Господарський суд Запорізької області

01 травня 2024, 15:39

До уваги сторін по справі № 908/3595/23 - Комунального підприємства “Райсількомунгосп” Мелітопольської районної ради (код ЄДРПОУ 31880284), Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” (код ЄДРПОУ 00130926), Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (код ЄДРПОУ 42093239)

номер провадження справи 5/307/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

29.04.2024 Справа № 908/3595/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (електронна пошта: canc@zpep.com.ua; вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 42093239)

До відповідача: Комунального підприємства “Райсількомунгосп” Мелітопольської районної ради (електронна пошта: rayselkom@ukr.net; вул. Садова, буд. 79/1, с. Костянтинівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72364; код ЄДРПОУ 31880284)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” (електронна пошта: kanc@zoe.com.ua; вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 00130926)

про стягнення 2 169 870,00 грн.

Від позивача: Неудачін Р.В., довіреність №2 від 02.01.2024 (посвідчення адвоката України №ЗП001944 від 04.12.2018);

Від відповідача: не з’явився;

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Левіна О.В., довіреність № 347 від 21.12.2023;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 вирішено повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 908/3595/23. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” (код ЄДРПОУ 00130926). Підготовче засідання призначено на 29.04.2024 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов’язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

26.04.2024 від Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” до суду надійшло клопотання № б/н від 25.04.2024 (вх. № 9150/08-08/24 від 26.04.2024) про зупинення провадження у справі.

Вищевказане клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 29.04.2024 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК “Акорд”.

Представник відповідача у судове засідання вкотре не з’явився.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача підтримав клопотання про зупинення провадження у справі посилаючись на те, що предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача суми у розмірі 2 169 870,19 грн. заборгованості за спожиту/використану електричну енергію за період з 01.01.2022 по 31.05.2023. Електроенергія поставлялась на територію, тимчасово окуповану російською Федерацією. ПАТ «Запоріжжяобленерго», що є адміністратором комерційного обліку електроенергії, та на підставі даних якого позивач нарахував плату відповідачу, ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснювало нарахування згідно з Положенням про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики № 148 від 13.04.2022, та частково, на підставі наданих Відповідачем Актів про спожиту електричну енергію. При цьому, вказаних актів ПАТ «Запоріжжяобленерго» надати суду не може, оскільки ці документи знаходяться на окупованій території. Доступу до даних електролічильників у ПАТ «Запоріжжяобленерго» немає. Ухвалою від 27.03.2024 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справу № 908/1162/23 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Оскільки в справі № 908/1162/23 вирішується спір у подібних правовідносинах, враховуючи відсутність правового висновку, представник ПАТ «Запоріжжяобленерго» просить суд клопотання задовольнити та зупинити провадження у справі № 908/3595/23 до закінчення перегляду справи № 908/1162/23 у касаційному порядку.

Представник позивача не заперечив проти задоволення вищевказаного клопотання ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Розглянувши матеріали справи суд встановлено наступне.

Предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача суми у розмірі 2 169 870,19 грн. заборгованості за спожиту/використану електричну енергію за період з 01.01.2022 по 31.05.2023. Електроенергія поставлялась на територію, тимчасово окуповану російською Федерацією. ПАТ «Запоріжжяобленерго», що є адміністратором комерційного обліку електроенергії, та на підставі даних якого позивач нарахував плату відповідачу, ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснювало нарахування згідно з Положенням про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики № 148 від 13.04.2022, та частково, на підставі наданих Відповідачем Актів про спожиту електричну енергію.

Відтак, предметом дослідження в цій справі є факт постачання Позивачем та споживання в спірний період Відповідачем електроенергії на об’єктах, що розташовані на тимчасово окупованій території: вул. Садова, 79/1, с. Констянтинівка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72364.

При цьому, відповідно ч. 2 статті 13¹ Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Як встановлено судом, ухвалою від 27.03.2024 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справу № 908/1162/23 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Передача справи на розгляд об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зумовлена тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13¹ Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13¹ Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/8358/19 наголосив, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). До того ж зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 233/2021/19 конкретизувала власні правові висновки та правові висновки Верховного Суду України щодо критеріїв встановлення подібності правовідносин, визначивши, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними в порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об’єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов’язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом.

Якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об’єкта, стосовно якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність треба також визначати за суб’єктним і об’єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб’єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов’язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України).

Враховуючи викладене, оскільки в справі № 908/1162/23 вирішується спір у подібних правовідносинах (постачання електроенергії на тимчасово окуповані території України), господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання ПАТ «Запоріжжяобленерго» та зупинення провадження у справі № 908/3854/23 до закінчення перегляду справи № 908/1162/23 у касаційному порядку.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” № б/н від 25.04.2024 (вх. № 9150/08-08/24 від 26.04.2024) задовольнити.
Зупинити провадження у справі № 908/3595/23 до закінчення перегляду справи № 908/1162/23 у касаційному порядку.
Зобов’язати сторони повідомити про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до статті 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Суддя К.В. Проскуряков