До відома відповідача-1: фермерського господарства «МІТОС», 72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, пров. Роздільний, буд. 6 відповідача-2: Міюц Анатолія Володимировича, 72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівк

 

До відома

відповідача-1: фермерського господарства «МІТОС», 72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, пров. Роздільний, буд. 6

відповідача-2: Міюц Анатолія Володимировича, 72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, пров. Роздільний, буд. 6

 

 

 

номер провадження справи  17/52/24

р

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            

07.06.2024                                                                                    справа № 908/954/24

м. Запоріжжя

 

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/954/24

 

за позовною заявою: акціонерного товариства комерційного банку “ПРИВАТБАНК”, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д

до відповідача-1: фермерського господарства «МІТОС», 72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, пров. Роздільний, буд. 6

до відповідача-2: Міюц Анатолія Володимировича, 72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, пров. Роздільний, буд. 6

про стягнення 67 833,32 грн

 

СУТЬ СПОРУ:

 

01.04.24 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд” надійшла позовна заява за вих. від 01.04.24 № 2 з вимогами акціонерного товариства комерційного банку “ПРИВАТБАНК” (далі АТ КБ “ПРИВАТБАНК”) до фермерського господарства «МІТОС» (надалі ФГ «МІТОС») та до Міюц Анатолія Володимировича (далі Міюц А.В.) про солідарне стягнення заборгованості за заявою про приєднання до Умов та правил надання послуги “КУБ” від 12.03.21 в розмірі 67 833,32 грн, а саме: 39 833,32 грн заборгованості за кредитом, 28 000,00 грн заборгованість по процентах за користування кредитом та 13 680,81 грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

01.04.24 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/945/24 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 08.04.24 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/945/24 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 07.06.24 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали цієї справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні та суду не надано.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначає, що відповідачем-1 12.03.21  із використанням електронного цифрового підпису було підписано Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ». Підписанням цієї Заяви, на підставі ст. 634 ЦК України, відповідач приєднується до розділу «1.1. Загальні положення» та підрозділу «3.2.2. Умови та правила надання послуги «КУБ»» Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені на сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК» privatbank.ua. На дату укладення договору ця Заява та Умови разом складають кредитний договір між Банком та Клієнтом. На забезпечення виконання кредитних зобов’язань ФГ "МІТОС" між АТ КБ “ПРИВАТБАНК” та Міюц Анатолієм Володимировичем було укладено договір поруки №POR1614063432603, предметом якого є надання Міюц А.В. поруки за виконання зобов’язань ФГ "МІТОС", які випливають з договору роздiлу 3.2.2. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг. Станом на 29.02.24 заборгованість відповідача-1 за договором становить 67 833,32 грн та складається з: 39833,32 грн заборгованості за кредитом, 28000,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.2.3.2. та 3.2.2.9. Умов.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідачів до суду не надійшли.

Місцезнаходженням відповідачів є: Запорізька область, смт Михайлівка, що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ «Укрпошта». У зв’язку із вказаним відповідач був повідомлені про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення ухвали суду на сайті Господарського суду Запорізької області та надсилання примірника ухвали суду, підписаного кваліфікованим електронним підписом, на електронну адресу відповідачів (mijuts@ukr.net), зазначену в позовній заяві.

Про доставку ухвали до електронної скриньки відповідачів свідчать відповідні довідки, наявні у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 12¹ Закону України   «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за 20 днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 12¹ Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-норталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення ст. 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

При цьому, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.18 у справі № 921/6/18 та від 21.03.19 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.20 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі мали право та можливість ознайомитись з ухвалою суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на викладене, повідомлення відповідачів через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області та електронну адресу з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідачів про дату, час та місце розгляду справи.

 Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом України від 17.07.97), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.93), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України  (далі ГПК України) зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

За приписами ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідачів до суду не надходило.

