Господарський суд Запорізької області

11 листопада 2024, 08:36

До відома ТОВ “РЕСПЕКТ 2019” (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, буд. 289А) про винесення рішення по справі № 908/2116/24

Номер провадження справи 17/130/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2024 Справа № 908/2116/24

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/2116/24

за позовною заявою: акціонерного товариства “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК”, 01004 м. Київ, вул. Є.Чикаленка, буд. 42/4

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “РЕСПЕКТ 2019”, 72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, буд. 289А

про стягнення 399 550,99 грн

СУТЬ СПОРУ:

05.08.24 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 15.07.24 № 16211/288 з вимогами акціонерного товариства “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” (далі АТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК”) до товариства з обмеженою відповідальністю “РЕСПЕКТ 2019” (надалі ТОВ “РЕСПЕКТ 2019”) про солідарне стягнення з ТОВ “РЕСПЕКТ 2019” на користь АТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” заборгованості за договором про надання банківських послуг № 31-г/2021 від 25.08.21 в розмірі 399 550,99 грн.

05.08.24 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/2116/24 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 12.08.24 судом позовну заяву АТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” за вих. від 15.07.24 № 16211/288 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, в якій зазначити:

- вірну та повну юридичну адресу відповідача-1 – товариства з обмеженою відповідальністю “РЕСПЕКТ 2019”;

- до кого саме солідарно позивачем подано позовну заяву за вих. від 15.07.24 № 16211/288 та хто має бути відповідачем-2.

19.07.24 до суду надійшла заява за вих. від 14.08.24 № 16211/411 про усунення недоліків (надіслана засобами поштового зв’язку 15.08.24), в якій позивачем (представником позивача) усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 12.08.24. В якості додатку до заяви за вих. від 14.08.24 № 16211/411 про усунення недоліків представником позивача додано позовну заяву за вих. від 15.07.24 № 16211/288/2, в якій просить суд стягнути з ТОВ “РЕСПЕКТ 2019” на користь АТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” заборгованість за договором про надання банківських послуг № 31-г/2021 від 25.08.21 в розмірі 399 550,99 грн.

Ухвалою від 26.08.24 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2116/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1, 4 ст. 116, ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 25.10.24 включно.

При цьому, враховуючи перебування судді-доповідача Корсуна В.Л. у щорічній відпустці з 14.10.24 по 27.10.24 включно, справа № 908/2116/24 розглянута судом 28.10.24.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні і суду не надано.

Позивач в обґрунтування позовних вимог, викладених у позовній заяві за вих. від 15.07.24 № 16211/288, посилається на порушення відповідачем умов договору про надання банківських послуг № 31-г/2021 від 25.08.21 зазначивши, що у зв’язку з таким порушенням, станом на 03.07.24, виникла заборгованість у сумі 399 550,99 грн, з яких: 310 200,00 грн - заборгованість за кредитом та 89 350,99 грн – заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано.

Місцезнаходженням відповідача є: Запорізька область, м. Мелітополь, що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ «Укрпошта». У зв’язку із вказаним відповідач був повідомлені про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення ухвали суду від 26.08.24 про відкриття провадження у справі № 908/2116/24 на сайті Господарського суду Запорізької області.

Згідно із ч. 1 ст. 12¹ Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за 10 днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 12¹ Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення ст. 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі учасники справи могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень”, кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.18 у справі № 921/6/18 та від 21.03.19 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.20 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право й можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та, як наслідок, вчиняти дії визначені чинним ГПК України щодо судового захисту у цій справі своїх прав чи інтересів шляхом … надання відзиву з доказами правомірності своїх дій чи бездіяльності щодо відсутності правових підстав для погашення заявленої до стягнення у цій справі суми заборгованості, або спростування доводів сторони позивача щодо наявності правових підстав для задоволення такого позову.

З огляду на викладене, повідомлення відповідача через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області та електронну адресу з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом України від 17.07.97), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.93), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.99).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.05 у справі «Смірнова проти України»).

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми ст. ст. 182, 183 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним (господарським судом), в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

За приписами ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надходило.

Наявні матеріали справи № 908/2116/24 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 28.10.24.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

Слід також зазначити, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжі;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.08.21 між акціонерним товариством “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю “РЕСПЕКТ 2019” (Клієнт) укладено договір про надання банківських послуг № 31-г/2021 (договір).

