Господарський суд Запорізької області

20 червня 2024, 15:35

До відома КЗ “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” Херсонської ОР (74612, Херсонська область, Горностаївський район, с. Каїри, вул. Горностаївська, буд. 1) та ПП “Енерго Холдинг ЛТД” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4) про винесення рішення від 11.06.24 у справі № 908/380/24

номер провадження справи 17/24/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2024 справа № 908/380/24

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/380/24

за позовною заявою: заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69095, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5) в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах

позивач-1: Херсонська обласна рада, 73003, м. Херсон, пл. Свободи, буд. 1

позивач-2: Південний офіс Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83) в особі управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, 73003, м. Херсон, вул. Преображенська, буд. 28

до відповідача-1: комунального закладу “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” Херсонської обласної ради, 74612, Херсонська область, Горностаївський район, с. Каїри, вул. Горностаївська, буд. 1, електронна пошта: kdom_inter@i.ua

до відповідача-2: приватного підприємства “Енерго Холдинг ЛТД”, 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4

про визнання недійсними договору про закупівлю товарів та стягнення 2 872 800,00 грн

За участю представників сторін:

від прокуратури: Гапонова В.М., посвідчення № 075791 від 01.03.23

від позивача-1: не з’явився

від позивача-2: не з’явився

від відповідача-1: не з’явився

від відповідача-2: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

13.02.24 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 09.02.24 № 52-103-1210ВИХ-24 з вимогами заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах – Херсонської обласної ради (надалі Херсонська ОР, позивач-1) та Південного офісу Держаудитслужби в особі управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області (позивач-2) до комунального закладу “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” Херсонської обласної ради (далі КЗ “Каїрський ПБІ” Херсонської ОР, відповідач 1) та до приватного підприємства “Енерго Холдинг ЛТД” (надалі ПП “Енерго Холдинг ЛТД”, відповідач 2) про:

- визнання недійсним договору про закупівлю товарів за державні кошти від 04.11.16 № 2-Т, укладений між комунальним закладом “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” Херсонської обласної ради та приватним підприємством “Енерго Холдинг ЛТД”;

- стягнення з приватного підприємства “Енерго Холдинг ЛТД” на користь комунального закладу “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” Херсонської обласної ради грошові кошти у розмірі 2 872 800,00 грн, а з комунального закладу “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” Херсонської обласної ради, одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 2 872 800,00 грн стягнути в дохід держави (стягував – Південний офіс Держаудитслужби).

13.02.24 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/380/24 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 19.02.24 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/380/24. Присвоєно справі номер провадження 17/24/24. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 19.03.24 о/об 11 год. 30 хв.

28.02.24 до суду від прокурора Вознесенівської окружної прокуратури надійшов лист за вих. № 52-103-1806 вих-24 від 26.02.24, в якому на виконання п. 7 ухвали суду від 19.02.24, повідомляють, що все листування між сторонами у справі по суті спору Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області надано. Інше листування між сторонами окрім того, що надане до позовної заяви, відсутнє.

10.03.24 до суду в системі “Електронний суд” від представника Херсонської ОР надійшли додаткові пояснення по справі за вих. від 10.03.24, в яких просить суд, залишити без розгляду позов заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в частині визначення Херсонської обласної ради позивачем по справі № 908/380/24. Залишити без розгляду позов заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області до комунального закладу “Каїрський психоневрологічний будинок – інтернат” Херсонської обласної ради по справі № 908/380/24.

13.03.24 до суду в системі “Електронний суд” від представника Херсонської ОР надійшла заява за вих. від 13.03.24, в якій просить суд розглянути справу № 908/380/24 без участі представника Херсонської обласної ради за наявними в матеріалах справи документами.

14.03.24 до суду від прокурора Вознесенівської окружної прокуратури надійшли заперечення за вих. № 52-103-2660 вих-24 від 14.03.24 на письмові пояснення Херсонської обласної ради.

