Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги учасників справи № 908/3468/13 про банкрутство ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод”.
номер провадження справи 16/62/13-21/5/18
а
УХВАЛА
22.04.2024 Справа № 908/3468/13
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3468/23
Кредитори:
Боржник - Публічне акціонерне товариство “Запорізький сталепрокатний завод” (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20г, код ЄДРПОУ 00191247, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Керуючий санацією (заявник) - арбітражний керуючий Оберемко Роман Анатолійович (свідоцтво № 1936 від 18.12.2019 року, адреса: 03065, м. Київ, вул. Політехнічна, 31-б, кв. 35, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
про банкрутство
За участю представників сторін:
Кредитор - Скитиба Н.І., представник ГУ ДПС у Запорізькій області, витяг з ЄДР (зал 123);
Кредитор - представник ПАТ “Запоріжжяобленерго” - адвокат Краснокутська Д.О., довіреність № 362 від 21.12.2023 (зал 123);
Кредитор - Макаров К.Г. (в режимі відеоконференції);
Кредитор - Руденко А.П. (в режимі відеоконференції);
Керуючий санацією - арбітражний керуючий Оберемко Р.А. (в режимі відеоконференції);
Кредитор - представники Концерну “Міські теплові мережі” - Науменко М.В., довіреність № 790/20-24 від 14.03.24 (зал 123), Фурзаєва К.А., довіреність № 781/20-24 від 22.02.2024 (зал 123)
УСТАНОВИВ:
У провадженні судді Черкаського В.І. знаходиться справа № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод”.
У справі триває процедура санації, повноваження керуючого санацією виконує арбітражний керуючий Оберемко Р.А.
22.04.2024 до системи “Електронний суд” надійшла заява керуючого санацією (вих. № 04/76 від 22.04.2024) про відвід судді Черкаського В.І. наступного змісту: “Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.04.2020 (суддя Сушко Л.М.) заяву арбітражного керуючого Нагіх Людмили Костянтинівни - задоволено. Відсторонено арбітражного керуючого Нагіх Людмилу Костянтинівну від виконання повноважень керуючого санацією боржника. Керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Оберемко Романа Анатолійовича (свідоцтво № 1936 від 18.12.2019 року). Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. У відповідності до положень ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді. Обставинами, що викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді, можуть бути незаконні дії судді під час розгляду справи, ігнорування законних вимог сторони, створення перешкод для реалізації процесуальних прав, нерівне ставлення до сторін, нетактовна поведінка судді тощо. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. (Коментар до Кодексу суддівської етики). Європейський суд з прав людини опублікував на своєму веб-сайті нову редакцію Регламенту Суду щодо певних змін до Правила 28, що стосується відводу суддів. Вони були ухвалені Пленумом Суду 15 грудня 2023 року та набули чинності 22 січня 2024 року. Такі поправки є частиною серії процесуальних реформ, які розглядалися Пленумом Суду в 2023 році. Згідно з цим правилом суддя зобов’язаний брати участь у розгляді всіх доручених йому справ, за винятком, якщо він: 1) має особисту зацікавленість у справі, у тому числі подружню, батьківську чи іншу близьку спорідненість, особисті чи професійні стосунки або стосунки підлеглості з будь-якою зі сторін; 2) раніше виступав або виступала у справі як агент, адвокат чи радник сторони або особи, яка має інтерес у справі, або як член іншого національного чи міжнародного трибуналу або слідчої комісії, або в будь-якій іншій якості; 3) займається політичною, адміністративною чи будь-якою іншою професійною діяльністю, що є несумісною з його упередженістю; 4) висловлював думки публічно, через засоби масової інформації, письмово, за допомогою своїх публічних дій або іншим чином, які об’єктивно здатні негативно вплинути на його неупередженість тощо. Правило 28 є гарантом додержання принципу неупередженості суддів. Сааме цей принцип має вирішальне значення для дотримання верховенства права, захисту прав людини, а також забезпечення належного здійснення правосуддя. Нова редакція цього Правила наголошує на причинах, через які суддя не може брати участь у конкретній справі, і посилює основну процесуальну основу для відводу суддів шляхом чіткої кодифікації вже існуючої практики, відповідно до якої сторони провадження можуть вимагати відвід судді. Під час розгляду справи № 908/3468/13 суддею Черкаським В.І. вчинено ряд дій, які можуть вказувати на наявність упередженості судді у розгляді даної справи, а також на можливу його зацікавленість у розгляді справи. У відповідності до положень ст. 13 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий під час здійснення своїх повноважень є незалежним. Забороняється будь-який незаконний вплив, тиск або втручання в діяльність арбітражного керуючого. Суддею Черкаським В.І. незаконно порушується принцип незалежності арбітражного керуючого Оберемка Р.А., який виконує функції керуючого санацією ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод”, що вказує на наявність упередженості судді Черкаського В.І. у справі банкрутство № 908/3468/13 на що вказують наступні обставини. Суддею Черкаським В.І. винесене незаконну ухвалу від 20.12.2023 р., якою визнано бездіяльність керуючого санацією арбітражного керуючого Оберемка Р.