Господарський суд Запорізької області

16 грудня 2024, 15:36

До відома ФОП Шкуріну Ганну Віталіївну (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Бабушкіна, буд. 103) про винесення рішення по справі № 908/2456/22

номер провадження справи 17/211/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2024 справа № 908/2456/22

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/2456/22

за позовною заявою: приватного акціонерного товариства “Київстар”, 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53

до відповідача: фізичної особи-підприємця Шкуріної Ганни Віталіївни, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Бабушкіна, буд. 103

про стягнення 13 747,41 грн

СУТЬ СПОРУ:

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року …

Рішенням Ради суддів України від 24.02.22 № 9, з урахуванням положень ст. 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров’ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України:

- засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”;

- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

02.12.22 до господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд” надійшла позовна заява за вих. від 02.12.22 № 24939/03 приватного акціонерного товариства “Київстар” (далі ПрАТ “Київстар”) до фізичної особи-підприємця Шкуріної Ганни Віталіївни (надалі ФОП Шкуріна Г.В.) про стягнення заборгованості згідно угоди про надання послуг рухомого (мобільного) зв’язку від 15.06.20 № 9801118 у розмірі 13 747,41 грн, а саме: 12 237,61 грн боргу за послуги зв’язку, 205,58 грн 3 % річних та 1 304,22 грн індексу інфляції.

05.12.22 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/2456/22 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 13.12.22 судом позовну заяву ПрАТ “Київстар” за вих. від 02.12.22 № 24939/03 залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 7 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої (в якій):

- зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- додати належні докази відправлення копії позовної заяви за вих. від 02.12.22 № 24939/03 і доданих до неї документів листом з описом вкладення на ім’я та юридичну адресу відповідача;

- додати докази сплати судового збору за належними реквізитами та у розмірі 2 232,90 грн. за звернення ПрАТ “Київстар” до господарського суду з позовною заявою (оригінал документу, який підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі).

17.12.22 до суду в системі “Електронний суд” надійшла заява за вих. від 17.12.22 про усунення недоліків позовної заяви, згідно ухвали від 13.12.22 по справі № 908/2456/22 (вказана заява зареєстрована та передана судді 19.12.22).

Ухвалою від 26.12.22 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2456/22, якій присвоєно № провадження 17/211/22. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи та відкладено вирішення питання щодо розгляду справи № 908/2456/22 до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні.

Ухвалою від 11.10.24 судом розпочато розгляд справи № 908/2456/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1, 4 ст. 116, ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 10.12.24 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні і суду не надано.

Позивач в обґрунтування позовних вимог, викладених у позовній заяві за вих. від 02.12.22 № 24939/03, зазначає, що 15.06.20 між ПрАТ “Київстар” та ФОП Шкуріною Г.В. було укладено Угоду № 9801118 про надання послуг рухомого (мобільного) зв’язку (далі-Угода). Відповідно до п. 2 Угоди, Оператор надає Абоненту послуги рухомого мобільного зв’язку (послуги зв’язку), а Абонент користується вищенаведеними послугами зв’язку та своєчасно оплачує їх вартість Оператору на умовах, викладених в цій Угоді. Згідно п. 3.2.1 Угоди, Абонент зобов’язується своєчасно оплачувати послуги стільникового мобільного зв’язку Оператора згідно з діючими Тарифами, підтримувати авансовий платіж на рівні не нижче мінімального та сплачувати щомісячну абонентську платню. Абонентська платня сплачується Абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг призупинено за несплату наданих Оператором послуг стільникового мобільного зв’язку. У випадку виникнення заборгованості надання Оператору відповідної письмової заяви або у порядку, передбаченому в Договорі. Деталізовану інформацію про належну до сплати суму Абонент отримує за допомогою Системи самообслуговування або у Центрі обслуговування. Додатково інформацію про належну до сплати суму Контрактний Абонент та Корпоративний Абонент отримує поштою (у т.ч. електронною), якщо таке інформування передбачене у Договорі. Згідно п. 7.13 Умов, у разі, якщо оплата Послуг здійснюється після їх надання, Абонент зобов’язаний здійснити оплату нарахованої до сплати суми до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі, якщо Абонент, який здійснює оплату Послуг за виставленими Оператором рахунками, до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не отримає рахунок, він зобов’язаний звернутися до Оператора для отримання інформації про належну до сплати суму та здійснити оплату до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Як передбачено умовами підписаної Угоди між сторонами, відповідачу було припинено надання послуг та направлено рахунки на сплату заборгованості. Станом на 30.11.22 заборгованість відповідача становить 12 237,61 грн та складається з наступних сум: залишок заборгованості по оплаті за послуги зв’язку, які нараховані за березень 2022 р. у сумі 4 239,48 грн, граничний термін сплати якої 20.04.22 включно та плата за послуги зв’язку, які нараховані за квітень 2022 р. у сумі 7 998,13 грн, граничний термін сплати якої 20.05.22 включно. Станом на 30.11.22 заборгованість не була погашена. Тому позивач зазначає, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання свого зобов’язання. Таким чином, на думку позивача, сума простроченої несплаченої основної заборгованості відповідача перед позивачем за надання телекомунікаційних послуг станом на 30.11.22 становить 12 237,61 грн. Крім того, позивачем нараховано відповідачу 3 % річниї та індекс інфляції у відповідності до ст. 625 ЦК України, а саме: 1 304,22 грн індекс інфляції та 205,58 грн 3 % річних.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано.

