Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До відома АТ “Мелітопольський м’ясокомбінат” (72319, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 175) про призначення розгляду справи № 908/417/22 на 26.11.24 об 11 год. 00 хв.
Номер провадження справи 17/26/22
Л
Запорізької області
УХВАЛА
04.11.2024 справа № 908/417/22
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/417/22
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Могунція-Україна”, 07455, Київська обл., Броварський р-н, с. Княжичі, вул. Марії Лагунової, буд. 1-Б
до відповідача: акціонерного товариства “Мелітопольський м’ясокомбінат”, 72319, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 175
про стягнення 123 767,43 грн
ВСТАНОВИВ:
14.02.22 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства “Могунція-Україна” про стягнення з акціонерного товариства “Мелітопольський м’ясокомбінат” 123 767,43 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу від 27.01.11 № 013-011, з якої: 99 989,60 грн. основний борг, 6 009,03 грн. пеня, 4 197,18 грн. 3% річних та 13 571,62 грн. інфляційне збільшення боргу. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням (порушенням) відповідачем зобов’язань щодо здійснення своєчасного розрахунку за товар поставлений позивачем.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/417/22 між суддями, 14.02.22 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 21.02.22 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/417/22. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року …
Рішенням Ради суддів України від 24.02.22 № 9, з урахуванням положень ст. 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність,недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров’ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України:
- засвідчено форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”;
- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
З метою належного повідомлення сторін про дату, місце та час розгляду справи № 908/417/22 господарським судом на юридичну адресу сторін в порядку ст.ст. 12, 46, 120, 121, 176, 234, 247, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.02.22 про відкриття провадження у справі.
Однак, ухвали, які надсилались господарським судом на вказані адреси сторін повернулись 06.04.22 (від відповідача) та 12.05.22 (від позивача) у зворотньому напрямку на адресу суду із відміткою відповідного відділення “Укрпошта” - “за закінченням терміну зберігання”.
30.06.22 до суду надійшло клопотання за вих. від 27.06.22, в якому представник відповідача просить суд провести розгляд справи № 908/417/22 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, дату та час засідання суду визначити після припинення воєнного стану.
30.10.24 до суду в системі «Електронний суд» надійшла заява за вих. від 30.10.24, в якій представник товариства з обмеженою відповідальністю “Могунція-Україна” просить суд:
- замінити позивача у справі № 908/417/22 приватне акціонерне товариство “Могунція-Україна” (07455, Київська обл., Броварський р-н, с. Княжичі, вул. Марії Лагунової, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 21667547) на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю “Могунція-Україна” (07455, Київська обл., Броварський р-н, с. Княжичі, вул. Марії Лагунової, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 21667547);
- розглянути справу № 908/417/22.
У відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.05 у справі “Смірнова проти України”).
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття “розумний строк” вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі “Броуган та інші проти Сполученого Королівства”).
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення “Бараона проти Португалії”, 1987 рік, “Хосце проти Нідерландів”, 1998 рік; “Бухкольц проти Німеччини”, 1981 рік; “Бочан проти України”, 2007 рік).
Враховуючи обставини справи, наведену вище практику Європейського суду з прав людини, а також приймаючи до уваги введення та тривалість воєнного стану в Україні (станом на час постановлення цієї ухвали) суд виходить з того, що він має застосовувати принцип розумного строку тривалості провадження по тій чи іншій справі.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для продовження розгляду справи № 908/417/22.
Крім того судом враховано, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами” (набрав законної сили 18.10.23) внесено зміни, зокрема, до ч. 6 ст. 6 ГПК України та викладено її в наступній редакції: “…Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов’язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. …”.
Крім того, вказаним Законом внесено зміни також в ч. 7 ст. 42 ГПК України та викладено її в наступній редакції: “…Якщо цим Кодексом передбачено обов’язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов’язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов’язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. …”.
Частиною 2 розділу ІІ “Прикінцеві положення” вищезазначеного Закону встановлено, що справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.
З викладеного вбачається, що з 18.10.23, зокрема, на юридичних осіб покладено обов’язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також встановлено, що документи, які в обов’язковому порядку мають надсилатися іншій стороні, можуть надсилатися в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).
Станом на 04.11.24 в суду відсутні відомості щодо реєстрації акціонерного товариства “Мелітопольський м’ясокомбінат” в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 ст. 247 ГПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 247 ГПК України).
Частиною 5 ст. 252 ГПК України закріплено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача за вих. від 27.06.22 та проводити розгляд справи № 908/417/22 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши заяву ТОВ “Могунція-Україна” за вих. 30.10.24 про процесуальне правонаступництво, оцінивши надані у справу письмові докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права.
Правонаступництвом є перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне). У разі універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов'язки. Таке правонаступництво відбувається у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання. У разі часткового (сингулярного) правонаступництва до правонаступника переходять тільки певні права та обов'язки кредитора.
В якості підстав для здійснення правонаступництва товариство з обмеженою відповідальністю “Могунція-Україна” у заяві про заміну позивача його правонаступником посилалось на та, що протоколом очних позачергових загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства “Могунція-Україна” від 11.12.23 № 3/2023, реорганізовано приватне акціонерного товариства “Могунція-Україна” шляхом його перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю “Могунція-Україна” та затверджено найменування товариства з обмеженою відповідальністю – правонаступника приватного акціонерного товариства “Могунція-Україна”, що створюється внаслідок реорганізації – товариство з обмеженою відповідальністю “Могунція-Україна”.
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формування вбачається, що за ідентифікаційним номером 21667547 припинено 16.04.24 юридичну особу – приватне акціонерне товариство “Могунція-Україна” та зареєстровано 17.04.24 за цим номером товариство з обмеженою відповідальністю “Могунція-Україна”, яке є правонаступником приватного акціонерного товариства “Могунція-Україна”.
Отже, підсумовуючи вищевикладене та проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про те, що оскільки правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу та невжиття заходів в здійсненні правонаступництва є перешкодою подальшого виконання судового рішення у цій справі, з огляду на що заява ТОВ “Могунція-Україна” за вих. від 30.10.24 про процесуальне правонаступництво позивача у справі № 908/147/22 підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 52, 120, 121, 234, 235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зобов’язати ТОВ “Могунція-Україна” надати відомості щодо реєстрації АТ “Мелітопольський м’ясокомбінат” в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі). Якщо АТ “Мелітопольський м’ясокомбінат” зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), надіслати позовну заяву з додатками та надати суду докази такого надсилання.
Зміни до процесуального закону передбачають негативні наслідки для осіб, які зобов’язані зареєструвати електронний кабінет, але не зробили цього. Зареєструвати електронні кабінети можливо за посиланням: https://id.court.gov.ua/.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5009.
Адреса Господарського суду Запорізької області: м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, буд. 4. Електронна адреса Господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.2 ст. 252 ГПК України).
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст. 252 ГПК України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 80 ГПК України).
Суддя В.Л. Корсун
_03_03.png)
