Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До відома Управління соціального захисту населення Мелітопольської МР ЗО (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чернишевського, буд. 26) про призначення розгляду справи № 908/3161/21 по суті на 19.11.24 о 10 год. 30 хв.
Номер провадження справи 17/184/21
Л
Запорізької області
УХВАЛА
29.10.2024 справа № 908/3161/21
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши матеріали справи № 908/3161/21
за позовом: акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця”, 49038, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108, електронна адреса: p.a-secretary@dp.uz.gov.ua
до відповідача: Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області, 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чернишевського, буд. 26, електронна адреса: uszn@mlt.gov.ua
про стягнення 2 302 765,08 грн.
ВСТАНОВИВ:
01.11.21 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” від 27.10.21 до Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення 2 302 765,08 грн. збитків за пільгові перевезення громадян.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.21, зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 08.11.21 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3161/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.12.21 об 10 год. 30 хв.
22.11.21 на адресу суду надійшов відзив за вих. від 11.11.21 № 01-06/4832-02 на позовну заяву за підписом представника Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області за довіреністю Оксани Мальцевої.
25.11.21 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від 23.11.21 за підписом представника позивача Губорєвої Я.А.
03.12.21 на електрону пошту суду надійшла заява за електронним цифровим підписом представника позивача Губорєвої Я.А. щодо листування між сторонами у справі по суті спору.
06.12.21 на адресу суду надійшло заперечення представника Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області за довіреністю Оксани Мальцевої на відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 08.12.21 приймав участь представник позивача, який надав пояснення на питання суду, які виникли у підготовчому засіданні.
Уповноважений представник відповідача у підготовче засідання не з’явився.
У засіданні 08.12.21 була присутня Мальцева О.М., якою до матеріалів відзиву надано довіреність на представництво Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області, довіреність від 09.09.21 № 01-06/4045-02.
У засіданні 08.12.21, оглянувши копію довіреності від 09.09.21 № 01-06/4045-02, з’ясувавши, що Мальцева О.М. не є адвокатом, судом дозволено вказаній особі бути присутньою у засіданні як вільному слухачу, та роз’яснено, що на неї не розповсюджуються права та обов’язки сторони (учасника) по справі виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За вимогами ч. 3 ст. 131-2 Конституції України (в редакції чинній на час розгляду справи), виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
У підпункті 11 п. 16-1 розділу ХV “Перехідні положення” Конституції України закріплено, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
За приписом ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи у справах, що розглядаються в порядку загального позовного провадження: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.
За загальним правилом цивільного законодавства, самопредставництво - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
З наведеного вбачається, що у порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.
Відповідно, особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи – довірителя, а не в порядку самопредставництва.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.06.21 у справі № 922/2246/19 викладено правову позицію, згідно з якою для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Як встановлено судом, Мальцева О.М. не має статусу адвоката. Відомості про те, що Мальцева О.М. має повноваження на самопредставництво відповідача, зокрема, у суді в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні. Інших належних доказів, що Мальцева О.М. має повноваження представляти Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області в суді без окремого доручення керівника суду не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що Мальцевою О.М. не підтверджено належними та допустимими доказами наявність у неї повноважень на представництво (само представництво) відповідача в суді.
Ухвалою від 08.12.21 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів – по 07.02.22 включно та відкладено підготовче засідання на 18.01.22.
22.12.21 до суду від управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області надійшло:
- відзив за вих. від 16.12.21 № 3339/01-01-02 на позовну заяву, в якому уповноважений представник відповідача просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі;
- заперечення за вих. від 16.12.21 № 3339/01-01-02 на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому уповноважений представник відповідача просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
04.01.22 до суду надійшло пояснення за вих. від 28.12.21, в яких представник позивача надає свої пояснення по справі № 908/3161/21 та просить суд долучити вказані пояснення до матеріалів справи як доказ.
