До вдома відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю “Агростиль-2011”, 71401, Запорізька область, Василівський район, с. Велика Білозерка, вул. Шкільна, буд. 5 відповідача-2: Батрак Ігоря Івановича, 71400, Запорізька область, Василівський район

До вдома

відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю “Агростиль-2011”, 71401, Запорізька область, Василівський район, с. Велика Білозерка, вул. Шкільна, буд. 5

відповідача-2: Батрак Ігоря Івановича, 71400, Запорізька область, Василівський район, с. Велика Білозерка, вул. Центральна, буд. 116, кв. 3

(с. Корсун В.Л., справа №908//3849/23)

 

 

 

Номер провадження справи 17/56/23                                                                                      

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

02.04.2024                                                                                              Справа № 908/3849/23

м. Запоріжжя

 

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщук Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/3849/23

 

за позовною заявою: акціонерного товариства “Райффайзен Банк”, 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю “Агростиль-2011”, 71401, Запорізька область, Василівський район, с. Велика Білозерка, вул. Шкільна, буд. 5

до відповідача-2: Батрак Ігоря Івановича, 71400, Запорізька область, Василівський район, с. Велика Білозерка, вул. Центральна, буд. 116, кв. 3

про стягнення 1 676 741,72 грн

 

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача 1: не з’явився

від відповідача 2: не з’явився

 

СУТЬ СПОРУ:

 

28.12.23 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд” надійшла позовна заява за вих. від 28.12.23 № 114/5-294040 з вимогами акціонерного товариства “Райффайзен Банк” (далі АТ “Райффайзен Банк”) до товариства з обмеженою відповідальністю “Агростиль-2011” (далі ТОВ “Агростиль-2011”, відповідач 1) та до Батрак Ігоря Івановича (далі Батрак І.І., відповідач 2) про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 22.12.21 № 011/10892/1321020 у розмірі 1 676 741,72 грн.

28.12.23 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/3849/23 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 29.12.23 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3849/23 якій присвоєно № провадження 17/218/23. Розгляд справи призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 24.01.24 о/об 12 год. 00 хв.

11.01.24 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 11.01.24 № 114/5-298950, в якій представник АТ “Райффайзен Банк” просить суд розгляд справи № 908/3849/23 проводити без участі уповноваженого представника позивача.

12.01.24 до суду в системі “Електронний суд” надійшла заява за вих. від 12.01.24, в якій представник АТ “Райффайзен Банк” просить суд розгляд справи № 908/3849/23 проводити без участі уповноваженого представника позивача (вказана заява зареєстрована канцелярією суду та передана судді 15.01.24).

24.01.24 до суду в системі “Електронний суд” надійшла заява за вих. від 24.01.24, в якій представник АТ “Райффайзен Банк” на виконання п. 7 ухвали суду від 29.12.23 повідомляє суд про відсутність іншого листування між сторонами по справі окрім того, що надане до відповідної позовної заяви.

Представники сторін в судове засідання 24.01.24 не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 24.01.24 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів – по 28.03.24 включно та відкладено підготовче засідання на 13.02.24 о 12 год. 00 хв.

Представники сторін в судове засідання 13.02.24 не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 13.02.24 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/3849/23 на 12.03.24 о 09 год. 45 хв.

В судовому засіданні 12.03.24 прийнято до розгляду заяву представника АТ “Райффайзен Банк”, яка надійшла через систему “Електронний суд” за вих. від 24.01.24, а також врахована заява за вих. від 12.01.24, в якій представник  позивача просить суд розгляд справи № 908/3849/23 проводити без участі уповноваженого представника позивача.

Представники сторін в судове засідання 12.03.24 не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 12.03.24 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті визначено здійснювати з 29.03.24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.04.24 об 11 год. 30 хв.

У судове засідання 02.04.24 представники сторін не з’явились. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.  

У засіданні 02.04.24, на підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом ухвалено рішення у справі по суті спору.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем-1 умов кредитного договору №011/10892/1321020 від 22.12.21, у зв’язку з чим станом на 04.09.23 виникла заборгованість у сумі 1 960 284,82 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 1 726 251,31 грн, заборгованість за відсотками – 234 033,51 грн, у т.ч. прострочена заборгованість за відсотками – 229 104,85 грн. Крім того вказує, що 22.12.21 між АТ «Райффайзен Банк» та громадянином України Батрак Ігорем Івановичем було укладено договір поруки № 12/Д4-1-РБ/22/592, відповідно до умов якого Фінансовий поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання перед Банком відповідати по зобов’язаннями, які виникають з умов Кредитного договору №011/10892/1321020 від 22.12.2021 р. в повному обсязі цих зобов’язань.

З урахуванням погашень здійснених по кредиту просить стягнути 1 676 741,72 грн заборгованості за тілом кредиту.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачами не надано.

