flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До відома Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу “Дружба”, Масалабова Олександра Васильовича та Масалабова Василя Миколайовича по справі №908/3565/23 (суддя Боєва О.С.)

28 березня 2024, 13:28

До відома Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу “Дружба”, Масалабова Олександра Васильовича та Масалабова Василя Миколайовича по справі №908/3565/23 (суддя Боєва О.С.)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

 20.03.2024                                                                                            Справа №  908/3565/23

 м.Запоріжжя Запорізької області  

За позовом: Акціонерного товариства “ПроКредит Банк”,  код ЄДРПОУ 21677333

до відповідача-1: Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу “Дружба”, код ЄДРПОУ 03748874

до відповідача-2: Масалабова Олександра Васильовича, РНОКПП 3437707217

до відповідача-3: Масалабова Василя Миколайовича, РНОКПП 1972547677

про стягнення суми 703811,61 грн.

                                                                                                                  Суддя  Боєва О.С.

 

при секретарі судового засідання Самойленко О.П.

 

За участю представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача-1: не з’явився;

від відповідача-2: не з’явився;

від відповідача-3: не з’явився

 

СУТЬ СПОРУ:

 

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “ПроКредит Банк” про солідарне стягнення з відповідачів: Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу “Дружба”, Масалабова Олександра Васильовича та Масалабова Василя Миколайовича суми 703811,61 грн заборгованості за кредитним договором, яка складається з: суми 677904,41 грн заборгованості по капіталу, суми 25907,20 грн заборгованості по процентам.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем-1 зобов’язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за кредитним договором № 1501.49750/FW1501.733 від 19.03.2020, який є невід’ємною частиною Рамкової угоди № FW1501.733 від 17.06.2016. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 14, 525, 526, 530, 536, 541, 543, 546, 553, 554, 610, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, умовами кредитного договору № 1501.49750/FW1501.733 від 19.03.2020, договору поруки № 413006-ДП1 від 19.03.2020 та договору поруки № 379846-ДП1 від 17.06.2016.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 01.12.2023 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3565/23 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 07.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3565/23, присвоєний номер провадження 9/264/23 (з урахуванням ухвали суду від 12.01.2024 про виправлення описок допущених у вступній та резолютивній частинах ухвали суду від 07.12.2023 щодо зазначення номеру провадження справи), постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.01.2024. Ухвалою суду від 08.01.2024 підготовче засідання відкладено на 01.02.2024.  Ухвалою суду від 01.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.02.2024. У судовому засіданні 29.02.2024 оголошувалась перерва до 20.03.2024.

20.03.2024 справу розглянуто, за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Позивач у судові засідання не з’являвся, у заявах, що надійшли до суду 05.01.2024, 30.01.2024, 28.02.2024 просив проводити судові засідання без участі представника позивача; також у заявах зазначено, що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

19.03.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення (в письмовій формі) щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами, в яких також  викладено клопотання про врахування цих пояснень при розгляді справи по суті та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

 Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористалися, відзив на позов суду не подали. Будь-яких заяв, клопотань від відповідачів до суду не надходило.

Судом вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідачів про розгляд даної справи враховуючи наступне.

Відповідачів про розгляд даної справи повідомлені належним чином відповідно до приписів ст. 12-1 Закону України     “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, шляхом розміщення судом текстів ухвал, в т.ч.  про відкриття провадження у справі від 07.12.2023 та про призначення справи до судового розгляду по суті від 01.02.2024, на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Із змісту ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. 

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.  

Судом враховано, що в умовах введеного воєнного стану, суди України продовжують працювати на територіях, де це є можливим, на підставі чого, з метою забезпечення розумного балансу між нормами статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а також положеннями статті 2 Господарського процесуального кодексу України, які визначають завдання господарського судочинства, з урахуванням норм Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, приймаючи до уваги обставини даної справи та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по даній справі, створивши учасникам справи умови належного балансу безпеки та можливості ефективної реалізації їх процесуальних прав, суд визнав можливим розглянути дану справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами справи та відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України - за відсутністю сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд

 

УСТАНОВИВ:

 

17.06.2016 Акціонерним товариством “ПроКредит Банк” (банк, позивач) та Сільськогосподарським багатофункціональним кооперативом “Дружба” (позичальник, відповідач-1) укладено рамкову кредитну угоду № FW1501.733, відповідно до п. 1 якої банк встановлює для позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума – 20000000,00 грн. (двадцять мільйонів гривень 00 копійок), максимальний строк – 120 місяців, максимальний розмір процентів – 40% річних.

Ця рамкова кредитна угода (надалі – “Рамкова угода” або “Угода”) застосовується до таких кредитних послуг, які позичальник може одержати від банку згідно з умовами та положеннями, визначеними в цій угоді:

- овердрафт;

- строковий кредит;

- відновлювальна кредитна лінія;

- гарантії, акредитив (документарні операції);

- кредитні картки.