Наявні матеріали справи № 908/945/24 дозволяють розглянути справу по суті спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 07.06.24.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

 

ВСТАНОВИВ:

 

12.03.21 ФГ «МІТОС» /Клієнт/ через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано з використанням електронного цифрового підпису Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» на наступних умовах: розмір кредиту – 250 000,00 грн (п. 1.2. Заяви), строк кредиту – 12 місяців з дати видачі кредитних коштів (п. 1.3. Заяви).

Згідно із п. 1.4. вказаної Заяви, у період з дати підписання Заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1,4% в місяць від початкового розміру кредиту (у т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

За п. 1.5. Заяви, проценти за користування кредитом у разі виникнення простроченнях зобов'язань за кредитним договором: 4% від суми простроченої заборгованості.

За п. 1.6. Заяви, порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця, передбачено адаптований графік (на вибір клієнта та за узгодженням з Банком):   

6 місяців користування кредитом: погашення тільки процентів, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом;

інші 6 місяців користування кредитом: погашення основного боргу з процентами рівними частинами щомісяця, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.

Порядок дострокового погашення кредиту: якщо в звітному місяці дата дострокового погашення кредиту передує даті сплати щомісячного платежу, - Клієнт сплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі; якщо дата дострокового погашення слідує за датою погашення щомісячного платежу, Клієнт також оплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі.

Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (Додаток 1 до цієї Заяви) є невід'ємною частиною Договору.

У п. 1.7. Заяви сторони узгодили, що в разі:

- порушення строку повернення кредиту, визначеного п.1.3. цієї Заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку,

- настання обставин, передбачених п.3.2.8.3.1.3. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні Банку,

- настання Обставин, передбачених п.3.2.8.6.2., п. 3.2.8.6.6. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту.

Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у розмірі 4 % в місяць від простроченої суми заборгованості.

В п. 2 Заяви визначено, що Клієнт підтверджує ознайомлення із розділом «1.1. Загальні положення», а також підрозділом «3.2.8. Умови та Правила надання кредиту «Кредит КУБ» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті і Банку за адресою https:privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, а саме:

3.2.8. Умови та правила надання кредиту «Кредит КУБ»

3.2.8.1. Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту строковий «Кредит КУБ» (далі - Послуга) для фінансування поточної діяльності Клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування Кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» (далі - Заява), а також в системі Приват24.

Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання кваліфікованим електронним підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі «Paperless» або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України (далі - НБУ), які регулюють кредитні відносини.

3.2.8.3.1.4. Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі.

Остаточним-терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

Згідно із ст. ст. 212, 651 ЦК України, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

3.2.8.3.2. За користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених, в Заяві та Тарифах. При не сплаті процентів в строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно із п. 3.2.8.6.2.)

У разі виникнення прострочених зобов’язань (п. 3.2.8.3.3.) за кредитним договором Клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі встановленому Тарифами.

…

3.2.8.5. Клієнт зобов'язується:

3.2.8.5.1. Використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 3.2.8.1.

3.2.8.5.2. Оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2.

3.2.8.5.3. Повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені Договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

3.2.8.9. Порядок розрахунків.

3.2.8.9.1. За користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

3.2.8.9.2. Нарахування процентів здійснюється щодня. При цьому, проценти розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.

3.2.8.9.3. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п. 3.2.8.3.1).

Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.

3.2.8.9.4. У разі, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки за цим Договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в банківський день, що передує вихідному або святковому дню.

Банківський день - день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів із використанням каналів взаємодії з НБУ.

3.2.8.9.5.  Погашення кредиту, сплата процентів за цим Договором здійснюються у валюті кредиту. Погашення неустойки за цим Договором здійснюються у гривні відповідно до умов цього Договору.

