До уваги Аліухамму Тауфіка у справі № 908/3724/23 (суддя Дроздова С.С.)!

До уваги Аліухамму Тауфіка у справі № 908/3724/23 (суддя Дроздова С.С.)!

 

 

  номер провадження справи  27/326/23         

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 26.02.2024                                                                                              Справа №  908/3724/23

 м. Запоріжжя Запорізької області  

 

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” (01001,             м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570)

до відповідача: Аліухамму Тауфіка (вул. Брюлова, буд. 17-Б, м. Запоріжжя, 69068, РНОКПП 2595522317)

про стягнення 104 852 грн 58 коп.

 

без виклику сторін

 

УСТАНОВИВ:

 

Акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк” звернувся до суду з позовом до Аліухамму Тауфіка про стягнення 91 709 грн 68 коп. заборгованості за кредитом по  договору б/н від 20.11.2020, 13 142 грн 90 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023 позовні матеріали № 908/3724/23 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми 104 852 грн 58 коп., беручи до уваги те, що справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 25.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3724/23, присвоєно номер провадження 27/326/23. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 25.12.2023 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 17.01.2024.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

            Ухвала Господарського суду Запорізької області від 25.12.2023 про відкриття провадження була направлена за адресою реєстрації відповідача - вул. Брюлова, буд. 17-Б, м. Запоріжжя, 69068, однак не була вручена та повернулася до суду з відміткою поштової установи “за закінченням встановленого терміну зберігання”.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно з п. 3, 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом також враховано, що за приписами ч. 1 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, ухвал господарського суду про надання дозволу органам Антимонопольного комітету України на проведення перевірки суб’єктів господарювання, об’єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю та/або вчинення передбачених законодавством про захист економічної конкуренції процесуальних дій у вигляді проведення огляду, накладення арешту, опломбовування (опечатування), вилучення, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 908/3724/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача  про відкриття провадження у справі № 908/3724/23.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ст. 178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв’язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 26.02.2024.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

 

УСТАНОВИВ:

 

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України, далі ЦК України,  цивільні права особа  здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

З огляду на статтю 509 ЦК України вбачається, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана  вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 ЦК України договір – є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір – це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на  встановлення, зміну або припинення цивільних  прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються  загальні положення про зобов’язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі.  Змістом договору є, власне, ті умови, на яких  сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на  себе зобов’язань.

Приписами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що  визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб’єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

20.11.2020 між Акціонерним товариством Комерційним банком “Приватбанк” (позивач, Банк за договором) та Фізичною особою-підприємцем Аліухамму Тауфіком (відповідач, Клієнт за договором) укладено кредитний договір  (далі – Кредитний договір), шляхом підписання заявки на отримання послуги “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”.

Вказана заява була підписана відповідачем шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису відповідно до приписів Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” та Закону України “Про електронні довірчі послуги”

Вказаною заявою Клієнт - Аліухамму Тауфік просить надати кредит за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький” шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку UA433133990000026002055705823(IBAN - ) на наступних умовах: мета кредиту -поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта; вид кредиту -овердрафтовий кредит; мінімальний розмір ліміту - 10 000 UAH; максимальний розмір ліміту - 100 000 UAH; розмір відсоткової ставки - 25,5 % річних; розмір щомісячної комісії (в т.ч. в пільговий період) - 0,5% від суми суму максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта за звітній місяць; пільговий період - до 55 днів від дати початку використання кредитних коштів та діє до 25 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо; строк користування кредитом 12 місяців.

Підписанням цієї Заявки Клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до розділу “ 1.1. Загальні положення” та підрозділу “ 3.2.6. Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”” Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ “Приватбанк” у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови) становлять Кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.

Також, підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”. Розмір Ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.

Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання Клієнтом цієї Заявки шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису у Приват24 для бізнесу.

