Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги комунального підприємства “Міськводоканал” Токмацької міської ради про прийняття рішення у справі №908/793/24 (суддя Левкут В.В.)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.05.2024 справа № 908/793/24
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом акціонерного товариства “Державний екпортно-імпортний банк України” (вул. Антоновича, м. Київ, 03150)
до відповідача комунального підприємства “Міськводоканал” Токмацької міської ради (вул. Шевченка, буд. 46, м. Токмак, Запорізька область, 71700)
про стягнення 2140962,31 грн.
Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.
від позивача: Чаленко В.В., довіреність № ДП24701/23-0395 від 18.12.2023 – в режимі відеоконференції
від відповідача: не з’явився
Акціонерне товариство “Державний екпортно-імпортний банк України” через систему “Електронний суд” звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до комунального підприємства “Міськводоканал” Токмацької міської ради про стягнення 2140962,31 грн. на підставі договору фінансового лізингу № 21-13LL0002 від 17.12.2021, з яких: 1754453,50 грн. основного боргу (невідшкодована вартість об’єкта фінансового лізингу), 256619,83 грн. процентів та 129888,98 грн. комісії за управління.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2024 справу № 908/793/24 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 27.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 18/44/24, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 24.04.2024.
Ухвалою від 24.04.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 29.05.2024.
Судове засідання 24.04.2024 проводилось в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку з посиланням на vkz.court.gov.ua за участю представника позивача.
Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач свого представника у судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до частини першої статті 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Оскільки місцезнаходженням відповідача комунального підприємства “Міськводоканал” Токмацької міської ради є : м. Токмак Пологівського району Запорізької області, що відноситься до Токмацької міської територіальної громади, повідомлення судом відповідача про розгляд справи здійснено шляхом розміщення відповідних оголошень 28.03.2024 та 30.04.2024 на офіційному веб-сайті Судової влади України, а також направлення ухвал суду від 27.03.2024 та від 24.04.2024 на електронну пошту відповідача kpvodokanal2013@ukr.net, повідомленою позивачем.
Згідно довідок про доставку електронного листа документи в електронному вигляді – ухвалу суду від 27.03.2023 про відкриття провадження у справі № 908/793/24 та ухвалу від 24.04.2024 про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті доставлено до електронної скриньки відповідача 28.03.2024 та 29.04.2024, відповідно.
Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/793/24 та розгляд справи.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов ні у встановлений в ухвалі суду від 27.03.2024 у справі № 908/793/24 процесуальний строк для подачі відзиву, ні пізніш, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк та пізніше не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Матеріали справи містять всі необхідні докази, які суд визнав достатніми для розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 29.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором фінансового лізингу № 21-13LL0002 від 17.12.2021 щодо сплати лізингових платежів, відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за управління. За поясненнями позивача, відповідач не виконував умови Договору з лютого 2022 року, що призвело до утворення у останнього заборгованості за Договором, яка станом на 08.03.2024 становить 2140962,31 грн. та складається з: 754453,50 грн. основного боргу, 256619,83 грн. процентів та 129888,98 грн. комісії за управління. Посилаючись на приписи ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 629, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 16, 20 Закону України “Про фінансовий лізинг”, позивач просив позов задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Акціонерним товариством “Державний екпортно-імпортний банк України” (скорочена назва АТ “Укрексімбанк”, Лізингодавець, позивач у справі) та Комунальним підприємством “Міськводоканал” Токмацької міської ради (Лізингоодержувач, відповідач у справі) 17.12.2021 укладений Договір фінансового лізингу № 21-13LL0002 (далі – Договір лізингу).
Відповідно до п. 1.1 Договору лізингу за цим договором Лізингодавець зобов’язується набути на підставі Договору купівлі-продажу у власність Об’єкт фінансового лізингу у продавця відповідно до заяви про надання послуг фінансового лізингу (Додаток № 2 до цього договору) та інших умов цього договору і передати Об’єкт фінансового лізингу у платне користування Лізингоодержувачу на визначений строк та на умовах, обумовлених цим Договором (з усіма додатками, змінами та доповненнями до нього), а Лізингоодержувач зобов’язується прийняти Об’єкт фінансового лізингу у користування на умовах визначених цим Договором (з можливістю придбання у власність (викупу) Об’єкту фінансового лізингу), сплачувати Періодичні лізингові платежі та інші платежі, передбачені цим договором (з усіма додатками, змінами та доповненнями до нього).