А. протиправною. Постановою Центрального апеляційного господарського суду скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2023 р. у справі № 908/3468/13 в частині визнання бездіяльності керуючого санації неправомірною. Постанова апеляційного суду обґрунтована тим, що мотивувальна частина ухвали Господарського суду Запорізької області від 20.12.2023 р. у справі 908/3468/13 не містить встановлення судом першої інстанції, як фактичних обставин, що стали підставою для визнання неправомірною бездіяльності керуючого санацією боржника, так і правових підстав для визнання її неправомірною. Дані обставини вказують на неупередженість судді Черкаського В.І. при винесенні рішень відносно керуючого санації, намагання судді за будь-яких обставин визнати діяльність керуючого санацією неправомірною. Суддею неодноразово вчинився тиск на кредиторів з метою переходу до ліквідаційної процедури та надання кандидатури ліквідатора боржника. Метою даних дій є вочевидь зацікавленість у переході до ліквідаційної процедури боржника. На дану поведінку судді було звернуто увагу інвестора та голови комітету кредиторів, якими заявлялись відводи, які були відхилені судом. За таких обставин при розгляді справи наявна атмосфера недовіри суду, який наділений повноваженнями чинити правосуддя від імені Держави. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.03.2024 року у справі № 908/3468/13 суддею Черкаським В.І. зобов’язано Міністерство юстиції України - провести перевірку діяльності арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича при виконанні ними повноважень керуючого санацією у справі № 908/3468/13. Ухвала суду мотивована тим, що враховуючи неналежне виконання арбітражним керуючим Оберемко Р.А. повноважень керуючого санацією у справі № 908/3468/13 щодо підготовки плану санації боржника (в новій редакції), неодноразове невиконання вимог суду, суд знаходить підстави зобов’язати Міністерство юстиції України - провести перевірку діяльності арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича при виконанні ними повноважень керуючого санацією у справі № 908/3468/13. Ініціювання Перевірки діяльності Мінюстом арбітражного керуючого Оберемка Р.А. не входить до функцій суду при слуханні справи про банкрутство. В оскаржуваній ухвалі не вказано яку конкретно норму закону порушив керуючий санацією при розробці плану санації та яку мету суд прагне досягти за наслідками перевірки арбітражного керуючого. Окрім цього, суддею Черкаським В.І. необґрунтовано було відмовлено керуючому санації Оберемку Р.А. у роз’ясненні ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.03.2024 року по справі № 908/3468/13, у зв’язку з чим керуючим санацією також подано апеляційну скаргу. Таким чином, системні порушення закону суддею Черкаським В.І., які виявляються у тиску на арбітражного керуючого, який виконує функції керуючого санацією викликають недовіру до неупередженості судді черкаського В.І. Окрім цього, відповідно до ухвали по справі від 09.04.2024 року, суддею Черкаським В.І. заявлено самовідвід у справі № 908/3468/13 за позовною заявою - Макарова К.Г. до відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод”, до відповідача 2 - Публічного акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро”, до відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергомаш-Інвест”, до відповідача 4 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Метизи” про визнання недійсними правочинів щодо звернення стягнення у позасудовому порядку ПАТ “Банк Кредит Дніпро” та ТОВ “Енергомаш-Інвест” на майно ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод”, оформлене в заставу згідно з Договором застави № 050508-Z від 05.05.2008 р. та Договором застави № 300410-3 від 30.04.2010 р. та іпотеку згідно з Договором іпотеки № 311011-І від 31.10.2011 р., укладеного між ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод” та ПАТ “Банк Кредит Дніпро” (вх. № 1160/08-07/18 від 07.06.2018). Ухвала суду про відвід мотивована тим, що за наявності власних приведених переконань, суд дійшов висновків щодо необхідності виключення в існуючій наразі у державі атмосфері недовіри до судової влади всіляких підозр, сумнівів щодо упередженості судової влади, тощо, та внаслідок цього заявлення самовідводу від подальшого розгляду справи № 908/3468/13 за позовною заявою - Макарова К.Г. про визнання недійсними правочинів вих. від 07.06.2018 (вх. № 1160/08-07/18 від 07.06.2018). Таким чином, у самого суду наявні сумніви щодо об’єктивності та неупередженості судді Черкаського В.І. при вчиненні правосуддя у межах справи № 908/3468/13, що виключає можливість вчинення подальшого вчинення правосуддя даним суддею в межах справи про банкрутство № 908/3468/13. Арбітражним керуючим Оберемко Р.А. 18.04.2024 року подано заяву про відвід судді Черкаського В.І. у справі № 908/3468/13. Ухвалою суду від 19.04.2024 року у заяві арбітражного (вх. № 8606/08-07/24 від 18.04.2024) про відвід судді Черкаського В.І. у справі № 908/3468/13 - відмовлено. Суддею також невірно визначено заявника. Заява про відвід подавала арбітражним керуючим особисто, а не керуючим санацією (представником) боржника. Ухвала суду мотивована тим, що заявником не надано суду доказів, які викликають сумнів у неупередженості судді (відповідно до ст. ст. 35, 36, 38 ГПК України), а лише надається оцінка діям судді вчинення яких регламентовано чинним ГПК України (під час розгляду справи № 908/3468/13) у зв’язку з чим, заява про відвід є процесуально необґрунтованою. Разом з тим, у даній справі сторони неодноразово висловлювали недовіру судді. Ухвали суду, зокрема від 19.03.2023 року, від 04.03.2024 року, від 05.12.2023р., оскаржуються учасниками справи. Ухвалою суду від 19.03.2024 року було зобов’язано комітет кредиторів надати план санації. Стає незрозумілим, чому суддя, заявляючи самовідвід від розгляду позову у межах справи про банкрутство, чіпляється будь-яким способом розглянути справу про банкрутство. Наведені обставини підтверджують, що у судді Черкаського В.І. є особиста зацікавленість божника банкрутом та перейти до ліквідаційної процедури. Будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений, а судді повинні викликати довіру. Дана правова позиція міститься також у рішенні від 09.11.2006 у справі “Білуга проти України”; рішенні від 28.10.1998 у справі “Ветштайн проти Швейцарії”. Враховуючи вищевикладене, а також керуючись положеннями ст. 35 ГПК України, ПРОШУ СУД: Задовольнити заяву про відвід судді Черкаського В.І. від розгляду справи про банкрутство № 908/3468/13”.