Місцезнаходженням відповідачів є: Запорізька область, Василівський р-н, с. Велика Білозерка, що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ «Укрпошта». У зв’язку із вказаним відповідачів було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення всіх ухвал суду на сайті Господарського суду Запорізької області та надсилання примірників ухвал суду, підписаних кваліфікованим електронним підписом, на електронні адреси відповідачів (IGOR-BATRAK@UKR.NET; agrostil-2011@ukr.net), адреса agrostil-2011@ukr.net зазначена в позовній заяві та п. 12.3 кредитного договору та п. 6.4 договору поруки.

Про доставку ухвал до електронної скриньки відповідачів свідчать відповідні довідки.

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України   «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за 10  днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач (чі) вважається (ються) повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-норталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення ст. 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідачі 1, 2 могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

При цьому, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.18 у справі № 921/6/18 та від 21.03.19 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.20 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі 1, 2 мали право та можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на викладене, повідомлення відповідачів через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області та електронну адресу з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідачів 1 та 2 про дату, час та місце розгляду справи.

 Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом України від 17.07.97), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.93), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України  (далі ГПК України) зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

За приписами ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачами 1, 2 відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідачів до суду не надходило.

Наявні матеріали справи № 908/3849/23 дозволяють розглянути справу по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, суд

 

ВСТАНОВИВ:

 

22.12.21 між АТ «Райффайзен Банк» /Кредитор/ та ТОВ «Агростиль- 2011» /Позичальник/ укладено Кредитний договір №011/10892/1321020 /надалі - Кредитний договір/ за умовами якого Кредитор зобов’язався надати Позичальнику кредитні кошти у формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування – 2 000 000,00 грн з кінцевим терміном погашення Кредиту – 22.12.22, або інша дата, визначена відповідно до п. 5.4. або ст. 8 Договору (останній день строку користування Кредитом, до закінчення якого Позичальник зобов’язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі) (п. 1.1, п. 1.3 Кредитного договору).

Кредит надається Позичальнику на поповнення обігових коштів та ведення фінансово-господарської діяльності (в т.ч. сплату податків) за винятком придбання основних засобів та витрат, що збільшують вартість основних засобів Позичальника, внесків до статутного капіталу третіх осіб, благодійних внесків, виплати дивідендів, надання/повернення фінансової допомоги, надання кредитів, погашення інших кредитів (п. 1.4. Кредитного договору).

Протягом всього строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту включно Позичальник зобов’язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі змінюваної процентної ставки, розмір якої визначається для кожного процентного періоду відповідно до умов та в порядку, встановлених п. 2.2-2.5 Кредитного договору. Перший процентний період розпочинається 22.12.21 та закінчується 31.12.21. Кожен наступний процентний період відповідає кожному наступному календарному кварталу (п.п. 2.1, 2.2 Кредитного договору).

Відповідно до умов п. 2.3. Кредитного договору, розмір процентної ставки, що підлягає сплаті Позичальником в кожному Процентному періоді (Базова процентна ставка), визначається наступним чином:

- протягом участі Позичальника в Програмі Розрахунок розміру Базової процентної ставки здійснюється за формулою: Індекс UIRD + 7,0 % (п. 2.3.1 Кредитного договору);

- з дати позбавлення Позичальника права участі в Програмі (пункт 5.10 Договору) розрахунок розміру Базової процентної ставки здійснюється за формулою: Індекс UIRD + 7,0 % (п. 2.3.2 Кредитного договору);

- для розрахунку розміру Базової процентної ставки приймається значення Індексу UIRD станом на останній робочий день календарного місяця, що передує місяцю початку Процентного періоду, для якого визначається розмір Процентної ставки. Якщо для визначеної таким чином календарної дати Індекс UIRD не буде визначено з будь-яких причин, для розрахунку розміру Базової процентної ставки прийматиметься значення Індексу UIRD за найближчий попередній робочий день (п. 2.3.3 Кредитного договору);

- в будь-якому Процентному періоді Базова процентна ставка не може перевищувати Максимальний розмір Базової процентної ставки, який становить 30 % (тридцять процентів) річних (п. 2.3.4 Кредитного договору).

Відповідно до умов п. 2.4. Кредитного договору, розмір Базової процентної ставки в першому Процентному періоді становить 14,31 % річних (розрахований відповідно до пункту 2.3.1. Договору із застосуванням Індексу UIRD, який станом на 30.11.2021 р. дорівнює 7,31 % річних).

Позивач в позовній заяві вказує, що протягом користування кредитом процентна ставка за кредитом динамічно змінювалась, що відображено в розрахунку заборгованості, який додано до позовної заяви.

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, а саме: 24.12.21 на виконання кредитного договору № 011/10892/1321020 позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі  2 000 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку.

Пунктом 5.1. Кредитного договору зобов’язано Позичальника здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному Договором.

