Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги сторін по справі № 908/200/24 - ПрАТ “Племзавод “Степной” (код ЄДРПОУ 00849184)
номер провадження справи 5/17/24
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2024 Справа № 908/200/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Акціонерного товариства “ПроКредит Банк” (електронна пошта: 21677333@mail.gov.ua; пр. Берестейський, буд. 107-А, м. Київ, 03115; код ЄДРПОУ 21677333)
До відповідача: Приватного акціонерного товариства “Племзавод “Степной” (електронна пошта: step_adm@zp.ukrtel.net; вул. Центральна, селище Заповітне, Кам’янсько-Дніпровський район, Запорізька область, 71333; код ЄДРПОУ 00849184)
про стягнення 5 660 365,59 грн.,
За участю представників сторін:
від позивача: Гнатенко О.М. (в режимі відеоконференції) - довіреність № б/н від 08.05.2023;
від відповідача: не з’явився;
СУТЬ СПОРУ:
25.01.2024 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “ПроКредит Банк” до відповідачів: 1) Приватного акціонерного товариства “Племзавод “Степной”, 2) Волкова Анатолія Анатолійовича про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 1501.50707/FW1501.1336 від 11.06.2021, який є невід'ємною частиною рамкової угоди № FW1501.1336 від 07.05.2018 в сумі 5 660 365,59 грн., з яких: капітал (заборгованість) на суму 5 402 422,64 грн. та проценти в розмірі 257 942,95 грн.
25.01.2024 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області № 908/200/24 від 29.01.2024 у відповідності до ст. 16 Закону України “Про захист персональних даних” витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи – Волков Анатолій Анатолійович (РНОКПП 1926810551; дата народження: 02.10.1952).
06.02.2024 від Міністерства соціальної політики України до суду надійшло повідомлення № 2727/0/2-24/3 від 05.02.2024 (вх. № 2789/08-08/24 від 06.02.2024), в якому зазначено що станом на 31.01.2024 в ЄІБД ВПО інформація про запитувану особу відсутня.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/200/24 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.03.2024 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов’язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
Ухвалою суду від 14.02.2024 клопотання Акціонерного товариства “ПроКредит Банк” про забезпечення проведення судового засідання призначеного на 06.03.2024 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції задоволено.
Ухвалою суду від 06.03.2024 № 908/200/24 розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 01.04.2024 на 11 год. 30 хв., яке вирішено проводити в режимі відеоконференції та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
11.03.2024 від Акціонерного товариства “ПроКредит Банк” до суду надійшла заява № б/н від 01.03.2024 (вх. № 5610/08-08/24 від 11.03.2024) про уточнення позовних вимог.
Крім цього, 26.03.2024 від Акціонерного товариства “ПроКредит Банк” до суду надійшла заява № б/н від 25.03.2024 (вх. № 6848/08-08/24 від 26.03.2024) про відмову від частини позовних вимог.
Ухвалою суду від 01.04.2024 № 908/200/24 задоволено заяву АТ “ПроКредит Банк” № б/н від 25.03.2024 (вх. № 6848/08-08/24 від 26.03.2024) про відмову від частини позовних вимог, а саме вимог до відповідача-2 - Волкова Анатолія Анатолійовича (РНОКПП 1926810551), продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 29.04.2024 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 29.04.2024 № 908/200/24 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 27.05.2024 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов’язковою, призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв'язку з використанням підсистеми "Електронний суд” та запропоновано позивачу здійснити відповідні процесуальні дії.
06.05.2024 від АТ «ПроКредит Банк” до суду надійшла заява № б/н від 06.05.2024 (вх. № 9802/08-08/24 від 06.05.2024), до якої доданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи - Приватного акціонерного товариства “Племзавод “Степной” (код ЄДРПОУ 00849184).
