flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До уваги Фермерського господарства “ШАНС” Баранова Олександра Івановича, Генералової Ірини Олександрівни у справі № 908/2411/24 (суддя Дроздова С.С.)

06 грудня 2024, 09:46

                                                           

До уваги Фермерського господарства “ШАНС” Баранова Олександра Івановича, Генералової Ірини Олександрівни у справі № 908/2411/24 (суддя Дроздова С.С.)

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            

02.12.2024                                                                                   справа № 908/2411/24

 

м. Запоріжжя Запорізька область

 

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” (01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570)

до відповідача-1: Фермерського господарства “ШАНС” Баранова Олександра Івановича (вул. Коваля, буд. 12 А, с. Велика Знам’янка, Кам’янсько-Дніпровський район, Запорізька область, 71311, ідентифікаційний код юридичної особи 22157185)

до відповідача-2: Генералової Ірини Олександрівни (вул. Центральна, буд. 518, с. Велика Знам’янка, Кам’янсько-Дніпровський район, Запорізька область, 71311, РНОКПП 2774313386)

            про стягнення 1 146 089 грн 52 коп.

 

УСТАНОВИВ:

 

06.09.2024 Акціонерне товариство комерційного банку “Приватбанк” сформувало в системі “Електронний суд” позовну заяву про солідарне стягнення з Фермерського господарства “ШАНС” Баранова Олександра Івановича та Генералової Ірини Олександрівни заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 146 089 грн 52 коп., яка складається з: 898 895 грн 61 коп. заборгованість за кредитом, 187 869 грн 18 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 59 324 грн 73 коп. заборгованість з комісії.

            Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 06.09.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2411/24 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Відповідно до листа Національної соціальної сервісної служби України від 15.06.2023 за вих. № 0000-030102, листи (ухвали, рішення, запити), що стосуються перебування на обліку (реєстрації) громадян України, як внутрішньо переміщених осіб, необхідно надсилати безпосередньо до Мінсоцполітики.

З урахуванням викладеного, ухвалою суду від 09.09.2024, відповідно до ст. 16 Закону України “Про захист персональних даних”, витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи: Генералової Ірини Олександрівни (71311 Запорізька область, Кам’янсько-Дніпровський район, с. Велика Знам’янка, вул. Леніна, буд. 518).

            23.09.2024 на електронну пошту суду надійшов лист Міністерства соціальної політики України, відповідно до якого станом на 19.09.2024 в ЄІБД ВПО інформація про Генералову Ірину Олександрівну відсутня.

Ухвалою суду від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2411/24. Присвоєно справі номер провадження 27/192/24 та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 250 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

    Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

    Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.   Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 30.09.2024 відповідачам запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 09.10.2024.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано.

Місцезнаходженням відповідачів є: с. Велика Знам’янка, Кам’янсько-Дніпровський район, Запорізька область, що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ Укрпошта, тому відповідачі були повідомлені про час та місце розгляду справи шляхом розміщення ухвали суду від 30.09.2024 на сайті Господарського суду Запорізької області.

Крім того, ухвала суду від 30.09.2024, підписана кваліфікованим електронним підписом направлялася на електронну адресу відповідача-2: generalovairina913@gmail.com, однак документи повернуто (не доставлено) з повідомлення про помилку.

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України   «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»   якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на викладене, повідомлення відповідачів через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідачів про час та місце розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1     статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідачів до суду не надійшло.

Наявні матеріали справи № 908/2411/24 дозволяють розглянути справу по суті спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 02.12.2024.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд

 

УСТАНОВИВ:

 

29.10.2014 позивач відкрив відповідачу рахунок № 26002358735051 для здійснення платежів, прийняття коштів та надання банківських послуг.

13.02.2020 Фермерським господарством “ШАНС” Баранова Олександра Івановича  (далі відповідач-1) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису заявку на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” (далі — Заявка).

Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписанням цієї Заявки Клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до розділу «1.1. Загальні положення» та підрозділу «3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ “Приватбанк” у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms.

Відповідно до Договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок UA613133990000026002358735051 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано “Умовами та правилами надання банківських послуг”.

Таким чином, 13.02.2020 між відповідачем-1 та позивачем було укладено кредитний договір № б/н (далі - Договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних заяви та Умов.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - Кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту на поточному рахунку (далі Ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Вид кредиту - овердрафтовий кредит.

Розмір Кредиту - від 10 000 до 2 000 000 грн.

Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій розсуд: або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (система Приват24, мобільний додаток Приват24, SMSповідомлення або інші).

Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за управління фінансовим інструментом та інших платежів за цим Договором.

Відповідно до п. 3.2.1.1.2. Клієнт долучається до Послуги шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання Кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП, що разом з цими Умовами та Правилами (далі - Умови) становлять Кредитний договір. Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа, та має відкритий поточний рахунок в Банку, долучається до Послуги шляхом підписання Заявки на отримання Кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП. Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту.

Згідно п. 3.2.1.2.2. Клієнт зобов'язується:

3.2.1.2.2.1. Використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.1.1.1 цих Умов.            3.2.1.2.2.2. Сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку.

3.2.1.2.2.3. Здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого Ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п.3.2.1.4.1.

3.2.1.2.2.5. Повернути кредит у строки, встановлені п.3.2.1.2.3.3.

3.2.1.2.2.6. Сплатити Банку винагороду відповідно до п.п.3.2.1.4.11., 3.2.1.4.17.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 02.06.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк “Приватбанк” та Генераловою Іриною Олександрівною (далі — відповідач-2) було укладено договір поруки № P1622610270266346075 (далі — Договір поруки), предметом якого є надання поруки Відповідачем-2 за виконання зобов’язань Відповідача-1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки, поручитель солідарно відповідає перед Кредитором за виконання Позичальником зобов'язань у повному обсязі за Кредитним договором:

- по поверненню кредиту, який наданий Позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунку 26002358735051(IBAN – UA613133990000026002358735051) у розмірі 100000.00 (сто тисяч) гривень, максимальний розмір кредитного ліміту за Кредитним договором становить - 2 000 000,00 грн. (два мільйона) гривень;

- по поверненню Кредитору кредиту у строк до 13.02.2022 року, зазначених у Заявці на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” Кредитного договору та на умовах встановлених Кредитним договором;

- по сплаті Кредитору процентів за користування кредитом: в розмірі 16.5% (шістнадцять цілих п'ять десятих) річних, відповідно до Заявки на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” Кредитного договору, за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.2. Умов та Правил.

Відповідно до п. 4.1 Договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Позичальником та/або поручителем всіх зобов'язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію.

Відповідачі свої зобов’язання по Договорам не виконали належним чином та у повному обсязі, не повернули отримані кошти для погашення заборгованості, в результат чого загальна заборгованість станом на 29.08.2024 складає 1 146 089 грн 52 коп., яка складається з: 898 895 грн 61 коп. - заборгованість за кредитом; 187 869 грн 18 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 59 324 грн 73 грн. - заборгованість з комісії.

Відповідно до приписів ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

            Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

 

 

 

Відповідачем 1 неналежно виконувалися прийняті на себе зобов’язання за Договором в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості.

В частині 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3.2.1.4.1. встановлено, що за сумами кредиту, отриманими до 31.01.2015 включно і до моменту обнуління кредитного ліміту періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування «кредитним лімітом на поточному рахунку» - не більше 30 днів, для клієнтів аграрного сектора економіки - не більше 270 днів.

Відповідно до п. 3.2.1.4.2. за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом.

Порядок розрахунку процентів встановлений п 3.2.1.4.2.2., що за сумами кредиту, отриманими Клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнуління кредитного ліміту, у випадку необнулення дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в яком4у дебетове сальдо підлягає обнулінню, Клієнт сплачує банку за користування кредитом проценту  розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягає обнуленню.

 Відповідно до п. 3.2.1.4.2. за користування Кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнт сплачує проценти, які розраховуються щоденно на суму залишку заборгованості по Кредиту та сплачуються Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо. Сплата нарахованих процентів відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту.

У пункті 3.2.1.4.3. сторони домовились, що за сумами кредиту, отриманими клієнтами аграрного сектора економіки (основний вид економічної діяльності підприємства відповідає значенню з секції «А» Класифікатора видів економічної діяльності України і дана приналежність підтверджена документально) з 01.07.2018 р. за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт фізична особа - підприємець сплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 21 (двадцять один) % річних, юридична особа в розмірі 21 (двадцять один) % річних - для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних - для договорів не забезпечених порукою. У разі непогашення кредиту впродовж 270 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 271- го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов’язань, Клієнт фізична особа - підприємець сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 42 (сорок два) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості, юридична особа в розмірі 42 (сорок два) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості - для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних - для договорів не забезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

 Пунктом 3.2.1.4.5. передбачено, що розрахунок процентів за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається.

