До відома сторін у справі № 908/2208/24 (суддя Педорич С.І.): відповідача 1 – ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ГУЗЄЄВ-2007» (вул. Шевченко, будинок 9, с. Новополтавка, Чернігівський район, Запорізька область, 71214, ідентифікаційний код юридичної особи 34850970);

До відома сторін у справі № 908/2208/24 (суддя Педорич С.І.): відповідача 1 – ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ГУЗЄЄВ-2007» (вул. Шевченко, будинок 9, с. Новополтавка, Чернігівський район, Запорізька область, 71214, ідентифікаційний код юридичної особи 34850970); відповідача 2 – Фізичної особи Гузєєва Анатолія Анатолійовича (вул. Шевченко, будинок 9, с. Новополтавка, Чернігівський район, Запорізька область, 71214; адреса для листування та фактичного проживання: вул. Чумаченка, буд. 6, кв. 44, м. Запоріжжя; РНОКПП 2345713656)

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

04.12.2024                                                                             Справа №908/2208/24

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Паскарь К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу:

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570)

до відповідача-1: ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО “ГУЗЄЄВ-2007” (вул. Шевченко, будинок 9, с. Новополтавка, Бердянський район, Запорізька область, 71214, ідентифікаційний код юридичної особи 34850970)

до відповідача-2: Фізичної особи Гузєєва Анатолія Анатолійовича (вул. Шевченко, будинок 9, с. Новополтавка, Бердянський район, Запорізька область, 71214; адреса для листування та фактичного проживання: вул. Чумаченка, буд. 6, кв. 44, м. Запоріжжя; РНОКПП 2345713656)

про стягнення коштів в розмірі 3   977   643,14 грн

 

за участю представників учасників справи:

від позивача: СОКУРЕНКО ЄВГЕН СЕРГІЙОВИЧ (в режимі відеоконференції) - адвокат, свідоцтво про права на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №1806 від 25.07.2017, довіреність № 11752-К-Н-О від 23.07.2024;

представник відповідача 1 ФГ “ГУЗЄЄВ-2007”: Гузєєв Анатолій Анатолійович (в залі суду) - керівник, витяг з ЄДР № 33881063 від 18.10.2024;

відповідач 2: Гузєєв Анатолій Анатолійович (в залі суду) - паспорт серії СА 737101 від 02.07.1998 виданий Чернігівським РВ УМВС України в Запорізькій області;

 

РУХ СПРАВИ.

20.08.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” (скорочене найменування – АТ КБ “ПриватБанкк”) до відповідача-1 Фермерського господарства “ГУЗЄЄВ-2007” (скорочене найменування – ФГ “ГУЗЄЄВ-20072), та відповідача-2 Фізичної особи Гузєєва Анатолія Анатолійовича про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №34850970-КД-5 від 22.12.2021 в розмірі 3   977   643,14 грн, яка складається з: 2   861   051,38 грн - заборгованість за кредитом; 1   116   591,76 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2024 справу № 908/2208/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 22.08.2024 витребувано від Міністерства соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601; електронна пошта: infozapit@mlsp.gov.ua; info@mlsp.gov.ua) відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи: Гузєєва Анатолія Анатолійовича; дата народження: 22.03.1964; РНОКПП 2345713656.

29.08.2024 до суду надійшла відповідь Мінсоцполітики щодо місця фактичного проживання Гузєєва Анатолія Анатолійовича, в якій зазначено, що з 06.12.2023 місцем фактичного проживання Гузєєва Анатолія Анатолійовича є м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 6, кв. 44.

Ухвалою суду від 02.09.2024 відкрито провадження у справі №908/2208/24; присвоєно справі номер провадження 3/51/24; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 25.09.2024 об 11:30 год.; учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

19.09.2024 через систему “Електронний суд” до суду надійшла заява від представника позивача Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” – адвоката Сокуренка Євгена Сергійовича про участь у вищезазначеному судовому засіданні у справі №908/2208/24 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС.

Ухвалою суду від 23.09.2024 задоволено заяву представника позивача АТ КБ “ПриватБанк” – адвоката Сокуренка Євгена Сергійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв’язку.

Ухвалою суду від 25.09.2024 відкладено підготовче судове засідання на 23.10.2024 о 11:00 год.

Ухвалою суду від 23.10.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання до 12.11.2024 об 10:00 год.

