До відома сторін у справі № 908/2533/24 (суддя Педорич С.І.): відповідачів – 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕОЛТА” (вул. Південна, буд. 1, кв. 15, смт. Мирне, Мелітопольський район, Запорізька область, 72350; ідентифікаційний код юридичної о

До відома сторін у справі № 908/2533/24 (суддя Педорич С.І.): відповідачів – 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕОЛТА” (вул. Південна, буд. 1, кв. 15, смт. Мирне, Мелітопольський район, Запорізька область, 72350; ідентифікаційний код юридичної особи 40428893); 2) Фізичної особи Шепеленко Ольги Михайлівни (пр-т. Хмельницького Богдана, буд. 52, кв. 21, м. Мелітополь, Мелітопольський район, Запорізька область, 72309; РНОКПП 3085219601);

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

04.12.2024                                                                      Справа №908/2533/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу:

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570)

до відповідача-1:  Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕОЛТА» (вул. Південна, буд. 1, кв. 15, смт. Мирне, Мелітопольський район, Запорізька область, 72350; ідентифікаційний код юридичної особи 40428893);

до відповідача-2:  Фізичної особи Шепеленко Ольги Михайлівни (пр-т. Хмельницького Богдана, буд. 52, кв. 21, м. Мелітополь, Мелітопольський район, Запорізька область, 72309; РНОКПП 3085219601);

про стягнення коштів у розмірі 217  917,89 грн.

 

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

 

РУХ СПРАВИ.

01.10.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява 19.09.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (скорочене найменування – АТ КБ «ПриватБанк») до відповідача фізичної особи Шепеленко Ольги Михайлівни про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором б/н від 16.06.2017 у розмірі 217  917,89 грн, з яких: 199  515,20 грн заборгованості за кредитом, 6984,24 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 11  418,44 грн заборгованості з комісії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024 справу № 908/2533/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 23.09.2024 витребувановід Міністерства соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601; електронна пошта: infozapit@mlsp.gov.ua; info@mlsp.gov.ua) відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи:Шепеленко Ольги Михайлівни; дата народження: 20.06.1984; РНОКПП 3085219601.

03.10.2024 до суду надійшла відповідь Мінсоцполітики, в якій зазначено, що станом на 25.09.2024 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (ЄІБД ВПО) міститься така інформація про запитувану особу: адреса листування та фактичного проживання м. Мелітополь, пр-т. Хмельницького Богдана, буд. 52,кв. 21 (з 22.05.2022); електронна пошта olgashepelenko.mih@gmail.com; знято з обліку (самостійно через ДІЮ) 21.03.2023.

Оскільки позов подано, у тому числі, до фізичної особи Шепеленко Ольги Михайлівни, суд вважає за необхідне зазначити таке.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках. З аналізу наведеної норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності (крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем), та у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці,  фізичні особи, які не є підприємцями,державні органи, органи місцевого самоврядування.

Випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, наприклад, чітко визначені положеннями ст. 20 ГПК України (пункти 5, 10, 14 цієї статті).

З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України №  2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов’язання, якщо сторонами цього основного зобов’язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб’єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов’язання, не має значення для визначення підсудності господарському суду щодо розгляду відповідної справи.

Відповідні висновки викладені в постанові Великої Палати ВС від 2 жовтня 2018 року у справі №  910/1733/18 (провадження № 12-170гс18).

Виходячи з обставин, викладених у позовній заяві, та підстав позову, даний спір виник з правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов’язання юридичної особи.

Отже, даний спір за участю фізичної особи підвідомчий господарському суду.

Ухвалою суду від 08.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/2553/24 та присвоєно справі номер провадження 3/83/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Судом до матеріалів справи долучено відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача-1 є:вул. Південна, буд. 1, кв. 15, смт. Мирне, Мелітопольський район, Запорізька область, 72350.

Також судом до матеріалів справи долучено відповідь з Єдиного демографічного реєстру, з якого вбачається, що адреса реєстрації відповідача-2 (Шепеленко Ольги Михайлівни) є: пр-т. Хмельницького Богдана, буд. 52, кв. 21, м. Мелітополь, Мелітопольський район, Запорізька область, 72309.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 23.12.2022, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить Мирненська селищна територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області (з 25.02.2022, UA 23080090000051553) та Мелітопольська міська територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області (з 25.02.2022, код UA23080070000068953).

