До відома КП “Комишуваський комунальник” Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області по справі №908/3269/23 (суддя Боєва О.С.)

До відома КП “Комишуваський комунальник” Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області по справі №908/3269/23 (суддя Боєва О.С.)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 28.02.2024                                                                                            Справа №  908/3269/23

 м.Запоріжжя Запорізької області  

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання”, м.Запоріжжя

до відповідача: Комунального підприємства “Комишуваський комунальник” Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, смт. Комишуваха, Запорізький район, Запорізька область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя

про стягнення суми 1 372 896,26 грн.

 Суддя  Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Самойленко О.П. 

За участю представників:

від позивача: Серебрянников Д.В.;

від відповідача: не з’явився;

від третьої особи: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” надійшла позовна заява про стягнення з відповідача: Комунального підприємства “Комишуваський комунальник” Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області суми 879 834,34 грн, яка складається з: суми 769 479,65 грн основного боргу, суми 24 023,81 грн – 3% річних та суми                      86 330,88 грн інфляційних збитків.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 25.10.2023 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3269/23 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою господарського суду від 30.10.2023 позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

13.11.2023 до господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з даними до неї документами на виконання ухвали суду від 30.10.2023. В заяві про усунення недоліків, зокрема, зазначено, що договір від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг між ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” та Комунальним підприємством “Комишуваський комунальник” Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області було укладено шляхом споживання та оплати електричної енергії, що підтверджується скрін-шотом з програмного комплексу та платіжними  інструкціями (оплата за попередній період). Відповідачем було спожито електричну енергію за період січень 2022 року – березень 2023 року; в порушення умов договору в частині оплати спожитої електричної енергії та п. 4.12 ПРРЕЕ у відповідача виникла заборгованість за вказаний період.

Ухвалою суду від 20.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3269/23, присвоєний номер провадження 9/256/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”, призначено підготовче засідання на 14.12.2023. Ухвалою суду від 14.12.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 16.01.2024.

У підготовчому засіданні 16.01.2024 (ухвала від 16.01.2024) судом прийнято до розгляду заяву ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” про збільшення розміру позовних вимог, за якою позивач просив стягнути з відповідача  заборгованість, яка складається з: 1262541,57 грн - основного боргу за спожиту е/е за період з січня 2022 року по жовтень 2023 року;  24023,81 грн - 3 % річних за період 09.02.2022 по 31.08.2023; 86330,88 грн - інфляційних втрат за період 01.03.2022 по 31.07.2023.

Отже  предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 1262541,57 грн основного боргу, суми 24023,81 грн – 3% річних та суми 86330,88 грн інфляційних збитків, всього – загальної суми 1 372 896,26 грн.

Ухвалою суду від 16.01.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження у справі № 908/3269/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.02.2024. У судовому засіданні 08.02.2024 оголошено перерву до 28.02.2024.

28.02.2024 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.  Підставою для звернення з позовом до суду зазначив невиконання відповідачем зобов’язань щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманої/спожитої електричної енергії за період з січня 2022 року по жовтень 2023 року. Внаслідок порушення відповідачем грошового зобов’язання позивач, враховуючи положення ст. 625 ЦК України, нарахував та заявив до стягнення з відповідача також інфляційні витрати за період прострочення з 01.03.2022 по 31.07.2023 та 3% річних за період прострочення з  09.02.2022 по 31.08.2023. Позов обґрунтовано ст.ст. 16, 526, 530, 625, 610-612, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 230 ГК України, Законом України “Про ринок електричної енергії”, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП України від 14.03.2018 № 312 та умовами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019.

Представник третьої особи в судові засідання не з’являвся. В письмових поясненнях, які надійшли до суду 01.12.2023 (а.с. 134), просив розглянути справу без участі його представника, за наявними матеріалами. По суті заявлених позовних вимог третьою особою в поясненнях зазначено, що  ПАТ “Запоріжжяобленерго” як оператор системи підтверджує, що у період з січня 2022 по березень 2023 відповідачу (КП “Комишуваський комунальник” Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області) за договорами про надання послуг з розподілу надано послуг з розподілу в обсязі 157 077 кВт/год.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, про причини неявки суду не повідомляв; своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином. Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.11.2023, яка була направлена відповідачу на адресу місцезнаходження відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме на адресу: 70530, Запорізька область, Запорізький район, смт. Комишуваха, вул. Шкільна, буд. 12, була отримана відповідачем 28.11.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Інші ухвали суду так само надсилались відповідачу засобами поштового зв’язку, а також на його електронну адресу, яка повідомлена позивачем у позові.