Місцезнаходженням відповідача є: Запорізька область, м. Бердянськ, що є тимчасово окупованою територією, на якій тимчасово не функціонує відділення АТ «Укрпошта». У зв’язку із вказаним відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення ухвали суду від 11.10.24 про початок розгляду справи № 908/2456/22 на офіційному веб-порталі Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/ в мережі інтернет у розділі «Громадянам. Оголошення про виклик» сторінки Господарського суду Запорізької області.

Згідно із ч. 1 ст. 12¹ Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за 10 днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 12¹ Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення ст. 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі учасники справи могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/ мережі інтернет у розділі «Громадянам. Оголошення про виклик» сторінки Господарського суду Запорізької області.

Названий веб-портал Судової влади України згідно із Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень”, кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.18 у справі № 921/6/18 та від 21.03.19 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.20 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що:

- відповідач мав право й можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі на офіційному веб-порталі Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/ мережі інтернет у розділі «Громадянам. Оголошення про виклик» сторінки Господарського суду Запорізької області;

- як наслідок, вчиняти дії визначені чинним ГПК України щодо судового захисту у цій справі своїх прав чи інтересів шляхом … (але не виключно) надання відзиву з доказами правомірності своїх дій чи бездіяльності щодо відсутності правових підстав для погашення заявленої до стягнення у цій справі суми заборгованості, або спростування доводів сторони позивача щодо наявності правових підстав для задоволення такого позову.

З огляду на викладене, повідомлення відповідача через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/ мережі інтернет у розділі «Громадянам. Оголошення про виклик» сторінки Господарського суду Запорізької області з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом України від 17.07.97), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.93), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.99).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.05 у справі «Смірнова проти України»).

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми ст. ст. 182, 183 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним (господарським судом), в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

За приписами ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надходило.

Наявні матеріали справи № 908/2456/22 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 10.12.24.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

Слід також зазначити, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжі;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.20 між приватним акціонерним товариством “Київстар” (Оператор) та фізичною особою-підприємцем Шкуріною Ганною Віталіївною (Абонент) було укладено Угоду № 9801118 про надання послуг рухомого (мобільного) зв’язку (Угода), предметом якої те, що Оператор надає Абоненту послуги рухомого (мобільного) зв’язку (послуги зв’язку), а Абонент користується вищенаведеними послугами зв’язку та своєчасно оплачує їх вартість Оператору на умовах, викладених в цій Угоді (п. 2. Угоди).