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до частини першої статті 12¹ Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Ураховуючи неможливість на момент відкриття провадження у справі повідомити відповідача засобами поштового зв’язку про розгляд справи, оскільки місцезнаходженням відповідача є тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, суд повідомив відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України (з посиланням на відповідну ухвалу суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Оголошення опубліковане 08.10.2024 на офіційному вебпорталі судової влади України – Господарського суду Запорізької області в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009.

Судом встановлено, що відповідач-1 та відповдач-2, укладаючи кредитний договір від 16.06.2017 та договір поруки від 28.07.2021 з позивачем у своїх контактних даних зазначили наступну адресу електронної пошти: olgashepelenko.mih@gmail.com, а отже зазначивши їх договорі фактично відповідачі виявили бажання, принаймні не заперечували, щоб ці засоби комунікації використовувалися для листування. Це, в свою чергу, покладає на відповідачів обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Позивач направляв копію позовної заяви відповідачам на вказану адресу електронної пошти 19.09.2024 (а.с.9). Отже, направлення позивачем копії позовної заяви з додатками на вказані адреси електронної пошти та виходячи з «презумпції обізнаності,: особа, якій адресовано поштове відправлення через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення щодо подання цього позову до суду.

Суд також повідомив відповідачів про розгляд справи шляхом надіслання на електронну адресу відповідачів,яка міститься в контактних даних, а саме: olgashepelenko.mih@gmail.com (а.с.89).

Також, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідачів було достатньо часу для подання, як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачами зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачами суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

 

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані обставинами, викладеними в позовній заяві щодо неповернення відповідачами у передбачений термін кредиту, оформленого Заявою про відкриття рахунку та анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 16.06.2017, а також не виконанням відповідачем-2 умов договору поруки №P1627472641833433621 від 28.07.2020, мотивовані посиланням на приписи ст.ст. 530, 543, 553, 554, 559, 610, 634, 639, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, на підставі яких позивач просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитом в розмірі в розмірі 217  917,89 грн, з яких: 199  515,20 грн заборгованості за кредитом, 6984,24 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 11  418,44 грн заборгованості з комісії.

 

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідачі відзив на позов не надали.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідачі не скористались своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

 

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитом в розмірі в розмірі 217  917,89 грн, з яких: 199  515,20 грн заборгованості за кредитом, 6984,24 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 11  418,44 грн заборгованості з комісії.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи отриманий відповідачем від банку кредит, на яку суму; який розмір процентної ставки встановлений за користування кредитними коштами; в які строки і якому розмірі кредит мав бути повернутий), чи мало місце порушення зобов`язань, які наслідки порушення зобов`язань боржниками, чи є підстави для солідарного стягнення.

 

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

16.06.2017 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕОЛТА» (далі – Відповідач-1) було підписано Заяву про відкриття рахунку та анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (далі – Заява). Згідно Заяви Відповідач-1 приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 16.06.2017 (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до Договору Відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26004055727393 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано пунктом 3.2.1 «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Крім того, 29.12.2020 Відповідач 1 через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Заявку на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» та «Гарантовані платежі» (надалі — Заявку). Підписанням цієї Заявки Клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до розділу « 1.1. Загальні положення» та підрозділу « 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі — Умови), цією Заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.

Відповідно до Заявки Відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок UA483133990000026004055727393 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг» на наступних умовах.

Мета Кредиту: Поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта.

Вид Кредиту: Овердрафтовий кредит.

Спосіб надання Кредиту: Безготівковим шляхом.

Мінімальний розмір ліміту: 10  000 UAH.

Максимальний розмір ліміту: 2  000  000 UAH.

Розмір відсоткової ставки: 16,5 % річних.

Пільговий період: 30/270 днів — без обнуління, відповідно до п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.3.

Термін користування Кредитом: 12 місяців. Розмір комісії за користування кредитним лімітом: 0,5% (сплата щомісячно 1-го числа) від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня у будь-який з днів за попередній місяць.

Підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - «Кредит») надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту на поточному рахунку (далі - «Ліміт»). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Вид кредиту - овердрафтовий кредит.

