До відома ФОП Шершень Катерину Олександрівну (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дружби, буд. 199, кв. 36) про винесення рішення по справі № 908/2279/24

До відома ФОП Шершень Катерину Олександрівну (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дружби, буд. 199, кв. 36) про винесення рішення по справі № 908/2279/24

Номер провадження справи 17/136/24                                                                                       

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2024                                                                                              Справа № 908/2279/24

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/2279/24

за позовною заявою: акціонерного товариства “ТАСКОМБАНК”, 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30

до відповідача: фізичної особи-підприємця Шершень Катерини Олександрівни, 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дружби, буд. 199, кв. 36

про стягнення 303 089,96 грн

СУТЬ СПОРУ:

27.08.24 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд” надійшла позовна заява за вих. від 27.08.24 з вимогами акціонерного товариства “ТАСКОМБАНК” (далі АТ “ТАСКОМБАНК”) до фізичної особи-підприємця Шершень Катерини Олександрівни (надалі ФОП Шершень К.О.) про стягнення заборгованості за заявою-договором від 06.08.21 № ID11129966 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ “ТАСКОМБАНК” (продукт “Кредит на розвиток бізнесу”) у розмірі 303 089,96 грн, а саме: 189 087,82 грн заборгованість по тілу кредиту та 114 002,14 грн заборгованість по відсотках.

27.08.24 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/2279/24 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 02.09.24 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2279/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1, 4 ст. 116, ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 01.11.24  включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні і суду не надано.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві зазначає, що ФОП Шершень К.О. 06.08.21 скористалась своїм правом та на підставі Закону України “Про електронний цифровий підпис” вчинила правочин, підписавши Заяву-договір № ID 11129966 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ “ТАСКОМБАНК” (продукт “Кредит на розвиток бізнесу”) електронним цифровим підписом. Кошти за Договором відповідачем у сумі 300 000,00 грн було отримано у передбачений Кредитним договором спосіб - шляхом перерахування на відповідний поточний рахунок, зазначений в Кредитному договорі (п. 1.2) та заяві, що підтверджується відповідною випискою, отже позивач як кредитодавець свої обов'язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі. Відповідачем зобов’язання у встановлений договором строк не виконані, у зв’язку з чим станом на 15.07.24 заборгованість позичальника за кредитним договором становить: заборгованість по тілу кредиту (у т.ч. прострочена) – 189 087,82 грн, заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена) – 114 002,14 грн. Позивач зазначає, що право на дострокове стягнення передбачено умовами Кредитного договору, зокрема в п. 4.2.1., умови цього Договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому. Згідно з п. 18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ “ТАСКОМБАНК”, Банк, незалежно від настання строків виконання зобов'язань Клієнтом за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми Кредиту, сплати процентів та винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим Договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього Договору, або порушення Клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано.

Місцезнаходженням відповідача є: Запорізька область, м. Мелітополь, що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ «Укрпошта». У зв’язку із вказаним відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення ухвали суду від 02.09.24 про відкриття провадження у справі № 908/2279/24 на сайті Господарського суду Запорізької області.

Згідно із ч. 1 ст. 12¹ Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач (чі) вважається (ються) повідомленим (ми) про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 12¹ Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення ст. 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі учасники справи могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.18 у справі № 921/6/18 та від 21.03.19 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.20 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право й  можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та, як наслідок, вчиняти дії визначені чинним ГПК України щодо судового захисту у цій справі своїх прав чи інтересів шляхом … надання відзиву з доказами правомірності своїх дій чи бездіяльності щодо відсутності правових підстав для погашення заявленої до стягнення у цій справі суми заборгованості, або спростування доводів сторони позивача щодо наявності правових підстав для задоволення такого позову.

З огляду на викладене, повідомлення відповідача через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області та електронну адресу з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

 Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом України від 17.07.97), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.93), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.99).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.05 у справі «Смірнова проти України»).

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України  (далі ГПК України) зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми ст. ст. 182, 183 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним (господарським судом), в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

За приписами ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надходило.

Наявні матеріали справи № 908/2279/24 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір  у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення –  01.11.24.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

Слід також зазначити, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжі;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді; 

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.08.21 між акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» (банк) та фізичною особою-підприємцем Шершень Катериною Олександрівною (позичальник) укладено заяву-договір № ID 11129966 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК»” (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») (надалі – кредитний договір), за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 300 000,00 грн із терміном повернення не пізніше 05.08.23, а позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № UA693395000000026005308465001 відкритий в АТ «ТАСКОМБАНК» з цільовим використанням на поповнення обігових коштів, придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку.

Згідно із п. 2.3.1 кредитного договору, розмір процентної ставки за користування кредитом складає 34 % річних.

Відповідно до заяви-договору від 06.08.21 про приєднання до публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та Правил обслуговування корпоративних клієнтів, відповідач підтвердив свою обізнаність та поінформованість відносно запропонованих банком умов надання зазначених банківських послуг (у т.ч. кредитних) та надав відповідну згоду, яку засвідчив власним підписом.

Згідно з даною заявою-договором, відповідач погодився з тим, що Правила обслуговування корпоративних клієнтів та Тарифи банку разом із заявою-договором становлять договір банківського обслуговування та є його невід’ємними частинами.

У п. 4.1 заяви-договору № ID 11129966 зазначено, що цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» та цінові параметри продукту є кредитним договором.