18.03.24 до суду в системі “Електронний суд” від представника позивача-2 надійшла заява за вих. від 18.03.24, в якому останній просить суд визнати недійсним договір про закупівлю товарів та стягнути суму 2 872 800,00 грн в дохід держави.

Представники позивачів та відповідачів в судове засідання 19.03.24 не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Прокурор в судовому засіданні 19.03.24 надав пояснення на запитання суду, які виникли в підготовчому засіданні.

Ухвалою від 19.03.24 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів – по 20.05.24 включно та відкладено підготовче засідання на 16.04.24 о 10 год. 30 хв.

03.04.24 до суду в системі “Електронний суд” від представника Херсонської обласної ради – Глущенко А.П. надійшла заява за вих. від 03.04.24, в якій останній просить суд забезпечити участь у судовому засіданні по справі № 908/380/24, що призначене на 16.04.24 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 11.04.24 судом задоволено заяву представника Херсонської обласної ради – Глущенко А.П. за вих. від 03.04.24 про участь у судовому засіданні по справі № 908/380/24, що призначене на 16.04.24 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представники позивача 2 та відповідачів 1 та 2 в судове засідання 16.04.24 не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 16.04.24 прокурором було заявлено усне клопотання про перенесення підготовчого судового засідання.

Прокурор та представник позивача-1 в судовому засіданні 16.04.24 надали пояснення на запитання суду, які виникли в підготовчому засіданні.

Ухвалою від 16.04.24 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/380/24 на 14.05.24 об 11 год. 00 хв.

19.04.24 до суду в системі “Електронний суд” від представника Херсонської обласної ради – Глущенко А.П. надійшла заява за вих. від 19.04.24, в якій останній просить суд забезпечити участь у судовому засіданні по справі № 908/380/24, що призначене на 14.05.24 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 22.04.24 судом задоволено заяву представника Херсонської обласної ради – Глущенко А.П. за вих. від 19.04.24 про участь у судовому засіданні по справі № 908/380/24, що призначене на 14.05.24 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

07.05.24 до суду від заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури надійшло клопотання за вих. 52-103-4468вих-24 від 03.05.2024, в якому останній просить суд поновити процесуальний строк на подачу доказів у справі № 908/380/24, та долучити у якості доказів по справі № 908/380/24 копії наступних документів:

- копію запиту заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області № 52-103-3767вих-24 від 12.04.24;

- копію листа Комунального закладу Херсонської обласної ради “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” № 19-04/1 від 19.04.24;

- копію запиту заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області № 52-103-3766вих-24 від 12.04.24;

- копію листа Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області № 07-01-25/6-08/2238 віл 26.04.24.

Представники позивача 2 та відповідачів 1, 2 в судове засідання 14.05.24 не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 14.05.24, розглянувши клопотання заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури за вих. 52-103-4468вих-24 від 03.05.2024 про поновлення процесуального строку та долучення доказів до матеріалів справи № 908/380/24, заслухавши думку присутніх у судовому засіданні прокурора та представника позивача-1, суд дійшов висновку про задоволення вказаного клопотання з підстав викладених в ухвалі суду від 14.05.24.

А тому, як наслідок, судом в судовому засіданні 14.05.24 прийнято до розгляду докази, а саме: копію запиту заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області № 52-103-3767вих-24 від 12.04.24; копію листа Комунального закладу Херсонської обласної ради “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” № 19-04/1 від 19.04.24; копію запиту заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області № 52-103-3766вих-24 від 12.04.24; копію листа Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області № 07-01-25/6-08/2238 віл 26.04.24.

Крім того, в судовому засіданні 14.05.24 судом прийнято до розгляду: додаткові письмові пояснення позивача-1 за вих. від 10.03.24; заперечення прокурора за вих. № 52-103-2660вих-24 від 14.03.24 на письмові пояснення позивача-1; заяву позивача-2 за вих. від 18.03.24 про розгляд справи без його участі.

Ухвалою від 14.05.24 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/380/24. Вирішено розпочати розгляд справи по суті з 21.05.24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.06.24 об 11 год. 00 хв.