Відповідно до п. 3.2.1. Угоди, Абонент зобов’язується своєчасно оплачувати послуги зв’язку Оператора згідно з чинними Тарифами, підтримувати авансовий платіж не нижче мінімального рівня, встановленого діючими Тарифами, та сплачувати щомісячну абонентну плату. Абонентна плата сплачується Абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг зв’язку призупинено за несплату наданих Оператором послуг зв’язку. У випадку виникнення заборгованості Абонента щодо наданих Оператором послуг, Абонент зобов’язаний погасити таку заборгованість протягом 5 днів з моменту, який настав раніше: (а) отримання від Оператора відповідного повідомлення, або (б) припинення надання послуг зв’язку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.

Згідно із п. 3.4.1. Угоди, після укладення Замовлення Оператор надає Абоненту SIM-карту, вказаний у Замовленні телефонний номер в Мережі Оператора і послуги зв’язку.

В пунктах 4.1. – 4.3. пункту 4 “Розрахунки” визначено, що Абонент здійснює оплату замовлених послуг зв’язку згідно з обраним Тарифним планом. Оплата Абонентом послуг зв’язку здійснюється згідно з чинним Тарифом. Абонент має один особовий рахунок, за яким здійснюються розрахунки за надання послуг зв’язку щодо всіх наявних у Абонента телефонних номерів у Мережі Оператора.

За змістом п. 4.5. Умов, у випадку вичерпання Авансового платежу нижче мінімального рівня або виникнення заборгованості Абонента щодо наданих послуг зв’язку, Оператор має право призупинити надання послуг зв’язку до моменту внесення Абонентом наступного Авансового платежу та повного погашення заборгованості.

Пунктом п. 5.1. Угоди передбачено, що Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання положень цієї Угоди у відповідності з чинним законодавством України та цією Угодою.

15.06.20 сторонами підписано Замовлення до договору про надання послуг рухомого (мобільного) звязку № 9801118 від 15.06.20, згідно якого абонент ФОП Шкуріна Г.В. є корпоративним клієнтом, має особовий рахунок 9801118 та отримує номер мобільного телефону для обслуговування з відповідною SIM-картою. Згідно з цим Замовленням Абонент підтвердив отримання повної детальної інформації щодо послуг зв’язку ПрАТ “Київстар” і умовами тарифних планів Оператора.

Згідно з п. 6.1. Угоди, вона набуває чинності після підписання уповноваженими представниками і діє протягом 4 років. … У випадку, якщо жодна зі сторін за 5 днів до закінчення дії цієї Угоди не попередить іншу сторону про свій намір припинити дію цієї Угоди, ця Угода автоматично пролонгується на кожні наступні 4 роки. У разі наміру однієї із сторін припинити дію цієї Угоди ця сторона зобов’язана письмово попередити іншу сторону в строк не пізніше як за 5 днів до моменту припинення цієї Угоди. При припиненні дії цієї Угоди Абонент особисто подає до Центру обслуговування абонентів заяву встановленого зразка та повертає SIM-карту.

Як слідує з тексту преамбули Угоди № 9801118 від 15.06.20, її укладено керуючись Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.12, та Умовами надання телекомунікаційних послуг ПрАТ “Київстар”, затверджених оператором та опублікованих на офіційному інтернет-сайті Оператора https://kyivstar.ua (Умови).

В пункті 6.8. Угоди визначено, що відносини сторін, крім цієї Угоди, регулюються Умовами, з якими Абонент погоджується, укладаючи цю Угоду.

Згідно із п. 5.2. Умов надання електронних комунікаційних послуг ПрАТ “Київстар” (Умови), про отримані Послуги, а також про нараховану до сплати суму Абонент інформується за допомогою Системи самообслуговування на постійній основі.

Пунктом 7.10. Умов визначено, що розрахунки за Послуги здійснюються з виставленням рахунків за умови замовлення їх отримання Абонентом шляхом надання Оператору відповідної письмової заяви або у порядку, передбаченому в Договорі. Деталізовану інформацію про належну до сплати суму Абонент отримує за допомогою Системи самообслуговування або у Центрі обслуговування. Додатково інформацію про належну до сплати суму Контрактний Абонент та Корпоративний Абонент отримує поштою (у т.ч. електронною), якщо таке інформування передбачене у Договорі.