Згідно з п. 18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт – «Кредит на розвиток бізнесу»), при укладанні договорів та угод або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк «ТАС24|БІЗНЕС» або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідач скористався своїм правом на підставі Закону України «Про електронний документ та електронний документообіг», вчинив правочин, підписавши заяву-договір № ID 11129966 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://ca.informjust.ua/ та відображенням ЕЦП на договорі.

Позивач свої зобов’язання за кредитним договором виконав надавши відповідачу кредитні кошти в обсязі, обумовленому кредитним договором (300 000,00 грн.), які отримані останнім, що підтверджується випискою по рахунку позичальника.

У пп. 2.4.1 п. 2.4 кредитного договору встановлено терміни і порядок погашення кредиту: погашення основного боргу за кредитом, сплата процентів – щомісяця, починаючи місяця, наступного за місяцем укладення договору, числа, в яке було укладено договір.

В додатку № 1 до кредитного договору погоджено графік погашення кредиту та процентів у період з 06.09.21 по 06.08.23.

Позичальником сплачено основний борг по тілу кредиту в сумі 110 912,18 грн, що підтверджується виписками по рахунку позичальника.

За період з 06.08.21 по 30.04.24 банком нараховано проценти за користування кредитом за ставкою 34 % річних в загальній сумі 197 426,03 грн. Позичальником сплачено проценти в загальній сумі 83 423,89 грн, що підтверджується виписками по рахунку позичальника.

Станом на 15.07.24 загальна заборгованість відповідача перед позивачем склала 303 089,96 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту – 189 087,82 грн, заборгованість по відсотках – 114 002,14 грн.

Отже, як стверджує позивач, позичальником було порушено умови п. 1.1, 2.4, 3.1 кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені терміни, забезпечення наявності на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення кредиту.

Відповідно до п. 18.2.1.2 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт – «Кредит на розвиток бізнесу»), повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві (згідно графіку погашення кредиту). Банк здійснює договірне списання грошових коштів з поточного рахунку клієнта у строки і розмірах, передбачених умовами договору. Остаточним строком погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Сторони домовились, що згідно зі ст. ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов’язань, передбачених цим розділом Правил, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення зобов’язання, має право змінити умови користування кредитом, встановивши інший строк його повернення. При цьому, Банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати повернення кредиту (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв’язку банку та клієнта (системи клієнт-банк інтернет-банкінг «ТАС24|БІЗНЕС», sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за кредитом у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.

Згідно із п. 18.2.2.3.2 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт – «Кредит на розвиток бізнесу»), при порушенні клієнтом будь-якого із зобов’язань, передбачених цим розділом Правил, банк на свій розсуд має право вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування, комісії за управління кредитом, виконання інших зобов’язань за кредитом у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. При цьому, згідно із ст. ст. 212, 611, 651 ЦКУ, за зобов’язаннями, строки виконання яких настали, строки вважаються такими, що настали в зазначену в повідомленні дату. В цю дату клієнт зобов’язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний строк користування кредитом, повністю виконати інші зобов’язання за кредитом.

У зв’язку з наявністю заборгованості за кредитним договором банк 15.07.24 надіслав на електронну адресу позичальника повідомлення-вимогу від 15.07.24 № 178667/70.1.1, якою повідомив про наявність заборгованості за кредитним договором та вимагав достроково повністю погасити кредит протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення-вимоги, але в будь-якому випадку не пізніше 45 календарних днів з дня направлення банком повідомлення позичальнику.

Відповідач не сплатив заборгованість, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 303 089,96 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту – 189 087,82 грн, заборгованість по відсотках – 114 002,14 грн

Судом прийнято до уваги те, що в установленому законом порядку договір не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано та матеріали справи не містять.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані кредитним договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України)  встановлено, що

В силу норм ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, позичальник порушив умови кредитного договору щодо своєчасної сплати кредиту та відсотків, тому банк правомірно звернувся до відповідача з вимогою про дострокове повернення кредиту.

Вимога банку про дострокове повернення кредиту позичальником не виконана.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач не надав доказів сплати кредиту в розмірі 189 087,82 грн (у т.ч. простроченої заборгованості) та процентів за користування кредитними коштами в сумі 114 002,14 грн (у т.ч. прострочених відсотків) або обґрунтованих заперечень проти позову.

За викладених обставин, судом задовольняються позовні вимоги про стягнення з ФОП Шершень К.О. заборгованості у розмірі 303 089,96 грн, а саме: 189 087,82 грн заборгованості по тілу кредиту та 114 002,14 грн заборгованість по відсотках.

Згідно із ст. 129 ГПК України, судові витрати покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73, 74, 75, 76-79, 86, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

 ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Шершень Катерини Олександрівни (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дружби, буд. 199, кв. 36, ідентифікаційний номер 3271308623) на користь акціонерного товариства “ТАСКОМБАНК” (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) – заборгованість по тілу кредиту (у т.ч. прострочена) - 189 087 (сто вісімдесят дев’ять тисяч вісімдесят сім) грн 82 коп., заборгованість по відсоткам (у т.ч. прострочена) – 114 002 (сто чотирнадцять тисяч дві) грн 14 коп., судовий збір у розмірі 3 637 (три тисячі шістсот тридцять сім) грн 08 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.11.2024.

Суддя                                                                В.Л. Корсун