В судовому засіданні 18.01.22 судом прийнято до розгляду відзив відповідача за вих. від 16.12.21 № 3339/01-01-02 на позовну заяву, відповідь позивача за вих. від 23.11.21 на відзив на позовну заяву, заперечення відповідача за вих. від 16.12.21 № 3339/01-01-02 на відповідь на відзив на позовну заяву та пояснення позивача за вих. від 28.12.21.
Представники сторін в судовому засіданні 18.01.22 надали усні пояснення суду щодо розгляду справи в підготовчому засіданні.
Крім того, в судовому засіданні 18.01.22 представниками сторін надано заяви щодо закриття підготовчого засідання та переходу до розгляду справи № 908/3161/21 по суті.
Ухвалою від 18.01.22 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/3161/21. Вирішено розгляд справи розпочати по суті в судовому засіданні 18.01.22 та оголошено перерву в судовому засіданні в розгляді справи по суті спору на 15.02.22.
В судовому засіданні 15.02.22 представниками сторін надано усні пояснення суду щодо розгляду справи по суті.
Судом, в судовому засіданні 15.02.22 оголошено перерву без винесення ухвали до 28.02.22.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року …
Рішенням Ради суддів України від 24.02.22 № 9, з урахуванням положень ст. 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність,недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров’ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України:
- засвідчено форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”;
- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Позивач та відповідач (їх представники) в судове засідання 28.02.22 не з’явились, про місце, дату та час були повідомлені належним до законодавства чином.
Ухвалою від 28.02.23 судом оголошено перерву в розгляді справи № 908/3161/21 по суті до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні. Крім того, судом повідомлено сторін, що про наступне судове засідання сторони будуть повідомлені додатково відповідною ухвалою суду у цій справі.
У відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.05 у справі “Смірнова проти України”).
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття “розумний строк” вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі “Броуган та інші проти Сполученого Королівства”).
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення “Бараона проти Португалії”, 1987 рік, “Хосце проти Нідерландів”, 1998 рік; “Бухкольц проти Німеччини”, 1981 рік; “Бочан проти України”, 2007 рік).
Враховуючи обставини справи, наведену вище практику Європейського суду з прав людини, а також приймаючи до уваги введення та тривалість воєнного стану в Україні (станом на час постановлення цієї ухвали) суд виходить з того, що він має застосовувати принцип розумного строку тривалості провадження по тій чи іншій справі.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для продовження розгляду справи № 908/3161/21.
Крім того судом враховано, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами” (набрав законної сили 18.10.23) внесено зміни, зокрема, до ч. 6 ст. 6 ГПК України та викладено її в наступній редакції: “…Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов’язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. …”.
Крім того, вказаним Законом внесено зміни також в ч. 7 ст. 42 ГПК України та викладено її в наступній редакції: “…Якщо цим Кодексом передбачено обов’язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов’язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов’язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. …”.
Частиною 2 розділу ІІ “Прикінцеві положення” вищезазначеного Закону встановлено, що справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.
З викладеного вбачається, що з 18.10.23, зокрема, на юридичних осіб покладено обов’язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також встановлено, що документи, які в обов’язковому порядку мають надсилатися іншій стороні, можуть надсилатися в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).
Станом на 29.10.24 в суду відсутні відомості щодо реєстрації Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Згідно із ч. 1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 120, 121, 234, 235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Судове засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Запорізької області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, буд. 4, корпус № 1 (про відповідний зал судового засідання буде повідомлено в кабінеті №№ 219, 214).
Контактні дані господарського суду Запорізької області:
- Веб-сайт https://zp.arbitr.gov.ua;
- E-mail: inbox@zp.arbitr.gov.ua;
- телефон контакт-центру: (061) 764-89-30.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею – 29.10.24 та не може бути оскаржена в апеляційному порядку (ч. 2 ст. 235, 255 ГПК України).
Суддя В.Л. Корсун
_03_03.png)