Представники позивачів 1, 2 та відповідачів 1, 2 в судове засідання 11.06.24 не з’явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Прокурор в судовому засіданні 11.06.24 надала пояснення на запитання суду, які виникли в розгляді справи по суті.

В засіданні 11.06.24, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Прокурору повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Прокурор в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 09.02.24 № 52-103-1210вих-23 та у запереченнях за вих. від 14.03.24 № 52-103-2660вих-24 на письмові пояснення позивача-1. Просить суд:

- визнати недійсним договір про закупівлю товарів за державні кошти від 04.11.16 № 2-Т, укладений між комунальним закладом “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” Херсонської обласної ради та приватним підприємством “Енерго Холдинг ЛТД”;

- стягнути з приватного підприємства “Енерго Холдинг ЛТД” на користь комунального закладу “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” Херсонської обласної ради грошові кошти у розмірі 2 872 800,00 грн, а з комунального закладу “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” Херсонської обласної ради, одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 2 872 800,00 грн стягнути в дохід держави (стягував – Південний офіс Держаудитслужби).

Позивач-1 в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях надав пояснення з підстав викладених у додаткових поясненнях за вих. від 10.03.24 у справі. Просив суд залишити без розгляду позов заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в частині визначення Херсонської обласної ради позивачем по справі № 908/380/24 та в частині вимог до комунального закладу “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” Херсонської обласної ради.

Позивач-2 в судові засідання жодного разу не з’явився. При цьому, надіслав до суду заяву за вих. від 18.03.24 № 152125-14/433-2024, в якій зазначає, що позиція управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, Південного офісу Держаудитслужби у справі № 908/380/24 щодо представництва інтересів держави за участю або без такої представників Держаудитслужби висвітлено в листі від 27.06.19 № 25-17/395-2019, яка підтримана листом Генеральної прокуратури України від 08.08.19 № 05/1-11616-19 та просив суд розглянути справу без участі уповноваженого представника позивача-2.

Відповідачі 1 та 2 (їх представник (ки)) в судові засідання жодного разу не з’явився (лись), про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином відповідно до законодавства. Про причини такої неявки суд не повідомив (ли).

Наявні матеріали справи за № 908/380/24 дозволяють розглянути справу по суті спору.

З метою належного повідомлення відповідачів 1, 2 про дату, місце та час розгляду справи № 908/380/24, господарським судом на юридичну адресу відповідача-2, направлялись копії всіх вищенаведених ухвал Господарського суду Запорізької області.

При цьому, вказані копії ухвал повернулись до Господарського суду Запорізької області у зворотному напрямку з відміткою відповідного поштового відділення АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання» (вказані копії наявні в матеріалах справи).

Судом враховано, що на підставі ч. 1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, інформація про дату, час та місце всіх судових засідань у цій справі, розміщувалась судом на сторінці офіційного веб-порталу «Судова влада України» в мережі Інтернет у розділі «Громадянам. Оголошення про виклик» до відому КЗ “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” Херсонської обласної ради та ПП “Енерго Холдинг ЛТД”.

Також, судом враховано, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами” (набрав законної сили 18.10.23) внесено зміни, зокрема, до ч. 6 ст. 6 ГПК України та викладено її в наступній редакції: “…Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов’язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. …”.

Крім того, вказаним Законом внесено зміни також в ч. 7 ст. 42 ГПК України та викладено її в наступній редакції: “… Якщо цим Кодексом передбачено обов’язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи, відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу, зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов’язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов’язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. …”.

Частиною 2 розділу ІІ “Прикінцеві положення” вищезазначеного Закону унормовано, що справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.

З викладеного вбачається, що з 18.10.23, зокрема, на юридичних осіб покладено обов’язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також встановлено, що документи, які в обов’язковому порядку мають надсилатися іншій стороні, можуть надсилатися в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).