Пунктом 2.1 Договору лізингу, зокрема, визначено, що Ліміт фінансування Банком становить 1784190,00 грн. з ПДВ. Проценти та комісії розраховуються Лізингодавцем відповідно до умов пункту 2.6 Договору, Розділу 6 Додатку № 1 та Додатку № 4 до цього Договору.
Згідно із п. 2.2 Договору лізингу платежі Лізингоодержувача за договором складаються з Авансового платежу, Періодичних лізингових платежів, інших комісій та витрат Лізингодавця, що безпосередньо пов’язані з виконанням умов Договору.
Періодичний лізинговий платіж складається з:
- суми відшкодування Вартості Об’єкта фінансового лізингу/Частини вартості Об’єкта фінансового лізингу (з врахуванням ПДВ), що входить у склад Періодичних лізингових платежів за Об’єкт фінансового лізингу/кожну Частину Об’єкта фінансового лізингу, розмір якої визначається у відповідності до цього договору та Графіку(ів) лізингових платежів;
- суми Винагороди Лізингодавцю, що входить до складу Періодичних лізингових платежів за Об’єкт фінансового лізингу/кожну Частину Об’єкту фінансового лізингу передану в користування Лізингоодержувач за цим Договором (включає проценти та комісії).
Відповідно до п. 2.6.1 Проценти та комісії, з яких складається сума винагороди Банку, яка є складовою Періодичних лізингових платежів, передбачених цим Договором, в тому числі (але не виключно):
2.6.1. Винагорода Банку сплачується Лізингоодержувачем у дати, встановлені Графіком лізингових платежів (Додаток № 4 до договору) та включає в себе проценти та Комісію за управління.
2.6.1.1. Проценти нараховуються щомісячно на Залишкову вартість Об’єкта фінансового лізингу та сплачуються Лізингоодержувачем щомісячно у дати, встановлені Графіком лізингових платежів для сплати суми, що відшкодовує частину Вартості Об’єкта фінансового лізингу (Додаток № 4 до договору), за змінюваною ставкою.
Розмір процентної ставки розраховується наступним чином: сума розміру індикативної ставки UIRD 12М станом на 23.11.2021 становить 8,76% та значення фіксованої маржі в розмірі 1,24%.
Розмір процентної ставки станом на дату укладання договору становить 10,0% річних.
2.6.1.2. Комісія за управління сплачується щомісячно, розмір якої складає 0,28% від Обсягу фінансування. Перегляд розміру комісії за управління здійснюється один раз на рік згідно з умовами Додатку № 1 до Договору. Згідно до П. 2.6.2. Комісія за надання фінансування – 0,2 % (в т.ч. ПДВ) від Обсягу фінансування Об’єкта фінансового лізингу. П 2.6.3. зазначає, що Інші комісії, визначені Тарифами (Додаток № 5 до Договору).
Сторонами підписано Загальні умови фінансового лізингу, які є додатком до Договору лізингу (далі - “Загальні умови”).
У розділі 1 Загальних умов сторони погодили, що ці умови фінансового лізину разом із Договором фінансового лізингу, з усіма додатками до нього спільно іменуються як “Договір”, являють собою угоду між Сторонами щодо придбання Об'єкта лізингу Лізингодавцем та передання його Лізингоодержувачу згідно з положеннями Закону України “Про фінансовий лізинг”, а також іншими положеннями законодавства України.
Відповідно до п. 3.3 Загальних умов Лізингодавець придбаває Обєкт фінансового лізингу (отримує право власності на Об’єкт фінансового лізингу) та передає його у користування Лізингоодержувачу на умовах цього договору.
Згідно із п. 6.1 Загальних умов Лізингоодержувач здійснює на користь Лізингодавця платежі згідно з умовами цього договору, в т.ч. Авансовий платіж, Періодичні лізингові платежі відповідно до умов п. 2.6 договору та Графіка лізингових платежів, що являє собою невід’ємну часину договору, інші комісії та витрати.
За визначенням п. 11.7 Загальних умов, сторони погодили, що в разі виникнення простроченої заборгованості щодо сплати Лізингоодержувачем Залишкової вартості Об’єкта лізингу, Банк зупиняє нарахування процентів, які нараховуються на Залишкову вартість Обєкта лізингу у відповідності до п. 2.7 цього договору, на суму такої простроченої заборгованості. Подальший розрахунок процентів на прострочену заборгованість відбувається в розмірі та порядку відповідно до п. 11.8 цього договору.