Вказані документи долучені судом до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 27.05.2024 здійснювалось в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням з урахуванням заяв № б/н від 01.03.2024 (вх. № 5610/08-08/24 від 11.03.2024) та № б/н від 25.03.2024 (вх. № 6848/08-08/24 від 26.03.2024) посилаючись на те, що 07.05.2018 між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Племзавод «Степной» (позичальник) укладено рамкову угоду № FW1501.1336. Відповідно до п. 1 Рамкової угоди, Банк встановлює для позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума 50 000 000,00 грн, максимальний строк 120 місяців, максимальний розмір процентів 40%. 07.05.2018 між Акціонерним товариством “ПроКредит Банк” (кредитор) та Волковим Анатолієм Анатолійовичем (поручитель) укладено договір поруки № 404177-ДП1 (договір поруки). Відповідно до п. 2.1 договору поруки, на підставі договору поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов’язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник. 11.06.2021 між Публічним акціонерним товариством «Племзавод «Степной» та Акціонерним товариством “ПроКредит Банк” укладений кредитний договір № 1501.50707/FW1501.1336 (кредитний договір), Положення Рамкової угоди доповнюють цей Кредитний договір, в частині, в якій вони йому не суперечать. 11.06.2021 ПАТ «Племзавод «Степной» та АТ “ПроКредит Банк” укладений договір № 1 про внесення змін до Кредитного договору, яким банк встановив для позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума 80 000 000,00 грн., максимальний строк 120 місяців, максимальний розмір процентів 40%. Громадянин Волков Анатолій Анатолійович (дата народження: 02.10.1952) помер 23.08.2022, про що 24.08.2022 Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис № 16176 та видано свідоцтво про смерть серії І-БК № 621248 від 24.08.2022. ПАТ «Племзавод «Степной» порушив умови кредитного договору, рамкової угоди та вимоги законодавства, не забезпечив своєчасне погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого у нього утворилась кредитна заборгованість на загальну суму 5 660 365,59 грн. На підставі викладеного представник позивача просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 5 660 365,59 грн.
Представник відповідача як на стадії підготовчого провадження так і на стадії розгляду справи по суті у судове засідання вкотре не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення на електронну пошту та оприлюднення тексту відповідних ухвал суду на офіційному веб-порталі “Судова влада України” в мережі Інтернет. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, який наразі триває.
Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до бази даних “Діловодство спеціалізованого суду” Господарського суду Запорізької області у Приватного акціонерного товариства “Племзавод “Степной” (код ЄДРПОУ 00849184) відсутній електронний кабінет у підсистемі “Електронний суд” ЄСІКС.
Згідно роздруківки з офіційного сайту “Опендатабот”: https://opendatabot.ua/ місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства “Племзавод “Степной” (код ЄДРПОУ 00849184) є: вул. Центральна, селище Заповітне, Кам’янсько-Дніпровський район, Запорізька область, 71333.
Відповідно до частини першої статті 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, тексти ухвал суду розміщено на офіційному веб-сайті “Судова влада України” в мережі Інтернет, що підтверджується відповідними роздруківками з сайту, які містяться в матеріалах справи.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї справи в суді.
Однак, запропонованих ухвалами суду письмового відзиву на позовну заяву та доданих до нього документів, відповідач на адресу суду не надіслав, як і доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов’язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Наявні матеріали справи дозволяють суду вирішити спір по-суті.
27.05.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2018 між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» (кредитор, АТ «ПроКредит Банк») та Приватним акціонерним товариством «Племзавод Степной» (позичальник) укладено рамкову кредитну угоду № FW1501.1336 (рамкова угода, угода).
Пунктом 1 рамкової угоди визначено, що Банк встановлює для Позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума – 50 000 000,00 грн, максимальний строк – 120 місяців, максимальний розмір процентів – 40 % річних. Ця рамкова кредитна угода (Рамкова угода або Угода) застосовується до таких кредитних послуг, які позичальник може одержати від банку згідно з умовами та положеннями, визначеними в цій угоді: овердрафт; строковий кредит; відновлювальна кредитна лінія; гарантії, акредитив (документарні операції); кредитні картки (окремо – кредитна послуга, разом – кредитні послуги). Використання будь-якої кредитної послуги в рамках цієї Рамкової угоди можливе лише на підставі позитивного рішення компетентного внутрішнього органу Банку і за умови укладення окремих кредитних договорів, які є невід’ємними частинами цієї Угоди і не мають самостійного значення (окремо – кредитний договір, разом – кредитні договори). Позичальник може отримувати кошти в межах ліміту, встановленого для наданої кредитної послуги.
Пунктом 5 Рамкової угоди встановлено, що за користування кредитними послугами Позичальник зобов’язаний сплатити Банку проценти в розмірі та порядку, визначених Рамковою угодою та кредитними договорами в межах максимального розміру процентів, встановлених Рамковою угодою. Проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен календарний день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.
