Господарський суд Запорізької області

29 жовтня 2024, 15:33

До відома сторін у справі № 908/2025/24 (суддя Педорич С.І.): відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ” (просп. Соборний, 158, оф. 630, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи30850867)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024 Справа № 908/2025/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянувши заяву Приватного підприємства “Західний Буг”, с. Павлів, Червоноградський район, Львівська область, про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2025/24

за позовом: Приватного підприємства “Західний Буг” (просп. Юності, буд. 39, с. Павлів, Червоноградський район, Львівська область, 80250; ідентифікаційний код юридичної особи 32478033)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ” (просп. Соборний, 158, оф. 630, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи30850867)

про стягнення коштів в розмірі 62 952,00 грн

Без повідомлення (виклику) представників сторін

ВСТАНОВИВ:

24.07.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства “Західний Буг” (скорочене найменування – ПП “Західний Буг”) до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ” (скорочене найменування – ТОВ “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ”) про стягнення грошових коштів в сумі 62 952,00 грн, з яких: 52 460,00 грн попередньої оплати за непоставлений товар, 10 492,00 грн неустойки за порушення строків поставки товару. Позивачем наведено орієнтовний розрахунок судових витрат: 3028,00 грн судового збору, 20 000,00 грн адвокатський послуг за надання правової допомоги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2024 справу № 908/2025/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2025/24 та присвоєний справі номер провадження 3/18/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.09.2024 у справі № 908/2025/24 (підписано 25.09.2024) позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ” (просп. Соборний, 158, оф. 630, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи 30850867) на користь Приватного підприємства “Західний Буг” (просп. Юності, буд. 39, с. Павлів, Червоноградський район, Львівська область, 80250; ідентифікаційний код юридичної особи 32478033) суму 52 460,00 грн (п’ятдесят дві тисячі чотириста шістдесят гривень 00 коп.) попередньої оплати за непоставлений товар, 10 492,00 грн (десять тисяч чотириста дев’яносто дві гривні 00 коп.) неустойки за порушення строків поставки товару; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ” (просп. Соборний, 158, оф. 630, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи30850867) на користь Приватного підприємства “Західний Буг” (просп. Юності, буд. 39, с. Павлів, Червоноградський район, Львівська область, 80250; ідентифікаційний код юридичної особи 32478033) суму 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

27.09.2024 через систему “Електронний суд” до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Приватного підприємства “Західний Буг” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2025/24, в якій позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8100,20 грн.

Ухвалою суду від 30.09.2024 заяву Приватного підприємства “Західний Буг, с. Павлів, Червоноградський район, Львівська область б/н від 26.09.2024 (вх.№19117/08-08/24 від 26.09.2024) про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду в письмовому провадженні, без виклику учасників справи.

Заперечення від відповідача щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу не надходили.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві позивач заявляв про понесення судових витрат – оплата адвокатських послуг за надання правової допомоги орієнтовно в розмірі 20 000,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішення у справі ухвалено 25.09.2024, повний текст рішення підписано 25.09.2024, електронний документ “Рішення від 25.09.2024 у справі № 908/2025/24” доставлено електронного кабінету позивача – 25.09.2024.

Заява про ухвалення додаткового рішення подана позивачем подана 27.09.2024. Заява позивача сформована в системі “Електронний суд” 26.09.2024.

Ухвалою суду від 30.09.2024 заява позивача про ухвалення додаткового рішення прийнята судом до розгляду.

Розглянувши матеріали заяв та справи, суд установив наступне.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.09.2024 у справі №908/2025/24 (підписано 25.09.2024) позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ” (просп. Соборний, 158, оф. 630, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи 30850867) на користь Приватного підприємства “Західний Буг” (просп. Юності, буд. 39, с. Павлів, Червоноградський район, Львівська область, 80250; ідентифікаційний код юридичної особи 32478033) суму 52 460,00 грн (п’ятдесят дві тисячі чотириста шістдесят гривень 00 коп.) попередньої оплати за непоставлений товар, 10 492,00 грн (десять тисяч чотириста дев’яносто дві гривні 00 коп.) неустойки за порушення строків поставки товару; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ” (просп. Соборний, 158, оф. 630, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи30850867) на користь Приватного підприємства “Західний Буг” (просп. Юності, буд. 39, с. Павлів, Червоноградський район, Львівська область, 80250; ідентифікаційний код юридичної особи 32478033) суму 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

З урахуванням ст. 129 ГПК України витрати із сплати судового збору покладено на відповідача у зв’язку із задоволення позову повністю.

