Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги товариства з обмеженою відповідальністю “МАГНІТ” та Уколова Сергія Миколайовича про прийняття рішення у справі №908/605/24 (суддя Левкут В.В.)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.06.2024 справа № 908/605/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/605/24
за позовом акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001)
до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю “МАГНІТ” (Каховське шосе, буд. 14, м. Мелітополь, Запорізька область, 72311)
до відповідача-2 Уколова Сергія Миколайовича (пров. 1-й Некрасова, буд. 26/1, м. Мелітополь, Запорізька область, 72300)
про стягнення солідарно 52262,23 грн.
Без повідомлення (участі) представників учасників справи
Акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю “МАГНІТ” та Уколова Сергія Миколайовича про стягнення солідарно 52262,23 грн. заборгованості за кредитним договором № б/н від 25.01.2022, яка складається з: 45833,33 грн. заборгованості за кредитом, 6428,90 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем-1 - позичальником умов кредитного договору № б/н від 25.01.2022 щодо повноти та своєчасності сплати обов’язкових платежів. Враховуючи, що виконання зобов’язань за зазначеним кредитним договором забезпечено договором поруки № POR1642771769742 від 25.01.2022 з гр. Уколовим Сергієм Миколайовичем, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором. Посилаючись на приписи ст.ст. 530, 543, 553, 559, 610, 639, 1048, 1049, 1054 України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, позивач просив позов задовольнити, справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 справу № 908/605/24 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/605/24, присвоєно справі номер провадження 18/28/24, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/605/24; відповідачам запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня опублікування тексту даної ухвали на офіційному веб-порталі судової влади України, але не пізніше 10.04.2024, відзиви на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; позивачу запропоновано у строк – протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі отримання) надати суду відповіді на відзиви.
Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.
Відповідно до частини першої статті 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Оскільки місцезнаходженням відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю “МАГНІТ” є: Каховське шосе, буд. 14, м. Мелітополь, Запорізька область, 72311, місцезнаходженням відповідача-2 Уколова Сергія Миколайовича є: пров. 1-й Некрасова, буд. 26/1, м. Мелітополь, Запорізька область, 72300, що відноситься до Мелітопольської міської територіальної громади, тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, повідомлення судом відповідачів про розгляд справи здійснено шляхом розміщення оголошення 19.03.2024 на офіційному веб-сайті Судової влади України, а також направлення ухвали суду від 17.05.2023 на адресу електронної пошти відповідачів elecktroremtorg@gmail.com, повідомленої позивачем.
Згідно довідок про доставку електронного листа документ в електронному вигляді – ухвалу суду від 18.03.2024 у справі №908/605/24 доставлено до електронних скриньок відповідачів 1, 2 – 19.03.2024.
Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/605/24 та розгляд справи.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.
Відзиви на адресу суду від відповідачів не надійшли ні у встановлений в ухвалі суду від 18.03.2024 у справі № 908/605/24 процесуальний строк для подачі відзивів, ні пізніш, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів у цей строк та пізніше не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи № 908/605/24 дозволяють здійснити її розгляд по суті.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя з початку військової агресії РФ по теперішній час, що загрожувало життю, здоров’ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення 14.06.2024.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю “МАГНІТ” (відповідачем-1) 25.01.2022 через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписано з використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги “КУБ” (далі – Анкета-заява).
Згідно Анкети-заяви підписанням цієї заяви відповідач-1 приєднався до розділу 1.1 Загальні положення та підрозділу 3.2.2 Умов та правил надання послуги “КУБ” (надалі – Умови), що розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ “Приватбанк” http://privatbank.ua, прийняв на себе всі зобов’язання, зазначені в цих Умовах.
Таким чином, позивачем та відповідачем-1 укладений кредитний договір б/н від 25.01.2022, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається з вказаних анкети-заяви та Умов.
Відповідно до п. 1 Заяви про приєднання Умов та правил надання послуги “КУБ” істотні умови кредитного договору:
1.1. Банк за наявності вільних грошових коштів зобов’язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов’язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін.. винагород в обумовлені цим Договором терміни.
1.2. Розмір кредиту: 50000,00 грн.
1.3. Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі кредитних коштів.
1.4. У період з дати підписання Заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1.4 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом – 1.2 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).
1.5. Проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.
1.6. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (Додаток 1 до цієї заяви) є невід`ємною частиною Договору.
Пунктом 3.2.2.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту “Кредит КУБ” (далі - Послуга) для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів та відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати девідентів, надання фінансової допомоги. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги “КУБ” (далі - Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі “Paperless” або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.
Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках Послуги, складає від 50000 до 1000000 грн. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, максимальний розмір кредиту, який може бути встановлений, складає 2000000 грн. (п. 3.2.2.2 Умов).
Додатком № 1 до Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги “КУБ” є “Графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом”, яким Банк і Клієнт погодили, що з 1-ого місяця (наступний за датою видачі кредиту, до дати, зазначеної в п. 1.6 Заяви) по 12-ий місяць Клієнт зобов’язаний щомісячно погашати 4866,67грн. основної суми кредиту. Крім того, з 1-го місяця по 6-й місяць включно Клієнт зобов’язаний щомісячно погашати 700,00 грн. процентів, а з 7-го місяця по 12-й місяць включно – щомісячно погашати 600,00 грн. процентів.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору від 25.01.2022 позивач перерахував на рахунок відповідача-1 грошові кошти в розмірі 50000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку № 20637010203582.