(окремо – “кредитна послуга”, разом – “кредитні послуги”).

Використання будь-якої кредитної послуги в рамках цієї рамкової угоди можливе лише на підставі позитивного рішення компетентного внутрішнього органу банку і за умови укладення окремих кредитних договорів, які є невід’ємними частинами цієї угоди і не мають самостійного значення (окремо – “Кредитний договір” разом – “Кредитні договори”).

Позичальник може отримувати кошти в межах ліміту, встановленого для наданої кредитної послуги.

Пунктом 5 рамкової угоди встановлено, що за користування кредитними послугами позичальник зобов’язаний сплатити банку проценти в розмірі та порядку, визначених рамковою угодою та кредитними договорами в межах максимального розміру процентів, встановлених рамковою угодою

Проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен календарний день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.

Відповідно до п. 5.2 рамкової угоди проценти за користування строковим кредитом встановлюються відповідним Кредитним договором та не можуть перевищувати максимальний розмір, встановлений цією угодою.

19.03.2020 сторонами укладено Кредитний договір №1501.49750/FW 1501.733 (далі – “Кредитний договір”), у пунктах 1 – 3 якого погоджено, що банк зобов’язується надати позичальнику строковий кредит (надалі – “кредит”), загальна сума якого складає 1400000,00 грн. (один мільйон чотириста тисяч гривень 00 копійок) строком на 60 місяців від дати видачі кредиту включно. Кредит використовується для придбання основних засобів. Кредит видається в дату вказану в графіку повернення кредиту і сплати процентів (раніше і надалі – Графік), що є додатком №1 до цього договору наступним способом: зарахування коштів на рахунок позичальника №UA783209840000026003210379872 у кредитора.

Пунктом 4 Кредитного договору встановлено, що на непогашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки – змінювана, розмір процентів – 15,0-% річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

Відповідно до п. 5 Кредитного договору погашення кредиту здійснюється в порядку, встановленому у графіку. Суми, сплачені на погашення кредиту, не надаються в кредит повторно.

У Додатку №1 до Кредитного договору сторони погодили графік повернення кредиту та сплати процентів, зокрема погодили дату видачі кредиту в сумі 1400000,00 грн. - 19.03.2020, дати внесків по капіталу та процентах  і кінцеву дату повернення кредиту – 19.03.2025.

Цього ж дня між Банком та Позичальником укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору, умовами якого доповнено п. 6 Кредитного договору. Інші умови Кредитного договору, які не змінені даним Договором, залишаються діяти у попередній редакції.

На виконання кредитного договору банк надав позичальнику кредит шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 1400000,00 грн. на рахунок позичальника меморіальним ордером №354365833/385472206/1096328723/5070 від 19.03.2020.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, з 31.03.2022 позичальник почав порушувати умови кредитування.

У п. 16 Рамкової кредитної угоди встановлено, що Банк може вимагати дострокового погашення кредиту по будь-якому з Кредитних договорів з важливої причини й оголосити Кредитну послугу належною до сплати, а також вимагати негайного повного погашення кредиту з врахуванням усіх процентів та інших нарахувань. Важлива причина включає настання однієї або кількох нижчезазначених подій, зокрема, позичальник прострочив належні до сплати платежі більше ніж 30 календарних днів.

Приймаючи до уваги наведений вище пункт договору та порушення позичальником строків внесення кредитних коштів, позивачем 22.07.2022 через інтернет-банк позичальнику була надіслана вимога №22-07-22/1/21 про повне дострокове погашення кредиту.

У додаткових поясненнях, які отримані судом 19.03.2024, позивачем  зазначено, що у період користування кредитом та після вимоги про повне дострокове погашення кредиту діяла наступна ставка по кредиту: з 19.03.2020 по 17.01.2021 – 15,00%, з 18.01.2021 по 18.03.2021 – 11,00%, з 19.03.2021 по 18.03.2022 – 10,99%, з 19.03.2022 по 18.03.2023 – 11,47%, з 19.03.2023 по 19.03.2024 – 15,67%.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості позичальник мав сплатити суму 349234,13 грн процентів, фактично було сплачено 323326,93 грн, внаслідок чого заборгованість по відсоткам склала 25907,20 грн.

Позичальник не надав відповіді на вимогу Банку, погашення кредиту не виконав.

З метою забезпечення виконання позичальником усіх зобов’язань перед банком за рамковою угодою та кредитними договорами в межах рамкової угоди, у їх повному обсязі, між позивачем як кредитором укладено договори поруки: №379846-ДП1 від 17.06.2016 – з Масалабовим Василем Миколайовичем (поручитель, відповідач-3) та №413006-ДП1 від 19.03.2020 - з Масалабовим Олександром Васильовичем (поручитель, відповідач-2).