Із змісту ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. 

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду  справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його  представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд  розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. 

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про  розгляд справи за відсутністю відповідача та третьої особи, за наявними матеріалами.  

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України “Про ринок електричної енергії” постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі договору постачання електричної енергії споживачу, що укладається між електропостачальником та споживачем.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 63 Закону України “Про ринок електричної енергії” (далі - Закон), універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

19.04.2018 набрав чинності Кодекс систем розподілу, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 310 від 14.03.2018.

Відповідно до положень абз. 1, 22, 23 п. 13 розділу XVII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ринок електричної енергії” від 13.04.2017 № 2019-VIII (зі змінами, внесеними згідно із Законом України № 2628-VIII від 23.11.2018) під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. У разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків: пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі    ПРРЕЕ).

У п. 1.2.1 ПРРЕЕ встановлено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Згідно з пп.1.2.15. п.1.2. ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

За умовами п. 3.1.1 ПРРЕЕ постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником “останньої надії”. Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника “останньої надії” визначаються у встановленому законодавством порядку.     

Пунктами 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9 ПРРЕЕ визначено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (позивач у справі) є суб`єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII    “Прикінцеві та перехідні положення”   Закону України   “Про ринок електричної енергії” та починаючи з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.

Відповідно до п. 7 Постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (редакція станом на 01.01.2019) “Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії”, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Текст публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг було розміщено на офіційному сайті ТОВ “Запоріжжяелектропостачання”.

Частиною 1   статті 634 ЦК України   закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як зазначив позивач і підтверджується матеріалами справи, 01.01.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (Постачальник, позивач у справі) та Комунальним підприємством “Комишуваський комунальник” Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької (Споживач, відповідач у справі) укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір), шляхом споживання електричної енергії за адресою розташування електроустановок споживача.

Відповідачем належних і допустимих доказів в розумінні ст.ст.   76,   77 ГПК України, які спростовують факт укладення з позивачем з 01.01.2019 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, суду не надано.

Пунктом 1.1 Договору, зокрема, визначено, що цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633,   634,   641,   642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до цього договору.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що за цим договором постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

За умовами п. п. 5.1. 5.2 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Відповідно до п. п. 5.7, 5.8 Договору, ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках про оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно з п. 5.10 Договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Пунктом 5.18 Договору визначено, що споживач зобов`язується, зокрема:  забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього Договору; протягом 5 робочих днів до дати постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, зазначеної у цьому Договорі, розрахуватися з постачальником за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 6.1 Договору, постачальник має право, в тому числі, отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги, згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

У Додатку № 3 до Договору викладена Комерційна пропозиція “Універсальна” до   договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг -  ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” (далі - Комерційна пропозиція).

Згідно з п. 4 “Спосіб та термін оплати” Комерційної пропозиції, розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (пʼяти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого споживачем у постачальника рахунка. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення замовленого обсягу постачання електричної енергії на ціну універсальної послуги у відповідному розрахунковому періоді та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку постачальника. У разі неодержання рахунку, споживач самостійно оформлює платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки передбачені умовами даного розділу.

При цьому, відповідно до п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 із змінами та доповненнями, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (п. 4.13 ПРРЕЕ).

З матеріалів справи вбачається, що в період з січня 2022 року по жовтень 2023 відповідачем спожито електричної енергії в обсязі 239   927  кВт/год.,  на загальну суму   1262541,57 грн.

Факт споживання відповідачем даного обсягу електричної енергії на загальну суму                1262541,57 грн підтверджується повідомленням-листами за вих. № 007-66/1020 від 20.02.2023, № 007-66/3034 від 29.05.2023 (а.с. 34-37) та №007-66/5113 від 17.10.2023, №007-66/6004 від 13.12.2023  (а.с. 146-147),  адміністратора комерційного обліку, функції якого у Запорізькій області виконує ПАТ “Запоріжжяобленерго” про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками розподілу споживача.

