пов’язаними з виконанням рішення у ній, були ухвали Господарського суду Запорізької області:

- від 17.10.2017, якою було задоволено скаргу позивача на дії Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області щодо повернення наказу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2015 без виконання, визнано незаконними дії Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області щодо повернення наказу від 13.07.2015 у справі №908/2568/15-г та зобов’язано Управління Державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області прийняти наказ Господарського суду Запорізької області від 13.07.2015 у справі №908/2568/15-г до виконання;

- від 24.10.2017 ПАТ “НОРД”, якою було відмовлено у задоволені заяви про поновлення строку для пред’явлення до виконання наказу від 13.07.2015 по справі №908/2568/15-г у зв’язку з тим, що строк пред’явлення виконавчого документа до виконання не сплив, оскільки з 05.10.2016 набрав чинності новий Закон України “Про виконавче провадження”, яким встановлено трирічний строк для пред’явлення виконавчого документу до виконання.

Посилання заявника на ту обставину, що частина документації зберігається в м. Краматорськ, тому у позивача були обмежені можливості в поновленні виоканчого провадження раніше, суд вважає неспрожними, з огляду на наступне.

В матеріалах справи № 908/2568/15-г містяться всі документи (в копіях), пов’язані з виконанням рішення у даній справі, на які посилається заявник та які були надані ним до заяви про поновлення строку для пред’явлення наказу до виконання, що є предметом даного судового розгляду. Так, первісно документи надавались позивачем до його заяви про поновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу у справі № 908/2568/15-г до виконання, поданої до суду ще 30.08.2017, за результатами розгляду якої було постановлено ухвалу від 24.10.2017, та до скарги на дії Управління Державної казначейської служби України, поданої до суду 01.08.2017 з урахуванням додаткових пояснень до неї (подані до суду 26.09.2017).

Щодо послання заявника про його звернення з позовом до Господарського суду м. Києва з вимогами до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, Управління Державної казначейської служби України в м. Донецьку Донецької області, Донецької міської ради, Донецької обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди у розмірі 13 001 376,40 грн (справа № 910/4756/18), суд зазначає, що вказане звернення з позовом до Господарського суду м. Києва не є поважною причиною пропуску строку для пред’явлення наказу від 13.07.2015 у даній господарській справі № 908/2568/15-г до виконання.

З огляду на викладене, є безпідставним посилання заявника на зберігання документації в м. Краматорську (територіальна громада якого відноситься до територій можливих бойових дій), що в свою чергу унеможливило своєчасне звернення до органу виконання, оскільки під час розгляду справи № 910/4756/18 судами різних інстанцій протягом 2018-2019 років досліджувались докази подані позивачем, зокрема документи, що стосуються невиконання наказу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2015 по справі №908/2568/15-г.

На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку про відсутність поважних причин пропущення строку для пред’явлення наказу до виконання і відповідно підстав для задоволення заяви позивача (стягувача).

Керуючись ст.ст. 232, 234, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства “НОРД” про поновлення строку для пред’явлення до виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2015 у справі №908/2568/15-г - відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.02.2024.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (повного тексту ухвали) в порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва

До відома Донецької міської ради по справі №908/2568/15-г (суддя Боєва О.С.)