Господарський суд Запорізької області

14 жовтня 2024, 15:22

До уваги Фізичної особи-підприємця Оганесян Рубена Хачіковича у справі № 908/1791/24 (суддя Дроздова С.С.)!

номер провадження справи 27/152/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2024 Справа № 908/1791/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, при секретарі судового засіданні Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 37573068)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Оганесян Рубена Хачіковича (пр. Соборний, 196, кв. 29, м. Запоріжжя, 69035)

про примусове виселення з нежитлових приміщень

представники сторін

від позивача: Шевкопляс Т.В., довіреність № 02/01/01-10 від 10.01.2024

від відповідача: не з’явився

УСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Оганесян Рубена Хачіковича про виселення у примусовому порядку з нежитлових приміщень склад (літ-Г) – 11,40кв.м та (літ-Д) – 16.20кв.м. загальною площею 27,6кв.м. за адресою: пр. Соборний 196, м. Запоріжжя приватного підприємця Оганесяна Рубена Хачіковича.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024 позовні матеріали № 908/1791/24 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1791/24. Присвоєно справі номер провадження 27/152/24. Підготовче судове засідання призначено на 31.07.2024.

Ухвалою суду від 31.07.2024 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 28.08.2024.

Ухвалою суду від 28.08.2024 підготовче провадження закрито. Призначено справу до розгляду по суті 11.09.2024.

11.09.2024 представником Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради Шевкопляс Т.В. подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи для надання оригіналів документів в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 11.09.2024 відкладено розгляд справи по суті, засідання суду призначено на 23.09.2024.

Ухвалою суду від 23.09.2024 відкладено розгляд справи по суті, засідання суду призначено на 03.10.2024.

Судове засідання 03.10.2024 проводилось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).

Суд з’ясовує наявність заяв чи клопотань, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні.

Представником позивача заяв чи клопотань процесуального характеру не заявлено.

Згідно статті 195 частина 2 ГПК України – суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 208 ГПК України, суд заслуховує вступне слово позивача та відповідача. У вступному слові учасники справи в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, дають необхідні пояснення щодо них. Учасники справи можуть ставити питання один одному у черговості, яка визначається головуючим, та з його дозволу. Головуючий з власної ініціативи або за усним клопотанням учасника справи може зняти питання, що не стосуються предмета спору, поставити питання учаснику судового процесу.

03.10.2024 суд розпочав розгляд справи по суті.

03.10.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги на підставах викладених у позовній заяві. Просив суд задовольнити позовні вимоги. Також, представник повідомив, що відповідно до листа Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.09.2024 № 5996/01/01-07, у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян по місту Запоріжжю та Запорізькій області актового запису про смерть відносно Оганесяна Рубена Хачіковича не виявлено.

03.10.2024 представник відповідача у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи були попереджені належним чином.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано.

Ухвали Господарського суду Запорізької області від 01.07.2024, 31.07.2024, 28.08.2024 та 11.09.2024 у справі направлялись судом на адресу реєстрації Фізичної особи-підприємця Оганесян Рубена Хачіковича - пр. Соборний, 196, кв. 29, м. Запоріжжя, 69035, проте, конверти повернулись з відмітками: “за закінченням терміну зберігання”.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно з п. 3, 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, ухвал господарського суду про надання дозволу органам Антимонопольного комітету України на проведення перевірки суб’єктів господарювання, об’єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю та/або вчинення передбачених законодавством про захист економічної конкуренції процесуальних дій у вигляді проведення огляду, накладення арешту, опломбовування (опечатування), вилучення, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 908/1791/24 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/1791/24.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши представника позивача, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2010 Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради, далі Орендодавець, Комунальним підприємством “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання №13”, далі Балансоутримувач, та Приватним підприємцем Оганесяном Рубеном Хачіковичем, далі Орендар, 29.04.2010 було укладено договір на оренду нежитлового приміщення № 2111/13, далі Договір оренди.

Додатковою угодою від 01.06.2011 змінено сторону в договорі оренди № 2111/13 від 29.04.2010, а саме Орендодавця з управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Також, додатковою угодою від 26.04.2013 визначено вважати стороною за укладеним договором оренди від 29.04.2010 № 2111/13 Міське комунальне підприємство “Основаніє”, як повного правонаступника Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання №13”.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 1.4 Договору оренди, з урахуванням Додаткової угоди від 10.06.2016, Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.04.2010 за № 177/1 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення склад (літ-Д) – 16.20кв.м. і (літ-Г) – 11,40кв.м, за адресою: пр.Соборний (Леніна), 196, що знаходиться на балансі Балансоутримувача. Приміщення передаються в оренду під

Згідно п. п. 2.1, 2.2, 2.4 Договору оренди вступ Орендаря художні майстерні. Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних його умов та підписання тексту договору у користування нежитловим приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами договору та Акту прийому-передачі вказаного нежитлового приміщення, підписаного з Балансоутримувачем. Передача нежитлового приміщення в оренду не спричиняє за собою передачу Орендарю права власності на це приміщення. Власником орендованого приміщення залишається Запорізька міська рада, а Орендар користується ним протягом строку оренди. Після закінчення строку дії договору оренди, якщо немає у встановленому порядку угоди сторін про його продовження на новий строк, або у випадку дострокового його розірвання Орендар зобов’язаний у 10-й денній термін здати Балансоутримувачу нежитлове приміщення за актом прийому-передачі.