Станом на 11.06.24 у суду відсутні відомості щодо реєстрації КЗ “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” Херсонської обласної ради та ПП “Енерго Холдинг ЛТД” в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечувало б обмін документами між сторонами, як того вимагає ч. 6 ст. 6 ГПК України.

Більш того, неявка керівника чи уповноваженого (них) представника (ків) відповідачів 1, 2 в судові засідання у цій справі не позбавляє права і обов’язку суд прийняти законне і обґрунтоване рішення у справі № 908/380/24 по суті спору протягом розумного строку визначеного чинним ГПК України.

Крім того, на переконання суду, в межах стадій судового процесу в цій справі подальше відкладення судових засідань судом з причин чергової (вих) неявки (вок) керівника чи уповноваженого (них) представника (ків) відповідачів 1, 2 в судові засідання у справі може призвести до безпідставного затягування розгляду справи судом протягом розумного строку визначеного чинним ГПК України.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

З урахуванням дії режиму воєнного стану та повітряними тривогами в місті Запоріжжі в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

05.10.16 в електронній системі закупівель Рrozorro КЗ “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” Херсонської обласної ради було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі товару – «ДК 021:2015:0913000-9 – Нафта і дистиляти», очікуваною вартістю 2 880 000,00 грн (ідентифікатор публічної закупівлі UА-2016-10-05-001374-b).

Для участі в торгах зареєструвалось два учасника, а саме: ПП «Агросервіс» (нова назва з пропозицією 2 872 800,00 грн та ТОВ «Черкаси-Ексім-Транс» з пропозицією 2 880 000,00 грн.

Згідно із протоколом розкриття тендерних пропозицій від 24.10.16 визначено, що тендерна пропозиція ПП «Агросервіс» відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації. Відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

У відповідності до протоколу засідання тендерного комітету від 24.10.16 № 24, підписаного відповідальними особами, а саме: головою, членами та секретарем тендерного комітету, було ухвалено – визначити переможцем процедури відкритих торгів згідно предмету закупівлі (19.20.2) палива рідинного та газу; олив мастильних (09130000-9 Нафта і дистиляти (паливо пічне побутове рідке) (ідентифікатор закупівлі: UА-2016-10-05-001374-b) учасника торгів – ПП «Агросервіс» та укласти з ним договір.

04.11.16 між комунальним закладом “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” Херсонської обласної ради (Замовник) та приватним підприємством «Агросервіс» (Учасник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 2-Т (далі - договір), за умовами якого (п. 1.1 договору), Учасник зобов’язується у 2016 році поставити Замовнику товар, зазначений в п. 1.2.договору, а Замовник зобов’язується прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п. п. 1.2 договору, найменування: паливо пічне побутове рідке (Товар).

Пунктами 1.3. та 1.4. договору визначено, що одиниця виміру кількості товару: літр. Кількість: 180 000 л.

Ціна за одиницю товару 15,96 грн/л з ПДВ (п. 3.1. договору).

Згідно із п. 3.2. договору, сума цього договору становить 2 872 800,00 грн, у т.ч. ПДВ 478 800,00 грн.

У відповідності до п. 4.1. договору, Замовник здійснює оплату шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Учасника після отримання Товару та в обсягах бюджетного фінансування на підставі накладної та рахунку. …

Згідно із п. 5.2. договору (з урахуванням додаткової угоди від 07.11.16 № 1), строк поставки товару з 01.11.16 по 31.12.16

Місце передачі Товару: за адресою Замовника (п. 5.3. договору, з урахуванням додаткової угоди від 07.11.16 № 1).

Відповідно до п. 10.1. договору, договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.16.

Пунктом 10.2. договору (з урахуванням додаткової угоди від 07.11.16 № 1) визначено, що Сторни домовились, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, тобто з 01.11.16.

Згідно додаткової угоди від 30.12.16 № 3, термін дії договору № 2-т від 04.11.16 продовжено на строк до затвердження кошторису на 2017 рік.