Сторони узгодили, що Банк має право змінити розмір кредитного ліміту у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку, про що за 3 календарні дні направляє Клієнту повідомлення в спосіб, визначений п. 3.2.1.1.7 цих Умов (пункт 3.2.1.1.6. Умов).

Клієнт зобов'язаний сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку (пункт 3.2.1.2.2.2. Умов). Терміни позовної давності щодо вимог про повернення Кредиту, стягнення процентів за користування Кредитом, неустойки - пені, штрафів встановлюються Сторонами тривалістю 15 років (пункт 3.2.1.5.6. Умов). Строк користування Кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання Клієнтом умов Договору (пункт 3.2.1.6.1. Умов).

Оскільки станом на 29.12.2020 умови договору позичальником виконувались належним чином, строк дії договору був пролонгований двічі по 29.12.2022.

Свої зобов'язання за договором Позивач виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу-1 кредитний ліміт в максимальному розмірі 570  000,00 грн.

Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в Банку, приєднується до Послуги шляхом підписання Заявки в системі «Приват24 для бізнесу» із використанням КЕП.

3.2.1.2.2. Клієнт зобов'язується:

3.2.1.2.2.1. Використовувати кредит на цілі, зазначені у п.3.2.1.1.1. цих Умов.

3.2.1.2.2.2. Сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку.

За користування Кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнт сплачує проценти, які розраховуються щоденно на суму залишку заборгованості по Кредиту та сплачуються Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо (пункт 3.2.1.4.2.Умов). Сторони домовились, що сума заборгованості по Кредиту підлягає сплаті не пізніше 30 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта, а сума заборгованості по Кредиту, отриманого Клієнтом аграрного сектора економіки (основний вид економічної діяльності підприємства відповідає значенню з секції «А» Класифікатора видів економічної діяльності України і дана приналежність підтверджена документально) підлягає погашенню Клієнтом у строк не пізніше 270 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта. Погашення заборгованості по Кредиту відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту (пункт 3.2.1.4.3.Умов).

У разі виникнення прострочених зобов'язань за Кредитом, Клієнт сплачує Банку підвищені проценти, розмір яких встановлено Тарифами Банку, які нараховуються на прострочену суму заборгованості по Кредиту (пункт 3.2.1.4.5.Умов).

З березня 2022 року Відповідач-1 припинив виконувати свої зобов’язання з погашення кредиту, у зв’язку з чим у Відповідача-1 станом на 16.09.2024 виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі – 217  917,89 грн, яка складається з наступного:

- 199  515,20 грн - заборгованість за кредитом;

- 6984.25 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 11  418,44 грн - заборгованість з комісії згідно п. 3.2.1.4.1.

28.07.2021 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Шепеленко Ольгою Михайлівною (далі – Відповідач-2) було укладено договір поруки № P1627472641833433621 (далі — Договір поруки), предметом якого є надання поруки Відповідачем-2 за виконання зобов’язань Відповідача-1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки поручитель солідарно відповідає перед Кредитором за виконання Позичальником зобов`язань у повному обсязі за Кредитним договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Позичальником та/або поручителем всіх зобов'язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію.

Відповідно до приписів ст., ст. 610, 554 Цивільного кодексу України, Боржник та Поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

У порушення відповідних умов Кредитного договору та приписів законодавства відповідач-1 не повернув кредитні кошти в повному обсязі у передбачений договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти за користування кредитом.

Таким чином заборгованість відповідача-1 за Кредитним договором становить – 199  515,20 грн - заборгованість за кредитом, 6984,25 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 11  418,44 грн - заборгованість з комісії. Підставою звернення позивача до суду стало не повернення відповідачем-1 кредитних коштів та процентів за користуванням кредиту.

Доказів погашення суми позову відповідач-1 на час розгляду справи суду не надав.

 

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Закон України «Про електронний документ та електронний документообіг» (стаття 5) визначає поняття електронного документа як документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

Відповідно до 9 Закон України «Про електронний документ та електронний документообіг» електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Згідно зі ст. 6 Закон України «Про електронний документ та електронний документообіг» електронний підпис має бути використаний для забезпечення юридичної чинності електронних документів.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

{…}

Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

{…}

Порядок використання електронного підпису у банківській системі України та на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю на яких здійснює Національний банк України, а також при наданні платіжних послуг визначається Національним банком України.

