Господарський суд Запорізької області

09 жовтня 2024, 13:17

До відома сторін у справі № 908/2157/24 (суддя Педорич С.І.): відповідача фізичної особи – підприємця Фоміна Сергія Олександровича (вул. Магістральна, буд. 328, кв. 20, м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область, 70608; ідентифікаційний код юридичної особи 1989309154)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2024 Справа № 908/2157/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу:

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570)

до відповідача: Фізичної особи – підприємця Фоміна Сергія Олександровича (вул. Магістральна, буд. 328, кв. 20, м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область, 70608; ідентифікаційний код юридичної особи 1989309154)

про стягнення коштів

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

12.08.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (скорочене найменування – АТ КБ “ПРИВАТБАНК”) до відповідача – Фізичної особи – підприємця Фоміна Сергія Олександровича про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1989309154-КД-2 від 16.03.2021 в розмірі 499 350,72 грн, з яких: 468 201,94 грн – заборгованість за тілом кредиту, 31 148,78 грн – заборгованість за процентами. Просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024 справу № 908/2157/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 15.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2157/24 та присвоєно справі номер провадження 3/34/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є вул. Магістральна, буд. 328, кв. 20, м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область, 70608.

Станом на момент звернення позивача до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідача, оскільки зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією.

Інформація про не функціонування відділень АТ “Укрпошта” на вказаній території підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ “Укрпошта”. Поштові відділення, які розташовані на цій території, тимчасово не функціонують згідно з даними офіційного сайту Укрпошти (скріншот екрана додано до матеріалів справи), зокрема поштове відділення за індексом - 70608.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 23.12.2022, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить Пологівська міська територіальна громада Пологівського району Запорізької області (з 03.03.2022).

Відповідно до п. 21 ч. 1 Розділу XI Перехідних положень ГПК України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції”.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі судової влади з посиланням на вебадресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному вебпорталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України “Про доступ до судових рішень”, у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення (ч. 2 ст. 12¹ Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”).

Ураховуючи неможливість на момент відкриття провадження у справі повідомити відповідача засобами поштового зв’язку про розгляд справи, оскільки місцезнаходженням відповідача є тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, суд повідомив відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України (з посиланням на відповідну ухвалу суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Оголошення опубліковане 15.08.2024.

Суд також додатково повідомив відповідача про розгляд справи шляхом надіслання на електронну адресу відповідача, яка зазначена позивачем в позовній заяві, а саме: MIYPTAH@GMAIL.COM.

Згідно із наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 15.08.2024 про відкриття провадження у справі №908/2157/24) в електронному вигляді до електронної скриньки відповідача (MIYPTAH@GMAIL.COM) – ФОП Фоміна С.О., 15.08.2024.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного вебпорталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr.court.gov.ua/. Названий вебпортал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа “Скопелліті проти Італії” від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа “Папахелас проти Греції” від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі “Красношапка проти України”, від 02.12.2010 “Шульга проти України”, від 21.10.2010 “Білий проти України”).

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позов обґрунтовано не поверненням відповідачем у передбачений термін кредиту, оформленого кредитним договором №1989309154-КД-2 від 16.03.2021, у зв’язку із чим, посилаючись на умови кредитного договору №1989309154-КД-2 від 16.03.2021, ст. ст. 15, 16, 509, 526, 530, 599, 612, 1046, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1989309154-КД-2 від 16.03.2021 в розмірі 499 350,72 грн, з яких: 468 201,94 грн – заборгованість за тілом кредиту, 31 148,78 грн – заборгованість за процентами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1989309154-КД-2 від 16.03.2021 в розмірі 499 350,72 грн, з яких: 468 201,94 грн – заборгованість за тілом кредиту, 31 148,78 грн – заборгованість за процентами.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи отриманий відповідачем від банку кредит, на яку суму; який розмір процентної ставки встановлений за користування кредитними коштами; в які строки і якому розмірі кредит мав бути повернутий), чи мало місце порушення зобов`язань, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

16.03.2021 між АТ КБ “Приватбанк” (позивач, Банк за договором) та ФОП Фоміним С.О. (відповідач, Позичальник) укладено кредитний договір №1989309154-КД-2 (далі – Кредитний договір), відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 1 000 000,00 грн (п. А.2. Кредитного договору) із терміном повернення 01.03.2024 (п.п. А3., 1.2., 2.2.3 Кредитного договору).

19.03.2021 на поточний рахунок Відповідача 20637000200755 перераховано кредитні кошти у загальному розмірі 1 000 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку 20637000200755.

Пунктом 4.1 Кредитного договору сторони узгодили, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. п. А.6, А. 6.1 цього Договору. У випадку встановлення Банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього Договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.

Відповідно до п. А.6. за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 13,38% від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно з п. 6.1 Кредитного договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.

