Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ДО УВАГИ!!! Учасників у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод” по справі № 908/3468/13. Суддя Черкаський В.І.
номер провадження справи 16/62/13-21/5/18
а
УХВАЛА
19.04.2024 Справа № 908/3468/13
м. Запоріжжя, Запорізька область
Кредитори:
Боржник - Публічне акціонерне товариство “Запорізький сталепрокатний завод” (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20г, код ЄДРПОУ 00191247, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Керуючий санацією (заявник) - арбітражний керуючий Оберемко Роман Анатолійович (свідоцтво № 1936 від 18.12.2019 року, адреса: 03065, м. Київ, вул. Політехнічна, 31-б, кв. 35, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
про банкрутство
Суддя Черкаський В.І.
Без участі представників сторін
УСТАНОВИВ:
У провадженні судді Черкаського В.І. знаходиться справа № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод”.
У справі триває процедура санації, повноваження керуючого санацією виконує арбітражний керуючий Оберемко Р.А.
18.04.2024 до системи “Електронний суд” від керуючого санацією надійшла заява від 18.04.2024 (вх. № 8606/08-07/24 від 18.04.2024) про відвід судді Черкаського В.І. наступного змісту: “Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.04.2020 (суддя Сушко Л.М.) заяву арбітражного керуючого Нагіх Людмили Костянтинівни - задоволено. Відсторонено арбітражного керуючого Нагіх Людмилу Костянтинівну від виконання повноважень керуючого санацією боржника. Керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Оберемко Романа Анатолійовича (свідоцтво № 1936 від 18.12.2019 року). Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. У відповідності до положень ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді. Обставинами, що викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді, можуть бути незаконні дії судді під час розгляду справи, ігнорування законних вимог сторони, створення перешкод для реалізації процесуальних прав, нерівне ставлення до сторін, нетактовна поведінка судді тощо. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. (Коментар до Кодексу суддівської етики). Під час розгляду справи № 908/3468/13 суддею Черкаським В.І. вчинено ряд дій, які можуть вказувати на наявність упередженості судді у розгляді даної справи. У відповідності до положень ст. 13 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий під час здійснення своїх повноважень є незалежним. Забороняється будь-який незаконний вплив, тиск або втручання в діяльність арбітражного керуючого. Суддею Черкаським В.І. незаконно порушується принцип незалежності арбітражного керуючого Оберемка Р.А., який виконує функції керуючого санацією ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод”, що вказує на наявність упередженості судді Черкаського В.І. у справі банкрутство № 908/3468/13 на що вказують наступні обставини. Суддею Черкаським В.І. винесене незаконну ухвалу від 20.12.2023 р., якою визнано бездіяльність керуючого санацією арбітражного керуючого Оберемка Р.А. протиправною. Постановою Центрального апеляційного господарського суду скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2023 р. у справі № 908/3468/13 в частині визнання бездіяльності керуючого санації неправомірною. Окрім цього, Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.03.2024 року у справі № 908/3468/13 суддею Черкаським В.І. зобов’язано Міністерство юстиції України - провести перевірку діяльності арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича при виконанні ними повноважень керуючого санацією у справі № 908/3468/13. Ухвала суду мотивована тим, що враховуючи неналежне виконання арбітражним керуючим Оберемко Р.А. повноважень керуючого санацією у справі № 908/3468/13 щодо підготовки плану санації боржника (в новій редакції), неодноразове невиконання вимог суду, суд знаходить підстави зобов’язати Міністерство юстиції України - провести перевірку діяльності арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича при виконанні ними повноважень керуючого санацією у справі № 908/3468/13. Ініціювання Перевірки діяльності Мінюстом арбітражного керуючого Оберемка Р.А. не входить до функцій суду при слуханні справи про банкрутство. В ухвалі суддею Черкаським В.І. не вказано яку конкретно норму закону порушив керуючий санацією при розробці плану санації та яку мету суд прагне досягти за наслідками перевірки арбітражного керуючого. Окрім цього, суддею Черкаським В.І. необґрунтовано було відмовлено керуючому санації Оберемку Р.А. у роз’ясненні ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.03.2024 року по справі № 908/3468/13, у зв’язку з чим керуючим санацією також подано апеляційну скаргу. По справі складається враження, що суддя Черкаський узурпувавши владу над справою про банкрутство, приймає рішення за кредиторів, визначаючи долю боржника за власним бажанням та спонукає керуючого санацією до порушення закону та виконання яво незаконних ухвал суду, відмовляючи у їх роз’ясненні. Таким чином, системні порушення закону суддею Черкаським В.І., які виявляються у тиску на арбітражного керуючого, який виконує функції керуючого санацією викликають недовіру до неупередженості судді Черкаського В.І. Окрім цього, відповідно до ухвали по справі від 09.04.2024 року, суддею Черкаським В.І. заявлено самовідвід у справі № 908/3468/13 за позовною заявою - Макарова К.