 Відповідно до п. 3.2.1.6.1. Умов Строк користування Кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання Клієнтом умов Договору.

Пунктом 3.2.1.5.10. визначено, що терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, стягнень пені, штрафів, встановлюються Сторонами тривалістю в 15 років.

Пунктом 3.2.1.6.2 передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань Сторонами за цим Договором.

Статтею 3 Закону України “Про електронний цифровий підпис” закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” передбачено, що електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст. 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”).

            З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, суд дійшов висновку, що Заява про відкриття поточного рахунку, відповідно до якої відповідач-1 приєднався до “Умов та правил надання банківських послуг” та Договір поруки № P1622610270266346075 є укладеними, чинними, дійсними та підлягають виконанню сторонами відповідно до їх умов.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов’язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов’язань. Якщо учасники зобов’язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов’язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов’язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов’язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов’язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов’язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Частиною 1 ст. 546 Цивільного України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтями 553, 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників  (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний  боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких  відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відтак, з огляду на солідарний обов’язок перед кредитором боржника за основним зобов’язанням і поручителями, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Слід зазначити, що п. 1.5 Договору поруки Поручитель засвідчив, що з умовами Кредитного договору ознайомлений і заперечень щодо нього не має.

З матеріалів справи слідує, що свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт, що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів та випискою по рахунку.

Проте, відповідач 1 свої зобов’язання по поверненню кредиту не виконав, в зв’язку з чим сума заборгованості станом на 29.08.2024 складає 1 146 089 грн 52 коп., яка складається з: 898 895 грн 61 коп. - заборгованість за кредитом; 187 869 грн 18 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 59 324 грн 73 грн. - заборгованість з комісії.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов’язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов’язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов’язання не пред’явить позову до поручителя.   Якщо строк (термін) виконання основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред’явить позову до поручителя.

Жодної з підстав для припинення дії Договору поруки № P1622610270266346075, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, на момент її розгляду ані позичальник, ані поручитель заборгованість перед кредитором не сплатили.

            Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

            Відповідачі заявлені позовні вимоги не спростували, доказів виконання зобов’язань і перерахування позивачу заявлених до стягнення сум не надали.

Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідачів-1,-2.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд      

 

В И Р І Ш И В:

 

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” до Фермерського господарства “ШАНС” Баранова Олександра Івановича, Генералової Ірини Олександрівни задовольнити.

 

Стягнути солідарно з Фермерського господарства “ШАНС” Баранова Олександра Івановича (вул. Коваля, буд. 12 А, с. Велика Знам’янка, Кам’янсько-Дніпровський район, Запорізька область, 71311, ідентифікаційний код юридичної особи 22157185), Генералової Ірини Олександрівни (вул. Центральна, буд. 518, с. Велика Знам’янка, Кам’янсько-Дніпровський район, Запорізька область, 71311, РНОКПП 2774313386) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк “ПРИВАТБАНК” (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; фактична адреса: 49094, м. Дніпро,  вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 898 895 (вісімсот дев’яносто вісім тисяч вісімсот дев’яносто п’ять) грн 61 коп. заборгованості за кредитом, 187 869 (сто вісімдесят сім тисяч вісімсот шістдесят дев’ять) грн 18 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 59 324 (п’ятдесят дев’ять тисяч триста двадцять чотири) грн 73 коп. заборгованості з комісії.

 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 

Стягнути  з Фермерського господарства “ШАНС” Баранова Олександра Івановича (вул. Коваля, буд. 12 А, с. Велика Знам’янка, Кам’янсько-Дніпровський район, Запорізька область, 71311, ідентифікаційний код юридичної особи 22157185) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк “ПРИВАТБАНК” (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; фактична адреса: 49094, м. Дніпро,  вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 6 876 (шість тисяч вісімсот сімдесят шість) грн 54 коп. судового збору. 

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 

Стягнути з Генералової Ірини Олександрівни (вул. Центральна, буд. 518, с. Велика Знам’янка, Кам’янсько-Дніпровський район, Запорізька область, 71311, РНОКПП 2774313386) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк “ПРИВАТБАНК” (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; фактична адреса: 49094, м. Дніпро,  вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 6 876 (шість тисяч вісімсот сімдесят шість) грн 53 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 

Повний текст рішення оформлено та підписано 04.12.2024.

 

Суддя                                                                                              С.С. Дроздова

 

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.