Господарський суд Запорізької області

08 липня 2024, 15:41

До уваги Покуса Романа Васильовича, с. Фонтанка, Одеський район, Одеська область по справі № 908/1077/24 (суддя Дроздова С.С.)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2024 справа № 908/1077/24

м. Запоріжжя Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570)

до відповідача: Покуса Романа Васильовича (адреса листування та фактичного проживання з 14.01.2023: вул. Преображенська, буд. 41, с. Фонтанка, Одеський район, Одеська область, 67571; ел.пошта: pokusaroman@gmail.com, РНОКПП 2689306211)

про стягнення 30 014 грн 79 коп.

Без виклику представників сторін

УСТАНОВИВ:

10.04.2024 Акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” сформувало в систему “Електронний суд” позовну заяву про стягнення з Покуса Романа Васильовича 22 920 грн 37 коп. заборгованість за кредитом, 6 636 грн 13 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 458 грн 29 коп. заборгованість з комісії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 11.04.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1077/24 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Згідно з ч. 6 ст. 176 ГПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Приписами ч. 7 ст. 176 ГПК України закріплено, що інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п’яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Відповідно до листа Національної соціальної сервісної служби України від 15.06.2023 за вих. № 0000-030102, листи (ухвали, рішення, запити), що стосуються перебування на обліку (реєстрації) громадян України, як внутрішньо переміщених осіб, необхідно надсилати безпосередньо до Мінсоцполітики.

З урахуванням викладеного, ухвалою суду від 03.05.2024 витребувано у Міністерства соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601; електронна пошта: infozapit@mlsp.gov.ua; відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи Покуса Романа Васильовича.

08.05.2024 на електронну пошту суду надійшов лист Міністерства соціальної політики України, відповідно до якого станом на 17.04.2024 в ЄІБД ВПО наявна така інформація щодо Покуса Романа Васильовича:

РНОКПП: 2689306211;

особа була зареєстрована та фактично проживала: Мелітопольский р-н, с. Тихоиівка, вул. Степова, буд. 24;

адреса листування та фактичного проживання: Одеський район, с. Фонтанка вул. Преображенська, буд. 41 з 14.01.2023;

ел.пошта: pokusaroman@gmail.com

телефон: +380676329504;

знято з обліку: 29.04.2023 (самостійно через дію).

Отже, згідно листа Міністерства соціальної політики України Покуса Роман Васильович фактично проживає за адресою: Одеський район, с. Фонтанка вул. Преображенська, буд. 41 з 14.01.2023.

Ухвалою суду від 03.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1077/24. Присвоєно справі номер провадження 27/90/24 та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.

Згідно інформації, наданої Міністерством соціальної політики України, ухвалу суду про відкриття провадження у справі № 908/1077/24 направлено відповідачу на адресу: Одеський район, с. Фонтанка вул. Преображенська, буд. 41 з 14.01.2023.

Згідно трекінгу поштового відправлення № 0600264523190 з сайту Укрпошта, відповідач отримав поштове відправлення (ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 03.05.2024 у справі № 908/1077/24) 16.05.2024 особисто.

В матеріалах справи міститься оригінал рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу, а саме ухвали суду про відкриття провадження у справі від 03.05.2024, яка отримана відповідачем – 17.05.2024.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, відповідач отримав ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.05.2024 в електронному кабінеті – 03.05.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 03.05.2024.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 03.05.2024 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 24.05.2024.

Відповідач у строк, визначений в ухвалі суду від 03.05.2024 - не пізніше 24.05.2024, відзив на адресу суду не надіслав.

07.06.2024 від відповідача засобами поштового зв’язку надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд у задоволенні позовних вимоги відмовити.

Згідно фіскального чеку додатного до відзиву, відповідач відзив направив до суду 01.06.2024.

Клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву відповідачем не надано.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС) та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 6 ГПК України).

Згідно з ч. 5, 6 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Поряд з тим пунктом 5.8 розділу І Положення про ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 встановлено, що офіційна електронна адреса - це сервіс «Електронного кабінету» ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в «Електронному кабінеті» ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом п`ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Тобто, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі, зокрема, шляхом направлення листа на її офіційну електронну адресу.

Наведене свідчить про дотримання судом вимог частини п`ятої статті 242 ГПК України щодо надсилання відповідачу в електронній формі на його офіційну електронну адресу копії ухвали Господарського суду Запорізької області від 03.05.2024 про відкриття провадження у справі № 908/1077/24, а тому означена ухвала вважається врученою Покусі Роману Васильовичу в порядку, визначеному процесуальним законодавством.