31.10.2024 від представника відповідача 1 (ФГ “ГУЗЄЄВ-2007”) до суду надійшли пояснення по справі.

Ухвалою від 12.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на   04.12.2024 о 10:00.

У судовому засіданні 04.12.2024 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу “Акорд”.

В судовому засіданні позивач  підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача-1 та відповідача-2 в судовому засіданні заявив про спільну позицію відповідачів у справі, викладену в поясненнях відповідача 1 (ФГ “ГУЗЄЄВ-2007”) 31.10.2024, відповідно до якої відповідачем-1 був укладений кредитний договір №34850970-КД-5 від 22.12.2021, проте виконати  зобов’язання за кредитним договором завадила військова агресія РФ проти України. Борг перед позивачем просить списати у зв’язку з форс-мажорними обставинами, або відтермінувати до закінчення війни.

У судовому засіданні 04.12.2024 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні 02.12.2024 суд визнав наявні документи достатніми для об’єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після виходу з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

 

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позов обґрунтовано не поверненням відповідачем-1 у передбачений термін кредиту, оформленого кредитним договором №34850970-КД-5 від 22.12.2021, та не виконанням відповідачем-2 умов договору поруки №34850970-ДП-5/1від 22.12.2021, у зв’язку з чим позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість 3   977   643,14 грн, яка складається з: 2   861   051,38 грн - заборгованість за кредитом; 1   116   591,76 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом. Судові витрати покласти на відповідачів.

 

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧІВ.

31.10.2024 від представника відповідача 1 (ФГ “ГУЗЄЄВ-2007”) до суду надійшли пояснення по справі відповідно до яких відповідачем-1 був укладений кредитний договір №34850970-КД-5 від 22.12.2021, проте виконати зобов’язання за кредитним договором завадила військова агресія РФ проти України. Борг перед позивачем просить списати у зв’язку з форс-мажорними обставинами, або відтермінувати до закінчення війни. У судовому засіданні представник відповідача-1 та відповідач-2 заявив, що це спільна позиція відповідачів.

 

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованостіу розмірі 3   977   643,14 грн за кредитним договором №34850970-КД-5 від 22.12.2021, та не виконанням відповідачем-2 умов договору поруки № 34850970-ДП-5/1 від 22.12.2021.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (в які строки та якому розмірі мали бути поверненні кредитні кошти), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи були поверненні кредитні кошти у встановлені строки та розмірі), які саме зобов`язання порушені боржниками (чи наявні підстави для солідарного виконання грошового зобов`язання), яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

 

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

22.12.2021 між АТ КБ “ПриватБанк” (надалі — Позивач, Банк) та ФГ “ГУЗЄЄВ-2007” (надалі – Відповідач-1) було укладено кредитний договір №34850970-КД-5 (надалі — кредитний договір) відповідно до умов якого Відповідачу-1 було надано кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 3   184   614,60 грн, у тому числі на наступні цілі: у розмірі 3   114   375 грн на придбання Комбайну у розмірі 70   239,60 грн на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього Договору.

Термін повернення кредиту — 01.11.2026 (п.п. А.3., 1.2., 2.2.3. кредитного договору).

Згідно умов кредитного договору, невідновлювальна кредитна лінія (далі – “кредит”) надається банком для придбання позичальником основних засобів шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок постачальника: ТОВ ТЕХНОТОРГ, ЄДРПОУ 30976452 за наступними реквізитами: р/р 26003438718 (IBAN - UA363808050000000026003438718), ЄДРПОУ 30976452, МФО 380805.

Пунктом 6.1.6.2 кредитного договору було визначено, цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань.

Пунктом 7.2. кредитного договору засвідчено, що цей Договір підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”.

Банк свої зобов’язання надання кредитних коштів за кредитним договором виконав належним чином, перерахував на поточний постачальника ТОВ ТЕХНОТОРГ, ЄДРПОУ 30976452 IBAN - UA363808050000000026003438718 кредитні кошти у розмірі 3114375,00 грн на придбання сільськогосподарської техніки та обладнання. Підтверджується випискою по рахунку 20636020203692, платіжним дорученням №150304978 від 24.12.2021р, розрахунком заборгованості.