Відповідно до п. 5.2. Кредитного договору, погашення  частини  Кредиту здійснюється у  розмірах та  строки,  які  визначаються  Графіком (Додаток 1 до Договору), що підписується Сторонами в момент укладання Договору.

За умовами п. 5.3. Кредитного договору, проценти Позичальник сплачує кожного місяця не пізніше останнього Банківського дня відповідного календарного місяця, та остаточно при погашенні Кредиту за наступні періоди:

- в першому календарному місяці користування Кредитом - за період з дня видачі Кредиту по день, що передує передостанньому Банківському дню місяця;

-  в наступних календарних місяцях - за період з передостаннього Банківського дня попереднього календарного місяця (включно) по Банківський день, що передує передостанньому Банківському дню поточного місяця;

-  в останній календарний місяць користування Кредитом - за період з передостаннього Банківського дня попереднього  календарного місяця  (включно)  по день,  що передує латі повного погашення Кредиту;

-  у разі нездійснення погашення Кредиту в Кінцевий термін погашення Кредиту - за період з дати Кінцевого терміну погашення Кредиту (включно) по календарний день, що передує дню фактичного погашення заборгованості за Договором в повному обсязі.

Пунктом 5.4. Кредитного договору встановлено, що в останній місяць користування   кредитними коштами Позичальник зобов'язаний здійснити погашення Кредиту та Процентів в останній день строку користування Кредитом, який визначений в пункті 1.3. Договору.

В позовній заяві позивач вказує, що відповідач-1 порушив свої зобов’язання за кредитним договором та припинив здійснювати щомісячні платежі.

З метою забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору 22.12.21 між АТ «Райффайзен Банк» /Кредитор/ та громадянином України Батрак Ігорем Івановичем /Поручитель/ було укладено Договір поруки № 12/Д4-1-РБ/22/592 /надалі - Договір поруки/, відповідно до умов п.1.1. якого Поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання перед Кредитором солідарно відповідати по зобов’язаннями, які виникають з умов Кредитного договору №011/10892/1321020 від 22.12.21, у т.ч. тих, що виникнуть у майбутньому. Порукою за цим Договором забезпечується виконання Забезпечених зобов'язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.

Відповідно до 1.2. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Забезпечених зобов'язань у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки, визначені Основним договором, у т.ч. при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання Забезпечених зобов'язань.

За умовами п. 2.1. Договору поруки, сторони визначили, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечуваних зобов’язань, Батрак І.І. та ТОВ «АГРОСТИЛЬ - 2011» відповідають перед АТ «Райффайзен Банк» як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечуваних зобов’язань в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними Забезпечуваними зобов’язаннями.

Відповідно до п. 3.1.2 Договору поруки, Поручитель засвідчив та гарантував, що він належним чином та в повному обсязі ознайомлений із положеннями Кредитного договору та договорів, що забезпечують його виконання, цілком розуміє їх зміст і будь-яке посилання в тексті цього Договору на Кредитний договір чи окремі його положення застосовуються рівною мірою до виконання прав і обов`язків сторін за цим Договором.

В п. 2.2. Договору поруки Поручитель зобов’язався здійснювати виконання порушених Забезпечуваних зобов’язань протягом 10 календарних днів з дати відправлення Вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному в такій Вимозі.

Відповідно до ст. 6 Договору поруки, договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та скріплення печаткою Кредитора. Строк поруки, що встановлена договором становить п’ять років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов’язання.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як свідчить розрахунок заборгованості позивача за кредитним договором та банківські виписки по рахунку відповідача-1 станом на 04.09.23 виникла заборгованість у сумі 1 960 284,82 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 1 726 251,31 грн, заборгованість за відсотками – 234 033,51 грн, у т.ч. прострочена заборгованість за відсотками – 229 104,85 грн.

Відповідачі жодних заперечень проти позову суду не надали. Зокрема, щодо отримання кредитного ліміту від банку у розмірі 2 000 000,00 грн та його використання, а також щодо укладення між ними та АТ «Райффайзенк Банк» кредитного договору та договору поруки.

Невиконання відповідачем-1 взятих на себе зобов`язань за договором стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Вирішуючи спір по цій справі по суті спору суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори, які в силу ст. 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідачем 1 не надано суду заперечень щодо факту укладення між сторонами кредитного договору та Додатку №1.

Докази, що спростовують ці обставини, в матеріалах господарської справи відсутні та суду не надавались.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис закріплено частинами 1, 7 ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали цієї справи, сторонами було погоджено графік погашення кредиту. При цьому, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем-1 цього графіку.

Відповідачі 1 і 2 доказів повернення кредитних коштів за кредитним договором в повному обсязі суду не надали як і не надали суду доказів правомірності своїх дій щодо такої не сплати.      