Отже, на підставі викладеного вище, враховуючи, що відповідач вперше отримав ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.05.2024 про відкриття провадження у справі № 908/1077/24 в електронному кабінету – 03.05.2024, а засобами поштового зв’язку – 17.05.2024, суд дійшов висновку, що у відповідача було достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву вчасно.

За змістом ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 8-9 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Отже, право на подання відзиву на позовну заяву може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для його подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Наслідки пропуску процесуальних строків встановлені ст. 118 ГПК України, згідно з якою право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2024 від відповідача засобами поштового зв’язку надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд у задоволенні позовних вимоги відмовити.

Згідно фіскального чеку додатного до відзиву, відповідач відзив направив до суду 01.06.2024.

Отже, відзив відповідача надійшов до суду із незначним пропуском встановленого судом строку.

На підставі зазначеного, враховуючи, що відзив подано відповідачем з незначним пропуском встановленого судом строку, з метою недопущення надмірного формалізму під час вирішення питання про поновлення пропущеного відповідачем процесуального строку та забезпечення конституційного права відповідача на судовий захист, суд дійшов висновку про поновлення строку на подання відзив, тому поновляє відповідачу строк на подання відзиву та приймає до розгляду зазначений відзив.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення –03.07.2024.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

20.03.2020 Фізична особа-підприємець Покуса Роман Васильович підписав заяву про надання Кредиту за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок Фізичної особи-підприємця Покуса Романа Васильовича “Підприємницький” шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку UA243133990000026008060233533 на умовах, які зазначені в заяві.

Підписанням цієї Заявки Клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до Умов та Правил надання послуги “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький””, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ “ПРИВАТБАНК” у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), цією Заявкою cтановлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.

Підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький””. Розмір Ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.

Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання Клієнтом цієї Заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу.

Примірник цього Договору направити Клієнту наступним способом: у Системі “Приват24 для бізнесу” Клієнт підтверджує ознайомлення із розділом “1.1. Загальні положення”, а також підрозділом “ 3.2.6. Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”” Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку за адресою https://privatbank.ua, у редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, а саме: 3.2.6. Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”.

Відповідно до п. 3.2.6.1.1 Кредитного договору Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту, далі - Ліміт, на поточний рахунок Клієнта, далі - Кредит на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг, далі - Умови або Договір, в обмін на зобов’язання Клієнта з повернення Кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни.

Пунктом 3.2.6.1.2 Кредитного договору розмір Кредиту, який може бути наданий Клієнту складає від 10 000 до 100 000 гривень.

Умовами п. 3.2.6.1.3 Кредитного договору сторони узгодили, що Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Дебетове сальдо по поточному рахунку Клієнта – це сума грошових коштів, перерахованих Банком на підставі розрахункових документів Клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишок на поточному рахунку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня.

Згідно п. 3.2.6.1.4 Кредитного договору Клієнт приєднується до Договору шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання послуги “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”, далі – Заявка, в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису, далі - КЕП), що разом з цими Умовам та Правилами становлять Кредитний договір. Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в Банку, приєднується до Послуги шляхом підписання Заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП. Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту.

Пунктами 3.2.6.1.5, 3.2.6.1.6, 3.2.6.1.7, 3.2.6.1.8 Кредитного договору сторони узгодили, що Ліміт встановлюється Банком на кожний операційний день. Розмір Ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України. У випадку зниження Банком Ліміту в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, Клієнт зобов’язується здійснювати погашення Кредиту в порядку передбаченому п. 3.2.6.3.5. цього Договору. Сторони узгодили, що для повідомлення Клієнта про розмір Ліміту, його зміну та узгодження інших змін до цього Договору, Банк на свій вибір здійснює повідомлення Клієнта: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Систему Приват24 для бізнесу, SMS-повідомлення або інші засоби). Сторони узгодили, що Банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який із способів, визначених цим пунктом, для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені Банком згідно цього Договору. Сторони узгодили, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Приєднавшись до цих Умов, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6. цього Договору. Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту приєднання Клієнта до Договору. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених цим Договором, за відсутності заперечень Клієнта, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк у порядку, передбаченому п. 3.2.6.5.1. цього Договору.

Відповідно до пунктів 3.2.6.2.1.1, 3.2.6.2.1.2, 3.2.6.2.1.4 Кредитного договору Банк зобов’язаний здійснювати платежі Клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку на підставі його розрахункових документів у межах Ліміту. Зобов’язання Банку з видачі Кредиту або його частини виникають у Банк в день надання Клієнтом розрахункових документів на використання Кредиту в межах вказаних в них сум. Обслуговувати Ліміт на поточному рахунку Клієнта згідно з наступним порядком: при надходженні розрахункових документів Клієнта в Банк протягом операційного дня та відсутності грошових коштів на поточному рахунку Клієнта, Банк здійснює їх оплату відповідно до цих Умов в межах встановленого Ліміту. Розрахункові документи подаються Клієнтом з дотриманням порядку розрахунково-касового обслуговування, передбаченого Умовами та Правилами надання банківських послуг. При закритті Банківського дня сформоване дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта фактично є сумою використаного Клієнтом Кредиту в цей день. Здійснювати контроль за виконанням умов Договору, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням Кредиту.

