Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ДО УВАГИ Фермерського господарства «МІТОС» та Міюца А.В. про ухвалення 09.05.2024 рішення у справі № 908/946/24!!!
номер провадження справи 34/77/24
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.05.2024 Справа № 908/946/24
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
розглянув у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/946/24
за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», ідентифікаційний код юридичної особи 14360570 (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001)
до відповідача 1: Фермерського господарства «МІТОС», ідентифікаційний код юридичної особи 41628217 (пров. Роздільний, буд. 6, смт. Михайлівка, Михайлівський район, Запорізька область, 72002)
до відповідача 2: Міюца Анатолія Володимировича, 07.05.1980 р.н., РНОКПП 2934711230 (пров. Роздільний, буд. 6, смт. Михайлівка, Михайлівський район, Запорізька область, 72002)
про стягнення 241 793 грн 99 коп.
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області 01.04.2024 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерського господарства «МІТОС» та Міюца Анатолія Володимировича заборгованості за кредитним договором № б/н від 06.12.2017 року в розмірі 241793,99 грн, а саме: 200000,00 грн – заборгованість за кредитом; 28113,18 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;13680,81 грн - заборгованість з комісії.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024 справу 908/946/24 визначено для розгляду судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.04.2024 у справі № 908/946/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).
Як свідчать матеріали справи, сторони належним чином повідомлені про розгляд справи.
Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
На підставі викладеного, повідомлення відповідачів про розгляд даної справи здійснювалось всіма відомими месенджерами, електронною поштою та шляхом розміщення ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на веб-сайті Судової влади України.
Суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі № 908/946/24.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідачі у т.ч. могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідачами відзиви на позовну заяву не надані.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом розглянуто справу за наявними документами.
09.05.2024 судом ухвалено рішення у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
УСТАНОВИВ:
05.12.2017 року Фермерське господарство «МІТОС» (Клієнт, Позичальник, відповідач 1) підписав заяву про відкриття поточного рахунку № 26006055741742 та 06.12.2017 року приєднався до “Умов та правил надання банківських послуг”, Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 06.12.2017 (Договір) та взяв на себе зобов’язання виконувати умови Договору.
03.02.2021 року Відповідачем 1 через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису заявку на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок”.
Підписанням цієї Заявки Клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до розділу “1.1. Загальні положення” та підрозділу “3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок” Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ “ПриватБанк” у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms.
Відповідно до Договору Відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26006055741742 (IBAN - UA503133990000026006055741742) в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв’язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано “Умовами та правилами надання банківських послуг”.
Згідно з п. 3.2.1.1.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок (Кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (Умови або Договір) в обмін на зобов’язання Клієнта з повернення Кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни.
Відповідно до п. 3.2.1.2.2.1. Клієнт зобов’язується: використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.1.1.1. цих Умов, та у відповідності п 3.2.1.2.2.2. сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку.
Свої зобов’язання за договором Позивач виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу 1 кредитний ліміт в розмірі 200000,00 грн, що підтверджується відповідною довідкою.
У зв’язку з порушенням умов Договору Відповідач 1 станом на 29.02.2024 має заборгованість 241793,99 грн, яка складається з: 200000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 28113,18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 13680,81 грн. - заборгованість з комісії.
25.08.2021 між АТ КБ “ПриватБанк” та Міюц Анатолієм Володимировичем (поручителем, відповідачем 2) було укладено договір поруки № P1629899408157586039 (Договір поруки), предметом якого є надання поруки Відповідачем 2 за виконання зобов’язань Відповідача 1, які випливають з Кредитного договору (згідно п. 1.1. Договору поруки - Заявка на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” № б/н від 03.02.2021 року).
Враховуючи, що Відповідач 1 зобов’язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості за Кредитним договором, Позивач вважає за необхідне захистити свої права шляхом солідарного стягнення з відповідачів суми заборгованості за Кредитним договором.
Солідарне стягнення на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» з відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерського господарства «МІТОС» та Міюца Анатолія Володимировича заборгованості за кредитним договором № б/н від 06.12.2017 року в розмірі 241793,99 грн, а саме: 200000,00 грн – заборгованість за кредитом; 28113,18 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;13680,81 грн - заборгованість з комісії) було предметом позовних вимог у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані кредитним договором та договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Як свідчать матеріали справи, на виконання Кредитного договору, згідно з відповідною довідкою, Позивач надав Відповідачу-1 кредитний ліміт в розмірі 200000,00 грн. Відповідно до Договору Відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26006055741742 (IBAN - UA503133990000026006055741742) в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв’язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано “Умовами та правилами надання банківських послуг”.
Згідно з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - “Кредит”) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі — Умови або Договір) в обмін на зобов’язання Клієнта з повернення Кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни.
Згідно з п. 3.2.1.2.2.1. Клієнт зобов’язується: використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.1.1.1. цих Умов, та у відповідності п 3.2.1.2.2.2. сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку.
Частина 2 статті 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до розділу Заявки та Умов 3.2.1.4. Вартість Кредиту та порядок розрахунків, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
Згідно з п. 3.2.1.4.3. Заявки сторони домовились, що сума заборгованості по Кредиту підлягає сплаті не пізніше 30 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта, а сума заборгованості по Кредиту, отриманого Клієнтом аграрного сектора економіки (основний вид економічної діяльності підприємства відповідає значенню з секції «А» Класифікатора видів економічної діяльності України і дана приналежність підтверджена документально) підлягає погашенню Клієнтом у строк не пізніше 270 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта.
За користування Кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнт сплачує проценти, які розраховуються щоденно на суму залишку заборгованості по Кредиту та сплачуються Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо. Сплата нарахованих процентів відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту. (п. 3.2.1.4.2. Заявка).
