flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До відома сторін у справі № 908/621/24 (суддя Горохов І.С.) Комунального підприємства «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області, 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 100

10 червня 2024, 15:44

До відома сторін у справі № 908/621/24 (суддя Горохов І.С.) Комунального підприємства «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області, 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 100

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2024                                                                                Справа № 908/621/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25

до відповідача Комунального підприємства «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області, 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 100

про стягнення коштів

 

без виклику представників сторін

 

установив

12.03.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до відповідача Комунального підприємства «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0338-03032 від 05.06.2019 в розмірі 97  976,51 грн, з яких: основний борг в розмірі 77  835,29 грн, 3% річних в розмірі 4089,93 грн, інфляційні втрати в розмірі 16  051,29 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024 справу № 908/621/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/321/24, присвоєно справі номер провадження 15/32/24, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 24.04.2024, відповідно до ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.

Запропоновано позивачу у строк до 08.05.2024 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно із вимогами ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 24.05.2024, відповідно до ст. 167 ГПК України заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Станом на момент звернення позивача до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідача, оскільки зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією.

Інформація про не функціонування відділень АТ «Укрпошта» на вказаній території підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта».

Крім того, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 23.12.2022, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить Мелітопольська міська територіальна громада Запорізької області (з 25.02.2022 код UA23080070000068953).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до частини першої статті 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На підставі викладеного, повідомлення судом відповідача про розгляд справи здійснювалось через розміщення оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України 27.03.2024.

Разом з тим, згідно з довідкою про доставку електронного листа – ухвали суду від 25.03.2024 у справі № 908/621/24 про відкриття провадження у справі, документ повернуто (не доставлено) на електронну адресу відповідача: vodokanal@zp.ukrtel.net.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов’язання щодо оплати у послуг з диспетчерського (оперативно-технічного) управління за договором № 0338-03032 від 05.06.2019 за період січень-вересень 2022 року, внаслідок чого сума простроченого та неоплаченого основного боргу відповідача складає 77  835,29 грн. У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання позивачем, враховуючи умови договору та приписи діючого законодавства, також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача три проценти річних та інфляційні втрати. Позов обґрунтовано ст. 20, ч. 7 ст. 197 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 16, 625 Цивільного кодексу України та умовами укладеного між сторонами договору № 0338-03032 від 05.06.2019.

Відповідач у встановлений в ухвалі суду строк відзиву на позовну заяву не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив.

Згідно із ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки судом належним чином виконано обов’язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відзиву відповідача, за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З’ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд установив.

05.06.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (Оператор системи передачі (ОСП), позивач у справі) та Комунальним підприємством «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області (Користувач, відповідач у справі) укладено договір № 0338-03032 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в редакції Додаткової угоди № 3 від 17.02.2022 (далі – Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) ОСП зобов'язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи Об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі — Послуга), а Користувач, за п. 1.2 Договору, зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

За умовами п. 2.4. Договору вартість Послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої Послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 2.5. Договору розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця — 35 % вартості Послуги; до 20 числа розрахункового місяця — 35 % вартості Послуги; до останнього банківського дня календарного місяця — 30 % вартості Послуги.

Відповідно до п. 2.6. плановий обсяг Послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем повідомлень щодо планового обсягу Послуги на розрахунковий період.

У разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач передає оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю повідомлення про зміну обсягів Послуги. Оператор системи передачі (ОСП), Виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.

Пунктом 2.7. Договору передбачено, що Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта надання послуги. Акт надання Послуги ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.

Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО).

Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Акт коригування наданої Послуги у відповідному розрахунковому періоді у двох примірниках ОСП направляє Користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої Послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох календарних днів та повертає один примірник підписаного акта Виконавцю. Оплату вартості Послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

Згідно з п. 2.10. Договору за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій, за наявності письмової згоди Користувача.

Пунктом 10.5. Договору Сторони узгодили, що Акти надання Послуги акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, рахунки, повідомлення про планові обсяги та будь-які інші повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі.

Також умовами п. 10.6 Договору передбачено, що будь-які документи, передбачені цим Договором (у тому числі акт надання Послуги), можуть надаватися Сторонами в електронному вигляді за допомогою Сервісу.

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2022. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 12.1 Договору).

Листом від 02.03.2022 № 01/9715 позивач повідомив відповідача, що направлення рахунків-фактур та обмін первинною документацією здійснюється виключно за допомогою сервісу електронного документообігу, зокрема, за укладеними договорами про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Виходячи з наведених вище умов договору, НЕК «Укренерго» надавалися послуги КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за такими періодами, що підтверджується актами наданих послуг, а саме: акт надання Послуги від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 12  440,57 грн з ПДВ; акт надання Послуги від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 9515,14 грн з ПДВ; акт надання Послуги від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 11  203,75 грн з ПДВ; акт надання Послуги від 30.04.2022 за квітень 2022 року на суму 9408,37 грн з ПДВ; акт надання Послуги від 31.05.2022 року за травень 2022 року на суму 8669,08 грн з ПДВ; акт надання Послуги від 30.06.2022 за червень 2022 року на суму 8595,34 грн з ПДВ; акт надання Послуги від 31.07.2022 за липень 2022 року на суму 8427,06 грн з ПДВ; акт надання Послуги від 31.08.2022 за серпень 2022 року на суму 8488,50 грн. з ПДВ; акт надання Послуги від 30.09.2022 за вересень 2022 року на суму 1087,48грн з ПДВ, а всього на загальну суму 77  835,29 грн з ПДВ.

За доводами позивача відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість з наданих послуг в сумі 77  835,29 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості спожитого природного газу у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів із даним позовом.

