Господарський суд Запорізької області

29 березня 2024, 11:22

До уваги ТОВ «СПП Лана» по справі №908/686/24 (суддя Боєва О.С.)

УХВАЛА

25.03.2024 Справа № 908/686/24

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої Олени Сергіївни, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС ІНВЕСТ М» про забезпечення позову у справі № 908/686/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС ІНВЕСТ М», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СПП Лана», Запорізька область, Михайлівський район, с. Плодородне

про стягнення суми 790020,00 грн,

Без повідомлення учасників справи

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС ІНВЕСТ М» (документ сформований в системі «Електронний суд») про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СПП Лана» суми 790020,00 грн заборгованості.

Підставою для звернення з позовом зазначено невиконання відповідачем зобов’язань з поставки товару (ячміня), який був оплачений позивачем в сумі 790020,00 грн в рамках договору поставки №83/12/21 від 15.12.2021. Позов обґрунтовано ст. ст. 15, 16, 693 ЦК України, договором поставки №83/12/21 від 15.12.2021.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 15.03.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/686/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 21.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/686/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

21.03.2024 до господарського суду від позивача – Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС ІНВЕСТ М» надійшла заява про забезпечення позову у справі № 908/686/24 (документ сформований в системі «Електронний суд»).

Протоколом передачі від 21.03.2024 заяву передано раніше визначеному у справі складу суду – судді Боєвій О.С.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

З положень частини 1 статті 137 ГПК України слідує, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.

За змістом положень ч.ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Подана заява про забезпечення позову мотивована, зокрема, наступним.

Спір між сторонами виник у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «СПП Лана» своїх обов'язків за договором поставки №83/12/21 від 15.12.2021 року. ТОВ «Антарес Інвест М» було сплачено на користь ТОВ «СПП Лана» передоплату за товар у розмірі 790 020,00 грн. Станом на 20.03.2023 року ТОВ «СПП Лана» не поставило товар та не повернуло отриману попередню оплату, що свідчить про недобросовісність відповідача, як сторони договору, та вказує на факт умисного ухилення від виконання своїх зобов'язань. ТОВ «СПП Лана» не виконувало умови договору поставки № 83/12/21 від 15.12.2021 року протягом строку його дії, допустило виникнення заборгованості та не вживає жодних заходів на її погашення. На будь-які вимоги з боку позивача відповідач не реагує. Наведене свідчить, що ТОВ «СПП Лана» не бажає сплачувати наявну заборгованість. На підставі викладеного, заявник просить суд вжити такі заходи забезпечення позову:

- накласти арешт на грошові кошти в розмірі суми стягнення (позовних вимог) 790020,00 грн, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та належать або підлягають сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю «СПП Лана».

Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши викладені обставини та надані докази, обґрунтованість та адекватність заходів забезпечення позову щодо яких подана заява, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1- 6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020р. у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020р. у справі №910/9498/19, від 17.09.2020р. у справі №910/72/20, від 15.01.2021р. у справі №914/1939/20, від 16.02.2021р. у справі №910/16866/20, від 15.04.2021р. у справі №910/16370/20, від 24.06.2022р. у справі №904/3783/21, від 26.09.2022р. у справі №911/3208/21).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 вказала про те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

Отже невжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі заявлених позовних вимог, може істотно ускладнити виконання рішення суду в майбутньому або ефективний захист, чи поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

При цьому, суд зауважує, що будь-які заходи забезпечення позову є тимчасовими (до закінчення розгляду справи) та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права в разі задоволення/часткового задоволення позову.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов до висновку, що застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, відповідають ст.ст. 136, 137 ГПК України, а також вимогам співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

За таких обставин, заява позивача про забезпечення позову у справі № 908/686/24, шляхом накладання арешту на грошові кошти в розмірі суми стягнення (позовних вимог) 790020,00 грн, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та належать або підлягають сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю «СПП Лана», підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 7 та 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев’яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС ІНВЕСТ М», код ЄДРПОУ 37881886, про забезпечення позову у справі № 908/686/24 задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі суми стягнення (позовних вимог) 790 020 (сімсот дев’яносто тисяч двадцять) грн 00 коп., які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та належать або підлягають сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю «СПП Лана».

Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС ІНВЕСТ М», код ЄДРПОУ 37881886 (01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 7/14, приміщення 182).

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПП Лана», код ЄДРПОУ 20476578 (72040, Запорізька область, Михайлівський район, с. Плодородне, вул. Генкіна, 30).

Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.ч. 1, 4 ст. 144 ГПК України).

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

Ухвала складена та підписана 25.03.2024.

Відповідно до положень ст.ст. 140, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.

Суддя О.С. Боєва