Господарський суд Запорізької області

12 листопада 2024, 14:49

До відома ФГ “Обрій” (72202, Запорізька область, Мелітопольський (Веселівський) район, смт Веселе, вул. Жовтнева, буд. 3, кв. 1) про винесення рішення по справі № 908/2009/24

номер провадження справи 17/119/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024 справа № 908/2009/24

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Василенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/2009/24

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Ельпласт-Львів”, 82000, Львівська область, м. Городок, вул. Героїв УПА, буд. 4

до відповідача: фермерського господарства “Обрій”, 72202, Запорізька область, Мелітопольський (Веселівський) район, смт Веселе, вул. Жовтнева, буд. 3, кв. 1

про стягнення 1 400 254,94 грн

У засіданні приймали участь:

від позивача: Данілін С.В., ордер серії ВС № 1293439 від 03.07.24

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

22.07.24 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 09.07.24 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю “Ельпласт-Львів” (далі ТОВ “Ельпласт-Львів”) до фермерського господарства “Обрій” (надалі ФГ “Обрій”) про стягнення заборгованості згідно договору купівлі-продажу від 23.12.21 № 231221/001 у розмірі 1 400 254,94 грн.

22.07.24 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/2009/24 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 29.07.24 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2009/24. Присвоєно справі № провадження 17/119/24. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 20.08.24 о/об 10 год. 00 хв.

13.08.24 до суду в системі “Електронний суд” надійшла заява, в якій представник ТОВ “Ельпласт-Львів” просить суд надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 20.08.24 о 10 год. 00 хв. та в наступних засіданнях в режимі відеоконференції по справі № 908/2009/24.

Ухвалою від 16.08.24 судом задоволено частково заяву представника ТОВ “Ельпласт-Львів” (сформовану в системі “Електронний суд” 13.08.24) про участь у судовому засіданні, призначеному на 20.08.24 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції про що зазначено в тексті такої ухвали.

Представник відповідача в судове засідання 20.08.24 не з’явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 20.08.24 судом у представника позивача з’ясовано причину не виконання п. 7 резолютивної частини ухвали суду 29.07.24.

Представник позивача в судовому засіданні 20.08.24 надав усні пояснення на запитання суду, які виникли в підготовчому засіданні та заявив усне клопотання про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

20.08.24 до суду в системі “Електронний суд” від представника позивача надійшла заява, я якій останній на виконання п. 7 ухали суду від 29.07.24 повідомив суд про відсутність іншого листування між сторонами окрім того, що надане до позовної заяви.

Ухвалою від 20.08.24 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів – по 28.10.24 включно, відкладено підготовче засідання на 24.09.24 о 10 год. 00 хв. та задоволено усне клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні 24.09.24 в режимі відеоконференції.

Представник відповідача в судове засідання 24.09.24 не з’явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 24.09.24 судом прийнято до розгляду заяву представника позивача (сформовану в системі “Електронний суд” 20.08.24) про виконання п. 7 ухали суду від 29.07.24.

Крім того, у підготовчому засіданні 24.09.24 судом з’ясовано положення ст.ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.

Представником позивача повідомлено суду, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.

Ухвалою від 24.09.24 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/2009/24. Вирішено розпочати розгляд справи по суті з 29.10.24 та призначено справу до розгляду по суті на 30.10.24 о 10 год. 00 хв.

Представник відповідача в судове засідання 30.10.24 не з’явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 30.10.24 надав пояснення на запитання суду, які виникли в розгляді справи по суті.

В засіданні 30.10.24, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено про дату складення повного судового рішення.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 09.07.24. Просив суд стягнути з фермерського господарства “Обрій” на користь ТОВ “Ельпласт-Львів” заборгованість згідно договору купівлі-продажу від 23.12.21 № 231221/001 у розмірі 1 400 254,94 грн.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до законодавства. Про причини такої неявки суд не повідомив.

Наявні матеріали справи за № 908/2009/24 дозволяють розглянути справу по суті спору.

При цьому, судом враховано, що інформація про дату, час та місце всіх судових засідань у цій справі:

- розміщувалась судом на сторінці офіційного веб-порталу «Судова влада України» в мережі Інтернет у розділі «Громадянам. Оголошення про виклик»;

- надсилались в кабінети «Електронного суду» учасників цієї справи.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами” (набрав законної сили 18.10.23) внесено зміни, зокрема, до ч. 6 ст. 6 ГПК України та викладено її в наступній редакції: “…Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов’язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. …”.

Крім того, вказаним Законом внесено зміни також в ч. 7 ст. 42 ГПК України та викладено її в наступній редакції: “… Якщо цим Кодексом передбачено обов’язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи (відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу) зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов’язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов’язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. …”.

Частиною 2 розділу ІІ “Прикінцеві положення” вищезазначеного Закону встановлено, що справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.

З викладеного вбачається, що з 18.10.23, зокрема, на юридичних осіб покладено обов’язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також встановлено, що документи, які в обов’язковому порядку мають надсилатися іншій стороні, можуть надсилатися в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).