Судове засідання 22.04.2024 здійснювалось в режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІКС.
Здійснюється трансляція судового розгляду на веб-сторінці суду веб-порталу “Судова влада України”.
У судовому засіданні 22.04.2024 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали та повідомлено про те, що повний текст ухвали буде виготовлено протягом 2-ти днів.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об’єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу встановлений статтею 39 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Підстави для відводу (самовідводу) визначені ст. 35 ГПК України.
Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.
Суд знаходить, що заява заявника не узгоджується з приведеними положеннями, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що заява про відвід судді Черкаського В.І. зводиться саме до виклику сумніву у заявника в об’єктивності та неупередженості судді.
Крім того, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов’язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Отже, даними приписами встановлено, що відвід повинен бути саме вмотивованим і, що встановлення обставин, вказаних саме у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, а не пункту 5 вказаної частини, звільняє заявника від обов’язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Обставини для відводу, вказані у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України, статті 36 цього Кодексу, судом не встановлені.
Статтею ст. 43 ГПК України унормовано, що учасники судового процесу (їх представники) повинні добросовісно користуватись процесуальними правами.
Підстави для задоволення заяви про відвід судді повинні ґрунтуватися з посиланням на обставини із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують; не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також твердження представника сторони, які не ґрунтуються на нормах процесуального законодавства України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об’єктивності та неупередженості розгляду справи. Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі “Бочан проти України” (Заява № 7577/02) від 03 травня 2007 року встановлено, що “безсторонність”, в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об’єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об’єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв’язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доводи, якими заявник обґрунтував заяву про відвід не можуть бути підставою для відводу у відповідності до ст.ст. 35, 36 ГПК України.
Відповідно до вимог статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктом 13 ст. 32 ГПК України визначено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 5 статті 13 ГПК України суду надано право, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, керувати ходом судового процесу.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.
Основними засадами судочинства є:
1) законність;
2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
3) забезпечення доведеності вини;
4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
6) забезпечення обвинуваченому права на захист;
7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;
9) обов’язковість рішень суду.
Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов’язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
В рішенні у справі “Білуха проти України” (Заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: “стосовно суб’єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного”.
Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявником не надано суду доказів, які викликають сумнів у неупередженості судді (відповідно до ст. ст. 35, 36, 38 ГПК України), а лише надається оцінка діям судді вчинення яких регламентовано чинним ГПК України (під час розгляду справи № 908/3468/13) у зв’язку з чим, заява про відвід є процесуально необґрунтованою.
За вказаних обставин, у задоволенні заяви керуючого санацією (вих. № 04/76 від 22.04.2024) про відвід судді Черкаського В.І. у справі № 908/3468/13 слід відмовити.
Технічна фіксація здійснюється за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку: vkz.court.gov.ua.
Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 35-36, 38 - 39, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У заяві керуючого санацією (вих. № 04/76 від 22.04.2024) про відвід судді Черкаського В.І. у справі № 908/3468/13 - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику (до електронного кабінету).
Розмістити повний текст ухвали на сайті господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України.
Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 23.04.2024.
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ
_03_03.png)
