до уваги відповідача 1 - Фоменко Вікторії Ігорівни (пр. Панфилова, 71, кв. 2, м. Донецьк, 83004, РНОКПП 3206901183) у справі № 908/3077/21(910/7329/24)

р

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

  05.08.2024                                                                  Справа № 908/3077/21(910/7329/24)

 м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева О.О., розглянувши заяву Бондаревої Л.В. про забезпечення позову

позивача Бондаревої Людмили Вячеславівни (вул. Артема, буд.165, кв.20,  м. Донецьк, 83004; фактичне місце проживанні: вул.Ковпака, буд. 17, кв.104, м.Київ, 03150, РНОКПП 1862513187)

до відповідача  1 - Фоменко Вікторії Ігорівни (пр. Панфилова, 71, кв. 2, м. Донецьк, 83004, РНОКПП 3206901183)

відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕРЕЯ-Д” (вул.Сергія Зорського (до перейменування – Гагаріна) , буд.6, м.Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код юридичної особи 40727130, e-mail: VEREYA.D@GMAIL.COM)

про визнання недійсними довіреності, заяви, рішення загальних зборів, акту приймання-передавання нерухомого майна

в межах справи № 908/3077/21                 

про банкрутство -  Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕРЕЯ-Д”

без виклику сторін

УСТАНОВИВ:

Бондарева  Л.В.  звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи Фоменко В.І., ТОВ “ВЕРЕЯ-Д” про визнання недійсними довіреності, заяви, рішення загальних зборів, акту приймання-передавання нерухомого майна. 

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/7329/24 14.06.2024 справу за позовом Бондаревої Л.В.  до Фоменко В.І., ТОВ “ВЕРЕЯ-Д” про визнання недійсними довіреності, заяви, рішення загальних зборів, акту приймання-передавання нерухомого майна передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Запорізької області.

26.07.2024 матеріали позову надійшли до Господарського суду Запорізької області.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду відповідно по Положення про автоматизовану систему документообігу суду, частини 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства позовну заяву передано на розгляд судді Юлдашеву О.О. у провадженні якого перебуває справа №908/3077/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕРЕЯ-Д” для розгляду позову в межах цієї справи.

Одночасно з позовною заявою Бондарева Л.В. через систему “Електронний суд” 12.06.2024  подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони відчуження об’єкту нерухомого майна : квартири № 123 буд. 5 по вул. Драгомирова Михайла в м.Києві, загальною площею 137 кв.м. , жилою площею 73,4 кв.м., яка на праві власності зареєстрована за ТОВ “ВЕРЕЯ-Д”, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 2445923180000; заборонити будь-яким юридичним та фізичним особам здійснювати будь-які дії щодо об’єкту нерухомого майна: квартири № 123 буд. 5 по вул. Драгомирова Михайла в м.Києві, загальною площею 137 кв.м. , жилою площею 73,4 кв.м., яка на праві власності зареєстрована за ТОВ “ВЕРЕЯ-Д”, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 2445923180000 шляхом проведення аукціону в процедурі банкрутства ТОВ “ВЕРЕЯ-Д”.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд вважає, що вона підлягає поверненню заявнику, виходячи з такого.

Згідно    ст. 136 ГПК України,    господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених    статтею 137 цього Кодексу    заходів забезпечення    позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів    позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1    ст. 140 ГПК).

Статтею 139 ГПК України    визначено зміст і форму заяви про забезпечення позову. Так, відповідно до частини п`ятої вказаної статті, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 1    ст. 4 Закону України    Про судовий збір    встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про державний бюджет України за 2024 рік”, з 01 січня 2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

За змістом п. 3 ч. 2, ч. 3    ст. 4 Закону України     “Про судовий збір”,    ставка оплати судового збору за звернення до господарського суду із заявою про забезпечення позову становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.     При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, при зверненні з заявою про забезпечення позову до суду заявником мав бути оплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Заявником до заяви про забезпечення позову не додано доказів на підтвердження сплати судового збору за подання заяви.

Таким чином, вимоги ч. 5    ст. 139 ГПК України    заявником не дотримано.

Натомість заява містить клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову з посиланням на скрутний матеріальний стан.

Зазначене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або  2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;  г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Також суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

  Враховуючи те, що відстрочення або розстрочення позивачу (заявнику) сплату судового збору, а також звільнення від його сплати є правом, а не обов’язком суду, з огляду на те, що подані заявником докази в обґрунтування свого клопотання не підтверджують виключність обставин для звільнення позивача від сплати судового збору, суд відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

 Згідно ч. 7    ст. 140 Господарського процесуального кодексу України,    суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог    статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, заява Бондаревої Л.В. про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст.    139,    140,    234,    235    Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Бондаревої Людмили Вячеславівни про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Заяву Бондаревої Людмили Вячеславівни про забезпечення позову повернути заявнику.

Оскільки заява про забезпечення позову надійшла до суду в електронному вигляді, суд не здійснює її повернення заявнику в паперовому вигляді.

Відповідно до    ст. 235 ГПК України    ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею    01.08.2024    та може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно зі ст.ст.    255,    256 ГПК України.

      Суддя                                                                                                          О.О. Юлдашев

до уваги відповідача  1 - Фоменко Вікторії Ігорівни (пр. Панфилова, 71, кв. 2, м. Донецьк, 83004, РНОКПП 3206901183) у справі № 908/3077/21(910/7329/24)