У відповідності до Звіту про виконання договору про закупівлю від 30.01.17 КЗ “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” Херсонської обласної ради та ПП «Агросервіс» виконали умови договору про закупівлю товарів за державні кошти № 2-Т від 04.11.16.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватне підприємство «Агросервіс» (код ЄДРПОУ 30829259) змінило своє найменування на приватне підприємство «Енерго Холдинг ЛТД» (код ЄДРПОУ 30829259) та змінило місцезнаходження на: 69006, Запорізька область, м. запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4 (державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи від 06.08.19 за № 10261050021004622).

Адміністративною колегією Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 29.10.19 прийнято рішення № 73/12-р/к (справа № 03-22-09/18) «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Згідно із вказаним рішенням, відповідачами у справі вказаної адміністративної колегії є ТОВ «Черкаси-Ексім-Транс» та ПП «Агросервіс», яке було перейменовано на ПП «Енерго Холдинг ЛТД».

У вступній частині вказаного рішення зазначено, що ТОВ «Черкаси-Ексім-Транс» та ПП «Енерго Холдинг ЛТД» подали тендерні пропозиції для участі в торгах на закупівлю, зокрема: «Палива пічного побутового рідкого» (оголошення ID: UА-2016-10-05-001374-b) проведених комунальним закладом Херсонської обласної ради “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” (Торги № 5).

Відповідно до п. 183 частини 8 «Остаточні висновки тимчасової у справі» вказаного рішення адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.10.19 № 73/12-р/к у справі № 03-22-09/18, вказаною колегією встановлено, що доказами, зібраними у справі, доводиться , а дослідженням усієї сукупності факторів, що об’єктивно могли вплинути на поведінку відповідачів, не спростовується висновок адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, про те, що дії відповідачів, які полягали у:

- наявності сталих господарських відносин;

- використанні одних і тих же засобів зв’язку під час участі у Торгах №№ 1-6;

- завантаженні документів з одних і тих же ІР-адрес;

- поданні податкової звітності з однієї поштової скриньки та з одних і тих же ІР-адрес;

- використанні одних ІР-адрес при вході до електронного кабінету банківських рахунків;

- схожості в оформленні документів у тендерних пропозиціях відповідачів під час участі у Торгах №№ 1-6, є узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів Торгів.

Така поведінка відповідачів становить порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, заборонених відповідно до п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (розділ 8 рішення (п. 184).

Відповідно до п. 9 резолютивної частини вказаного рішення адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.10.19 № 73/12-р/к у справі № 03-22-09/18, вказаною колегією визнано, що ТОВ «Черкаси-Ексім-Транс» (м. Черкаси, ідентифікаційний код юридичної особи – 34404529) і ПП «Енерго Холдинг ЛТД» (м. Запоріжжя, ідентифікаційний код юридичної особи – 30829259) вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю – «Палива пічного побутового рідкого» (оголошення ID: UА-2016-10-05-001374-b), проведених комунальним закладом Херсонської обласної ради “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат”.

Пунктом 10 резолютивної частини вказаного рішення адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.10.19 № 73/12-р/к у справі № 03-22-09/18, за порушення, зазначене в п. 9 резолютивної частини рішення, накласти штраф на ПП «Енерго Холдинг ЛТД» у розмірі 68 000,00 грн.

ПП «Енерго Холдинг ЛТД» не скористалось своїм правом на судове оскарження рішення адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.10.19 № 73/12-р/к у справі № 03-22-09/18.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.12.20 у справі № 908/2561/20 позовні вимоги Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до ПП «Енерго Холдинг ЛТД» про стягнення 816 000,00 грн, у т.ч. штрафу 408 000,00 грн та пені в сумі 408 000,00 грн задоволено повністю.

Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до суду з вимогами:

При цьому, в обґрунтування позовних вимог прокурор посилається, зокрема, на те, що дії відповідача 2 спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин. Не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі. Враховуючи зазначене, прокурор стверджує, що в діях ПП «Енерго Холдинг ЛТД» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам. Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення зазначеного тендера та недобросовісне отримання права на укладення договору. У зв'язку з цим, договір, укладений за підсумками відкритих торгів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу ПП «Енерго Холдинг ЛТД», на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Щодо визнання недійсним договору про закупівлю товарів за державні кошти від 04.11.16 № 2-Т, укладений між КЗ “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” Херсонської обласної ради та ПП «Енерго Холдинг ЛТД» (попередня назва ПП Агросервіс»).

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За частинами 1 та 2 ст. 20 Господарського кодексу України (надалі ГК України), держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Частинами 1 та 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) унормовано, що здійснюючи правосуддя господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є не додержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі не додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Норма аналогічного змісту міститься й у ч. 1 ст. 208 ГК України.

Частиною 1 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У п. 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наголошено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.

До договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення такого договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

У постанові Верховного Суду від 20.03.19 у справі № 922/1391/18 викладено правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України в сукупності з ч. 1 ст. 203 ЦК Кодексу: «... У ч. 3 ст. 5 ГК України врегульовано, що суб'єкти господарювання та ін. учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Таким чином, здійснивши правовий аналіз ч. 3 ст. 228 ЦК України слід дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору у цій справі необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру (умислу) у кожної із сторін.

Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. …».

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Верховний Суд у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.19 у справі № 390/34/17 вказує, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При цьому, ч. 5 ст. 13 ЦК України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Статтями 1, 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що конкуренція - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб’єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 наведеного вище Закону, антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 1 ст. 50 Закону).

За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Пунктом 28 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

Тому, оголошуючи проведення відкритих торгів, КЗ “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” Херсонської обласної ради мав на меті не просто задовольнити потребу в придбанні товару, а здійснити таке придбання на засадах конкурентності учасників відповідного тендера.

Розглядаючи справу № 910/114/19 про визнання недійсним договору про закупівлю як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам Верховний Суд у п. п. 32, 33 своєї постанови від 10.06.21 вказав, що визначене положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, що одночасно слугує захисту інтересів держави. Тому, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом вимог.

Частиною 5 ст. 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Як вже зазначалось вище в тексті цього рішення місцевого господарського суду, обставини вчинення ПП «Енерго Холдинг ЛТД» (попередня назва ПП Агросервіс») порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі з ідентифікатором UА-2016-10-05-001374-b, підтверджуються рішенням адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.10.19 № 73/12-р/к у справі № 03-22-09/18. Вказане рішення набрало законної сили.

Тобто, орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням встановив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні учасниками, зокрема, ПП «Енерго Холдинг ЛТД» (попередня назва ПП Агросервіс»), результатів торгів.

Невід'ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні є розвиток якісного конкурентного середовища - результату й сукупності умов взаємодії усіх суб'єктів ринку за відповідного рівня економічного змагання й можливості впливу окремих економічних агентів на загальноринкову ситуацію.

Вільне змагання суб'єктів господарювання забезпечує встановлення цін на рівні, що приводить до оптимального розподілу суспільних ресурсів, сприяє підвищенню рівня організації господарської діяльності та здійсненню науково-технічного прогресу.

Ефективна економіка, в свою чергу, забезпечує високу та динамічну продуктивність капіталу як інвестиційну складову та результативність праці як соціальну складову, що є запорукою зростання загального добробуту.

Проте, порушення ПП «Енерго Холдинг ЛТД» (попередня назва ПП Агросервіс») законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів відкритих торгів, проведених КЗ “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” Херсонської обласної ради, не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.

Дії ПП «Енерго Холдинг ЛТД» (попередня назва ПП Агросервіс») та ТОВ «Черкаси-Ексім-Транс», які полягали у взаємозв'язку учасників процедури закупівлі, спільної стратегії у торгах, у т.ч. щодо наявності сталих господарських відносин; використанні одних і тих же засобів зв’язку під час участі у Торгах №№ 1-6; завантаженні документів з одних і тих же ІР-адрес; поданні податкової звітності з однієї поштової скриньки та з одних і тих же ІР-адрес; використанні одних ІР-адрес при вході до електронного кабінету банківських рахунків; схожості в оформленні документів у тендерних пропозиціях відповідачів під час участі у Торгах №№ 1-6, є узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів торгів.