Пунктами 3.2.6.2.2.1, 3.2.6.2.2.2, 3.2.6.2.2.3, 3.2.6.2.2.10 Кредитного договору сторони узгодили, що Клієнт зобов’язується використовувати Кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.6.1.1. цього Договору. Сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісію та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Повернути Кредит у строки, встановлені п.п. 3.2.6.5.1., 3.2.6.2.3.10., 3.2.6.3.5. цього Договору. Клієнт засвідчує, що усі документи, надані ним Банку для отримання Кредиту є чинними та достовірними.

Згідно із пунктами 3.2.6.2.4.1 та 3.2.6.2.4.3 Кредитного договору Клієнт має право використовувати Ліміт, встановлений Банком згідно з умов цього Договору, частинами з правом подальшого використання вільного залишку Ліміту в порядку та на умовах, встановлених цим Договором. Ініціювати розрахункові документи на використання Кредиту у безготівковому порядку з відкритих у Банку поточних рахунків в режимі “ 24/7/365”, тобто в будь-яку годину дня (цілодобово), у будь-який календарний день, в тому числі в вихідні, святкові та неробочі дні, шляхом подачі Банку відповідного розрахункового документа (платіжного доручення) через Систему “Приват 24 для бізнесу”. Здійснення платежів в означеному режимі допускається лише у випадку збігу валюти, в якій має бути виконане відповідне грошове зобов'язання перед Банком, з валютою поточного рахунку, з якого Клієнтом ініціюється відповідний платіж.

Пунктами 3.2.6.3.1, 3.2.6.3.2, 3.2.6.3.3.1, 3.2.6.3.3.2, 3.2.6.3.4, 3.2.6.3.5, 3.2.6.3.6, 3.2.6.3.7, 3.2.6.3.8, 3.2.6.3.10, 3.2.6.3.14, 3.2.6.3.16 Кредитного договору визначено за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку комісію за управління фінансовим інструментом, далі - комісія, в розмірі, зазначеному в Тарифах Банку, що діють на момент надання Кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, від суми максимального Дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта. Банк на свій розсуд може не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне Дебетове сальдо за місяць, в якому воно виникло, не перевищувало 100 гривень. Комісія, що не сплачена в строк, що зазначений в цьому пункті, вважається простроченою (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10.). За користування Кредитом з дати виникнення Дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня, Клієнт сплачує проценти, розмір яких визначено Тарифами Банку, за винятком Пільгового періоду. Пільговий період за цим Кредитом – це період безперервного користування Кредитом, під час якого не нараховуються проценти, строком до 55 днів від дати початку використання кредитних коштів. Пільговий період діє за умови погашення Клієнтом в повному обсязі заборгованості по Кредиту до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта. Пільговий період не діє, якщо на поточному рахунку Клієнта є непогашена заборгованість минулих періодів, в т.ч. заборгованість за комісією, що передбачена п. 3.2.6.3.1 цього Договору. При невиконанні умов Пільгового періоду проценти розраховуються за кожний день користування кредитом. Якщо Клієнт здійснив погашення витрат попереднього місяця до 25 числа поточного місяця, то до дати такого погашення проценти в поточному місяці розраховуються на суму Дебетового сальдо, сформованого за рахунок витрат поточного місяця. Після дати погашення - на суму Дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта. В разі несплати витрат попереднього місяця до 25 числа поточного місяця, проценти розраховуються на суму Дебетового сальдо, сформованого за рахунок витрат попереднього та поточного місяців. При цьому терміни сплати процентів визначені у абз.3 п.3.2.6.3.4. цього Договору. Розрахунок процентів за користування Кредитом Банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку Клієнта Дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості з Кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення Кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається. Сплата процентів за користування Кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця. Проценти, що несплачені в строк, що зазначений в абз.3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10). В разі непогашення Клієнтом заборгованості за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, Клієнт зобов’язаний погасити заборгованість по Кредиту, включаючи проценти за користування Кредитом та комісію, але не менше в розмірі мінімального щомісячного платежу, який складає 10% від Дебетового сальдо, що існувало на останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, та сплатити комісію згідно п. 3.2.6.3.1. Клієнт здійснює погашення мінімального щомісячного платежу в період з першого по останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо. У разі, якщо дата погашення Кредиту та/або сплати процентів за користування Кредитом, неустойки припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути проведені в Банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Погашення Кредиту, сплата процентів та комісії здійснюється в національній валюті України. Остаточне погашення заборгованості за Кредитом Клієнт здійснює не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.6.5.1. У разі виникнення прострочених зобов'язань за Кредитом, Клієнт сплачує Банку проценти, розмір яких встановлено Тарифами Банку, які нараховуються на прострочену заборгованість за цим Кредитом. Сторони узгодили, що у разі безперервного прострочення Клієнтом виконання зобов'язань щодо сплати частини дебетового сальдо та/або процентів та/або комісії та/або пені відповідно до цих Умов протягом 2 місяців, вся сума дебетового сальдо вважається простроченою.

