Господарський суд Запорізької області

22 липня 2024, 10:35

До відома оздоровчий табір “Маяк” СБУ (71107, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Айвазовського, буд. 1) про винесення рішення від 09.07.24 у справі № 908/972/24

номер провадження справи 17/58/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2024 справа № 908/972/24

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/972/24

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Катрас”, 69032, м. Запоріжжя, вул. Богдана Хмельницького, буд. 25, кв. 1, електронна пошта: katras999@gmail.com

до відповідача: оздоровчого табору “Маяк” Служби безпеки України, 71107, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Айвазовського, буд. 1, електронна пошта: mayaksbu@i.ua

про розірвання договору та стягнення 14 597,67 грн

За участю представників сторін:

від позивача: Казаков С.О., директор, згідно наказу від 12.07.18

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

02.04.24 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява без дати за вих. № 1 товариства з обмеженою відповідальністю “Катрас” (далі ТОВ “Катрас”) до оздоровчого табору “Маяк” Служби безпеки України (надалі ОТ “Маяк” СБУ) про:

- розірвання договору та визначення наслідків його розірвання;

- стягнення частини раніше сплаченого забезпечення виконання договору у розмірі 14 597,67 грн.

18.03.24 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/972/24 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою 08.04.24 по справі № 908/972/24 позовну заяву ТОВ “Катрас” без дати за вих. № 1 залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 5 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої (в якій):

- зазначити в п. 2 прохальної частини позовної заяви без дати за вих. № 1, який саме договір просить розірвати позивач (зазначити дату, номер та між ким укладено вказаний договір, який позивач просить суд розірвати);

- надати докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 3 028,00 грн за звернення до господарського суду з позовною заявою (оригінал документу, який підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі).

15.04.24 до суду від представника позивача надійшла заява за вих. від 12.04.24 № 1 про усунення недоліків позовної заяви, якою усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 08.04.24.

В якості додатку до заяви за вих. від 12.04.24 № 1 про усунення недоліків позовної заяви позивачем додано позовну заяву за вих. від 12.04.24 № 1, в якій просить суд:

- розірвати договір № 31 від 13.08.21, який укладено між ТОВ “Катрас” та ОТ “Маяк” СБУ про виконання функцій замовника та робіт з технічного нагляду за будівництвом та визначити наслідки його розірвання;

- стягнути з відповідача на користь позивача частину раніше сплаченого забезпечення виконання договору у розмірі 14 597,67 грн.

Ухвалою від 22.04.24 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/972/24. Присвоєно справі № провадження 17/58/24. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 14.05.24 о/об 10 год. 00 хв.

Представник відповідача в судове засідання 14.05.24 не з’явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 14.05.24, представником позивача було подано лист-роз’яснення за вих. № 23/24 від 13.05.24, в якому останній повідомляє суд, що єдиним відомим способом комунікації з відповідачем є електронна пошта mayaksbu@i.ua, на яку були направлені документи, передбачені ст. 172 ГПК України, втім ця пошта не обслуговується, на підтвердження вказаного суду надавалися знімки екранів.

В судовому засіданні 14.05.24 судом прийнято до розгляду вказаний лист-роз’яснення представника позивача за вих. № 23/24 від 13.05.24.

Представник позивача в судовому засіданні 14.05.24 надав пояснення на запитання суду, які виникли в підготовчому засіданні.

Ухвалою від 14.05.24 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів – по 22.07.24 включно та відкладено підготовче засідання на 11.06.24 о 10 год. 30 хв.

Представник відповідача в судове засідання 11.06.24 не з’явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 11.06.24 представник позивача надав пояснення на запитання суду, які виникли в підготовчому засіданні.

Ухвалою від 11.06.24 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/972/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.07.24 о 12 год. 00 хв.

Представник відповідача в судове засідання 09.07.24 не з’явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 09.07.24 надав пояснення на запитання суду, які виникли в розгляді справаи по суті.

В засіданні 09.07.24, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 12.04.24 № 1. Просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача частини раніше сплаченого забезпечення виконання договору у розмірі 14 597,67 грн.

Відповідач (його представник (ки)) в судові засідання жодного разу не з’явився (лись), про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином відповідно до законодавства. Про причини такої неявки суд не повідомив (ли).