Надаючи оцінку діям ПП «Енерго Холдинг ЛТД» (попередня назва ПП Агросервіс») у цій справі Господарський суд Запорізької області дійшов висновку, що у діях ПП «Енерго Холдинг ЛТД» (попередня назва ПП Агросервіс») вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, оскільки метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення зазначеного тендера та недобросовісне отримання права на укладення договору.

Таким чином, завідомо суперечлива мета дій ПП «Енерго Холдинг ЛТД» (попередня назва ПП Агросервіс») полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору), договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

Норму аналогічного змісту містить ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, чинній станом на час прийняття процесуального рішення у цій справі по суті спору.

Тендер відбувся за участю в ньому двох учасників, з яких – ПП «Енерго Холдинг ЛТД» (попередня назва ПП Агросервіс») та ТОВ «Черкаси-Ексім-Транс», вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цього тендера.

Отже, придбання КЗ “Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат” Херсонської обласної ради товару – «ДК 021:2015:0913000-9 – Нафта і дистиляти», очікуваною вартістю 2 880 000,00 грн (ідентифікатор публічної закупівлі UА-2016-10-05-001374-b) проведено за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендера її видимості.

Поведінка ПП «Енерго Холдинг ЛТД» (попередня назва ПП Агросервіс») та ТОВ «Черкаси-Ексім-Транс» під час участі в тендері явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель.

А тому, договір про закупівлю товарів за державні кошти від 04.11.16 № 2-Т, укладений за підсумками відкритих торгів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу ПП «Енерго Холдинг ЛТД» (попередня назва ПП Агросервіс»), на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Щодо стягнення з відповідачів в дохід держави коштів, отриманих за спірним договором, в сумі 2 872 800,00 грн.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.21 у справі № 906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім нього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених у ст. 216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов'язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.

Частиною 3 ст. 228 ЦК України унормовано, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Як свідчать матеріали цієї справи, договір про закупівлю товарів за державні кошти від 04.11.16 № 2-Т є виконаним на суму 2 872 800,00 грн, що підтверджується Звітом про виконання договору про закупівлю від 30.01.17.

При цьому, судом в межах цієї господарської справи встановлено відсутність умислу з боку відповідача 1, оскільки на момент проведення процедури відкритих торгів та укладенні договору відповідач-1 не міг знати (докази зворотнього в матеріалах справи відсутні і суду не надано), що ПП «Енерго Холдинг ЛТД» (попередня назва ПП Агросервіс») та ТОВ «Черкаси-Ексім-Транс» під час підготовки документації в процедурі закупівлі діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагались між собою.

В той же час, ПП «Енерго Холдинг ЛТД» (попередня назва ПП Агросервіс») маючи намір щодо отримання не законного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, нівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого отримало бюджетні кошти в сумі 2 872 800,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19.

Статтею 5 ГПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відтак,приймаючи до уваги засади цивільного законодавства - справедливість та розумність, з метою ефективного захисту інтересів держави з урахуванням обставин даної справи та наданими учасниками справи поясненнями, суд вважає, що все одержане за недійсним правочином відповідачем 2 має бути одразу стягнуто безпосередньо в дохід держави, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню частково.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави суд зазначає наступне.

Статтею 131¹Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 р. № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або ін. інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Згідно із ч. 3 даної статті, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави, втому числі в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи ін. суб'єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Прокурор обґрунтовуючи наявність підстав для його звернення з даним позовом в інтересах позивача вказує, що таке звернення зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки вчинення ПП «Енерго Холдинг ЛТД» (попередня назва ПП Агросервіс») порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендера, призвело до придбання послуг за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендера її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі - отримання послуг з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що Південний офіс Держаудитслужби уповноважений державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, але такого захисту фактично не здійснював.

Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області листом від 08.12.23 № 52-103-12281вих-23 повідомив Південний офіс Держаудитслужби та управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області про наявність рішення адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.10.19 № 73/12-р/к у справі № 03-22-09/18 щодо узгодження своєї поведінки ПП «Енерго Холдинг ЛТД» (попередня назва ПП Агросервіс») та ТОВ «Черкаси-Ексім-Транс» під час проведення закупівлі з ідентифікатором UА-2016-10-05-001374-b. Просив зазначити про заходи до поновлення державних інтересів, які вживались або планують вживатись позивачем.

Листом від 26.12.23 № 152131-17/1296-2023 управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області повідомило Вознесенівську окружну прокуратуру міста Запоріжжя Запорізької області, що заходи реагування шляхом пред’явлення позову до суду не вживались та не проводились.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.19 у справі № 903/129/18 зроблено висновок, згідно з яким факт не звернення до суду органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, з позовом свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади населеного пункту - та звернення до суду з позовом.

Таким чином, Південним офісом Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області належних заходів щодо захисту інтересів держави з метою визнання договору недійсним та стягнення коштів до державного бюджету не вжито.

Отже, органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах - Південним офісом Держаудитслужби допущено нездійснення необхідного захисту - не пред'явлено до суду відповідний позов.

У п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.20 у справі № 912/2385/18 зроблено висновок, згідно з яким прокурору достатньо дотриматись порядку передбаченого ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після одержання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами прокурора, що внаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів інтереси держави залишалися незахищеними, а тому у прокурора виникло не тільки право, а й обов'язок відреагувати на їх порушення шляхом пред'явлення до суду позову у цій справі.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.19 у справі № 924/349/18, від 16.04.19 у справі № 910/3486/18 та від 26.05.20 у справі № 912/2385/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому, позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20, наголосив на тому, що 17.10.19 набув чинності Закон України від 20.09.19 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву ст. 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову – «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Отже, застосовуючи вказані вимоги ст. 79 ГПК України у цій справі суд вважає за необхідне зазначити, що важливим є не скільки доказів буде надано за кількістю, а їх змістовна вага. Таким чином, вірогідність доказів означає їх домінування не у кількісному вимірі (тобто кількості наданих стороною документів, заяв свідків тощо), а у якісному вимірі (тобто впливі усіх доказів в їх сукупності та окремо на переконання суду у більшій ймовірності існування факту, ніж його відсутності).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено усі обставини даної справи та надано правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам.

Отже, враховуючи предмет та визначені позивачем (прокурором) підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є у відповідній частині обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та такими, що підлягають задоволенню частково.

Враховуючи встановлені обставини у цій справі судом, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача 2, оскільки спір виник саме з його вини.

Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 53, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір про закупівлю товарів за державні кошти від 04.11.16 № 2-Т, укладений між комунальним закладом Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» (74612, Херсонська область, Горностаївський район, с. Каїри, вул. Горностаївська, буд. 1, код ЄДРПОУ 02770185) та приватним підприємством «Агросервіс» (нова назва - приватне підприємство «Енерго Холдинг ЛТД», 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4, код ЄДРПОУ 30829259).

Стягнути з приватного підприємства «Енерго Холдинг ЛТД» (попередня назва - приватне підприємство «Агросервіс», 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4, код ЄДРПОУ 30829259) в дохід держави (стягувач Південний офіс Держаудитслужби) – 2 872 800 (два мільйони вісімсот сімдесят дві тисячі вісімсот) грн 00 коп. одержані ним кошти за недійсним договором про закупівлю товарів за державні кошти від 04.11.16 № 2-Т. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з приватного підприємства «Енерго Холдинг ЛТД» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4, код ЄДРПОУ 30829259) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69035, розрахунковий рахунок UА438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) - кошти витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, в сумі 46 120 (сорок шість тисяч сто двадцять) грн 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.06.2024.

Суддя В.Л. Корсун