Станом на 30.10.24 в суду відсутні відомості щодо реєстрації ФГ “Обрій” в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечувало б обмін документами між сторонами, як того вимагає ч. 6 ст. 6 ГПК України.

Більш того, неявка керівника (відповідача) чи уповноваженого (них) представника (ків) відповідача в судові засідання у цій справі не позбавляє права і обов’язку суд прийняти законне і обґрунтоване рішення у справі № 908/2009/24 по суті спору протягом розумного строку визначеного чинним ГПК України.

Слід також зазначити, що на переконання суду, в межах стадій судового процесу в цій справі, подальше відкладення судових засідань судом з причин чергової (вих) неявки (вок) керівника (відповідача) чи уповноваженого (них) представника (ків) відповідача (місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія станом на час слухання цієї справи в суді) в судові засідання у справі може призвести до безпідставного затягування розгляду справи судом протягом розумного строку визначеного чинним ГПК України.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

Крім того, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на певній частині території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони та третя особа по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд

ВСТАНОВИВ:

23.12.21 між товариством з обмеженою відповідальністю “Ельпласт-Львів” (Продавець) та фермерським господарством “Обрій” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 231221/001 (договір), згідно з яким (п. 1.1. договору) Продавець зобов’язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов’язується прийняти товар на умовах цього договору та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 1.2. договору, найменування товару: труби полімерні.

Місце відвантаження (поставки) товару: Львівська область, м. Городок, вул. Заводська, буд. 4 (п. 2.2. договору).

Пунктом 2.1. договору визначено, що ціна товару та договору згідно рахунку-фактури № 041121/021 від 07.12.21 становить 2 700 254,94 грн, а токож може визначатись специфікаціями, які за умови їх оформлення є не відмінною частиною договору. У разі придбання товару окремими партіями без оформлення відповідної специфікації чи понад кількість і номенклатуру, які визначені у специфікації (ях), ціна товару та договору визначається виходячі від вартості відпущеного товару, згідно накладних.

У відповідності до п. 3.1. договору, порядок оплати: 50 % попередня оплата (аванс) на р/р Продавця за ту кількість товару, яку планує придбати Покупець. Решту 50 % від суми Покупцю необхідно оплатити до 01.08.22.

Згідно із п. 3.3. договору, оплата за товар проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця, або внесення готівки в касу підприємства.

Термін відвантаження товару: до 01.03.22 (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору, перехід права власності на товар відбувається в момент отримання товару Покупцем від Продавця, що підтверджується документально підписами відповідальних осіб у приймально-здавальних документах.

Пунктом 5.1. договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до виконання Сторонами зобов'язань у повному обсязі.

20.12.21 ТОВ “Ельпласт-Львів” виставлено ФГ “Обрій” рахунок-фактуру № 041121/021 на загальну суму 2 700 254,94 грн.

На виконання умов договору Покупцем 24.12.21 на рахунок Продавця перераховано передплату в розмірі 1 300 000,00 грн за передбачену поставку товару, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача за період 24.12.21.

ТОВ “Ельпласт-Львів” відвантажило ФГ “Обрій” товар на загальну суму 2 700 254,94 грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме: від 28.01.22 № 280122/014 на суму 690 606,00 грн, від 04.02.22 № 040222/002 на суму 1 127 178,00 грн, № 040222/021 на суму 767 016,00 грн та № 040222/022 на суму 115 454,94 грн.

Не виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), заслухавши представника позивача суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2). Кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом (ч. 3).

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а замовник приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, на виконання умов договору Покупцем 24.12.21 на рахунок Продавця перераховано передоплату в розмірі 1 300 000,00 грн, за передбачену поставку товару згідно договору купівлі-продажу від 23.12.21 № 231221/001, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача за період 24.12.21.

У свою чергу, відповідач в порушення умов п. 3.1. договору не здійснив решту оплати за поставлений товар у розмірі 1 400 254,94 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що зі сторони відповідача мало місце порушення прав позивача на своєчасне отримання коштів за поставлений товар у розмірі 1 400 254,94 грн.

Як наслідок, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 400 254,94 грн заборгованості за договором купівлі-продажу від 23.12.22 № 231221/001 судом визнається обґрунтованою, заснованою на законі та договорі, у зв’язку із чим задовольняється.

Судові витрати, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства “Обрій” (72202, Запорізька область, Мелітопольський (Веселівський) район, смт Веселе, вул. Жовтнева, буд. 3, кв. 1, код ЄДРПОУ 20503737) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ельпласт-Львів” (82000, Львівська область, м. Городок, вул. Героїв УПА, буд. 4, код ЄДРПОУ 23957545) – 1 400 254 (один мільйон чотириста тисяч двісті п’ятдесят чотири) грн 94 коп. основного боргу та 21 003 (двадцять одну тисячу три) грн 82 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

У зв’язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію російської федерації проти України … повний текст рішення складено 11.11.2024.

Суддя В.Л. Корсун