Відповідно до п. 5.2 Рамкової угоди, проценти за користування кредитом встановлюються відповідним кредитним договором та не можуть перевищувати максимальний розмір, встановлений цією Угодою.
Згідно із п. 5.3. Рамкової угоди, за користування кредитною лінією Позичальник у перший банківський день кожного календарного місяця, а у випадку повного погашення кредиту – у день повного погашення, сплачує Банку проценти, у розмірі вказаному у відповідному Кредитному договору, але не більше ніж максимальний розмір, встановлений цією угодою. Проценти нараховуються у дні погашення процентів, на суму використаного ліміту, існуючого на момент закриття кожного з операційних днів за кожен календарний день періоду між датою (включно), що передує поточному нарахуванню та датою (включно) останнього нарахування процентів (датою видачі кредиту - для першого нарахування). Використаним лімітом у небанківські дні є використаний ліміт на кінець останнього операційного дня, що передував цим дням.
З матеріалів справи також вбачається, що 07.05.2018 між Акціонерним товариством “ПроКредит Банк” (Кредитор) та Волковим Анатолієм Анатолійовичем (Поручитель) укладений договір поруки № 404177-ДП1 (Договір поруки), згідно п. 2.1. якого на підставі договору поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов’язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.
Згідно з п. 2.2. договору поруки, розмір зобов'язань позичальника визначається відповідно до кредитних договорів. При цьому розмір зобов'язань, які виникають з рамкової угоди і укладених на її підставі кредитних договорів, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення договору становлять: ліміт суми кредитування – еквівалент: 50 000 000,00 грн.; ліміт строку кредитування до 07.05.2028; максимальний розмір процентів 40 % річних.
У відповідності до п абз. 4 п. 2.3. договору поруки, поручитель безумовно і безвідклично погоджується, що усі зміни кредитних договорів та/чи будь-які інші зміни до рамкової угоди (у т.ч. зміна структури платежів погашення кредиту, зміна змінюваної процентної ставки, зміна чи введення нових комісій, штрафних санкцій, прав та обов'язків сторін тощо), а також укладення нових кредитних договорів на підставі рамкової угоди можуть здійснюватися без будь-якого погодження з поручителем, а тому порукою будуть забезпечуватися зобов'язання позичальника з врахуванням усіх таких змін і нових кредитних договорів без необхідності їх попереднього чи наступного ознайомлення чи погодження із поручителем.
Пунктом 3.2. договору поруки визначено, що поручитель зобов'язаний належно повністю виконати зобов'язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника у зв'язку із порушенням умов кредитних договорів чи неможливістю виконання ним його зобов'язань (смерть, тривала відсутність, хвороба, ліквідація, банкрутство тощо). Кредитор може вимагати від поручителя дострокового виконання усіх зобов’язань позичальника за наявності підстав для дострокового виконання, які встановлені умовами кредитних договорів.
Відповідно до п. 4.1 договору поруки, порука діє з моменту укладення договору протягом усього часу дії, встановленого рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог кредитора. Припинення окремих кредитних договорів чи погашення заборгованості позичальника до моменту припинення строку дії рамкової угоди, а також непред'явлення кредитором вимоги про погашення поручителем заборгованості позичальника не тягне за собою припинення поруки. Кредитор вправі пред'явити вимогу поручителю про погашення заборгованості позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості позичальника.
До усіх вимог, що випливають з договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність (п. 4.5. Договору поруки).
11.06.2021 між Акціонерним товариством “ПроКредит Банк” (Банк) та Приватним акціонерним товариством «Племзавод Степной» (Позичальник) укладений кредитний договір №1501.50707/FW1501.1336 (кредитний договір), у пункті 1 якого сторони визначили, що Банк зобов’язується надати позичальнику строковий кредит (надалі – кредит), загальна сума якого складає 16 207 278,64 грн. (шістнадцять мільйонів двісті сім тисяч двісті сімдесят вісім гривень 64 копійки), строком на 36 (тридцять шість) місяців, від дати видачі кредиту включно.
Кредит використовується для придбання позичальником товару, перелік та продавець якого вказані у документах, перерахованих у розділі 3 цього договору «отримання кредитних коштів» (п. 2. Кредитного договору).