Примірник цього Договору направити Клієнту наступним способом:  у Системі “Приват24 для бізнесу” Клієнт підтверджує ознайомлення із розділом “ 1.1. Загальні положення”, а також підрозділом “ 3.2.6. Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”” Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку за адресою https://privatbank.ua, у редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, а саме: 3.2.6. Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”.

Відповідно до п. 3.2.6.1.1 Кредитного договору Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту, далі - Ліміт, на поточний рахунок Клієнта, далі - Кредит на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг, далі - Умови або Договір, в обмін на зобов’язання Клієнта з повернення Кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни.

Пунктом 3.2.6.1.2 Кредитного договору розмір Кредиту, який може бути наданий Клієнту складає від 10 000 до 100 000 гривень.

Умовами п. 3.2.6.1.3 Кредитного договору сторони узгодили, що Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Дебетове сальдо по поточному рахунку Клієнта – це сума грошових коштів, перерахованих Банком на підставі розрахункових документів Клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишок на поточному рахунку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня.

Згідно п. 3.2.6.1.4 Кредитного договору Клієнт приєднується до Договору шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання послуги “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”, далі – Заявка, в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису, далі - КЕП), що разом з цими Умовам та Правилами становлять Кредитний договір. Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в Банку, приєднується до Послуги шляхом підписання Заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП. Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту.

Пунктами 3.2.6.1.5, 3.2.6.1.6, 3.2.6.1.7, 3.2.6.1.8 Кредитного договору сторони узгодили, що Ліміт встановлюється Банком на кожний операційний день. Розмір Ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України. У випадку зниження Банком Ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, Клієнт зобов’язується здійснювати погашення Кредиту в порядку передбаченому п. 3.2.6.3.5. цього Договору. Сторони узгодили, що для повідомлення Клієнта про розмір Ліміту, його зміну та узгодження інших змін до цього Договору, Банк на свій вибір здійснює повідомлення Клієнта: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Систему Приват24 для бізнесу, SMS-повідомлення або інші засоби). Сторони узгодили, що Банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який із способів, визначених цим пунктом, для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені Банком згідно цього Договору. Сторони узгодили, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Приєднавшись до цих Умов, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6. цього Договору. Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту приєднання Клієнта до Договору. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених цим Договором, за відсутності заперечень Клієнта, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк у порядку, передбаченому п. 3.2.6.5.1. цього Договору.

Відповідно до пунктів 3.2.6.2.1.1, 3.2.6.2.1.2, 3.2.6.2.1.4 Кредитного договору Банк зобов’язаний здійснювати платежі Клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку на підставі його розрахункових документів у межах Ліміту. Зобов’язання Банку з видачі Кредиту або його частини виникають у Банк в день надання Клієнтом розрахункових документів на використання Кредиту в межах вказаних в них сум. Обслуговувати Ліміт на поточному рахунку Клієнта згідно з наступним порядком: при надходженні розрахункових документів Клієнта в Банк протягом операційного дня та відсутності грошових коштів на поточному рахунку Клієнта, Банк здійснює їх оплату відповідно до цих Умов в межах встановленого Ліміту. Розрахункові документи подаються Клієнтом з дотриманням порядку розрахунково-касового обслуговування, передбаченого Умовами та Правилами надання банківських послуг. При закритті Банківського дня сформоване дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта фактично є сумою використаного Клієнтом Кредиту в цей день. Здійснювати контроль за виконанням умов Договору, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням Кредиту.

            Пунктами 3.2.6.2.2.1, 3.2.6.2.2.2, 3.2.6.2.2.3, 3.2.6.2.2.10 Кредитного договору сторони узгодили, що Клієнт зобов’язується використовувати Кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.6.1.1. цього Договору. Сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісію та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Повернути Кредит у строки, встановлені п.п. 3.2.6.5.1., 3.2.6.2.3.10., 3.2.6.3.5. цього Договору. Клієнт засвідчує, що усі документи, надані ним Банку для отримання Кредиту є чинними та достовірними.