3.2.8.9.6. Зобов'язання за цим Договором виконуються в такій послідовності: кошти, отримані від Клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим Договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат /збитків Банку згідно з п.п. 3.2.8.5.14 цього Договору, далі для погашення неустойки згідно з підрозділом 3.2.8.10, цього Договору, далі - процентів згідно з п.3.2.8.3.4. цього Договору, далі - прострочених процентів згідно з п.3.2.8.3.3. цього Договору, далі - простроченого кредиту, далі - процентів, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості за цим Договором проводиться не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.8.9.3. цього Договору. У разі несплати процентів у відповідні дати сплати, визначені в цьому Договорі, вони вважаються простроченими. У разі розрахунку витрат Банку згідно з п.п. 3.2.8.5.14. цього Договору за згодою сторін можлива зміна термінів погашення кредиту.

3.2.8.9.7. Розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в Заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання Клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту.

3.2.8.10. Відповідальність Сторін.

3.2.8.10.1. У разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., п.3.2.8.9. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється за методом "факт/360", тобто для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів. Сплата пені здійснюється у гривні.

3.2.8.10.2. У разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.8.5.8., 3.2.8.5.9, 3.2.8.5.12. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення штраф у розмірі І % від суми отриманого кредиту. Сплата штрафу здійснюється у гривні. …

3.2.8.10.5. Терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту,  процентів за користування кредитом, неустойки, пені, штрафів за цим Договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років.

3.2.8.10.6. У разі порушення Клієнтом термінів платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, більше ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Клієнт сплачує Банку штраф, який розраховується за такою формулою: 1000,00 гривень + 5 % від суми виданих в рамках Послуги кредитів.

3.2.8.11. Строк дії Договору.

3.2.8.11. Договір є чинним з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання. Строк дії Договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання Сторонами зобов’язань за Договором.

Додатком №1 до Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» є графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» /кредитор/ та Міюц Анатолієм Володимировичем /поручитель, відповідач-2/  23.02.21 шляхом накладення сторонами своїх електронних цифрових підписів укладено договір поруки № POR1614063432603 (далі - Договір поруки).

За умовами п.1.2. договору, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов’язань які випливають з договору роздiлу 3.2.2. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

 

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як свідчить розрахунок заборгованості позивача за кредитним договором (станом на 29.02.24) та банківські виписки по рахунку відповідача-1, останній скористувався кредитним лімітом. Однак, належним чином свої зобов'язання за договором не виконував, у зв’язку з чим станом на 29.02.24 обліковується заборгованість у сумі 67 833,32 грн, яка складається з: 39 833,32 грн заборгованості за кредитом, 28 000,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов.

Із матеріалів цієї справи вбачається, що позивач свій обов`язок за договором виконав у повному обсязі та належним чином. Доказів зворотнього матеріали справи не містять і суду не надано.

Відповідачі жодних заперечень проти позову суду не надали. Зокрема, щодо отримання кредитного ліміту від банку та його використання, а також щодо укладення між ними та ПАТ КБ «Приватбанк» кредитного договору від 12.03.21 та договору поруки від 23.02.21.

Не виконання відповідачем-1 взятих на себе зобов`язань за договором стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Вирішуючи спір у цій справі по суті суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За приписами ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість 2 або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 181 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Так, ч. 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст. 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Статтею 7 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” передбачено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам, зокрема, поточні рахунки. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Водночас, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (ч. 1 ст. 1066, ч. 1, ч. 2 ст. 1067 ЦК України).

Клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором (ч. 4 ст. 1068 ЦК України).

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, слід вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятись усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч.1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч.2). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.3).

Статтею 3 Закону України “Про електронний цифровий підпис” (який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин) закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 Закону України “Про електронний цифровий підпис” визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст. 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”).

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”).

Згідно із ст. 8 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”, юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватись виключно на підставі того, що він має електронну форму.

До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії наступних електронних документів (які засвідчені у порядку, встановленому законом): заява про приєднання до Умов і правил надання послуги «КУБ» від 12.03.21 разом із Тарифами і Додатком №1 до цієї Заяви; договір поруки від 23.02.21 № POR1614063432603; протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Статтею 96 ГПК України унормовано, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатись, зокрема на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в т.ч. в мережі Інтернет) (ч.1). … Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (ч.3). … Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.5).