Пунктом 4 «а» Кредитного договору встановлено, що на непогашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки – змінювана, розмір процентів – 9,25 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Проценти діють з моменту укладення цього договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче. Через кожні 6 місяців, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (надалі - дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього договору, змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: проценти = Індекс UIRD 6 + 1,78 % «…».
Відповідно до п. 5 кредитного договору, погашення кредиту здійснюється у порядку, встановленому у Графіку. Суми, сплачені на погашення кредиту не надаються в кредит повторно.
11.06.2021 між Банком та Позичальником укладений договір № 1 про внесення змін та доповнень до рамкової угоди (договір № 1), згідно Банк встановив для Позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума – 80 000 000 (вісімдесят мільйонів гривень 00 копійок), максимальний строк – 120 місяців, максимальний розмір процентів – 40 % річних.
На виконання умов кредитного договору від 11.06.2021 №1501.50707/FW1501.1336, позивач 11.06.2021 перерахував відповідачу грошові кошти на суму 16 207 278,64 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером № 388458770/423251394/1196925938/5172 від 11.06.2021.
Додатками № 1 до кредитного договору сторонами неодноразово змінювалась процентна ставка в період користування кредитом.
Проте, відповідач порушив свої зобов’язання за кредитним договором, припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені Графіком повернення кредиту та сплати процентів.
Як свідчать матеріали справи, у зв’язку з тривалим простроченням здійснення платежів за кредитним договором, керуючись умовами кредитного договору та ст. 1050 Цивільного кодексу України 14.12.2023 АТ “ПроКредит Банк” на електронну адресу ПрАТ «Племзавод «Степной» та Волкова А.А. направлено претензію за вих. №№ 14-12-23/1/23 та 14-12-23/1/24 з вимогою про повне дострокове погашення кредиту та протягом 5-ти банківських днів з моменту відправлення даної претензії, зокрема, повністю погасити існуючий борг, який на дату цієї вимоги становить загальну суму 5 775 481,19 грн., в т.ч. борг по капіталу – 5 302 422,64 грн., борг по процентам – 257 942,95 грн., проценти за неправомірне користування кредитом – 115 115,60 грн., капітал дострокового погашення – 100 000,00 грн.
Проте, вказана претензія залишена ПрАТ «Племзавод «Степной» та Волковим А.А. без відповіді та задоволення.
Під час розгляду цієї справи судом також встановлено, що громадянин Волков Анатолій Анатолійович (дата народження: 02.10.1952) помер 23.08.2022, про що 24.08.2022 Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис № 16176 та видано свідоцтво про смерть серії І-БК № 621248 від 24.08.2022.
Враховуючи, що ухвалою суду від 01.04.2024 задоволено заяву АТ “ПроКредит Банк” № б/н від 25.03.2024 (вх. № 6848/08-08/24 від 26.03.2024) про відмову від частини позовних вимог, предметом розгляду справи є стягнення з Приватного акціонерного товариства “Племзавод “Степной” на користь Акціонерного товариства “ПроКредит Банк заборгованості за кредитним договором №1501.50707/FW1501.1336 від 11.06.2021 на загальну суму 5 660 365,59 грн., в т.ч. капітал – 5 402,422,64 грн. та проценти – 257 942,95 грн.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 ГК України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ГК України).
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
До кредитного договору сторонами неодноразово вносились зміни щодо розміру процентних ставок.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем порушені строки погашення кредиту та процентів, передбачені у підписаному сторонами графіку.
Враховуючи допущення Позичальником прострочення зі сплати кредиту та відсотків, Кредитор набув безумовного права вимагати повного погашення заборгованості за Кредитним договором.
Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів виконання зобов’язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та своєчасної сплати процентів суду не надав.
Перевіривши надані позивачем розрахунки основної заборгованості (капіталу) в розмірі 5 402 422,64 грн. та сплати процентів в розмірі 257 942,95 грн. суд приходить до висновку, що вказані суми розраховані вірно, відповідають умовам договору, вимогам чинного законодавства та підлягають стягненню з відповідача.
Відповідач проти арифметичних розрахунків не заперечив, контррозрахунку як і доказів сплати вищевказаних сум у повному обсязі або частково суду не надав, у зв’язку з чим вказані вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 – 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Повний текст рішення складено та підписано 05.06.2023.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
_03_03.png)