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договору поруки, визначених  ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Відповідачами суду доказів повернення кредитних коштів за кредитним договором № 011/10892/1321020 від 22.12.21 в повному обсязі не надано.     

Аналіз змісту статей 1054, 1050 і 559 ЦК України свідчить, що у разі, якщо кредитор за кредитним договором, у якому згідно із його умовами позичальник зобов'язаний щомісячно повертати кредит рівними частинами відповідно до умов кредитного договору, щомісяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами, а також сплатити неустойку (пеню, штраф) за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним,   змінив строк виконання основного зобов'язання (дострокове виконання основного зобов'язання), направивши повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту, при цьому договорами поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, то відповідний строк для пред'явлення вимоги як до боржника, так і поручителів обчислюється з наступного дня, зазначеного кредитором у повідомленні (вимозі) про дострокове повернення кредиту як дата дострокового добровільного повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, або після закінчення терміну, визначеного кредитором у повідомленні (вимозі) для його дострокового добровільного повернення.

Повідомлення (вимога) про дострокове повернення кредиту, яка направляється позичальнику та/або поручителю є формою досудового вирішення спору між контрагентами та вимогою сторони, права або законні інтереси якої порушено, про добровільне/безпосереднє врегулювання спору, вказує на зміну строку виконання основного зобов'язання й встановлює обов'язок кредитора пред'явити позов до боржника протягом трьох років, якщо інше не визначено кредитним договором (статті 257, 259 ЦК України).

За змістом статей 526, 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок відповідно до умов договору, тобто, як особа, яка порушила права або законні інтереси іншого суб'єкта - кредитора, зобов'язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи звернення до суду із відповідним позовом.

Враховуючи, що вимоги кредитора та взяті позичальником зобов'язання за кредитним договором в добровільному порядку не виконані на час ухвалення судом рішення, а також ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, тому, непред'явлення повідомлення (вимоги) про дострокове виконання зобов'язання з повернення кредиту, чи в разі її направлення: до встановленої дати дострокового добровільного повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, або до закінчення терміну, визначеного кредитором у повідомленні (вимозі) для його дострокового добровільного повернення, саме по собі не є необхідною умовою подальшого задоволення позову.

Відповідно до п. 8.1. Кредитного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником умов Кредитного договору, Кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод, вимагати дострокового повного/часткового виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором.

АТ «Райффайзен Банк» було направлено відповідачем вимоги за вих. № 114/5-273074 від 08.08.23 та за вих. № 114/5-273076 від 08.08.23 про дострокове виконання грошових зобов’язань за кредитним договором. Вказані вимоги у відповідності до п. 12.3 Кредитного договору та п. 6.4. Договору поруки направлялась на електронну адресу agrostil-2011@ukr.net.

Як вже зазначалось в тексті цього рішення, станом на 04.09.23 за відповідачами обліковується заборгованість у сумі 1 960 284,82 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 1 726 251,31 грн, заборгованість за відсотками – 234 033,51 грн, в т.ч. прострочена заборгованість за відсотками – 229 104,85 грн

В позовній заяві позивачем зазначено, що з урахуванням погашень, здійснених по кредиту, ним прийнято рішення про стягнення з відповідачем заборгованості по тілу кредиту у сумі 1 676 741,72 грн.

Таким чином, позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі 1 676 741,72 грн заявлені до стягнення обґрунтовано і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч.ч. 1-4  ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідачі 1 і 2 своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались,  належними доказами доводи позивача не спростували.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів 1 і 2.     

При цьому суд враховує, що згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів, або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

За таких обставин, судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподіленню порівну між відповідачами.

Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

 ВИРІШИВ:

 

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Агростиль-2011» (71401, Запорізька область, Василівський район, с. Велика Білозерка, вул. Шкільна, буд. 5, код ЄДРПОУ 37161867) та Батрак Ігоря Івановича (71400, Запорізька область, Василівський район, с. Велика Білозерка, вул. Центральна, буд. 116, кв. 3, РНОКПП 2492814872, 01.04.68 року народження) на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а, код ЄДРПОУ 14305909) - заборгованість за кредитним договором від 22.12.21 № 011/10892/1321020 у розмірі 1 676 741 (один мільйон шістсот сімдесят шість тисяч сімсот сорок одна) грн 72 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агростиль-2011» (71401, Запорізька область, Василівський район, с. Велика Білозерка, вул. Шкільна, буд. 5, код ЄДРПОУ 37161867)  на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а, код ЄДРПОУ 14305909) – 12 575 (дванадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн 57 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Батрак Ігоря Івановича (71400, Запорізька область, Василівський район, с. Велика Білозерка, вул. Центральна, буд. 116, кв. 3, РНОКПП 2492814872, 01.04.68 року народження) на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а, код ЄДРПОУ 14305909) - 12 575 (дванадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн 56 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.04.2024.

 

Суддя                                                                В.Л. Корсун