Відповідно до п. п. 3.2.6.4.1, 3.2.6.4.6 Кредитного договору сторони узгодили, що в разі: порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 3.2.6.5.1. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, настання обставин, передбачених п. 3.2.6.3.16. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, зазначеного у повідомленні Банку, настання обставин, передбачених п. 3.2.6.2.3.10. цих Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від простроченої суми заборгованості, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у розмірі, визначеному Тарифами Банку. Терміни позовної давності щодо вимог про повернення Кредиту, стягнення процентів за користування Кредитом, неустойки - пені, штрафів встановлюються Сторонами тривалістю 10 років.

Згідно із п. п. 3.2.6.5.1, 3.2.6.5.2, 3.2.6.5.3 Кредитного договору строк користування Кредитом становить 12 місяців. Сторони узгодили, що Банк має право пролонгувати строк користування Кредитом. Продовження обслуговування Ліміту відповідно до цього пункту можливе за умови, що по закінченню останнього дня строку на поточному рахунку зафіксовано нульове або позитивне дебетове сальдо та погашено проценти та комісія. Цей Договір набирає чинності з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання та діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором. Сторони узгодили, що зміни, які вносяться в цей Договір за ініціативою Банку, здійснюються шляхом направлення Банком Клієнту пропозиції щодо внесення змін у спосіб, узгоджений Сторонами у п.3.2.6.1.6. цих Умов, при цьому додаткові угоди не укладаються. В разі, якщо Клієнт не звернувся до Банку із письмовим запереченням щодо прийняття запропонованих змін у строк 5 календарних днів з моменту направлення повідомлення, зміни вважається узгодженими із Клієнтом за принципом мовчазної згоди.

Як вбачається зі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських станом на 03.05.2024 щодо Фізичної особи-підприємця Покуси Романа Васильовича вбачається, що стан суб'єкта Фізичної особи-підприємця Покуси Романа Васильовича (РНОКПП 2689306211) є припиненим 27.10.2021 за власним рішенням.

Відповідно до статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином.

В позовній заяві позивач вказує, що відповідач свої зобов’язання не виконав належним чином та у повному обсязі, не повернули отримані кошти для погашення заборгованості, в результат чого загальна заборгованість становить 30 014 грн 79 коп., яка складається з: 22 920 грн 37 коп. заборгованість за кредитом, 6 636 грн 13 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 458 грн 29 коп. заборгованість з комісії.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п., п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, далі ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).

Відповідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не сплата відповідачем заборгованості за кредитним договором від 20.11.2020 стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 3 Закону України “Про електронний цифровий підпис” закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” передбачено, що електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст. 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”).

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”).

Згідно зі ст. 8 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, суд дійшов висновку, що Заява про надання Кредиту за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок Фізичної особи-підприємця Покуси Романа Васильовича “Підприємницький”” є укладеною, чинною, дійсною та підлягає виконанню сторонами відповідно до її умов.

З матеріалів справи слідує, що свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт.

Відповідно до довідки про розміри встановлених кредитних лімітів за вих. № 00320 ZPM0S30R від 08.04.2024 та виписки по рахунку, встановлені наступні кредитні ліміти та дати їх зміни: 20.03.2020 – 45 000 грн 00 коп., 13.08.2020 – 35 000 грн 00 коп., 24.09.2020 – 50 000 грн 00 коп., 23.01.2021 – 65 000 грн 00 коп., 12.08.2021 – 70 000 грн 00 коп.

Проте, відповідач свої зобов’язання по поверненню кредиту не виконав, в зв’язку з чим сума заборгованості становить: 22 920 грн 37 коп. заборгованість за кредитом, 6 636 грн 13 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 458 грн 29 коп. заборгованість з комісії.

