flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До уваги ФОП Авдаляна Оганеса Рушановича про ухвалене рішення у справі № 908/2294/24!!!

29 жовтня 2024, 15:35

До уваги ФОП Авдаляна Оганеса Рушановича про ухвалене рішення у справі № 908/2294/24!!!

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

28.10.2024                                                                              Справа № 908/2294/24

 

м. Запоріжжя

 Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянув у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників сторін,  справу № 908/2294/24

за позовом: Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ідентифікаціний код юридичної особи 14360080 (вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Авдаляна Оганеса Рушановича,  13.07.1978 р.н., РНОКПП 2868318797 (вул. Лієпайська, буд. 76, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100)

про стягнення  356 680 грн 48 коп.  

                                                       СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області 28.06.2024 надійшла позовна заява Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» про стягнення з Фізичної особи-підприємця Авдаляна Оганеса Рушановича заборгованості за Кредитним договором № 20.81.0000000286 від 20.01.2021 року у розмірі 356  680,48 коп. станом на 24.08.2024: 238010,79 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 49959,69 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 52710,00 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою; 1000,00 грн - штраф (фіксована складова); 15000,00 грн - штраф (змінна складова).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2024 справу 908/2294/24 визначено для розгляду судді Науменку А.О

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.08.2024 у справі № 908/2294/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Як свідчать матеріали справи, сторони належним чином повідомлені про розгляд справи.

Ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі 02.09.2024 опубліковано на сайті суду.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.   Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом розглянуто справу за наявними документами.

28.10.2024 судом ухвалено рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

 

                                                              УСТАНОВИВ:

 

20.01.2021 року між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» (скорочена назва АТ «А-Банк», далі по тексту — Банк, Кредитор, Позивач) та Авдалянян Оганесом Рушановичем (далі по тексту — Позичальник, Відповідач) укладено кредитний договір № 20.81.0000000286 щодо надання кредиту (встановлення кредитного ліміту) в розмірі 300000,00 грн строком на 36 місяців (тобто до 19.01.2024) зі сплатою процентів у розмірі 20,90 % щорічно (далі – Договір).

Банк свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору.

Станом на 24.08.2024 року заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором склала суму в розмірі 356680,48 грн, яка складається з: 238010,79 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 49959,69 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 52710,00 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою; 1000,00 грн - штраф (фіксована складова); 15000 грн - штраф (змінна складова).

Строк дії договору закінчився ще до подання позову, і відповідач знав про свій обов'язок щодо повернення коштів до зазначеної дати, але у зазначений строк не виконав його.

У зв’язку з порушенням позичальником зобов’язань щодо сплати платежів за договором у погоджений строк, банк звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором.

 

 

 

Стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором від 20.01.2021 року у розмірі 356  680 грн 48 коп. станом на 24.08.2024: 238010,79 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 49959,69 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 52710,00 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою; 1000,00 грн - штраф (фіксована складова); 15000,00 грн - штраф (змінна складова) було предметом позовних вимог у даній справі.

 Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані  кредитним договором від 20.01.2021.

В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п. А2 та п. АЗ Кредитного договору, ліміт цього договору: 300000, 00 грн на наступні цілі:

-  у розмірі 300000 грн на фінансування поточної діяльності (для придбання сировини та матеріалів, оплати товарів та послуг, виплати заробітної плати);

- у розмірі 0,00 грн на сплату комісії за видачу кредитних коштів та у розмірі 00,00 грн. на сплату страхових платежів зі строком повернення до 19.01.2024 року, шляхом здійснення погашення Кредиту та процентів щомісячними ануітетними (однаковими) платежами в розмірі та у строки з Графіком платежів (Додаток №1 цього Договору).

Згідно до п. А6, п. А9, п. А10, п. А11 Кредитного договору, за користування кредитом. Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90 % річних. Також, Позичальник сплачує Банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) грн, щомісячну винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79 % від суми зазначеного у п. А2 цього Договору ліміту у поточну дату сплати процентів та винагороду за управління фінансових інструментом у розмірі 0.000001 % від суми зазначеного у п. А2 цього Договору ліміту у поточну дату сплати процентів. У випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, Банк збільшує процентну ставку на 2% річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання.

Згідно до п.п. 2.2.2-2.2.3 Кредитного договору, Позичальник зобов'язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Кредитного Договору та Повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 12, 2.2.14, 2.3.2 цього Договору.

Відповідно до п. 5.8 Кредитного Договору, у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн. + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушував умови договору щодо сплати кредиту, процентів  та винагороди, сплачуючи відповідні платежі несвоєчасно та не у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно до абз. 6 п. АЗ Кредитного договору, зазначено, що у відповідності зі ст. 212, 651 ЦК України, у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, позиваючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.

Відповідно до п. 2.3.2 Кредитного Договору, при настанні будь-якої з наступних подій: - порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, Банк, на свій розсуд, має право: змінити умови цього Договору — зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначено в повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суду кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим Кредитом.

Строк дії договору закінчився ще до подання позову, і відповідач знав про свій обов'язок щодо повернення коштів до зазначеної дати, але у зазначений строк не виконав його. Оскільки дострокового виконання договору позивач не вимагав, то і претензія не направлялась.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач не надав суду доказів сплати пред’явлених до стягнення сум кредиту, процентів та винагороди, які визнані судом обґрунтованими.

За таких обставин суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості: 238010,79 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 49959,69 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 52710,00 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.8 договору передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов’язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 грн. +5% від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

На підставі п. 5.8 договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 1000,00 грн. (фіксована складова) та в розмірі 15000 грн. (змінна складова).

У задоволенні вимог про стягнення штрафу суд відмовив у повному обсязі, оскільки відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та досі діє.

Враховуючи викладене, штрафні санкції нараховані та пред’явлені позивачем безпідставно, тому у їх стягненні суд відмовляє.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір відноситься на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

 

                                                                   ВИРІШИВ:

  1. Позов задовольнити частково.
  2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Авдаляна Оганеса Рушановича,  13.07.1978 р.н., РНОКПП 2868318797 (вул. Лієпайська, буд. 76, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ідентифікаційний код юридичної особи 14360080 (вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074) суму заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 238 010 (двісті тридцять вісім тисяч десять) грн 79 коп., 49 959 (сорок дев’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн 69 коп. заборгованості за процентами; 52 710 (п’ятдесят дві тисячі сімсот десять) грн 00 коп. заборгованості за винагородою та 5 110 (п’ять тисяч сто десять) грн 21 коп. судового збору. Видати наказ.
  3. В іншій частині позову відмовити.
  4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

    Повне судове рішення складено та підписано 28.10.2024.

 

 

                                     Суддя                                                                 А.О. Науменко