Протягом п’яти днів з дня ухвалення рішення позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, за яким просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8100,20 грн.

Згідно зі ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У пункті 9 частини 1 статті 1 Закону України “Про адвокатуру” визначено: представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру”).

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про адвокатуру” видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом ст. 1 Закону України “Про адвокатуру” договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Варто зауважити, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18).

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики, адвокату необхідно дотримуватись принципу розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно із ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз відповідних норм процесуального закону засвідчує, що реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в декілька основних етапів:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.

Поряд із загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у ч. 4 ст. 129 ГПК України, у ч. 5 цієї норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Такий правовий висновок є усталеним та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

До того ж суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2021 між ПП “Західний Буг” (довіритель, позивач у справі) та Адвокатським об’єднанням “Галицька правнича група” (адвокатська фірма) укладено договір №1/НП про надання підприємству правової допомоги (далі – Договір), в редакції додаткової угоди №7 від 31.12.2023, відповідно до умов якого (п. 1.1) довіритель доручає, а адвокатська фірма бере на себе зобов’язання надавати необхідну довірителю правову допомогу для забезпечення його власної господарської діяльності, в тому числі надавати йому усні, письмові консультації та роз’яснення з юридичних питань в усіх галузях правовідносин {…}, в інтересах довірителя виготовляти, підписувати, подавати, отримувати будь-які юридичні та процесуальні документи , визначені чинним законодавством України, {…},здійснювати представницькі повноваження і інтересах довірителя в усіх судах удової системи України {…}. З метою забезпечення надання адвокатською фірмою правової допомоги довірителю у повному об’ємі цим Договором не передбачено будь-яких обмежень прав адвокатів адвокатської фірми.

Адвокатська фірма бере на себе зобов’язання надавати правову допомогу згідно з умовами цього Договору у різних галузях правових відносин (“справи загальні”) на підставі Заявок довірителя та/або на підставі Протоколів доручення у справах щодо представництва інтересів довірителя у судах судової системи України (“справи судові”). Протоколи доручення стають невід’ємною частиною цього Договору з моменту їх погодження та підписання обома сторонами. У Протоколах доручення сторони узгоджують предмет доручення довірителя на представництво у судах судової системи України, а також інші умови доручення на представництво (п. п. 2.1, 2.2 Договору в редакції додаткової угоди №7 від 31.12.2023).

Згідно з п. 5.1 Договору в редакції додаткової угоди №7 від 31.12.2023 сторони домовилися, що винагорода за надану правову допомогу Довірителю протягом 1 (одного) календарного місяця сплачується довірителем за фактично виконану роботу з розрахунку:

- {…}

- 1080,00 грн у т.ч. ПДВ за 1 (одну) годину позовної роботи та представництва у судових провадженнях – “судові справи”.

Фіксований розмір винагороди за виконану роботу за визначений період визначається та погоджується в Актах виконаних робіт (пункт 4.1 цього Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2027 (п. 11.1 Договору в редакції додаткової угоди №7 від 31.12.2023).