Також, 22.12.2021 між Банком та Відповідачем-1 була укладена Додаткова угода №1 до кредитного договору №34850970-КД від 22.12.2021р. (далі за текстом — Додаткова угода) відповідно до підпункту “а” пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3 Договору, за умови належного виконання Позичальником положень Порядку, Програми фінансової державної підтримки суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва (далі – “Програма”) та умов цієї Додаткової угоди, Позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно із п.2.1. Додаткової угоди, за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додаткової угодою, Позичальник сплачує Банку Базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди розмір 14,31 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 5%; де Індекс UIRD — український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Міністерства Фінансів України. Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Міністерства Фінансів України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розміру базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки Банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому Банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Відповідно до п.2.2. Додаткової угоди, у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов’язань по погашенню кредиту і /або процентів в розмірі, зазначеному в п.2.3, 2.7 цієї Додаткової угоди, Позичальник сплачує Банку проценти за користування Кредитом в порядку та розмірі:

 в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення.

в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п.2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних.

 в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Пунктом 2.7. Додаткової угоди визначено, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1(Графік погашення кредиту), що є невід’ємною частиною цієї Додаткової угоди.

Для здійснення погашення кредиту та сплати інших платежів за кредитним договором Відповідачу-1 було відкрито рахунок № 29099020206583 (п. А.4. Кредитного договору).

22.12.2021 року між Банком та Гузєєвим Анатолієм Анатолійовичем (надалі - Відповідач-2) було укладено договір поруки №34850970-ДП-5/1 (далі — Договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов’язань ФГ ГУЗЄЄВ-2007 ЄДРПОУ 34850970 далі – “Боржник” зобов’язань за кредитним договором №34850970-КД-5 від 22.12.2021 - невідновлювальної кредитної лінії на суму 3184614,60 грн. з терміном дії до 01.11.2026.

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов’язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (п.1.2 договору поруки).

Пунктам 4.1 5.2. договору поруки визначено, Сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію. Цей договір підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України “Про електронні документи та електронний документообіг” і “Про електронні довірчі послуги”, та вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису його Сторонами.

Відповідно до умов п.2.3.2. кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, - порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього Договору. Банк, на свій розсуд, має право: змінити умови цього Договору – зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим Договором.

У зв’язку із допущеним Відповідачем-1 порушення зі сплати щомісячних платежів по кредиту, 27.05.2024р. Позивачем на електрону пошту Відповідачів GUZEEV-2007@UKR.NET, яка зазначена п.А.11 кредитного договору та в п.4.2 договору поруки, було надіслано Повідомлення - вимога про необхідність усунення порушення по кредитному договору №34850970-КД-5 від 22.12.2021 у строк до 27.06.2024. У випадку непогашення простроченої заборгованості у термін до 27.06.2024 - строк (01.02.2025), що узгоджений п. А.3. кредитного договору №34850970-КД-5 від 22.12.2021 буде вважатися таким, що настав 27.06.2024.

У визначений кредитором строк, Відповідачі не здійснили погашення простроченої заборгованості, а тому строк — 01.11.2026, що узгоджений п.А.3. кредитного договору №34850970-КД-5 від 22.12.2021р. вважається таким, що настав 27.06.2024р.

Таким чином заборгованість відповідача-1 за Кредитним договором становить 2   861   051,38 грн - заборгованість за кредитом; 1   116   591,76 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Підставою звернення позивача до суду стало не повернення відповідачем-1 кредитних коштів та процентів за користуванням кредиту.

Доказів погашення суми позову відповідач-1 на час розгляду справи суду не надав.

 

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України(далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг”(стаття 5) визначає поняття електронного документа як документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

Відповідно до 9 Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг” електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Згідно зі ст. 6 Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг”електронний підпис має бути використаний для забезпечення юридичної чинності електронних документів.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

{…}

Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

{…}

Порядок використання електронного підпису у банківській системі України та на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю на яких здійснює Національний банк України, а також при наданні платіжних послуг визначається Національним банком України.

Стаття 7 Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг”визначає, що електронний документ та електронний підпис мають таку ж юридичну силу, як паперові документи та власноручні підписи.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 укладено Кредитний договір №34850970-КД-5 від 22.12.2021 та Додаткова угода №1 до кредитного договору №34850970-КД від 22.12.2021, шляхом накладення відповідачем свого електронного підпису.