Згідно п. 18 Тарифів щоденне нарахування процентів 16,5% при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня. Списання нарахованих відсотків проводяться 1-го числа кожного місяця за попередній місяць. При безперервному користуванні не більше 30-ти днів.
Відповідно до п. 3.2.1.4.1. Заявки за управління фінансовим інструментом Клієнт сплачує Банку комісію, розмір якої визначено Тарифами Банку, яка розраховується на суму максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Клієнта за звітній місяць. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначені розмір комісії в разі, якщо максимальне сальдо Кредиту за попередній календарний місяць не перевищувало 100 гривень. Комісія за управління фінансовим інструментом нараховується щомісячно та сплачується Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо.
Сплата комісії відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту.
Відповідно до п. 17 Тарифів, розмір комісії складає 0,3%.
У відповідності п. 3.2.1.4.4. сума заборгованості по Кредиту, нараховані проценти та комісія, непогашені у строки, встановлені в п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 цього Договору з наступного дня вважаються простроченими.
У разі виникнення прострочених зобов'язань за Кредитом, Клієнт сплачує Банку підвищені проценти, розмір яких встановлено Тарифами Банку, які нараховуються на прострочену суму заборгованості по Кредиту (п. 3.2.1.4.5.)
Відповідно до п. 19 Тарифів Проценти у розмірі 33% у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати початку безперервного періоду, нараховуються починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, у котрому дебетове сальдо підлягало обнуленню (з моменту виникнення простроченої заборгованості)
Згідно з п. 3.2.1.5.6. Заявки терміни позовної давності щодо вимог про повернення Кредиту, стягнення процентів за користування Кредитом, неустойки - пені, штрафів встановлюються Сторонами тривалістю 15 років.
Відповідно до п. 3.2.1.6.1. строк користування Кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання Клієнтом умов Договору.
У зв’язку порушеннями зобов’язань за Договором Відповідач 1 станом на 29.02.2024 року має заборгованість 241793,99 грн. яка складається з 200000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 28113,18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 13680,81 грн. - заборгованість з комісії.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вже зазначалось, 25.08.2021 між АТ КБ “ПриватБанк” та Міюц Анатолієм Володимировичем (поручителем, відповідачем 2) було укладено договір поруки № P1629899408157586039 (Договір поруки), предметом якого є надання поруки Відповідачем 2 за виконання зобов’язань Відповідача 1, які випливають з Кредитного договору (згідно п. 1.1. Договору поруки - Заявка на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” № б/н від 03.02.2021 року).
Відповідно до п.1.1. Договору поруки, поручитель солідарно відповідає перед Кредитором за виконання Позичальником зобов’язань у повному обсязі за Кредитним договором:
- по поверненню кредиту, який наданий Позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок 26006055741742 (IBAN - UA503133990000026006055741742) у розмірі 200 000,00 гривень, максимальний розмір кредитного ліміту за Кредитним договором становить - 2 000 000,00 грн. (два мільйона) гривень;
- по поверненню Кредитору кредиту у строк до 03.02.2022 року, з автоматичною пролонгацією кредиту кожні 12 (дванадцять) місяців на термін 12 місяців за умови своєчасного і повного виконання Позичальником умов Кредитного договору;
- по сплаті Кредитору процентів за користування кредитом в розмірі 16.5% (шістнадцять цілих п'ять десятих) річних, відповідно до Заявки на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” Кредитного договору, за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.2. Умов та Правил;
- по сплаті процентів за користування кредитами у разі прострочення повернення кредиту, у розмірі 33% (тридцять три) річних, які діяли на дату такого прострочення, відповідно до п. 3.2.1.4.5. Умов та Правил ;
- по сплаті комісії за управління фінансовим інструментом, в розмірі 0,3% від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Позичальника за звітній місяць, в порядку, встановленому п. 3.2.1.4. - Умов та Правил;
- по-сплаті процентів у розмірі 33% (тридцять три) річних від простроченої суми заборгованості, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у разі порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 3.2.1.6.1. Умов та Правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, настання обставин, передбачених п. 3.2.1.2.3.9. Умов та Правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов та Правил.
Відповідно до п.4.1. Договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п’ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Позичальником та/або поручителем всіх зобов’язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію.
За змістом частин 1 та 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до приписів ст., ст. 610, 554 Цивільного кодексу України, Боржник та Поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.
Згідно із ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов‘язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання.
В порушення зазначених норм закону та умов Договору Відповідач-1 зобов’язання за Кредитним договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.
Частина 1 статті 543 ЦК України визначає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
На момент пред’явлення цього позову вищевказана заборгованість Відповідачами добровільно не сплачена.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивачем доведено факт надання відповідачу-1 кредиту та наявність заборгованості за Кредитним договором у заявленій до стягнення сумі.
Позовні вимоги підтверджуються Кредитним договором, Договором поруки, відповідними виписками та розрахунком заборгованості.
Відповідачі не надали доказів сплати вищевказаної заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову.
За таких обставин, враховуючи те, що зобов’язання Відповідача-1 забезпечені порукою Відповідача-2, суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача солідарно заборгованості за Кредитним договором № б/н від 06.12.2017 року в розмірі 241793,99 грн, а саме: 200000,00 грн – заборгованість за кредитом; 28113,18 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 13680,81 грн - заборгованість з комісії.
Отже, позовні вимоги задоволені судом у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору (241 793 грн 99 коп.*1,5*80%) покладаються на відповідачів порівну, оскільки солідарне стягнення процесуальним законом не передбачено.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 09.05.2024.
Суддя А.О. Науменко
_03_03.png)