Наявні матеріали справи за № 908/972/24 дозволяють розглянути справу по суті спору.

Судом враховано, що на підставі ч. 1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, інформація про дату, час та місце всіх судових засідань у цій справі, розміщувалась судом на сторінці офіційного веб-порталу «Судова влада України» в мережі Інтернет у розділі «Громадянам. Оголошення про виклик» до відому ОТ “Маяк” СБУ.

Також, судом враховано, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами” (набрав законної сили 18.10.23) внесено зміни, зокрема, до ч. 6 ст. 6 ГПК України та викладено її в наступній редакції: “…Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов’язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. …”.

Крім того, вказаним Законом внесено зміни також в ч. 7 ст. 42 ГПК України та викладено її в наступній редакції: “… Якщо цим Кодексом передбачено обов’язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи, відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу, зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов’язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов’язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. …”.

Частиною 2 розділу ІІ “Прикінцеві положення” вищезазначеного Закону унормовано, що справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.

З викладеного вбачається, що з 18.10.23, зокрема, на юридичних осіб покладено обов’язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також встановлено, що документи, які в обов’язковому порядку мають надсилатися іншій стороні, можуть надсилатися в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).

Станом на 09.07.24 у суду відсутні відомості щодо реєстрації ОТ “Маяк” СБУ, в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечувало б обмін документами між сторонами, як того вимагає ч. 6 ст. 6 ГПК України.

Більш того, неявка керівника чи уповноваженого (них) представника (ків) відповідача в судові засідання у цій справі не позбавляє права і обов’язку суд прийняти законне і обґрунтоване рішення у справі № 908/972/24 по суті спору протягом розумного строку визначеного чинним ГПК України.

Крім того, на переконання суду, в межах стадій судового процесу в цій справі подальше відкладення судових засідань судом з причин чергової (вих) неявки (вок) керівника чи уповноваженого (них) представника (ків) відповідача в судові засідання у справі може призвести до безпідставного затягування розгляду справи судом протягом розумного строку визначеного чинним ГПК України.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

З урахуванням дії режиму воєнного стану та повітряними тривогами в місті Запоріжжі в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

При цьому, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

13.08.21 між оздоровчим табором “Маяк” Служби безпеки України (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Катрас” укладено договір про виконання функцій служби замовника та робіт з технічного нагляду за будівництвом № 31 (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, предмет закупівлі: Здійснення функцій служби замовника та виконання робіт з технічного нагляду за будівництвом об'єкта «Реконструкція будівель трьох спальних корпусів з прибудовами (літ.: «Х,х»; літ.: «Х1,х1»; літ.: «Ц,ц» Оздоровчого табору «Маяк» СБ України за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Айвазовського, 1)» (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва; ДК 021:2015 код 71520000-9 Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт).

Пунктом 1.2. договору визначено, що за цим договором Виконавець бере на себе зобов'язання за дорученням Замовника здійснювати функції служби замовника та технічний нагляд за будівництвом у відповідності до даного Договору та Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, згідно з іншими нормами та правилами, встановленими чинним законодавством України.

Згідно із п. 2.1. догоовор, з урахуванням додаткової угоди від 13.12.21 № 1, вартість послуг за даним договором визначається за результатами конкурсних процедур та становить 2,125 % підсумку глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку об'єкта, відносно якого здійснюються функції замовника та виконання робіт з технічного нагляду за будівництвом, та складає: 375 771,95 грн, без ПДВ, в т.ч. єдиний податок 18 788,60 грн, (уточнюється окремим розрахунком, що є невід'ємним додатком до цього договору), у тому числі:

- у 2021 році 80 649,00 грн в т.ч. єдиний податок 4 032,45 грн;

- у 2022 році 295 122,95 грн в т.ч. єдиний податок 14 756,15 грн.

У відповідності до п. 3.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.22, але в будь-якому разі до закінчення будівництва та введення об'єкта зазначеного в п. 1.2. договору в експлуатацію. Датою закінчення дії договору є реєстрація документу про готовність об'єкта до експлуатації, а в частині обов'язків по оплаті наданих послуг по фінансовим та гарантійним обов'язкам – до повного проведення розрахунків.