Умовами цих договорів поруки погоджено ліміт суми кредитування – еквівалент 20000000,00 грн., ліміт строку кредитування – до 17.06.2026, максимальний розмір процентів – 40% річних.

Пунктами 4.1 договорів поруки встановлено, що порука діє з моменту укладення договору протягом усього часу дії встановленого рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог кредитора.

Кредитор вправі пред’явити вимогу поручителю про погашення заборгованості позичальника протягом трьох років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості позичальника.

Доказів внесення платежів за користування кредитом відповідачі суду не надали. 

На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості в сумі 703811,61 грн, з яких: 677904,41 грн. – капітал, 25907,20 грн - проценти.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані кредитним договором.

Відповідно до  ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України слідує, що зобов’язання    має    виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових    актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено: якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином, перерахувавши Сільськогосподарському багатофункціональному кооперативу “Дружба”, ЄДРПОУ 03748874 кредитні кошти у розмірі 1400000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером та випискою по особовому рахунку.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач-1 свої зобов`язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків належним чином не виконував, грошові кошти згідно умов кредитного договору в обумовлених розмірах та в установлені строки не повертав.

Як зазначалось судом вище, 22.07.2022 Банк направив відповідачу-1 повідомлення про повне дострокове погашення кредиту та встановив Позичальнику строк для погашення заборгованості – протягом п’яти банківських днів з моменту відправлення даної вимоги.

Заборгованість в установлений Банком строк ані позичальником, ані поручителями не погашена.

Станом на 18.09.2023 за відповідачем обліковується заборгованість по тілу кредиту (капітал) в розмірі 677904,41 грн, заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 25907,20 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Умовами п. 2.1 договорів поруки встановлено, що поручителі поручаються перед кредитором за виконання усіх зобов’язань позичальника у їх повному обсязі як солідарні з позичальником боржники. 

Таким чином, у відповідачів 2, 3 виникло зобов’язання щодо оплати заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом солідарно з позичальником.

    У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

З огляду на солідарний обов'язок боржника і поручителей перед кредитором, останній має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Як свідчать матеріали справи, на момент її розгляду ані позичальник, ані поручителі заборгованість перед кредитором не сплатили.

Відповідачі заявлені позовні вимоги не спростували, доказів виконання зобов’язань і перерахування позивачу заявлених до стягнення сум не надали.

За таких обставин, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за тілом кредиту у розмірі 677904,41грн та заборгованості по процентам у сумі 25907,20 грн, у зв’язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню судом.

Згідно з приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.

При цьому, суд зазначає, що судові витрати підлягають розподілу між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. 

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

ВИРІШИВ :

 

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу “Дружба”, код ЄДРПОУ 03748874 (72333, Запорізька область, Мелітопольський район,             с. Терпіння, вул. Таврійська, буд. 70), Масалабова Олександра Васильовича, 13.02.1994 р.н., РНОКПП 3437707217 (72333, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Кочубея, буд. 2-а) та Масалабова Василя Миколайовича, 02.01.1954 р.н., РНОКПП 1972547677 (72333, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Кочубея, буд. 2-а) на користь Акціонерного товариства “ПроКредит Банк”, код ЄДРПОУ 21677333 (03555, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 107-А) суму 677    904 (шістсот сімдесят сім тисяч дев’ятсот чотири) грн 41 коп. заборгованості по кредиту (капітал), суму 25    907 (двадцять п’ять тисяч дев’ятсот сім) грн 20 коп. заборгованості по процентам.

Стягнути з Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу “Дружба”, код ЄДРПОУ 03748874 (72333, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Таврійська, буд. 70) на користь Акціонерного товариства “ПроКредит Банк”, код ЄДРПОУ 21677333 (03555, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 107-А) суму 3519 (три тисячі п’ятсот дев’ятнадцять) грн 06 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Масалабова Олександра Васильовича, 13.02.1994 р.н., РНОКПП 3437707217 (72333, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Кочубея, буд. 2-а) на користь Акціонерного товариства “ПроКредит Банк”, код ЄДРПОУ 21677333 (03555, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 107-А) суму 3519 (три тисячі п’ятсот дев’ятнадцять) грн 06 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Масалабова Василя Миколайовича, 02.01.1954 р.н., РНОКПП 1972547677 (72333, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Кочубея, буд. 2-а) на користь Акціонерного товариства “ПроКредит Банк”, код ЄДРПОУ 21677333 (03555,             м. Київ, пр. Перемоги, буд. 107-А) суму 3519 (три тисячі п’ятсот дев’ятнадцять) грн 05 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

 

Повне рішення складено та підписано 28.03.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України. 

 

 

   Суддя                                                                                      О.С. Боєва