            Згідно із пунктами 3.2.6.2.4.1 та 3.2.6.2.4.3 Кредитного договору Клієнт має право використовувати Ліміт, встановлений Банком згідно з умов цього Договору, частинами з правом подальшого використання вільного залишку Ліміту в порядку та на умовах, встановлених цим Договором. Ініціювати розрахункові документи на використання Кредиту у безготівковому порядку з відкритих у Банку поточних рахунків в режимі “ 24/7/365”, тобто в будь-яку годину дня (цілодобово), у будь-який календарний день, в тому числі в вихідні, святкові та неробочі дні, шляхом подачі Банку відповідного розрахункового документа (платіжного доручення) через Систему “Приват 24 для бізнесу”. Здійснення платежів в означеному режимі допускається лише у випадку збігу валюти, в якій має бути виконане відповідне грошове зобов'язання перед Банком, з валютою поточного рахунку, з якого Клієнтом ініціюється відповідний платіж.

            Пунктами 3.2.6.3.1, 3.2.6.3.2, 3.2.6.3.3.1, 3.2.6.3.3.2, 3.2.6.3.4, 3.2.6.3.5, 3.2.6.3.6, 3.2.6.3.7, 3.2.6.3.8, 3.2.6.3.10, 3.2.6.3.14, 3.2.6.3.16 Кредитного договору визначено за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку комісію за управління фінансовим інструментом, далі - комісія, в розмірі, зазначеному в Тарифах Банку, що діють на момент надання Кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, від суми максимального Дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта. Банк на свій розсуд може не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне Дебетове сальдо за місяць, в якому воно виникло, не перевищувало 100 гривень. Комісія, що не сплачена в строк, що зазначений в цьому пункті, вважається простроченою (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10.). За користування Кредитом з дати виникнення Дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня, Клієнт сплачує проценти, розмір яких визначено Тарифами Банку, за винятком Пільгового періоду. Пільговий період за цим Кредитом – це період безперервного користування Кредитом, під час якого не нараховуються проценти, строком до 55 днів від дати початку використання кредитних коштів. Пільговий період діє за умови погашення Клієнтом в повному обсязі заборгованості по Кредиту до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта. Пільговий період не діє, якщо на поточному рахунку Клієнта є непогашена заборгованість минулих періодів, в т.ч. заборгованість за комісією, що передбачена п. 3.2.6.3.1 цього Договору. При невиконанні умов Пільгового періоду проценти розраховуються за кожний день користування кредитом. Якщо Клієнт здійснив погашення витрат попереднього місяця до 25 числа поточного місяця, то до дати такого погашення проценти в поточному місяці розраховуються на суму Дебетового сальдо, сформованого за рахунок витрат поточного місяця. Після дати погашення - на суму Дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта. В разі несплати витрат попереднього місяця до 25 числа поточного місяця, проценти розраховуються на суму Дебетового сальдо, сформованого за рахунок витрат попереднього та поточного місяців. При цьому терміни сплати процентів визначені у абз.3 п.3.2.6.3.4. цього Договору. Розрахунок процентів за користування Кредитом Банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку Клієнта Дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості з Кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення Кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається. Сплата процентів за користування Кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця. Проценти, що несплачені в строк, що зазначений в абз.3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10). В разі непогашення Клієнтом заборгованості за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, Клієнт зобов’язаний погасити заборгованість по Кредиту, включаючи проценти за користування Кредитом та комісію, але не менше в розмірі мінімального щомісячного платежу, який складає 10% від Дебетового сальдо, що існувало на останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, та сплатити комісію згідно п. 3.2.6.3.1. Клієнт здійснює погашення мінімального щомісячного платежу в період з першого по останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо. У разі, якщо дата погашення Кредиту та/або сплати процентів за користування Кредитом, неустойки припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути проведені в Банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Погашення Кредиту, сплата процентів та комісії здійснюється в національній валюті України. Остаточне погашення заборгованості за Кредитом Клієнт здійснює не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.6.5.1. У разі виникнення прострочених зобов'язань за Кредитом, Клієнт сплачує Банку проценти, розмір яких встановлено Тарифами Банку, які нараховуються на прострочену заборгованість за цим Кредитом. Сторони узгодили, що у разі безперервного прострочення Клієнтом виконання зобов'язань щодо сплати частини дебетового сальдо та/або процентів та/або комісії та/або пені відповідно до цих Умов протягом 2 місяців, вся сума дебетового сальдо вважається простроченою.