Пунктом 3.2. договору визначено, що договір може бути розірваний достроково: за взаємною згодою Сторін; відсутності потреби у закупівлі робіт; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Виконавець зобов'язаний здійснювати функції служби замовника та технічний нагляд за будівництвом згідно з умовами даного договору та на підставі наказу про призначення відповідальної (відповідальних) особи (осіб) за здійснення технічного нагляду (п. 5.1.1. договору).

Відповідно до п. 5.1.2. договору, Виконавець зобов'язаний здійснювати огляд об'єкту, проводити обміри та вимірювання, знайомитися з Проектом, технічною, правовстановлюючою та іншою документацією відносно об'єкта щодо якого здійснюється виконання функцій служби замовника та робіт з технічного нагляду, перевіряти та візувати підписом акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість будівництва КБ-3 та передавати їх на підпис замовнику, приймати участь в роботі робочої та приймальної комісії з приймання закінченого будівництвом об'єкту тощо.

Згідно із п. 5.1.3. договору, Виконавець зобов'язаний приймати участь в контрольних обмірах на об'єкті, що проводяться за ініціативою правоохоронних органів та органів державного фінансового контролю України.

Пунктом 5.1.4. договору визначено що Виконавець зобовязаний здійснювати:

- перевірку на відповідність проектно-кошторисній документації договірну ціну
підрядника;

- підготовку, оформлення та подачу в установленому порядку документів, які надають право на виконання будівельних та підготовчих робіт, для отримання дозволу на виконання будівельних робіт;

- перевірку документів, які подано для оплати проектно-вишукувальними (у разі коригування), підрядними, постачальницькими та іншими організаціями за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги, візування їх та передачу Замовнику;

- надання рекомендації та консультації Замовнику з питань пред'явлення, за необхідності, претензії підрядникам, постачальникам та іншим організаціям щодо стягнення неустойок (штрафів, пені) за невиконані роботи та не дотримання умов договору;

- перевірку актів виконаних робіт на відповідність умовам договору, договірній ціни,
проектній та кошторисній документації та вимогам ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»;

- спільно з Замовником визначати балансову вартість об'єкта;

- збирання та ведення паперового архіву виконавчої документації та інших документів необхідних для прийняття об'єкту в експлуатацію та передачу Замовнику;

- технічний нагляд протягом усього періоду виконання робіт по об'єкту, з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю виконаних робіт та повними їх обсягами під час будівництва;

- технічний нагляд за всіма діями підрядника в межах будівельного майданчику в розрізі безпеки виконання робіт, охорони праці та охорони навколишнього середовища. Бере участь у здачі в експлуатацію завершеного будівельного об'єкта;

- підготовку, оформлення та подачу в установленому порядку до органів державного архітектурно-будівельного контролю документів та їх супровід до прийняття об'єкта в експлуатацію;

- вести технічний контроль за виконанням робіт на об'єкті, в разі необхідності обов'язково мати можливість прибуття на об'єкт впродовж двох годин за викликом Замовника;

- здійснення технічного нагляду за виконанням робіт на об'єкті виконувати у відповідності із Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про містобудівну діяльність», Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 11.07.07 за № 903;

- нагляд наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовують під час будівництва об'єкта, - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо;

- нагляд за відповідністю виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів;

- нагляд відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації;

- виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного нагляду;

- дотримання Підрядником графіку робіт;

- відповідність цін договірній ціні на матеріальні ресурси (накладні тощо);

- проводити облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками;

- проводити разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у т.ч. прихованих, і конструктивних елементів;

- повідомляти підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів;

- оформляти акти робіт, виконаних з недоліками, у разі їх наявності;

- після прийняття в експлуатацію об'єкта передати Замовнику виконавчу та технічну документацію, складену у ходу будівництва.

У відповідності до п. 5.1.5. договору, Виконавець забов'язаний надати Замовнику наказ про призначення особи (осіб), відповідальної (відповідальних) за технічний нагляд та копію кваліфікаційного (кваліфікаційних) сертифікату (сертифікатів). У разі позбавлення відповідального виконавця кваліфікаційного сертифікату провести заміну такого виконавця на іншого протягом 3 (трьох) робочих днів з дати втрати чинності сертифікату.