Відповідачем-1 (ТОВ “МАГНІТ”) не надано доказів належного виконання ним прийнятих на себе зобов’язань за Договором б/н від 25.01.2022 в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості та сплати процентів за користування кредитом.
Згідно наданого позивачем розрахунку відповідачем-1 заборгованість погашено частково, станом на 26.02.2024 заборгованість відповідача-1 перед Банком становить 52262,23 грн. та складається з: 45833,33 грн. заборгованості за кредитом та 6428,90 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
Невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань за договором в частині погашення заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитними коштами стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Підписана відповідачем-1 із використанням електронного цифрового підпису Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг “КУБ” та зазначені Умови складають кредитний договір.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про електронний цифровий підпис” електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до пунктів 3.2.2.5.2. та 3.2.2.5.3. Умов Клієнт (відповідач) взяв на себе зобов'язання оплатити проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.2.3.2., а також повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені Договором, у терміни і в сумах, які встановлено в п.п. 3.2.2.3.1., 3.2.2.3.2., 3.2.2.5.14, 3.2.2.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
За змістом п. 3.2.2.9. Умов, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.2.1., 3.2.2.2., 3.2.2.3., 3.2.2.3.1. цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.2.3.2.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідно до умов Договору б/н від 25.01.2022 позивачем відповідачу-1 нараховувалися відсотки у вигляді щомісячної комісії. Загалом, станом на 26.02.2024 за відповідачем-1 рахується 45833,33 грн. заборгованості за кредитом та 6428,90 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії за період з 25.03.2022 по 25.01.2023.
Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача-1 за кредитом станом на 26.02.2024 в сумі 45833,33 грн. та заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 6428,90 грн. підтверджується матеріалами справи. Відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом та за відсотками у вигляді щомісячної комісії є обґрунтованими та задовольняються судом.
Також судом встановлено, що з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за Кредитним договором акціонерним товариством комерційний банк “Приватбанк” (Кредитором, позивачем) та громадянином України Уколовим Сергієм Миколайовичем (Поручителем, відповідачем-2) 25.01.2022 укладений договір поруки № POR1642771769742, предметом якого є надання Уколовим С.М. поруки за виконання зобов’язань ТОВ “МАГНІТ”, які випливають з розділу 3.2.2. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (п. 1.1. Договору поруки).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про електронну комерцію” моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Зазначений правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 524/5556/19.
Договір поруки №POR1642771769742 поручителем Уколовим С.М. підписаний із використанням електронного цифрового підпису 25.01.2022, про що свідчить протокол створення та перевірки кваліфікаційного та удосконаленого електронного підпису, а отже виходячи з положень ст. 12 Закону України “Про електронну комерцію” договір поруки є укладеним 25.01.2022.
За умовами п.1.2. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов’язань які випливають з договору розділу 3.2.2. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Пунктом 4.1 Договору поруки сторони узгодили, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання Боржником та/або Поручителем всіх зобов’язань за Кредитним договором цей договір припиняє свою дію.
Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Закон не забороняє укладання договору поруки на забезпечення виконання зобов’язання, яке може виникнути в майбутньому.
З урахуванням абзацу першого частини другої статті 207, частини першої статті 547 та статті 553 ЦК України договір поруки є чинним за умови його укладення у письмовій формі та підписання кредитором і поручителем.
У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).
Відповідно до статті 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відтак, з огляду на солідарний обов’язок перед кредитором боржника за основним зобов’язанням і поручителя кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов’язаними з обов’язком належного виконання основного зобов’язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.
Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз’єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов’язання залежно від суб’єктного складу останнього.
Господарський процесуальний кодекс України у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонам якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці (п. 1 частини першої статті 20 ГПК України).
З 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов’язання, якщо сторонами цього основного зобов’язання є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці. У цьому випадку суб’єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов’язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб’єктний склад основного зобов’язання.
Основне зобов’язання в даній справі виникло шляхом підписання ТОВ “МАГНІТ” електронним цифровим підписом Анкети-заяви від 25.01.2022, якою товариство приєдналося до Умов та Правил надання послуги “КУБ”. Тобто, основне зобов’язання з надання кредитних коштів виникло між двома юридичними особами, наявність фізичної особи поручителя в даному випадку не є вирішальною для визначення суб’єктної юрисдикції справи у спорі.
Даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц.
Щодо підстав припинення поруки необхідно зазначити, що відповідно до статті 559 ЦК України (в редакції, що діяла на момент укладення договору поруки) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Жодної з підстав для припинення дії договору поруки, визначених ст. 559 ЦК України судом не встановлено.
Разом з цим, в процесі розгляду справи судом встановлено, що зобов’язання за кредитним договором відповідачем-1 у повному обсязі не виконані, до теперішнього часу заборгованість погашена частково, у зв’язку з чим станом на день винесення рішення позичальник має прострочену заборгованість за кредитним договором, розмір якої становить 45833,33 грн. за тілом кредиту та 6428,90 грн. за відсотками у вигляді щомісячної комісії. Таким чином, зобов’язання по кредитному договору не припинилися, а оскільки договір поруки укладено сторонами для забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору, то не припинилася і дія договору поруки.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач-1 та відповідач-2 своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися, проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.
На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення порівну з відповідачів 1, 2 на користь позивача.
Згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Судовий збір за даним позовом, з урахуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.11.2022. у справі №916/228/22, складає 2422,40 грн. та підлягає розподіленню порівну між відповідачем-1 та відповідачем-2.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 19.06.2024.
Суддя В.В. Левкут
_03_03.png)