            Відповідно до п. п. 3.2.6.4.1, 3.2.6.4.6 Кредитного договору сторони узгодили, що в разі: порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 3.2.6.5.1. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, настання обставин, передбачених п. 3.2.6.3.16. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, зазначеного у повідомленні Банку, настання обставин, передбачених п. 3.2.6.2.3.10. цих Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від простроченої суми заборгованості, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у розмірі, визначеному Тарифами Банку. Терміни позовної давності щодо вимог про повернення Кредиту, стягнення процентів за користування Кредитом, неустойки - пені, штрафів встановлюються Сторонами тривалістю 10 років.

Згідно із п. п. 3.2.6.5.1, 3.2.6.5.2, 3.2.6.5.3 Кредитного договору строк користування Кредитом становить 12 місяців. Сторони узгодили, що Банк має право пролонгувати строк користування Кредитом. Продовження обслуговування Ліміту відповідно до цього пункту можливе за умови, що по закінченню останнього дня строку на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено проценти та комісія. Цей Договір набирає чинності з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання та діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором. Сторони узгодили, що зміни, які вносяться в цей Договір за ініціативою Банку, здійснюються шляхом направлення Банком Клієнту пропозиції щодо внесення змін у спосіб, узгоджений Сторонами у п.3.2.6.1.6. цих Умов, при цьому додаткові угоди не укладаються. В разі, якщо Клієнт не звернувся до Банку із письмовим запереченням щодо прийняття запропонованих змін у строк 5 календарних днів з моменту направлення повідомлення, зміни вважається узгодженими із Клієнтом за принципом мовчазної згоди.

28.09.2022 Фізичною особою-підприємцем Аліухамму Тауфіком було подано до Банку Заяву-анкету про зміну умов договору. Заява-анкета про зміну умов договору була підписана відповідачем шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису відповідно до приписів Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” та Закону України “Про електронні довірчі послуги”.

Банком було погоджено зміни умови договору Протоколом рішення про короткострокову реструктуризацію та Пропозицією про зміну істотних умов кредитування за договором, яким є Заява про приєднання б/н від 20.11.2020 разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, що розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ КБ “ПриватБанк” за адресою https://privatbank.ua/terms.

Відповідно до Пропозиції про зміну істотних умов кредитування за договором, було встановлено:

Сума заборгованості Позичальника за неповернутими кредитними коштами по Кредитному договору (далі - Кредит) становить 98612.55 грн. (дев'яносто вісім тисяч шістсот дванадцять гривень 55 копійок), при цьому подальше надання Банком Позичальнику кредитних коштів за Кредитним договором не здійснюється. Тип кредиту за Кредитним договором переводиться в режим невідновлюваної кредитної лінії, при цьому заборгованість за Кредитом та нарахованими процентами за користування кредитними коштами підлягає поверненню Позичальником в порядку та на умовах передбачених Кредитним договором з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором.

Кінцевий термін повернення Кредиту встановлюється до 01.01.2025 (включно). Погашення заборгованості за Кредитом (повернення кредиту) здійснюється Позичальником відповідно до графіку наведеного в п. 4 цієї пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором.

Проценти за користування Кредитом.

Тип процентної ставки – фіксований.

За користування Кредитом Позичальник сплачує проценти у наступному розмірі, що застосовується при відсутності порушення Позичальником умов Кредитного договору: у період з 28.09.2022 по 31.12.2022 (включно) за ставкою 0,0001 % річних; починаючи з 01.01.2023 за ставкою 25 % річних.