Відповідачем не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами Кредитного договору та додаткової угоди № 1 до нього шляхом накладення сторонами своїх кваліфікованих електронних підписів.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, та перерахував на поточний рахунок постачальника ТОВ ТЕХНОТОРГ, ЄДРПОУ 30976452 IBAN - UA363808050000000026003438718 кредитні кошти у розмірі 3114375,00 грн. на придбання сільськогосподарської техніки та обладнання, що підтверджується випискою по рахунку20636020203692 та платіжним дорученням №150304978 від 24.12.2021.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідачем  неналежно виконувалися прийняті на себе зобов`язання за Договором в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості.Строк повернення кредиту настав 27.06.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У справі, що розглядається, спір виник з приводу несплати відповідачем-1 кредиту.

Відповідачем-1 не надано заперечень щодо позову та доказів в обґрунтування відсутності заборгованості за Кредитним договором у розмірі 2861051,38 грн перед Банком.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач-1 доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в повному обсязі суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки №34850970-ДП-5/1від 22.12.2021 шляхом накладення відповідачем-2 свого кваліфікованого електронного підпису.

Відповідачем-2 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами договору поруки № 34850970-ДП-5/1від 22.12.2021.

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договору поруки №34850970-ДП-5/1 від 22.12.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом в розмірі у розмірі 2   861   051,38 грн станом на час ухвалення рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідачів 1 і 2 солідарно є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів за користування кредитом у розмірі 1   116   591,76 грн, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є правильним та підтверджується відповідним розрахунком позивача.

Відповідачі проти позову не заперечили, належних та допустимих доказів на підтвердження погашення кредиту та контррозрахунку нарахованих процентів не надали.

 

Щодо посилання відповідачів на необхідність списання боргу у зв’язку з настанням форс-мажорних обставин суд зазначає наступне:

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України,   Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого   Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, який наразі триває.

Згідно з п. 4 Розділу II “Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, с. Новополтавка Чернігівської селищної територіальної громади Бердянського району Запорізької області з 26.02.2022 перебуває на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України.

Згідно до   статті 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”   встановлено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо.

Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 повідомила, що на підставі ст.ст.   14,   14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР, Статуту ТПП України вона засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05:30 ранку 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до   Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”.

Частиною 1   статті 617 ЦК України   передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання,   звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання,   якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини можуть звільнити товариство тільки від відповідальності за невиконання зобов`язань за спірним договором, тобто від нарахування штрафів/пені, проте не звільняють від необхідності виконання основних зобов`язань, що обумовлені договором, законом або стягнутої за рішенням суду.

Таким чином, саме умовами кредитного договору сторони погодили порядок, розмір та строки сплати кредиту та процентів за користування кредитом, а отже позовні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом та за процентами є обґрунтованими.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

Відповідачами - 1, 2 не надано суду належних та допустимих доказів про настання для ФГ “ГУЗЄЄВ-2007” форс-мажорних обставин з відповідними доказами.

Також суд звертає увагу що, введення на території України режиму воєнного стану   є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі (АТ КБ “ПРИВАТБАНК”) також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому відповідачем боргу за кредитним договором №34850970-КД-5 від 22.12.2021.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових та фактичних підстав для звільнення відповідачів від виконання основних зобов`язань за кредитним договором та договором поруки у вигляді стягнення заборгованості за кредитом та  заборгованості по відсотках за користування кредитом.

 

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться Кредитним договором №34850970-КД-5 від 22.12.2021 з додатковою угодою № 1 від 22.12.2021 (а.с. 9 – 19, Т.1), договором поруки № 34850970-ДП-5/1 від 22.12.2021 (а.с. 20 – 24, Т.1.), платіжним дорученням № 150304978 від 24.12.2021 (а.с. 24 Т.1.), повідомлення – вимога від 25.05.2024 з доказами направлення відповідачам (а.с. 26 – 29, Т.1), розрахунком заборгованості (а.с.31-32, Т.1.),  виписками по рахунках (а.с. 33-132, Т.1).

Обставини, на які посилається відповідачі, доводяться листом відповідача-1 до АТ КБ “ПРИВАТБАНК” (а.с. 216, Т.1), договором застави сільськогосподарської техніки (а.с. 217-221, Т.1), договором добровільного страхування наземного транспорту (а.с. 222-227, Т.1).

 

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зіст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

 

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідачів відповідно до   ст. 129 ГПК України.

 

ЩОДО МОЖЛИВОСТІ ВІДСТРОЧЕННЯ ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ СУДУ.

