Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги держави російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації про розгляд справи № 908/1088/24, підготовче засідання 08.05.2024 об 11 год. 00 хв.
номер провадження справи 34/84/24
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про відкриття провадження у справі
16.04.2024 Справа № 908/1088/24
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянувши матеріали справи № 908/1088/24
за позовом Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», ідентифікаційний код юридичної особи 00186542 (вул. Діагональна, 11, м. Запоріжжя, 69035)
до відповідача: держави російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації (9119991, російська федерація, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, буд. 1)
про стягнення збитків у розмірі 93 149,90 євро
ВП:41127371, Місцезнаходження: Україна, 69057, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ПЕРЕМОГИ, будино
ВСТАНОВИВ:
11.04.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до держави російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації про стягнення збитків у розмірі 93 149,90 євро, оскільки право позивача на здійснення підприємницької діяльності порушене саме відповідачем.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2024 справу № 908/1088/24 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим у ст. 162, ст. 164, ст. 172 Господарського процесуального кодексу України.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 ГПК України суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви.
Господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження.
Розглянувши матеріали справи, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, суд дійшов до висновку про прийняття позову до розгляду в загальному позовному провадженні.
Завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою. забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (ст. 177 ГПК України).
Відповідно до ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
За таких обставин, суд призначає підготовче засідання.
Згідно з ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження.
У ч. 3 ст. 12 ГПК України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
За приписами п. 8 ч. 4 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року визначено в розмірі 3028,00 грн.
Враховуючи те, що сума стягнення за позовною заявою перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовна заява у даній справі підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Відповідачем у даній справі є держава російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації.
З цього приводу суд зазначає наступне.
У зв`язку з військовою агресією рф проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Наразі відповідними указами Президента України строк дії режиму воєнного стану в Україні продовжено.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України “Про міжнародне приватне право”, зокрема, пред`явлення позову до іноземної держави, - може бути допущено лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Закон України “Про міжнародне приватне право” встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави, за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 “Про заяву Верховної Ради України “Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні” визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами російської федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.
Наведені дії РФ вчиняє з 2014 року та продовжує станом на момент постановлення цієї ухвали. Отже, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено рф, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії рф, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету рф у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Верховний Суд дійшов висновку, що рф, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі-громадянину України.
У Постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету рф позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з Російською Федерацією, що унеможливлює із цієї дати направлення запитів до Посольства Російської Федерації в Україні щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди, з огляду на припинення його роботи на території України.
Отже, звертаючись із позовом до рф для правильного вирішення спору, позивач не потребує згоди компетентних органів держави рф на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та рф з цього питання.
При цьому, судом враховано правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом “генерального делікту”).
Так, суд дійшов висновку про застосування у цій справі “деліктного винятку”, відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України або іншої особи (суб`єкта), навіть з іноземною країною, зокрема й рф, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
Також суд зазначає, що оскільки в Україні введено воєнний стан у зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією РФ проти України, чим порушено її суверенітет, отримання згоди РФ бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним.
Дана правова позиція суду відображена у постановах Верховного Суду у справах №796/165/18 від 25.01.2019, № 308/9708/19 від 14.04.2022 та № 760/17232/20-ц від 18.05.2022.
Згідно з листом Міністерства юстиції України “Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану” № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами рф на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства “Укрпошта”, у зв`язку з агресією з боку росії та введенням воєнного стану, АТ “Укрпошта” припинила поштове співробітництво з поштою росії та білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
На підставі викладеного, враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з рф, що унеможливлює надсилання цієї ухвали на адресу відповідача, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі здійснюватиметься шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч.ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.
Керуючись статтями 176, 177, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відповідачу - відповідно до ст. 165 ГПК України, подати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали суду відзив на позовну заяву та докази на його обгрунтування (нормативне та документальне обґрунтування своєї правової позиції щодо заявлених позовних вимог) з доказами отримання відзиву з додатками позивачем; всі наявні документи, що спростовують позицію позивача; контрррозрахунок заявленої до стягнення суми; правовстановлюючі документи; судову практику зі спірного питання, зокрема, Верховного Суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Позивачу – письмові пояснення по суті спору та в підтвердження всіх складових збитків; всі докази, які підтверджують викладені у позові обставини; протягом п'яти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив та докази отримання відповіді з додатками відповідачем; останню судову практику зі спірного питання, зокрема, Великої Палати Верховного Суду.
Суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ч.3 ст. 46 ГПК позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Суд наголошує, що в Господарському суді Запорізької області впроваджено експлуатацію підсистеми “Електронний суд”, що забезпечує обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу. За допомогою сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua, учасники судового процесу можуть подавати до суду процесуальні документи (заяви по суті про справи, заяви з процесуальних питань, клопотання тощо) в електронному форматі.
Для можливості користування сервісом Електронного суду необхідно пройти передбачений порядок реєстрації офіційної електронної адреси («Електронного кабінету») з обов’язковим використанням власного електронного підпису.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (ч. 8 ст. 6 ГПК України) .
При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст. 60 ГПК України документи, що підтверджують повноваження представників.
Єдиний Контакт-центр судової влади України: (044) 207-35-46. “Гаряча” телефонна лінія господарського суду функціонує за номером (061) 764-89-30.
Отримати інформацію про стан розгляду справи можливо на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/sud5009. Ознайомитись з процесуальними документами у справі – в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання – 16.04.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя А.О. Науменко
_03_03.png)
