Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
номер провадження справи 5/65/24
р
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
17.07.2024 Справа № 908/629/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерцил” (електронна пошта: невідома; вул. 8 Березня, буд. 6, м. Мелітополь,Запорізька область, Україна, 72319; код ЄДРПОУ 40860729; представник – Гришко Іван Іванович (електронна пошта: office@axiomlaw.biz)
До відповідача: Держави - Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (електронна пошта: info@minjust.gov.ru; вул. Житня, буд. 14, будівля 1, м. Москва, Російська Федерація, 19991; код ЄДРПОУ 7707211418)
про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 25 664 903,83 грн., завданої внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України,
За участю представників сторін:
Від позивача: Гришко І.І., ордер серії АП № 1158986 від 22.01.2024;
Від відповідача: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою суду від 01.07.2024 вирішено повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 908/629/24 та підготовче засідання призначити на 17.07.2024 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов’язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 17.07.2024 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК “Акорд”.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання повідомлений належним чином шляхом доставлення до електронного кабінету та оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет відповідних ухвал суду. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Станом на 17.07.2024 відповідач запропонованого ухвалами суду відзиву на позовну заяву та доданих до нього документів на адресу суду не надіслав.
Представник позивача зазначив про надання до матеріалів справи письмового клопотання про призначення судової експертизи від 16.07.2024. В обґрунтування вказаного клопотання посилається на те, що предметом спору у вказаній справі є стягнення з РФ на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 25 664 903,83 грн., завданої внаслідок військової агресії РФ проти України. Отже, з метою документального підтвердження завданої позивачу суми збитків існує необхідність у призначенні судової економічної експертизи у справі №
908/629/24. На підстав викладеного, посилаючись на ст.ст. 42, 99 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить суд призначити у справі № 908/629/24 судову економічну експертизу бухгалтерського обліку; на розгляд та вирішення експерту поставити наступні питання: чи підтверджується документально розмір збитків в сумі 25 664 903,83 грн., завданих Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерцил» внаслідок військової агресії РФ проти України?; доручити проведення судової експертизи експерту Дєєвій Лілії Євгеніївні (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 14, оф. 24);на час проведення судової економічної експертизи провадження у справі зупинити. Оплату за проведення експертизи покласти на позивача.
За змістом п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Предметом розгляду у цій справі є стягнення з відповідача матеріальної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії РФ.
За приписами частин 1, 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами (згідно із ст. 73 ГПК України) є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства (ст.1 Закону України “Про судову експертизу”).
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 98 ГПК України). Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2). Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3). Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи (ч. 4). … У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім’я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством (ч. 6). У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків (ч. 7). Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини (ч. 8).
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.
Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 69 ГПК України.
Згідно положень ст. 69 ГПК України, експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з’ясування відповідних обставин справи (1). Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи (2). Експерт зобов’язаний надати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання (3). … Призначений судом експерт може відмовитися від надання висновку, якщо надані на його запит матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов’язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою (8).
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Статтею 99 ГПК України унормовано, що суд, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи, призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері ін., ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не надано висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів (ч. 1 вказаної статті). У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (ч. 2). При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (ч. 3 ст. 99). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (ч. 4). Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов’язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 5). Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч. 6).
Статтею 100 ГПК України закріплено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч.1). Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу (ч.2). Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об’єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі) (ч.3). У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з’ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз’яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій (ч.4). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків (ч.5). У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями (ч.6).
Порядок збирання матеріалів для проведення експертизи визначено ст. 102 ГПК України, якою передбачено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд, з урахуванням думки учасників справи, визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи (ч.1).
Згідно із вимогами ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами встановленими ст. 86 цього кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Частиною 2 ст. 107 ГПК України визначено, що за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
Таким чином, враховуючи предмет та підстави заявлених позовних вимог, суд для з’ясування обставин щодо достовірного та фактичного розміру збитків завданих позивачу внаслідок військової агресії РФ проти України, що є предметом розгляду цієї справи, вважає за необхідне клопотання позивача задовольнити та призначити у справі №908/629/24 судову економічну експертизу, поставивши на вирішення експерту наступне питання:
- чи підтверджується документально розмір збитків в сумі 25 664 903,83 грн., завданих Товариству з обмеженою відповідальністю “Інтерцил” внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.
Згідно Картки атестованого судового експерта Дєєва Л.Є. має свідоцтво судового експерта №1297 від 28.11.2008 за індексом та вид експертної спеціальності: 11.1 Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; 11.2 Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій.
Проведення судової економічної експертизи доручити експерту Дєєвій Лілії Євгенівні (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 14, оф. 24).
Попередити експерта про відповідальність, передбачену Законом України "Про судову експертизу", ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Відповідно до положень п. 2.1 розділу ІІ “Права, обов’язки та відповідальність експерта” Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції № 53/5 від 08.10.1998 р. (з подальшими змінами) експерт має право указувати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 69, ч. 8 ст. 69 ГПК України експерт має право заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом. Призначений судом експерт може відмовитися від надання висновку, якщо надані на його запит матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов’язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою.
На виконання Інструкції про призначення і проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. №53/5, враховуючи приписи ч. 1 ст. 102 ГПК України матеріали справи № 908/629/24 направляються судовому експерту для проведення експертизи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Таким чином, суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити на час проведення судової економічної експертизи.
У порядку ст.ст. 123, 127, 129 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за проведення судової економічної експертизи, до вирішення спору по суті покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 69, 100, 127, 129 п. 2 ч. 1 ст. 228, п. 6 ч. 1 ст. 229, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд –
УХВАЛИВ:
- чи підтверджується документально розмір збитків в сумі 25 664 903,83 грн., завданих Товариству з обмеженою відповідальністю “Інтерцил” внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України?
Суддя К.В. Проскуряков
Згідно зі ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До відома, Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, у справі №908/629/24
_03_03.png)