31.10.2024 від представника відповідача 1 (ФГ “ГУЗЄЄВ-2007”) до суду надійшли пояснення по справі, в яких, зокрема, відповідач-1 просив “відтермінувати сплату кредиту до закінчення війни”.

Вказане клопотання було підтримано відповідачем-1 та відповідачем-2 в судовому засіданні.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач-1 та відповідач-2 зазначили, що все майно, кошти та джерело доходу (земля) залишилося на тимчасово окупованій території. Дохід відповідача-2 складається лише з пенсії у розмірі 2360,00 грн.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про таке.

У відповідності до ч. 3   ст. 331 ГПК України   підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Частиною 4   статті 331 ГПК України   передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарським процесуальним кодексом України   не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку      виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №908/1884/19.

Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

При цьому судом враховано, що відповідно до   статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному   законом   порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”      передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно       із   статті 326 ГПК України   судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У справі “Горнсбі проти Греції” Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою “кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим   законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру”, а у системному розумінні даної норми та національного   закону   суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Ураховуючи встановлені вище обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, з огляду на особливості господарської діяльності Фермерського господарства “ГУЗЄЄВ-2007” та з огляду на те, що в цьому випадку мають місце обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, але не виключають його виконання в майбутньому, суд вважає, що відстрочення рішення суду не порушить прав стягувача.

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 року у справі “Корнілов та інші проти України”, заява № 36575/02).

Відповідачі просять відстрочити виконання рішення суду  до закінчення війни.

Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, затверджено   Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, згідно якого, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було продовжено відповідно до   Указів Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.

Указом Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” № 740/2024 від 28 жовтня 2024 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, тобто до 07 лютого 2025 року.

Оцінивши наведені заявником посилання на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду у справі №908/2208/24 згідно   статті 331 ГПК України   на 3 місяці, оскільки в даному випадку відстрочення виконання рішення суду не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення. Відстрочення матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності відповідача.

За наведених обставин, суд задовольняє частково заяву відповідача про відстрочення виконання рішення у справі №908/2208/24, а саме на 3 місяці до 04.03.2025.

 

Керуючись положеннями   Господарського Кодексу України,   Цивільного кодексу України, статтями    73,   74,   123,   129,   232,   233,   236-241,   326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА “ГУЗЄЄВ-2007” (вул. Шевченко, будинок 9, с. Новополтавка, Бердянський район, Запорізька область, 71214, ідентифікаційний код юридичної особи 34850970) та Гузєєва Анатолія Анатолійовича (вул. Шевченко, будинок 9, с. Новополтавка, Бердянський район, Запорізька область, 71214; адреса для листування та фактичного проживання: вул. Чумаченка, буд. 6, кв. 44, м. Запоріжжя; РНОКПП 2345713656) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) заборгованість за кредитним договором №34850970-КД-5 від 22.12.2021 в розмірі 2   861   051,38 грн (два мільйони вісімсот шістдесят одна тисяча п’ятдесят одна гривня 38 коп) - заборгованості за кредитом та 1   116   591,76 грн (один мільйон сто шістнадцять тисяч п’ятсот дев’яносто одна гривня 76 коп) - заборгованості по відсотках за користування кредитом. Видати наказ.

 

Стягнути з ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА “ГУЗЄЄВ-2007” (вул. Шевченко, будинок 9, с. Новополтавка, Бердянський район, Запорізька область, 71214, ідентифікаційний код юридичної особи 34850970) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) суму 23   865,86 грн (двадцять три тисячівісімсот шістдесят п’ять гривень 86 коп) витрати зі сплати судового збору. Видати наказ.

Стягнути з Гузєєва Анатолія Анатолійовича (вул. Шевченко, будинок 9, с. Новополтавка, Бердянський район, Запорізька область, 71214; адреса для листування та фактичного проживання: вул. Чумаченка, буд. 6, кв. 44, м. Запоріжжя; РНОКПП 2345713656) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) суму 23   865,86 грн (двадцять три тисячі вісімсот шістдесят п’ять гривень 86 коп) витрати зі сплати судового збору. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

 

Виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 04.12.2024 у справі №908/2208/24 відстрочити на 3 (три) місяці до 04.03.2025.

 

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому   ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 09.12.2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

 

Суддя                                                                        С.І. Педорич