Відповідно до п. 3. договору, відповідно до умов договору Банк надає на вимогу Клієнта банківську послугу, а Клієнт приймає Банківську послугу та зобов’язується належним чином виконувати зобов’язання, що встановлені в договорі відносно такої Банківської послуги, в т.ч. своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг Банку. … Якщо плата обчислюється в процентах річних, то залежно від валюти Банківської послуги, щодо якої нараховується плата, база для нарахування плати є наступною: для Банківських послуг, виражених у гривнях – база нарахування становить дійсну кількість днів у році (366 днів у високосному році, 365 днів у році іншому, ніж високосний). Розрахунок процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти нараховуються в останні банківський день кожного календарного місяця на суму фактичної заборгованості Клієнта за Банківською послугою на щоденній основі протягом місяця нарахування і підлягають сплаті клієнтом Банку протягом перших п’яти днів місяця з наступного за місяцем нарахування. … У випадку порушення Клієнтом будь-яких платіжних (грошових) зобов’язань за договором (у т.ч., строків/термінів повернення кредиту), плата у вигляді процентів за користування Банківською послугою продовжує нараховуватись та підлягає сплаті у розмірі, визначеному цим договором для відповідної Банківської послуги. При настанні терміну погашення суми кредиту або дати припинення чинності лімітом Банківської послуги чи завершення генерального строку, проценти за користування кредитом, що не був погашений вчасно, залишаються/застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Згідно із п. 4 договору, Банк здійснює надання кожної Банківської послуги Клієнту відповідно до заяви про надання Банківської послуги, яка кожного разу надається Клієнтом Банку в письмовій формі, як на паперовому носії, так і за допомогою системи “клієнт – банк” та повинна бути належним чином підписана Клієнтом, а саме: підписана Клієнтом/уповноваженою особою Клієнта шляхом проставлення підпису та відбитка печатки (за наявності) на заяві про надання Банківської послуги, наданій на паперовому носії або шляхом скріплення електронним підписом Клієнта/уповноваженої особи Клієнта заяви про надання Банківської послуги, наданої в формі електронного документа за допомогою електронної системи “клієнт – банк”.

Банк вправі вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у визначеній Банком частині за умови настання будь-якої негативної обставини, зокрема невиконання умов договору та/або документів забезпечення, та/або будь-якого з правочинів/договорів Банку з Клієнтом та/або з будь-якою з пов’язаних осіб щодо Клієнта, та/або будь-якого з договорів/правочинів Клієнта з іншими фінансово-кредитними установами, що є чинними на дату укладання договору та/або будуть укладені сторонами таких договорів/правочинів протягом строку дії договору. Таке виконання боргових зобов’язань повинно бути здійснене Клієнтом протягом 7 днів з дня одержання Клієнтом вимоги до Клієнта (п. 6 договору).

У відповідності до п. 14.1. договору, Клієнту надається Банківська послуга: кредитна лінія не відновлювальна; ліміт Банківської послуги 350 000,00 грн; цільове призначення Банківської послуги: згідно із заявою про надання Банківської послуги щодо надання Траншу; порядок надання Банківської послуги: шляхом перерахування Кредиту на рахунок продавця/постачальника за договором купівлі-продажу/поставки за реквізитами, вказаними в заяві про надання Банківської послуги; дата набрання чинності лімітом Банківської послуги: 25.08.21 включно; дата припинення чинності лімітом Банківської послуги: 24.08.26 включно; період доступності: 3 місяці з дати набрання чинності лімітом Банківської послуги; доступна кількість траншів: одним траншем; порядок (графік) повернення (погашення) Банківської послуги: відносно кожного траншу визначається у заяві про надання Банківської послуги щодо такого траншу; тип і розмір процентної ставки: фіксована, 11,90 % річних; розмір комісійної винагороди: 2,90 % від суми траншу, зазначеної у заяві про надання Банківської послуги щодо такого траншу; порядок оплати комісійної винагороди: якщо інше не визначено в заяві про надання Банківської послуги, то комісійна винагорода підлягає сплаті Клієнтом Банку про надання Банком траншу відповідно до поданої Клієнтом заяви про надання Банківської послуги; … неустойка: згідно п. 3 договору; …

Пунктом 16 договору визначено розмір та строк основного зобов’язання: генеральний ліміт: 350 000,00 грн; генеральний строк: 24.08.26 включно.

26.08.21 товариство з обмеженою відповідальністю “РЕСПЕКТ 2019” звернулось до акціонерного товариства “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” з Кредитною заявкою № 1 щодо надання банківської послуги згідно п. 14.1 договору шляхом безготівкового переказу ТОВ «Автотрайдінг-Дніпро» відповідно до договору купівлі-продажу № 5656/21/R/186 від 10.08.21 за автомобіль RENAULT DUSTER у сумі 338 400,00 грн. Процентна ставка: 11,9 % річних. Дата повернення траншу: 24.08.26.

Відповідно до платіжної інструкції від 26.08.21 № 31-г/2021 акціонерне товариство “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” перерахувало ТОВ «Автотрайдінг-Дніпро» оплату за договором купівлі-продажу № 5656/21/R/186 від 10.08.21 автомобіля RENAULT DUSTER у сумі 338 400,00 грн.