В частині 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов’язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов’язань. Якщо учасники зобов’язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов’язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов’язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов’язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов’язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов’язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Відповідачем не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами заяви про надання Кредиту за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок Фізичної особи-підприємця Покуса Романа Васильовича “Підприємницький” шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку UA243133990000026008060233533.

Докази, що спростовують ці обставини, в матеріалах господарської справи відсутні та суду не надавались.

Також судом враховано, що учасниками справи під сумнів не поставлено відповідність поданої паперової копії електронного доказу оригіналу, клопотання про витребування у позивача відповідного оригіналу електронного доказу не заявлялось.

Таким чином, позивач правомірно пред`явив до відповідача вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 22 920 грн 37 коп.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 викладений такий правовий висновок: Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання.

Відповідно до умов Кредитного договору розмір відсоткової ставки - 27 % річних; розмір щомісячної комісії (в т.ч. в пільговий період) - 0,5% від суми суму максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта за звітній місяць; пільговий період - до 55 днів від дати початку використання кредитних коштів та діє до 25 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо.

Пунктам 3.2.6.2.2.2 Кредитного договору сторони узгодили, що сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісію та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. п. 3.2.6.3.3.1, 3.2.6.3.3.2, 3.2.6.3.4, 3.2.6.3.5, 3.2.6.3.6, 3.2.6.3.7, 3.2.6.3.8, Кредитного договору пільговий період за цим Кредитом – це період безперервного користування Кредитом, під час якого не нараховуються проценти, строком до 55 днів від дати початку використання кредитних коштів. Пільговий період діє за умови погашення Клієнтом в повному обсязі заборгованості по Кредиту до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта. Пільговий період не діє, якщо на поточному рахунку Клієнта є непогашена заборгованість минулих періодів, в т.ч. заборгованість за комісією, що передбачена п. 3.2.6.3.1 цього Договору. При невиконанні умов Пільгового періоду проценти розраховуються за кожний день користування кредитом. Якщо Клієнт здійснив погашення витрат попереднього місяця до 25 числа поточного місяця, то до дати такого погашення проценти в поточному місяці розраховуються на суму Дебетового сальдо, сформованого за рахунок витрат поточного місяця. Після дати погашення - на суму Дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта. В разі несплати витрат попереднього місяця до 25 числа поточного місяця, проценти розраховуються на суму Дебетового сальдо, сформованого за рахунок витрат попереднього та поточного місяців. При цьому терміни сплати процентів визначені у абз.3 п.3.2.6.3.4. цього Договору. Розрахунок процентів за користування Кредитом Банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку Клієнта Дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості з Кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення Кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається. Сплата процентів за користування Кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця. Проценти, що несплачені в строк, що зазначений в абз.3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10). В разі непогашення Клієнтом заборгованості за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, Клієнт зобов’язаний погасити заборгованість по Кредиту, включаючи проценти за користування Кредитом та комісію, але не менше в розмірі мінімального щомісячного платежу, який складає 10% від Дебетового сальдо, що існувало на останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, та сплатити комісію згідно п. 3.2.6.3.1. Клієнт здійснює погашення мінімального щомісячного платежу в період з першого по останнє число місяця, що слідує за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо. У разі, якщо дата погашення Кредиту та/або сплати процентів за користування Кредитом, неустойки припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути проведені в Банківський день, що передує вихідному або святковому дню.

Позивачем відповідачу нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 6 636 грн 13 коп. та комісія в розмірі 458 грн 29 коп.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок, судом встановлено, що нарахування процентів та комісії позивачем здійснено правильно, розрахунок відповідачем не спростований.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 6 636 грн 13 коп. та 458 грн 29 коп. комісії заявлені до стягнення обґрунтовано і підлягають задоволенню судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бурдов проти Росії”).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів оплати заборгованості за договором б/н від 20.03.2020.

Відповідачем не заперечувався факт отримання кредитного ліміту.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві спростовуються вищевикладеним.

За таких обставин, позовні вимоги задовольняється повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 3 028 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 119, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” до Покуси Романа Васильовича задовольнити.

Стягнути з Покуси Романа Васильовича (адреса листування та фактичного проживання з 14.01.2023: вул. Преображенська, буд. 41, с. Фонтанка, Одеський район, Одеська область, 67571; ел.пошта: pokusaroman@gmail.com, РНОКПП 2689306211) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 22 920 (двадцять дві тисячі дев’ятсот двадцять) грн 37 коп. заборгованість за кредитом, 6 636 (шість тисяч шістсот тридцять шість) грн 13 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 458 (чотириста п’ятдесят вісім) грн 29 коп. заборгованість з комісії, 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 08.07.2024.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.