Відповідачі не заперечили (докази зворотнього у справі відсутні):

- факту укладення між сторонами кредитного договору шляхом підписання 12.03.21 за допомогою свого ЕЦП Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ»  через систему інтернет-клієнт-банкінгу позивача;

- факту укладення між сторонами договору поруки шляхом підписання 23.02.21 за допомогою свого ЕЦП;

- факту отримання від позивача кредитного ліміту у розмірі 250 000,00 грн, а також  наявність станом на час розгляду цієї справи в суді боргу за кредитом у сумі 67 833,32 (докази зворотнього в матеріалах справи відсутні і суду не надано).

Також судом враховано, що учасниками справи під сумнів не поставлено відповідність поданої паперової копії електронного доказу оригіналу, клопотання про витребування у позивача відповідного оригіналу електронного доказу не заявлялось.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, враховуючи, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки), суд дійшов висновку, що подані до суду паперові копії електронних доказів (про які зазначено вище) свідчать, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ФГ «МІТОС» шляхом накладення 12.03.21 позивачем та клієнтом їх ЕЦП на документ “Заява про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ»  укладено у письмовій формі кредитний договір від 12.03.21.

Наведене надає суду підстави для висновку, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, а для вирішення спору необхідно встановити умови та підстави виникнення спірних правовідносин, а також ступінь виконання сторонами зобов`язань.

На обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у зв`язку із порушенням відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором в частині повернення суми кредиту, у відповідача виникла: заборгованість за кредитом у розмірі 39 833,32 грн боргу за кредитом, та 28 000,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Нормами ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Водночас, вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до норм статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, укладений сторонами кредитний договір, як правочин, є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, і зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що свої зобов`язання за договором позивач виконав належним чином, тоді як відповідачем обов`язок щодо погашення кредитної заборгованості згідно з умовами договору не виконано. Доказів зворотного відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Відтак, суд виходить з того, що вимога позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитом в розмірі 39 833,32 грн підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлена.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи умови кредитного договору та положення чинного законодавства наведеного вище, перевіривши надані позивачем розрахунки нарахованих до стягнення з відповідача 28 000,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, суд дійшов висновку, що вказані вимоги Банку є обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договору поруки, визначених  ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, а також те, що відповідачами контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ФГ «МІТОС» та Міюц А.В. про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 12.03.21.

Згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового покладаються на відповідачів.

При цьому суд враховує, що згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів, або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

За таких обставин, судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподіленню порівну між відповідачами.

При цьому, судом встановлено, що позивачем в прохальній частині позовної заяви помилково зазначено про стягнення з відповідачів 13 680,81 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, оскільки предметом розгляду у справі №908/945/24 є стягнення суми заборгованості 67 833,32 грн (67 833,32 грн = 39833,32 грн заборгованість за кредитом + 28 000,00 грн заборгованість по процентах за користування кредитом). 

А тому, питання щодо суми 13 680,81 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії судом не досліджувались.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 126, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

 

ВИРІШИВ:

 

Стягнути солідарно з фермерського господарства «МІТОС» (72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, пров. Роздільний, буд. 6, код ЄДРПОУ 41628217) та Міюц Анатолія Володимировича (72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, пров. Роздільний, буд. 6, РНОКПП 2934711230, 07.05.1980 року народження) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором  б/н від 12.03.21, з якої: 39 833 (тридцять дев’ять тисяч вісімсот тридцять три) грн 32 коп. – заборгованість за кредитом, 28 000 (двадцять вісім тисяч 00 коп. – заборгованість по процентах за користування кредитом. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фермерського господарства «МІТОС» (72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, пров. Роздільний, буд. 6, код ЄДРПОУ 41628217) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) – 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Міюц Анатолія Володимировича (72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, пров. Роздільний, буд. 6, РНОКПП 2934711230, 07.05.1980 року народження) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) - 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 

 

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 12.06.2024.

 

Суддя                                                         В.Л. Корсун