Відповідно до виписки з рахунку ТОВ “РЕСПЕКТ 2019”, що долучені до позовної заяви, відповідач здійснював погашення основного боргу у розмірі 28 200,00 грн та відсотків по кредиту у розмірі 16 959,20 грн.

Не виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Вирішуючи спір по цій справі по суті спору суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Цивільне законодавство ґрунтується, зокрема, на засадах свободи договору; справедливості, добросовісності та розумності (п.п. 3, 6 ст. 3 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовані кредитним договором.

Відповідно ч. 2. ст. 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Отже, за кредитним договором у позичальника виникає зобов’язання повернути кредит та сплатити проценти за користування грошовими коштами. Цьому зобов’язанню позичальника відповідає право кредитодавця вимагати повернення кредиту та сплати процентів.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов`язань за договором кредиту, а саме: перерахування ТОВ «Автотрайдінг-Дніпро» оплату за договором купівлі-продажу № 5656/21/R/186 від 10.08.21 автомобіля RENAULT DUSTER у сумі 338 400,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.08.21 № 31-г/2021.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

Відповідно до приписів ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України, припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України унормовано, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом, відповідачем порушено строки погашення кредиту та процентів, передбачені договором, у зв`язку з чим станом на 03.07.24 заборгованість останнього перед АТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” за договором про надання банківських послуг від 25.08.21 № 31-г/2021 становить: 310 200,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 89 350,99 грн. - заборгованість по відсотках.

Вказані нарахування підтверджуються відповідним розрахунком та банківською випискою, що додані до матеріалів позовної заяви.

Відповідачем суду доказів повернення кредитних коштів за договором про надання банківських послуг від 25.08.21 № 31-г/2021 в повному обсязі не надано.

Аналіз змісту статей 1054, 1050 і 559 ЦК України свідчить, що у разі, якщо кредитор за кредитним договором, у якому згідно із його умовами позичальник зобов'язаний щомісячно повертати кредит рівними частинами відповідно до умов кредитного договору, щомісяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами, а також сплатити неустойку (пеню, штраф) за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним, змінив строк виконання основного зобов'язання (дострокове виконання основного зобов'язання), направивши повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту, при цьому договорами поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, то відповідний строк для пред'явлення вимоги як до боржника, так і поручителів обчислюється з наступного дня, зазначеного кредитором у повідомленні (вимозі) про дострокове повернення кредиту як дата дострокового добровільного повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, або після закінчення терміну, визначеного кредитором у повідомленні (вимозі) для його дострокового добровільного повернення.

За умовами договору, кредит мав бути повернутий позивачу до 24.08.26 включно.

При цьому, протягом чинності ліміту кредиту відповідач допускав порушення умов договору про надання банківських послуг від 25.08.21 № 31-г/2021 як в частині повернення сум кредиту, так і в частині сплати відсотків.

Як встановлено сторонами в кредитному договорі (п. 3 договору), у випадку порушення клієнтом будь-яких платіжних (грошових) зобов’язань за договором (у т.ч. строків/термінів повернення кредиту), плата у вигляді процентів за користування банківською послугою продовжує нараховуватись та підлягає сплаті у розмірі, визначеному цим договором для відповідної банківської послуги. При настанні терміну погашення суми кредиту або дати припинення чинності лімітом банківської послуги чи завершення генерального строку, проценти за користування кредитом, що не був погашений вчасно, залишаються/застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч.1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватись наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість, наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.18 у справі № 444/9519/12, від 04.02.20 у справі № 912/1120/16.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому, за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання.

Згідно із розрахунком заборгованості, складеного позивачем, останнім нараховані відсотки в загальній сумі 106 310,19 грн. за період з 26.08.21 по 03.07.24. При цьому, відповідачем було сплачено відсотки в загальній сумі 16 959,20 грн. Таким чином, заборгованість з відсотків складає 89 350,99 грн.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок заборгованості, судом встановлено, що заборгованість за тілом кредиту становить 310 200,00 грн та за нарахованими відсотками становить 89 350,99 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання банківських послуг від 25.08.21 № 31-г/2021 у розмірі 399 550,99 грн підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, судові витрати покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73, 74, 75, 76-79, 86, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “РЕСПЕКТ 2019” (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, буд. 289А, код ЄДРПОУ 43058043) на користь акціонерного товариства “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” (01004 м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, буд. 42/4, код ЄДРПОУ 14361575) заборгованість за договором про надання банківських послуг від 25.08.21 № 31-г/2021 у розмірі 399 550 (триста дев’яносто дев’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят) грн 99 коп. та 5 993 (п’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто три) грн 26 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

У зв’язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію російської федерації проти України, а також враховуючи безпековий стан у м. Запоріжжі … повний текст рішення складено 07.11.2024.

Суддя В.Л. Корсун