У випадку порушення Позичальником термінів/строків погашення заборгованості за Кредитом, встановлених умовами Кредитного договору, з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором, Позичальник сплачує Банку проценти від суми простроченої заборгованості за Кредитом в наступних розмірах: у період з 28.09.2022 по 31.12.2022 (включно) за ставкою 0,0001 % річних; починаючи з 01.01.2023 за ставкою 38,25 % річних, починаючи з 1-го дня прострочення.

Нарахування процентів та їх сплата Позичальником здійснюється на умовах, як це визначено Кредитним договором, з урахуванням його змін визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором.

Комісія за управління фінансовим кредитом Банком не нараховується, та Позичальником не сплачується.

Сторони узгодили, що Банк має право, на власний розсуд та без будь-яких додаткових погоджень з будь-якими особами, змінити черговість погашення заборгованості за Договором, відступивши від положень Договору, які регулюють послідовність (черговість) виконання зобов’язань за Договором.

Заборгованість Позичальника за Кредитом, а також сукупна сума заборгованості із сплати процентів та комісії за користування Кредитом, що нараховані по 27.09.2022 року (включно) та які не були сплачені, підлягає поверненню згідно з графіком викладеному у пропозиції.

Проценти за користування кредитом починаючи з 28.09.2022 нараховуються та сплачуються Позичальником в розмірі та на умовах, як це визначено Кредитним договором, з урахуванням зміни його умов, визначених в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором.

Усі інші умови Кредитного договору, що не змінені в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором, залишаються чинними та діють з урахуванням особливостей, що встановлені чинним законодавством України.

Застосування інших умов кредитування за Кредитним договором, які передбачають реструктуризацію заборгованості Позичальника та та/або прощення будь-якої частини заборгованості Позичальника за Кредитним договором в тому числі, внаслідок внесення змін до законодавства України, та які не передбачені Кредитним договором та цією пропозицією про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором, можуть бути застосовані до правовідносин за Кредитним договором виключно за умови досягнення згоди Сторін за Кредитним договором та внесення змін до Кредитного договору.

Як вбачається зі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських станом на 19.12.2023 щодо Фізичної особи-підприємця Аліухамму Тауфіка вбачається, що стан суб'єкта Фізичної особи-підприємця Аліухамму Тауфіка (РНОКПП 2595522317) є припиненим 30.06.2022 за власним рішенням.

Відповідно до статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином.

В позовній заяві позивач вказує, що відповідач порушив свої зобов’язання за кредитним договором та припинив здійснювати щомісячні платежі.

Заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором станом на 06.12.2023 становить 104852,58 грн, з яких 91709,68 грн заборгованості за кредитом та 13142,90 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України, далі ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових  актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п., п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, далі ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не сплата відповідачем заборгованості за кредитним договором від 20.11.2020 стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених        Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 3 Закону України “Про електронний цифровий підпис” закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа (ст. 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”).

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”).

Згідно зі ст. 8 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії наступних електронних документів (які засвідчені у порядку, встановленому законом): заяви на отримання послуги “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький” від 20.11.2020 та протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, заяви-анкети про зміну умов договору від 28.09.2022 та протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, протоколу рішення про короткострокову реструктуризацію, пропозиції про зміну істотних умов кредитування за договором, яким є Заява про приєднання б/н від 20.11.2020 разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, що розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ КБ “ПриватБанк” за адресою https://privatbank.ua/terms.

Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).

Відповідачем не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами кредитного договору.

Докази, що спростовують ці обставини, в матеріалах господарської справи відсутні та суду не надавались.

Також судом враховано, що учасниками справи під сумнів не поставлено відповідність поданої паперової копії електронного доказу оригіналу, клопотання про витребування у позивача відповідного оригіналу електронного доказу не заявлялось.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, суд дійшов висновку, що Кредитний договір є укладеним, чинним, дійсним та підлягає виконанню сторонами відповідно до його умов.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів повернення кредитних коштів за кредитним договором від 20.11.2020, укладеного шляхом підписання заявки на отримання послуги “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”, в повному обсязі суду не надав.