Дослідивши обставини справи та надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Як передбачено статтею 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Диспетчерське управління – оперативно-технологічне управління об’єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки (п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»)

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах (ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Позивач, у відповідності із Законом України «Про ринок електричної енергії» та статуту Товариства, здійснює, зокрема, диспетчерське (оперативно-технологічне) управління режимами роботи об’єднаної енергетичної системи України.

Згідно зі статтею 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на наявний у матеріалах справи договір та обставини справи, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України (далі – ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу приписів ч. 1 ст. 202 ГК України та ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У частині 1 статті 628 ЦК України закріплено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на наявний у матеріалах справи договір та обставини справи, між сторонами виникли правовідносини з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об’єднаної енергетичної системи України.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати наданих послуг. Враховуючи зміст пункту 2.5 Договору, строк оплати наданих послуг за період січень – лютий 2022 року є таким, що настав.

Станом на дату звернення з позовом до суду борг відповідача за період січень – лютий 2022 року становить 21  955,71 грн.

Доказів оплати послуг за вказаний період в матеріли справи не надано.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок, що надано позивачем разом із позовом суд зазначає, що позивач здійснював нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу за кожним актом окремо.

Так, позивачем нараховані 3% річних на суму боргу 12  440,57 грн за січень 2022 року за період з 19.02.2022 до 21.02.2024, та за лютий 2022 року на суму боргу 9515,14 грн за період з 14.03.2022 до 21.02.2024, яка загалом становить 1304,52 грн. Розрахунок є правильним, а заявлена в цій часині сума трьох процентів річних обґрунтованою.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат на обґрунтовану суму боргу за січень-лютий 2022 року встановив, що розрахунки позивача в цій частині є обґрунтованими та правильними, що становлять 6538,64 грн.

Таким чином в частині основного боргу за період січень-лютий 2022 року в розмірі 21  955,71 грн, трьох процентів річних в розмірі 1304,52 грн, та інфляційних втрат в розмірі 6538,64 грн, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача.

Спірним періодом є березень-вересень 2022 року, за яким позивачем визначено заборгованість в сумі 55  879,58 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.

24 лютого 2022 року Російська Федерація, порушивши всі норми міжнародного права, почала військове вторгнення на територію України, зокрема, внаслідок чого військовослужбовцями загарбницької армії Російської Федерації було тимчасово окуповано м. Мелітополь Запорізької області.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року» Мелітопольська міська територіальна громада Запорізької області (з 25.02.2022 код UA23080070000068953) внесена до даного переліку як тимчасово окупована територія.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року.

Окремі об`єкти нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України є окупованими Російською Федерацією з 19 лютого 2014 року. Перелік таких об`єктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.

Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації), починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.

Дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, які передбачені у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

За статтею 2 цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до статті 3 для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:

1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;

2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1- 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

За частиною четвертою статті 4 в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.

В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

Здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Дійсно, частиною другою статті 131 «Особливості переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території» Закону передбачено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

За частиною першою цієї ж статті положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.

В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

Аналогічні положення містить і частина перша статті 13 Закону України «Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території».

Воєнний стан в Україні був введений з 24.02.2022 із 05 год. 30 хв Указом Президента України № 64/2022 та неодноразово продовжувався.

06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» датою окупації Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької області визначено 25.02.2022.

Отже, територія Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької області визнана тимчасово окупованою в умовах воєнного стану, з чого вбачається, що положення статей 13 та 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можуть бути поширені на такі території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.

Суд дійшов висновку про те, що з огляду на приписи статті 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» його дія розповсюджується на спірні правовідносини у цій справі, а тому суд вважає правомірним застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 13 та частини другої статті 131 цього Закону.

Виходячи з наведених норм, позивач з березня до вересня 2022 року не мав права надавати послуги відповідачу.

Усі сформовані та надіслані відповідачу акти та рахунки за березень-вересень 2022 року є нікчемними, що не мають жодних правових наслідків.

До цього часу перереєстрації місцезнаходження відповідача не здійснено, його правовий статус за період часу з лютого 2022 року до теперішнього часу залишається не змінним.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що, враховуючи відсутність у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів в частині основного боргу в розмірі 55  879,58 грн, а також трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу за спірний період борень-вересень 2022 року, та відсутність у відповідача кореспондованого зобов`язання їх сплачувати, відсутні підстави для задоволення позовних вимог. У позові слід відмовити в цій частині.

Згідно із ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 100; ідентифікаційний код юридичної особи – 03327090) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код юридичної особи – 00100227) заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0338-03032 від 05.06.2019 за період січень-березень 2022 року в розмірі 21  955,71 грн (двадцять одної тисячі дев’ятсот п’ятдесят п’ять гривень 71 коп.), три проценти річних в розмірі 1304,52 грн (одна тисяча триста чотири гривні 52 коп.), інфляційні втрати в розмірі 6538,64 грн (шість тисяч п’ятсот тридцять вісім гривень 64 коп.). Видати наказ.

В іншій частині позову про стягнення 55  879,58 грн основного боргу, 2785,41 грн трьох процентів річних, 9512,65 грн інфляційних втрат відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 100; ідентифікаційний код юридичної особи – 03327090) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідентифікаційний код юридичної особи – 00100227) судовий збір в розмірі 920,95 грн (дев’ятсот двадцять гривень 95 коп.). Видати наказ.

 

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 07.06.2024.

Суддя                                                                                І. С. Горохов

 

Електронна копія рішення Господарського суду Запорізької області №908/621/24 від 24.05.2024 міститься в мережі Інтернет за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

 

Дата розміщення інформації на сторінці Господарського суду Запорізької області на офіційному вебпорталі «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет 10.06.2024.