16.03.2021 між позивачем та відповідачем також укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору (далі за текстом — Додаткова угода №1), відповідно до підпункту “а” пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. Кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно із п. 2.1. Додаткової угоди №1 за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 13,38 % річних.

Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 6%; але не більше Індекс UIRD (12міс)+6% (обмеження встановлюється на дату укладання цієї Додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п. 2.1. цієї Додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень.

Де Індекс UIRD — український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди №1 у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов’язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. п. 2.3., 2.7. цієї Додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно — в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення — в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість — в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Пунктом 2.7. Додаткової угоди визначено, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід’ємною частиною цієї Додаткової угоди.

30.06.2022 між позивачем та відповідачем укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору, згідно з яким Сторони дійшли згоди внести зміни до умов кредитування Позичальника перед Банком за кредитним договором № 1989309154-КД-2 від 16.03.2021 на наступних умовах:

І. Сторони дійшли згоди внести зміни до умов кредитування Позичальника перед Банком за кредитним договором № 1989309154-КД-2 від 16.03.2021 на наступних умовах:

1) Позичальник підтверджує свої зобов’язання перед Банком щодо погашення заборгованості за Договором, яка складається з: суми неповернутого кредиту – 608 491,28 грн;

суми нарахованих до 29.06.2022 та не сплачених Позичальником процентів за користування кредитом - 0 гривень;

2) Погашення Позичальником заборгованості за Договором, розмір якої визначено згідно з п.п. 1 п. І. цього Договору про внесення змін, здійснюється наступним чином:

повернення кредиту (погашення заборгованості за кредитом), а також погашення заборгованості за нарахованим та несплаченим процентами за користування кредитом здійснюється в строки/терміни встановлені в Графіку погашення заборгованості, що наведений в Додатку №1 до цього Договору про внесення змін (що є Додатком №1 до Договору, з урахуванням змін внесених цим Договором про внесення змін);

3) З моменту набрання чинності цього Договору про внесення змін проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються Позичальником в розмірі та на умовах, як це визначено Договором, з урахуванням зміни його умов, що внесені цим Договором про внесення змін.

4) Сторони дійшли згоди, що від моменту набрання чинності цим Договором про внесення змін подальше надання Банком кредиту (траншів кредиту) Позичальнику не здійснюється.

06.02.2023 між позивачем та відповідачем укладено Договір від 03.02.2023 про внесення змін до Кредитного договору на наступних умовах:

1) Позичальник підтверджує свої зобов’язання перед Банком щодо погашення заборгованості за Договором, яка складається з: суми неповернутого кредиту 580 468,67 грн; суми нарахованих до 02.02.2023 та не сплачених Позичальником процентів за користування кредитом в розмірі 208,11 грн;

2) Погашення Позичальником заборгованості за Договором, розмір якої визначено згідно п.п. 1 п. І. цього Договору про внесення змін, здійснюється наступним чином: повернення кредиту (погашення заборгованості за кредитом), а також погашення заборгованості за нарахованим та несплаченим процентами за користування кредитом здійснюється в строки/терміни встановлені в Графіку погашення заборгованості, що наведений в Додатку №1 до цього Договору про внесення змін (що є Додатком №1 до Договору, з урахуванням змін внесених цим Договором про внесення змін);

4) Сторони дійшли згоди, що від моменту набрання чинності цим Договором про внесення змін подальше надання Банком кредиту (траншів кредиту) Позичальнику не здійснюється;

5) Сторони узгодили, що Банк має право, на власний розсуд та без будь-яких додаткових погоджень з будь-якими особами, змінити черговість погашення заборгованості за Договором, відступивши від положень Договору, які регулюють послідовність (черговість) виконання зобов’язань за Договором.

До даної угоди (Договір від 03.02.2023 про внесення змін до Кредитного договору) сторонами укладено додаток № 1 “Графік погашення заборгованості”.

Кінцева дата повернення кредиту залишилась незмінною – до 01.03.2024.

Кредитний договір, Додаткова угода №1, Договір від 30.06.2022 про внесення змін до Кредитного договору, Договір від 03.02.2023 про внесення змін до Кредитного договору та додаток № 1 “Графік погашення заборгованості” до неї підписано представниками сторін шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином, на підставі Кредитного договору №1989309154-КД-2 від 16.03.2021 позивачем перераховано на рахунок відповідача (20637000200755) кредитні кошти у розмірі 1 000 000,00 грн, що підтверджується випискою за рахунком №20637000200755 ФОП Фомін С.О. за період з 16.03.2021 до 05.08.2024, а саме: 19.03.2021 – позивачем перераховано кошти в розмірі – 1 000 000,00 грн із призначенням платежу: “Перерахування коштів згідно з кредитним договором № 198КД-2 від 16.03.2021, без ПДВ”.