Таким чином, позивач правомірно пред`явив до відповідача вимоги про стягнення з простроченої заборгованості за кредитним договором на свою користь в сумі 91709,68  грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 викладений такий правовий висновок: Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої  статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання.

Відповідно до умов Кредитного договору розмір відсоткової ставки - 25,5 % річних; розмір щомісячної комісії (в т.ч. в пільговий період) - 0,5% від суми суму максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта за звітній місяць; пільговий період - до 55 днів від дати початку використання кредитних коштів та діє до 25 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо.

Пунктам 3.2.6.2.2.2 Кредитного договору сторони узгодили, що сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісію та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. п. 3.2.6.3.3.1, 3.2.6.3.3.2, 3.2.6.3.4, 3.2.6.3.5, 3.2.6.3.6, 3.2.6.3.7, 3.2.6.3.8, Кредитного договору пільговий період за цим Кредитом – це період безперервного користування Кредитом, під час якого не нараховуються проценти, строком до 55 днів від дати початку використання кредитних коштів. Пільговий період діє за умови погашення Клієнтом в повному обсязі заборгованості по Кредиту до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта. Пільговий період не діє, якщо на поточному рахунку Клієнта є непогашена заборгованість минулих періодів, в т.ч. заборгованість за комісією, що передбачена п. 3.2.6.3.1 цього Договору. При невиконанні умов Пільгового періоду проценти розраховуються за кожний день користування кредитом. Якщо Клієнт здійснив погашення витрат попереднього місяця до 25 числа поточного місяця, то до дати такого погашення проценти в поточному місяці розраховуються на суму Дебетового сальдо, сформованого за рахунок витрат поточного місяця. Після дати погашення - на суму Дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта. В разі несплати витрат попереднього місяця до 25 числа поточного місяця, проценти розраховуються на суму Дебетового сальдо, сформованого за рахунок витрат попереднього та поточного місяців. При цьому терміни сплати процентів визначені у абз.3 п.3.2.6.3.4. цього Договору. Розрахунок процентів за користування Кредитом Банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку Клієнта Дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості з Кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення Кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається. Сплата процентів за користування Кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця. Проценти, що несплачені в строк, що зазначений в абз.3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10). В разі непогашення Клієнтом заборгованості за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, Клієнт зобов’язаний погасити заборгованість по Кредиту, включаючи проценти за користування Кредитом та комісію, але не менше в розмірі мінімального щомісячного платежу, який складає 10% від Дебетового сальдо, що існувало на останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, та сплатити комісію згідно п. 3.2.6.3.1. Клієнт здійснює погашення мінімального щомісячного платежу в період з першого по останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо. У разі, якщо дата погашення Кредиту та/або сплати процентів за користування Кредитом, неустойки припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути проведені в Банківський день, що передує вихідному або святковому дню.

Позивачем відповідачу нараховані проценти за користування кредитом, за якими на час вирішення спору судом рахується заборгованість в розмірі 13142,90 грн.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок, судом встановлено, що нарахування відсотків позивачем здійснено правильно, розрахунок відповідачем не спростований.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 13142,90 грн. заявлені до стягнення обґрунтовано і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч., ч. 1-4  ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.       

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечував, належними доказами доводи позивача не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги  задовольняється повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 2147,20 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

ВИРІШИВ:

 

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” до Аліухамму Тауфіка задовольнити.

Стягнути з Аліухамму Тауфіка, 23.01.1971 року народження (вул. Брюлова, буд. 17-Б, м. Запоріжжя, 69068, РНОКПП 2595522317) на користь Акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 91 709 (дев’яносто одна тисяча сімсот дев’ять) грн 68 коп. заборгованості за кредитом, 13 142 (тринадцять тисяч сто сорок дві) грн 90 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 

Рішення оформлено та підписано 26.02.2024.

 

Суддя                                                                                              С.С. Дроздова

 

 

 

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.