Г. до відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод”, до відповідача 2 - Публічного акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро”, до відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергомаш-Інвест”, до відповідача 4 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Метизи” про визнання недійсними правочинів щодо звернення стягнення у позасудовому порядку ПАТ “Банк Кредит Дніпро” та ТОВ “Енергомаш-Інвест” на майно ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод”, оформлене в заставу згідно з Договором застави № 050508-Z від 05.05.2008 р. та Договором застави № 300410-3 від 30.04.2010 р. та іпотеку згідно з Договором іпотеки № 311011-І від 31.10.2011 р., укладеного між ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод” та ПАТ “Банк Кредит Дніпро” (вх. № 1160/08-07/18 від 07.06.2018). Ухвала суду про відвід мотивована тим, що за наявності власних приведених переконань, суд дійшов висновків щодо необхідності виключення в існуючій наразі у державі атмосфері недовіри до судової влади всіляких підозр, сумнівів щодо упередженості судової влади, тощо, та внаслідок цього заявлення самовідводу від подальшого розгляду справи № 908/3468/13 за позовною заявою - Макарова К.Г. про визнання недійсними правочинів вих. від 07.06.2018 (вх. № 1160/08-07/18 від 07.06.2018). Таким чином, у самого суду наявні сумніви щодо об’єктивності та неупередженості судді Черкаського В.І. при вчиненні правосуддя у межах справи № 908/3468/13, що виключає можливість вчинення подальшого вчинення правосуддя даним суддею в межах справи про банкрутство № 908/3468/13. Будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений, а судді повинні викликати довіру. Дана правова позиція міститься також у рішенні від 09.11.2006 у справі “Білуга проти України”; рішенні від 28.10.1998 у справі “Ветштайн проти Швейцарії”. Враховуючи вищевикладене, а також керуючись положеннями ст. 35 ГПК України, ПРОШУ СУД: Задовольнити заяву про відвід судді Черкаського В.І. від розгляду справи про банкрутство № 908/3468/13”.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.04.2024 заяву про відвід судді передано на розгляд судді Черкаського В.І.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об’єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу встановлений статтею 39 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Підстави для відводу (самовідводу) визначені ст. 35 ГПК України.
Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.
Суд знаходить, що заява заявника не узгоджується з приведеними положеннями, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що заява про відвід судді Черкаського В.І. зводиться саме до виклику сумніву у заявника в об’єктивності та неупередженості судді.
Крім того, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов’язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Отже, даними приписами встановлено, що відвід повинен бути саме вмотивованим і, що встановлення обставин, вказаних саме у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, а не пункту 5 вказаної частини, звільняє заявника від обов’язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Обставини для відводу, вказані у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України, статті 36 цього Кодексу, судом не встановлені.
Статтею ст. 43 ГПК України унормовано, що учасники судового процесу (їх представники) повинні добросовісно користуватись процесуальними правами.
Підстави для задоволення заяви про відвід судді повинні ґрунтуватися з посиланням на обставини із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують; не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також твердження представника сторони, які не ґрунтуються на нормах процесуального законодавства України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об’єктивності та неупередженості розгляду справи. Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі “Бочан проти України” (Заява № 7577/02) від 03 травня 2007 року встановлено, що “безсторонність”, в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об’єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об’єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв’язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доводи, якими заявник обґрунтував заяву про відвід не можуть бути підставою для відводу у відповідності до ст.ст. 35, 36 ГПК України.
Відповідно до вимог статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктом 13 ст. 32 ГПК України визначено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 5 статті 13 ГПК України суду надано право, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, керувати ходом судового процесу.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.
Основними засадами судочинства є:
1) законність;
2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
3) забезпечення доведеності вини;
4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
6) забезпечення обвинуваченому права на захист;
7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;
9) обов’язковість рішень суду.
Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов’язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
В рішенні у справі “Білуха проти України” (Заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: “стосовно суб’єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного”.
Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявником не надано суду доказів, які викликають сумнів у неупередженості судді (відповідно до ст. ст. 35, 36, 38 ГПК України), а лише надається оцінка діям судді вчинення яких регламентовано чинним ГПК України (під час розгляду справи № 908/3468/13) у зв’язку з чим, заява про відвід є процесуально необґрунтованою.
За вказаних обставин, у задоволенні заяви керуючого санацією (вх. № 8606/08-07/24 від 18.04.2024) про відвід судді Черкаського В.І. у справі № 908/3468/13 слід відмовити.
Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 35-36, 38 - 39, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У заяві керуючого санацією (вх. № 8606/08-07/24 від 18.04.2024) про відвід судді Черкаського В.І. у справі № 908/3468/13 - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику (до електронного кабінету).
Розмістити повний текст ухвали на сайті господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).
Ця ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 19.04.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ
ДО УВАГИ!!! Учасників у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод” по справі № 908/3468/13.
_03_03.png)