Позичальник здійснив погашення кредиту в загальному розмірі 531 798,06 грн за період з 01.04.2021 до 28.06.2024, що підтверджується Випискою за рахунком №20637000200755 ФОП Фомін С.О. за період з 16.03.2021 до 05.08.2024.

В порушення відповідних умов Кредитного договору та приписів законодавства відповідач не повернув кредитні кошти в повному обсязі у передбачений договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти за користування кредитом.

Станом на 02.08.2024 заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 468 201,94 грн – заборгованість за кредитом, 31 148,78 грн – заборгованість за процентами за період з 20.03.2021 до 01.03.2024.

Підставою звернення позивача до суду стало не повернення відповідачем кредитних коштів та процентів за користуванням кредиту.

Доказів погашення суми позову відповідач на час розгляду справи суду не надав.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг” (стаття 5) визначає поняття електронного документа як документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

Відповідно до 9 Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг” електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Згідно зі ст. 6 Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг” електронний підпис має бути використаний для забезпечення юридичної чинності електронних документів.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

{…}

Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

{…}

Порядок використання електронного підпису у банківській системі України та на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю на яких здійснює Національний банк України, а також при наданні платіжних послуг визначається Національним банком України.

Стаття 7 Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг” визначає, що електронний документ та електронний підпис мають таку ж юридичну силу, як паперові документи та власноручні підписи.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено Кредитний договір №1989309154-КД-2 від 16.03.2021, в редакції Додаткової угоди №1, Договору від 30.06.2022 про внесення змін до Кредитного договору, Договору від 03.02.2023 про внесення змін до Кредитного договору та додатку № 1 “Графік погашення заборгованості” шляхом накладення відповідачем свого кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Відповідачем не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами Кредитного договору, Додаткової угоди до нього та Договорів про внесення змін до кредитного договору, в тому числі додатку № 1 “Графік погашення заборгованості” до договору про внесення змін від 03.02.2023 шляхом накладення сторонами своїх кваліфікованих електронних підписів.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши кредит в розмірі 1 000 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У справі, що розглядається, спір виник з приводу несплати відповідачем кредиту.

Відповідачем не надано заперечень щодо позову та доказів в обґрунтування відсутності заборгованості за кредитом в розмірі 468 201,94 грн перед Банком.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в повному обсязі суду не надав.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в сумі 468 201,94 грн станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 468 201,94 грн заборгованості за тілом кредиту підлягає задоволенню судом.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача простроченої суми процентів за користування кредитом за період з 20.03.2021 до 01.03.2024 в розмірі 31 148,78 грн.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є правильним та підтверджується відповідною випискою.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, доказів погашення 468 201,94 грн заборгованості за кредитом, 31 148,78 грн заборгованості за процентами за період з 20.03.2021 до 01.03.2024 не надав, а тому в позивача є підстави для звернення до суду за захистом своїх прав.

Доказів виконання зобов`язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми боргу не надав.

Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 468 201,94 грн заборгованості за кредитом, 31 148,78 грн заборгованості за процентами за період з 20.03.2021 до 01.03.2024, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться Кредитним договором №1989309154КД-2 від 16.03.2021 (а.с.11-19), Додатковою угодою №1 від 16.03.2021 (а.с.20-23), Договором від 30.06.2022 про внесення змін до Кредитного договору №1989309154КД-2 від 16.03.2021 (а.с. 24-26), Договором від 03.02.2023 про внесення змін до Кредитного договору №1989309154КД-2 від 16.03.2021 (а.с. 27-29), випискою по рахунку №20637000200755 Фомін С.О. ФОП з 16.03.2021 до 05.08.2024 (а.с.30-33), випискою по рахунку №20681040202286 Фомін С.О. ФОП з 16.03.2021 до 05.08.2024 (а.с.34-101), випискою по рахунку №29091000203496 Фомін С.О. ФОП з 16.03.2021-05.08.2024 (а.с. 102-107), випискою по рахунку №80300030202034 Фомін С.О. ФОП з 16.03.2021 до 05.08.2024 (а.с.108-109), випискою по рахунку №81637040200572 Фомін С.о. ФЛП з 26.03.2021 до 05.08.2024 (а.с.110-111), розрахунком заборгованості (а.с.112-113).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи – підприємця Фоміна Сергія Олександровича (вул. Магістральна, буд. 328, кв. 20, м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область, 70608; ідентифікаційний код юридичної особи 1989309154) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 468 201,94 (чотириста шістдесят вісім тисяч двісті одну гривню 94 коп.), заборгованості за процентами в розмірі 31 148,78 грн (тридцять одну тисячу сто сорок вісім гривень 78 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи – підприємця Фоміна Сергія Олександровича (вул. Магістральна, буд. 328, кв. 20, м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область, 70608; ідентифікаційний код юридичної особи 1989309154) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) судовий збір в розмірі 5992,21 грн (п’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто дві гривні 21 коп.). Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 09.10.2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.І. Педорич