Замовник має право вимагати від Виконавця здійснення функцій служби замовника та технічного нагляду відповідно до умов даного договору (п. 5.2.1. договору).

Згідно із п. 5.2.2. договору, Замовник зобов'язаний оплатити роботи Виконавця в повному обсязі згідно з умовами даного Договору.

Відповідно до п. 5.2.3. договору, Замовник зобов'язаний надавати Виконавцю документи, необхідні для виконання ним обов'язків за даним договором, в тому числі затверджену проектно-кошторисну документацію на період виконання робіт і до їх закінчення в 1-му примірнику.

Пунктом 5.2.4. договору визначено, що Замовник забезпечує безперешкодний доступ виконавця до об'єкту, відносно якого здійснюється технічний нагляд за будівництвом.

3а невиконання умов даного договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 6.1. договору).

У відповідності до п. 6.2. договору, Сторони не несуть відповідальності за порушення умов договору, якщо це сталося не з їх вини.

Згідно із п. 6.5. договору, Сторони не несуть відповідальності за неналежне виконання умов цього Договору у разі настання обставин непереборної сили, яких Сторони не могли передбачити і які перешкоджають Сторонам виконувати свої обов'язки за цим Договором. До непереборної сили за даним договором відносяться такі явища: пожежа, землетрус, повінь, та інші стихійні лиха, а також війна, військові дії, атаки та дії органів влади, а також будь-які інші обставини, які не можуть контролюватися Сторонами і які перешкоджають виконанню зобов'язань за цим договором.

Пунктом 7.2. договору визначено, що якщо вирішити спір шляхом проведення переговорів неможливо, спір вирішується у судовому порядку.

У відповідності до п. 9.1. договору, з метою забезпечення виконання зобов'язань даного договору після оприлюднися повідомленая про намір укласти договір, але не пізніше дати укладання договору про закупівлю, Генпідрядник вносить на депозитний (безвідсотковий) рахунок Замовника забезпечення виконання договору про закупівлю, яке становить 5% від вартості договору.

Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання виконавцем, в обсязі, передбаченому планом фінансування на поточний бюджетний рік, що підтверджується актами виконаних робіт підписаними обома Сторонами, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених ст. 43 Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин (п. 9.2. договору).

Згідно платіжного доручення від 12.08.21 № 1121, на виконання п. 9.1. договору про виконання функцій служби замовника та робіт з технічного нагляду за будівництвом від 13.08.21 № 31, ТОВ “Катрас” перераховано ОТ “Маяк” СБУ суму забезпечення виконання договору в розмірі 18 788,60 грн.

У відповідності до актів здавання-прийняття виконаних робіт від 04.10.21 № 31, від 20.10.21 № 36, від 10.11.21 № 40, від 17.11.21 № 42, від 24.11.21 № 44, від 01.12.21 № 46 та від 15.12.21 № 51 з виконання функцій служби замовника та робіт з технічного нагляду за будівництвом згідно з договором від 13.08.21 № 31 та розрахунків витрат виконання функцій служби замовника та робіт з технічного нагляду за будівництвом № 31, № 36, № 40, № 42, № 44, № 46 та № 51, ТОВ “Катрас” виконав роботу з технічного нагляду за будівництвом згідно договору від 13.08.21 № 31 на загальну суму 83 818,61 грн, яка була прийнята ОТ “Маяк” СБУ та сплачена в повному обсязі, згідно із платіжними дорученнями від 06.10.21 № 265 на суму 3 126,34 грн, від 23.10.21 № 269 на суму 12 298,89 грн, від 12.11.21 № 274 на суму 11 258,36 грн, від 19.11.21 № 279 на суму 6 743,51 грн, від 26.11.21 № 285 на суму 4 192,10 грн, від 03.12.21 № 289 на суму 16 499,43 грн та від 17.12.21 № 308 на суму 29 699,98 грн.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року …

Відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжений до 12.08.24 включно. Активна фаза військової агресії російської федерації триває і на час прийння процесуального рішення в даній справі.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.22 № 309, з урахуванням наступних змін і доповнень, Бердянська міська територіальна громада Запорізької області входить до переліку тимчасово окупованих російською федерацією території України (з 27.02.22 по теперішній час).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.02.24 по справі № 908/3178/23 позовні вимоги ТОВ “Катрас” до ОТ “Маяк” СБУ про стягнення заборгованості за договором № 31 про виконання функцій служби замовника та робіт з технічного нагляду за будівництвом від 13.08.2021 в розмірі 18 788,60 грн задоволено частково. Вирішено: стягнути з ОТ “Маяк” СБУ на користь ТОВ “Катрас” суму забезпечення виконання договору в сумі 4 190,93 грн та судовий збір у розмірі 598,69 грн; в іншій частині позову відмовити (вказане рішення набрало законної сили 08.02.24).

В мотивувальній частині рішення Господарського суду Запорізької області від 09.02.24 по справі № 908/3178/23, яке набрало законної сили 08.02.24, встановлено, що (дослівно):

«… Відповідно до п. 9.2. Договору, замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання виконавцем договору, в обсязі, передбаченому планом фінансування на поточний бюджетний рік, що підтверджується актами виконаних робіт підписаними обома Сторонами, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсним та у випадках, передбачених ст. 43 Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Додатковою угодою № 1 від 13.12.2021 передбачено, що вартість послуг за даним договором у 2021 році становить 83 818,61 грн, у тому числі єдиний податок 4190,93 грн.

Тобто фінансування на поточний бюджетний рік, що підтверджується актами виконаних робіт підписаними обома сторонами за 2021 рік становить 83 818,61 грн. Доказів виконання умов договору за 2022 рік у сумі 291 953,34 грн не надано.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі до закінчення будівництва та введення об’єкта зазначеного в п. 1.2 договору в експлуатацію. Датою закінчення дії договору є реєстрація документу про готовність об’єкта до експлуатації, а в частині обов’язків по оплаті наданих послуг по фінансовим та гарантійним обов’язкам – до повного проведення розрахунків.

Договір може бути розірваний достроково: за взаємною згодою сторін; відсутності потреби у закупівлі робіт; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Доказів розірвання договору та реєстрації документу про готовність об’єкта до експлуатації не надано.

Таким чином, суд вважає, що підстави для повернення всієї суми забезпечення виконання договору про закупівлю в розмірі 18 788,60 грн відсутні.

Разом з тим, з урахуванням планового фінансування та підтвердження виконання робіт у 2021 році на суму 83 818,61 грн, поверненню підлягає забезпечення виконання договору про закупівлю в розмірі 5% від вказаної вартості, а саме: 83 818,61 грн * 5%/100% = 4190,93 грн. …».

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Вказані положення ЦК України кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України (ГК України).

Згідно з ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори (господарські договори) та інші правочини (угоди).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ч. 1 ст. 626 ЦК України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ст. ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 та ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються главою 63 ЦК України.

У відповідності до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Як передбачено ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, звертаючись до суду із позовом у цій справі про розірвання договору про виконання функцій служби замовника та робіт з технічного нагляду за будівництвом від 13.08.21 № 31 позивач у позовній заяві просить суд розірвати договір у зв’язку з істотною зміною обставин, а саме у зв’язку:

- із початком військової агресії російської федерації проти України;

- із тимчасовою окупацією російською федерацією території міста Бердянськ Запорізької області де знаходиться будівництво у відповідності до осмпорюваного договору про виконання функцій служби замовника та робіт з технічного нагляду за будівництвом від 13.08.21 № 31;

- із призупиненням робіт за договором про виконання функцій служби замовника та робіт з технічного нагляду за будівництвом від 13.08.21 № 31 на невизначений час;

- із призупиненням подальшого фінансування робіт за договором про виконання функцій служби замовника та робіт з технічного нагляду за будівництвом від 13.08.21 № 31.

Частиною 2 ст. 653 ЦК України встановлено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. ч. 1 та 2 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Отже, зазначеною нормою встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Суд зазначає, що підстави для зміни або розірвання договору визначені статтями 651, 652 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частинах перших цих статей, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, ст.188 ГК України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.ч. 2-4 ст. 188 ГК України).

Суд зазначає, що право сторін (на вимогу заінтересованої сторони) на розірвання договору у судовому порядку у випадку істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, передбачено ч. 2 ст. 652 ЦК України.