Строк лізингу визначається у Договорі про фінансовий лізинг та Графіку лізингових платежів (п. 12.1 Загальних умов).
Пунктом 13.1 Загальних умов передбачено, що Лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати Договір/відмовитись від Договору, та вимагати повернення Об’єкта лізингу, зокрема, у разі, якщо Лізингоодержувач не сплатив 1 (один) Періодичний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов’язання зі сплати цього платежу перевищує 60 (шістдесят) календарних дня (п. 13.1.1).
Сторони Договору Додатком № 1 від 13.01.2022 погодили між собою Графік лізингових платежів з відшкодування вартості Предмета лізингу та сплати Комісії за управління, згідно з яким: Лізингові платежі вносяться з 13.02.2022 по 13.01.2027; загальна сума Лізингових платежів, що підлягає сплаті, складає 3519743,80 грн.; сума відшкодування Вартості Предмета лізингу – 3220000,00 грн.; комісія за управління без ПДВ – 299743,80 грн.
За поясненнями позивача, відповідач не виконував умови Договору з лютого 2022 року, а саме: не сплачував лізингові платежі, що підлягають сплаті за Графіком, не відшкодовував частини вартості Предмету лізингу, не сплачував комісії за управління.
У зв'язку із несплатою Лізингоодержувачем у встановлений Графіком строк чергових платежів, позивач 06.02.2024 сформував та підписав відповідну вимогу щодо необхідності погашення заборгованості за договором.
У зв’язку із відсутністю можливості направити вимогу засобами поштового зв’язку, позивачем надіслано вимогу про сплату заборгованості засобами електронного зв'язку на електронну адресу відповідача, зазначену ним у Договорі - kpvodokanal2013@ukr.net.
Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором щодо сплати лізингових платежів у визначений Договором та Графіком строк, а також невідшкодування частини вартості Предмета лізингу та несплата комісії за управління стали підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Згідно зі статтею 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Статтею 1 Закону України “Про фінансовий лізинг” (тут і на далі - в редакції, чинній на дату укладання договору лізингу) передбачено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Статтею 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
У статті 2 Закону України “Про фінансовий лізинг” зазначено, що відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. Відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу.
Згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно погодженого сторонами Графіка лізингових платежів дата сплати чергового лізингову платежу – 13 числа відповідного місяця.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за період з 13.02.2022 по 08.03.2024 зі сплати платежів на відшкодування вартості Об’єкта лізингу становить 1754453,50 грн., зі сплати процентів – 256619,83 грн., зі сплати комісії за управління – 129888,98 грн. На підтвердження розрахунків заборгованості позивачем надані відповідні довідки та виписки по рахунку відповідача.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати платежів на відшкодування вартості Об’єкта лізингу, процентів та комісії за управління у спірний період в наведених розмірах, наявність вказаної заборгованості відповідачем не спростовано.
Враховуючи викладене, суд визнав, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1754453,50 грн. основного боргу (невідшкодованої вартості об’єкта фінансового лізингу), 256619,83 грн. процентів та 129888,98 грн. Комісії за управління заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК, визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про своєчасне виконання ним зобов’язання по оплаті лізингових та інших платежів за Договором фінансового лізингу, або наявності підстав для звільнення від такого обов’язку, не надав.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми зайво сплаченого судового збору.
З матеріалів справи слідує, що АТ “Державний екпортно-імпортний банк України” сплачено судовий збір у розмірі 32114,43 грн. (платіжна інструкція № 558577 від 20.03.2024).
Частиною 1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”).
Беручи до уваги викладене, враховуючи, що заявлено вимоги майнового характеру, у розумінні Закону України “Про судовий збір” судовий збір за подання означеного позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 25691,55 грн. (32114,43 грн. х 0,8).
З даного слідує, що позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено. Сума зайво сплаченого судового збору складає 6422,88 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, сума зайво сплаченого АТ “Державний екпортно-імпортний банк України” судового збору в розмірі 6422,88 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету - за наявності відповідного клопотання позивача.
Позиція суду щодо необхідності розрахунку судового збору із застосуванням пониженого коефіцієнту узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У зв’язку із запровадженням воєнного стану на території України, веденням бойових дій на території Запорізької області, інтенсивними ракетними та артилерійськими обстрілами м. Запоріжжя з початку військової агресії РФ по теперішній час, що загрожувало життю, здоров’ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 13.06.2024.
Суддя В.В. Левкут
_03_03.png)