Стаття 7 Закон України «Про електронний документ та електронний документообіг» визначає, що електронний документ та електронний підпис мають таку ж юридичну силу, як паперові документи та власноручні підписи.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 16.06.2017 підписано Заяву про відкриття рахунку та анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Згідно Заяви Відповідач-1 приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі «Інтернет» на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Також, позивачем та відповідачем-1 29.12.2020 через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Заявку на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» та «Гарантовані платежі», шляхом накладення відповідачем-1 свого кваліфікованого електронного підпису.

Відповідачем-1 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами Договору банківського обслуговування від 16.06.2017, а також підписання із використанням електронного цифрового підпису ЗАЯВКИ НА ОТРИМАННЯ ПОСЛУГ від 29.12.2020.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши кредитний ліміт в розмірі 570  000,00 грн.

Починаючи з березня 2022 року Відповідач-1 припинив виконувати свої зобов’язання з погашення кредиту, у зв’язку з чим у Відповідача-1 за кредитом у розмірі - 199  515,20 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У справі, що розглядається, спір виник з приводу несплати відповідачем-1 кредиту.

Відповідачем-1 не надано заперечень щодо позову та доказів в обґрунтування відсутності заборгованості за Кредитним договором у розмірі 199  515,20 грн перед Банком.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач-1 доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в повному обсязі суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки № P1627472641833433621 від 28.07.2021 шляхом накладення відповідачем-2 свого кваліфікованого електронного підпису.

Відповідачем-2 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами договору поруки № P1627472641833433621від 28.07.2021.

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договору поруки № P1627472641833433621 від 28.07.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом в розмірі у розмірі 199  515,20 грн станом на час ухвалення рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідачів 1 і 2 солідарно є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів за користування кредитом у розмірі 6984,25 грн та процентів у вигляді комісії у розмірі 11  418,44 грн, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є правильним та підтверджується відповідним розрахунком позивача.

Відповідачі проти позову не заперечили, належних та допустимих доказів на підтвердження погашення кредиту та контррозрахунку нарахованих процентів не надали.

 

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться Заява на відкриття рахунку (а.с 10-11), Умовами та правилами надання банківських послуг (а.с. 12-22), заявою на отримання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок» (а.с.23), договором поруки №P1627472641833433621 від 28.07.2021 (24-26), розрахунком заборгованості (а.с.27-32), виписками по рахунку (а.с.34-62).

 

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

 

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідачів відповідно до ст. 129 ГПК України.

 

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕОЛТА» (вул. Південна, буд. 1, кв. 15, смт. Мирне, Мелітопольський район, Запорізька область, 72350; ідентифікаційний код юридичної особи 40428893) та Шепеленко Ольги Михайлівни (пр-т. Хмельницького Богдана, буд. 52, кв. 21, м. Мелітополь, Мелітопольський район, Запорізька область, 72309; РНОКПП 3085219601) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 16.06.2017 в розмірі 199  515,20 грн (сто дев’яносто дев’ять тисяч п’ятсот п’ятнадцять гривень 20 коп.) заборгованості за тілом кредиту, 6  984,25 грн (шість тисяч дев’ятсот вісімдесят чотири гривні 25 коп.) заборгованості за відсотками, 11  418,44 грн (одинадцять тисяч чотириста вісімнадцять гривень 44 коп.) заборгованості з комісії. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕОЛТА» (вул. Південна, буд. 1, кв. 15, смт. Мирне, Мелітопольський район, Запорізька область, 72350; ідентифікаційний код юридичної особи 40428893)на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) судовий збір в розмірі 1  307,50 грн (одна тисяча триста сім гривень 50 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Шепеленко Ольги Михайлівни (пр-т. Хмельницького Богдана, буд. 52, кв. 21, м. Мелітополь, Мелітопольський район, Запорізька область, 72309; РНОКПП 3085219601) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) судовий збір в розмірі 1  307,50 грн (одна тисяча триста сім гривень 50 коп.). Видати наказ.

 

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 04.12.2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

 

Суддя                                                            С.І. Педорич