Актом прийому-передачі орендованого майна від 29.04.2010 Балансоутримувач в особі начальника КП “ВРЕЖО № 13” Рябко О.М. передав, а Орендар в особі приватного підприємця Оганесяна Р.Х прийняв в строкове платне користування на термін, обумовлений у договорі оренди, нежитлове приміщення за адресою: пр. Леніна, 196 площею 27,60 кв.м.

Пунктом п. 5.1 Договору оренди визначено, що Орендар зобов’язується використовувати орендоване нежитлове приміщення виключно за його призначенням, визначеним умовами цього Договору.

Додатковою угодою від 10.06.2016 договір оренди від 29.04.2010 № 2111/13 нежитлових приміщень, а саме: складу (літД) площею 16,2 кв.м. і складу (літ.Г) площею 11.4 кв.м. по пр. Соборному, 196 вважається продовженим до 29.01.2019.

11.11.2019 Департаментом комунальної власності та приватизації на адресу відповідача було направлено лист № 5524/01/01-07/ від 11.11.2019 про зміну реквізитів для орендної плати та екземплярів додаткових угод від 01.10.2019 щодо внесення відповідних змін до договору від 29.04.2010 № 2111/13 з проханням підписати їх та повернути два з них на адресу Орендодавця. Вказаний лист повернувся на адресу позивача з відміткою поштового відділення АТ “Укрпошта” - “за закінченням встановленого строку зберігання”.

06.05.2020 Департаментом комунальної власності та приватизації на адресу відповідача було направлено лист № 2216/01/01-07 від 06.05.2020 про зміну реквізитів для орендної плати. Лист повернувся на адресу позивача.

Як зазначає позивач у справі станом на 01.12.2021 заборгованість з орендної плати га договором оренди № 2111/13 від 29.04.2010 склала 42 758,64 грн. Орендодавцем надсилалась претензія від 24.12.2021 року на адресу Орендаря. Відповіді не надходило.

З метою встановлення факту використання орендарем складу Г, складу Д загальною площею 27.6 кв.м. по пр.Соборний,196, які обліковуються на балансі у комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання №7” та на обліку в Департаменті комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради 08.05.2024 здійснено візуальне обстеження об’єкта оренди-нежитлових приміщень розташованих за адресою: м. Запоріжжя пр. Соборний,196. При обстеженні встановлено, що нежитлові приміщення зачинені, візуальних ознак користування нежитловими приміщеннями не виявлено, вивіски з назвою об’єкта відсутні, Орендаря на місці не знайдено. На прилеглій території фіксується сміття.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, далі ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 759 ЦК України (в редакції на час укладення договорів оренди), за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України (в редакції на час укладення договорів оренди), за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В чинній редакції ЦК України зазначені норми містять аналогічні положення.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 2, ч.ч. 1, 3 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 № 2269-XII, який був чинним на момент виникнення договірних відносин (втратив чинність 01.02.2020), орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Як зазначено у претензії від 24.12.2021, станом на 01.12.2021 заборгованість з орендної плати за договором оренди № 2111/13 від 29.04.2010 склала 42 758,64 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору Цивільним кодексом України.

За змістом ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 № 2269-XII, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

У ч. 1 ст. 25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 03.10.2019 № 157-IX, в якій визначено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

З п. 5.12 Договору оренди, зокрема, слідує, що у разі припинення дії договору Орендар зобов’язаний повернути Орендодавцю орендоване нежитлове приміщення в належному стані, не гіршому, ніж на час його передачі в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу. Факт повернення орендованого приміщення підтверджується актом прийому-передачі підписаний Орендарем і Балансоутримувачем.

У пункті п. 2.4 Договором оренди визначено, що після закінчення строку дії договору оренди, якщо немає у встановленому порядку угоди сторін про його продовження на новий строк, або у випадку дострокового його розірвання Орендар зобов’язаний у 10-й денній термін здати Балансоутримувачу нежитлове приміщення за актом прийому-передачі.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб’єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд (стаття 44 Господарського кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Відповідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положеннями статей 73, 74, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Позивачем надані в матеріали справи докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів на спростування заявлених позивачем позовних вимог суду не надав.

Доказів повернення нерухомого комунального майна – нежитлових приміщень в порядку, визначеному Договором оренди № 2111/13 від 29.04.2010, після припинення його дії, внаслідок закінчення строку, на який він був продовжений Додатковою угодою від 10.06.2016, матеріали справи не містять.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вказаних обставин, суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до Фізичної особи-підприємця Оганесян Рубена Хачіковича задовольнити.

Виселити Фізичну особу-підприємця Оганесян Рубена Хачіковича (пр. Соборний, 196, кв. 29, м. Запоріжжя, 69035, РНОКПП 2100602652) у примусовому порядку з нежитлових приміщень склад (літ-Г) – 11,40кв.м та (літ-Д) – 16.20кв.м. загальною площею 27,6кв.м. за адресою: пр. Соборний 196, м. Запоріжжя. Стягувач: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 37573068).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Оганесян Рубена Хачіковича (пр. Соборний, 196, кв. 29, м. Запоріжжя, 69035, РНОКПП 2100602652) на користь місцевого бюджету м. Запоріжжя на розрахунковий рахунок (IBAN) № UA028201720344280003000078540, отримувач Департамент КВП Запорізької МР / ТГ м. Запоріжжя / 22080402, код отримувача (ЄДРПОУ) 37573068, код класифікації доходів бюджету 22080402, банк отримувача Казначейство України (Ел.Адм.Подат.) судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. Стягувач: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 37573068).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 11.10.2024.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.