В матеріалах справи наявні рахунки на оплату спожитої за січень 2022 – жовтень 2023 року електричної енергії на загальну суму 1   262 541,57 грн  із зазначенням кінцевого строку їх оплати. Також суду надані копії Актів прийняття-передавання товарної продукції за період з квітня 2023 по жовтень 2023 включно, які містять підписи обох сторін та печатки підприємств. У даних актах наявне посилання на те, що споживач не має претензій до постачальника електричної енергії.

Однак, як зазначив позивач, відповідач зобов’язання з оплати отриманої електричної енергії не виконав.

З метою досудового врегулювання спору, 24.02.2023 на електронну адресу відповідача була направлена вимога №11/68 від 23.02.2023 про необхідність погашення заборгованості за період лютий 2022 - січень 2023 в розмірі 730191,58 грн протягом семи днів від дня отримання цієї вимоги за наведеними реквізитами. До вимоги додані Акт звірки взаємних розрахунків та рахунки за спожиту електричну енергію у 2022 році.

До заяви про збільшення розміру позовних вимог позивачем додано копію Акту звірки розрахунків за спожиту електричну енергію постачальником згідно договору №74 від 01.01.2019, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств. Згідно даного акту звірки звірене сальдо на 01.11.2023 (період звіряння взаємних розрахунків з 01.01.2022 по 01.11.2023) складає 1   262 541,57 грн.

Оскільки вимога позивача була залишена відповідачем без реагування, а  заборгованість в добровільному порядку не погашена, позивач звернувся з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/3269/23.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наведеного вище та наступного.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору  є договір.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України “Про ринок електричної енергії”.

Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України “Про ринок електричної енергії” визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п. п.1, 7 ст. 193 ГК  України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом вище, позивачем поставлено відповідачу електричну енергію у період з січня 2022 по жовтень 2023 року включно в обсязі 239   927  кВт/год.,  на суму 1   262 541,57 грн. Також суду надано копію підписаного сторонами Акту звірки станом на 01.11.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 74  Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов’язань щодо своєчасної та повної оплати отриманої електричної енергії не надав та доводів позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1   262 541, 57 грн є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

У зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання з оплати вартості спожитої електричної енергії, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму 24023,81 грн 3 % річних за загальний період прострочення з 09.02.2022 по 31.08.2023 включно та суму 86330,88 грн інфляційних втрат за загальний період прострочення з березня 2022 по липень 2023 включно.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до   приписів ст.ст. 610, 611 ЦК України    порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Факт прострочення виконання відповідачем грошових зобов’язань підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що їх здійснено правильно, тому вимоги позивача про стягнення з відповідач суми 86330,88 грн інфляційних втрат та суми 24023,81 грн 3% річних задовольняються судом у заявлених позивачем розмірах.

На підставі усього вищевикладеного, позовні вимоги задовольняються судом в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до приписів статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства “Комишуваський комунальник” Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, Запорізька область, Запорізький район, смт. Комишуваха, код ЄДРПОУ 36549558 (70530, Запорізька область, Запорізький район, смт. Комишуваха, вул. Шкільна, буд. 14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання”, код ЄДРПОУ 42093239 (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35) суму 1   262 541 (один мільйон двісті шістдесят дві тисячі п’ятсот сорок одну) грн 57 коп. основного боргу, суму 24 023 (двадцять чотири тисячі двадцять три) грн 81 коп. 3% річних та суму 86 330 (вісімдесят шість тисяч триста тридцять) грн 88 коп. інфляційних втрат.

Стягнути з Комунального підприємства “Комишуваський комунальник” Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, Запорізька область, Запорізький район, смт. Комишуваха, код ЄДРПОУ 36549558 (70530, Запорізька область, Запорізький район, смт. Комишуваха, вул. Шкільна, буд. 14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання”, код ЄДРПОУ 42093239 (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35) суму 20593 (двадцять тисяч п’ятсот дев’яносто три) грн 44 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 07.03.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

       Суддя                                                                                               О.С. Боєва