У відповідності до ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1). Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (ч. 2). У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору (ч. 3). Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (ч. 4).

З наведеної норми права вбачається, що розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, виходячи з принципу свободи договору, є заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин.

Таким чином, закон пов`язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.

Застосування ст. 652 ЦК України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.

Істотна зміна обставин є оціночною категорією. Водночас, вона полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання. При цьому, закон пов`язує можливість розірвання договору у судовому порядку не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору про виконання функцій служби замовника та робіт з технічного нагляду за будівництвом від 13.08.21 № 31, об’єкт надання послуг знаходиться в м. Бердянськ Запорізької області.

Як вже зазначалось судом вище, відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року …

Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжений до 12.08.24 включно. Активна фаза військової агресії російської федерації триває і на час прийння процесуального рішення в даній справі.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.22 № 309, з урахуванням наступних змін і доповнень, Бердянська міська територіальна громада Запорізької області входить до переліку тимчасово окупованих російською федерацією території України (з 27.02.22 по теперішній час).

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” визначено, що тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.22 № 75 “Про затвердження переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)” (з наступними змінами) територія Бердянського району Запорізької області та м. Бердянськ були віднесені до територіальних громад, які перебувають в тимчасовій окупації.

У зв’язку із початком збройної агресії російської федерації проти України та окупацією частини Запорізької області, через втручання окупаційної адміністрації та, подекуди, збройних формувань відповідач об’єктивно втратив можливість володіти та розпоряджатись своїм майном, забезпечити виконання договірних зобов’язань, дотримання законів України та реалізацію своїх управлінських рішень.

Враховуючи наведене, суд визнає правомірною заявлену позивачем вимогу про розірвання договору про виконання функцій служби замовника та робіт з технічного нагляду за будівництвом від 13.08.21 № 31.

Суд враховує наявність всіх чотирьох вимог, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, а саме:

1) на момент укладення договору сторони не могли виходити з того, що розпочнеться військова агресія російської федерації проти України та об’єкти надання послуг відповідача будуть захоплені збройними формуваннями держави-агресора;

2) позивач та відповідач, як заінтересовані сторони, при всій турботливості та обачності, які від них вимагались, не могли усунути причини настання цих обставин, тобто сторони не мали можливості протидіяти збройним формуванням держави-агресора по захопленню території розташування об’єктів надання послуг;

3) подальше виконання договору порушує майнові інтереси сторін і позбавляє їх того, на що вони розраховували при укладенні договору;

4) із суті договору та звичаїв ділового обороту не випливає те, що позивач зобов`язаний нести збитки, а саме частини раніше сплаченої суми забезпечення виконання договору, а відповідач взмозі надати позивачу виконати свої послуги згідно договору та повернути на підставі п. 9.2. договору частини раніше сплаченої суми забезпечення виконання договору.

Враховуючи об`єктивні та загальновідомі обставини, а саме повномасштабне вторгнення держави-агресора на територію України та введення воєнного стану, те, що територія громади м. Бердянська Запорізької області, яка є місцезнаходженням об’єкта договора, входять до переліку тимчасово окупованих російською федерацією території України, суд визнає вимоги позивача про розірвання договору про виконання функцій служби замовника та робіт з технічного нагляду за будівництвом від 13.08.21 № 31, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При вирішенні спору в цій частині позовних вимог судом враховано, що за змістом ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Разом з тим, аналіз положень статей 651, 652 ЦК України свідчить про те, що право на розірвання договору в судовому порядку має будь-яка сторона договору у певних, визначених законом (зазначених вище) випадках. Одностороннє розірвання договору у випадках, передбачених законом чи договором, та розірвання договору в судовому порядку є різними окремими способами розірвання договору. Закон передбачає право будь-якої сторони договору на його розірвання в судовому порядку, не обмежує це право можливістю звернення до суду лише тієї сторони договору, яка в силу закону чи умов договору має право на одностороннє розірвання договору.

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до частин 2-4 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, стаття 188 ГК України, визначає порядок зміни/розірвання господарських договорів.

Правила, передбачені ч.ч. 2-4 ст. 188 ГК України, є матеріально-правовими, а не процесуальними.

Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору в розумінні ч. 3 ст. 124 Конституції України.