Матеріалами справи встановлено, що на підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 8100,00 грн, позивачем додано до позовної заяви та заяви про ухвалення додаткового рішення копію протоколу доручення №52 від 17.07.2024 (а.с.22), копію ордеру серії ВС №1262791 від 19.07.2024 ,виданий позивачем адвокату Боровцю М.С. (а.с.23), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1726 від 11.08.2010 (а.с.24), копію договору №1/НП від 01.01.2021 з додатковими угодами до нього №5 від 31.12.2021, №6 від 31.12.2022, №7 від 31.12.2023 (а.с.49-56), копію акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №747 від 31.07.2024 на суму 8100,00 грн (а.с.57,) копію звіту до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №474 від 31.07.2024 відповідно до протоколу доручення №52 від 17.07.2024 до Договору №1/НП від 01.01.2021 (а.с. 58), копію рахунку на полату №407 від 31.07.2024 на суму 8100.00 грн (а.с.59), платіжної інструкції №1с021885 від 13.08.2024 про сплату 8100,00 грн послуг згідно з рахунком №407 від 31.07.2024 (а.с. 60).

Відповідно до Протоколу доручення №2 від 17.07.2024 позивач доручив Адвокатській фірмі вести судову справу в Господарському суді Запорізької області за позовом ПП “Західний Буг” до ТОВ “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ” про стягнення попередньої оплати та неустойки за непоставлений товар згідно з договором №ЗБ-011223/ПМ від 01.12.2023.

У пункті 4 Протоколу доручення №52 наведено перелік робіт (послуг), які має виконати Адвокатська фірма: найменування робіт (13 позицій), погодинну оплату (1080,00 грн за 1 годину), орієнтовна кількість годин (по факту виконання).

У звіті до акту здачі-приймання визначена загальна кількість годин, витрачена адвокатом на надання робіт/послуг згідно з Протоколом доручення №52, яка становить 7,50 годин, з яких: підготовка позову 7,00 год., ознайомлення з ухвалою суду про відкриття провадження – 0,50 год.

В акті здачі-приймання визначена загальна сума наданих послуг, розрахована таким чином: кількість годин (7,50) помножена на вартість такої години (1080,00 грн), що складає всього 8100,00 грн.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Загальний розмір витрат на правничу допомогу, заявлений позивачем, становить 8100,00 грн.

Суд бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “Еast/West Аlliance Limited” проти України”, заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Правова позиція, наведена вище, викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 року у справі № 905/1795/18.

Отже, співставляючи вартість наданих юридичних послуг адвокатом (Адвокатською фірмою – Адвокатське об’єднання “Галицька правнича група”) в межах даної справі, суд дійшов висновку, що заявлені відповідачем до відшкодування судові витрати на правову допомогу у загальному розмірі 8100,00 грн не відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору та складності справи, зокрема, в частині підготовки позовної заяви з додатками до позову та подача їх до суду (7 годин).

Проаналізувавши акт виконаних робіт та звіт до нього, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з обставин даної справи, суд дійшов висновку щодо неспівмірності заявлених витрат та наданих послуг, оскільки справа не є складною, зважаючи на ціну позову та обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів (позовна заява з додатками), враховуючи зміст виконаних адвокатом робіт та наданих послуг під час розгляду даної справи, а також те, що відповідач не надавав жодних заперечень проти позову, суд вважає обґрунтованим розмір витрат на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Здійснюючи розподіл понесених позивачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, зважаючи на доведеність неспівмірності таких витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, який підлягає покладенню на відповідача та наявності підстав для стягнення з відповідача суми відшкодування витрат на оплату правничої допомоги у загальній сумі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236 – 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Приватного підприємства “Західний Буг, с. Павлів, Червоноградський район, Львівська область б/н від 26.09.2024 (вх.№19117/08-08/24 від 26.09.2024) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРМЕДКОНСАЛТИНГ” (просп. Соборний, 158, оф. 630, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код юридичної особи30850867) на користь Приватного підприємства “Західний Буг” (просп. Юності, буд. 39, с. Павлів, Червоноградський район, Львівська область, 80250; ідентифікаційний код юридичної особи 32478033) судові витрати на професійну (правничу) допомогу в розмірі 5 000,00 грн (пять тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.

У решті вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписаний 07.10.2024.

Направити додаткове рішення суду учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, відповідачу на його поштову адресу.

Суддя С.І. Педорич