Частинами 2 та 3 ст. 188 ГК України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору.

Частина 4 цієї статті передбачає можливість (право) заінтересованої сторони на звернення до суду, якщо виник спір.

Обставина того, що сторона спору не скористалась процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення (розірвання) договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Право особи на звернення до суду з вимогою про розірвання договору у передбаченому законом випадку відповідає ст. 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 1, 2, 4, 5, 8, 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду щодо застосування статті 188 ГК України у правовідносинах, пов`язаних з розірванням договорів, викладені, зокрема у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 910/20557/17, від 18.04.2019 у справі № 910/22752/17, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 920/418/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.

Отже, надсилання відповідачу пропозиції про розірвання договору про виконання функцій служби замовника та робіт з технічного нагляду за будівництвом від 13.08.21 № 31 є виключно правом, а не обов`язком позивача. Тому, недотримання вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися до суду з позовом до відповідача про розірвання договору за наявності спору.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.03.21 у справі № 910/3104/20.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02 № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Щодо вимог позивача про стягнення з ОТ “Маяк” СБУ частини раніше сплаченого забезпечення виконання договору у розмірі 14 597,67 грн, то в цій частині вимог суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вже зазначалося судом, у відповідності до п. 9.1. договору, з метою забезпечення виконання зобов'язань даного договору після оприлюднися повідомленая про намір укласти договір, але не пізніше дати укладання договору про закупівлю, Генпідрядник вносить на депозитний (безвідсотковий) рахунок Замовника забезпечення виконання договору про закупівлю, яке становить 5% від вартості договору.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.02.24 по справі № 908/3178/23 позовні вимоги ТОВ “Катрас” до ОТ “Маяк” СБУ про стягнення заборгованості за договором № 31 про виконання функцій служби замовника та робіт з технічного нагляду за будівництвом від 13.08.21 в розмірі 18 788,60 грн задоволено частково. Вирішено: стягнути з ОТ “Маяк” СБУ на користь ТОВ “Катрас” суму забезпечення виконання договору в сумі 4 190,93 грн та судовий збір у розмірі 598,69 грн; в іншій частині позову відмовити (вказане рішення набрало законної сили 08.02.24).

Доказів розірвання договору та реєстрації документу про готовність об’єкта до експлуатації не надано.

Разом з тим, з урахуванням планового фінансування та підтвердження виконання робіт у 2021 році на суму 83 818,61 грн, поверненню підлягає забезпечення виконання договору про закупівлю в розмірі 5 % від вказаної вартості, а саме: 83 818,61 грн * 5%/100% = 4190,93 грн. …».

Згідно із ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вказане в мотивувальній частині рішення Господарського суду Запорізької області від 09.02.24 у справі № 908/3178/23, а також в тексті цього рішення у справі № 908/972/24, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для розірвання договору про виконання функцій служби замовника та робіт з технічного нагляду за будівництвом від 13.08.21 № 31 на підставі ст. 652 ГПК України.

А тому, як наслідок, частина вартості раніше сплаченого забезпечення виконання договору у розмірі 14 597,67 грн підлягає поверненню позивачу у відповідності до п. 9.2. договору.

За викладених обставин, позовні вимоги ТОВ “Катрас” підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір про виконання функцій служби замовника та робіт з технічного нагляду за будівництвом від 13.08.21 № 31 укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Катрас” (69032, м. Запоріжжя, вул. Богдана Хмельницького, буд. 25, кв. 1, код ЄДРПОУ 32121615) та оздоровчим табором “Маяк” Служби безпеки України (71107, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Айвазовського, буд. 1, код ЄДРПОУ 20000083).

Стягнути з оздоровчого табору “Маяк” Служби безпеки України (71107, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Айвазовського, буд. 1, код ЄДРПОУ 20000083) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Катрас” (69032, м. Запоріжжя, вул. Богдана Хмельницького, буд. 25, кв. 1, код ЄДРПОУ 32121615) – 14 597 (чотирнадцять тисяч пятсот девяносто сім) грн 67 коп. частини раніше сплаченого забезпечення виконання договору та 6 056 (шість тисяч п’ятдесят шість) грн 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.07.2024.

Суддя В.Л. Корсун