Відповідно до п. 7.13. Умов, у разі, якщо оплата Послуг здійснюється після їх надання, Абонент зобов’язаний здійснити оплату нарахованої до сплати суми до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі, якщо Абонент, який здійснює оплату Послуг за виставленими Оператором рахунками, до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не отримає рахунок, він зобов’язаний звернутися до Оператора для отримання інформації про належну до сплати суму та здійснити оплату до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

ПрАТ “Київстар” виконав свій обов’язок, надав ФОП Шкуріній Г.В. відповідні послуги за Угодою на загальну суму 12 237,61 грн, що підтверджується рахунками, а саме: від 31.03.22 № 22-4882076 на загальну суму 4 239,48 грн та від 30.04.22 № 23-7893231 на загальну суму 7 998,13 грн.

ФОП Шкуріна Г.В. свої зобов`язання за Угодою належним чином не виконала, оплату вартості наданих послуг позивачем не здійснила, що стало підставою для звернення ПрАТ “Київстар” до суду з позовом.

Судом прийнято до уваги те, що в установленому законом порядку Угоду № 9801118 про надання послуг рухомого (мобільного) зв’язку від 15.06.20 не оспорювалась, не визнавалась недійсною та її дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано та матеріали справи не містять.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2). Кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом (ч. 3).

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 903 цього Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про телекомунікації”, телекомунікації (електрозв`язок) - це передавання, випромінювання або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь - якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах; телекомунікаційна послуга (послуга) - це продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій; споживач телекомунікаційних послуг (споживач) це юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб.

Частинами 1, 2 ст. 63 вказаного Закону, телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Споживачі телекомунікаційних послуг зобов`язані дотримуватись Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України. Зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у т.ч. своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги; виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства (п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 33 Закону України “Про телекомунікації”).

Відповідно до п. 16, пп. 6 п. 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.12 № 295 (із змінами), надання послуг здійснюється на замовлення споживача на підставі укладеного договору. Споживачі зобов`язані виконувати умови договору, в тому числі, своєчасно оплачувати отримані послуги.

Пунктом 72 даних Правил передбачено, що у разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Приписами ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до п. 7.13. Умов, у разі, якщо оплата Послуг здійснюється після їх надання, Абонент зобов’язаний здійснити оплату нарахованої до сплати суми до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі, якщо Абонент, який здійснює оплату Послуг за виставленими Оператором рахунками, до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не отримає рахунок, він зобов’язаний звернутись до Оператора для отримання інформації про належну до сплати суму та здійснити оплату до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як вже зазначалось вище в тексті цього рішення, ПрАТ “Київстар” виконав свій обов’язок, надав ФОП Шкуріній Г.В. відповідні послуги за Угодою на загальну суму 12 237,61 грн, що підтверджується рахунками, а саме: від 31.03.22 № 22-4882076 на загальну суму 4 239,48 грн та від 30.04.22 № 23-7893231 на загальну суму 7 998,13 грн.

ФОП Шкуріна Г.В. свої зобов`язання за Угодою належним чином не виконала, оплату вартості наданих послуг позивачем не здійснила.

Позивачем надані до матеріалів справи № 908/2456/22 документи, які підтверджують викладені ним обставини та заявлені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги зв’язку в розмірі 12 237,61 грн.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, позовні вимоги не спростував, доказів виконання зобов’язання з оплати послуг та сплати заявленої до стягнення суми заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 12 237,61 грн заборгованості за надані послуги зв’язку є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 205,58 грн 3 % річних, нарахованих за загальний період з 21.04.22 по 30.11.22 та суми 1 304,22 грн індексу інфляції за період травень-жовтень 2022р.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Уразі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).

Перевіривши за допомогою комп’ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи “ЗАКОНОДАВСТВО” розрахунок 3 % річних, а також період його нарахування, судом визнано розрахунок позивача таким, що виконано вірно. А тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 205,58 грн 3 % річних.

Перевіривши за допомогою комп’ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи “ЗАКОНОДАВСТВО” розрахунок індексу інфляції (інфляційних втрат), а також період його нарахування, судом визнано розрахунок позивача такими, що виконано вірно. А тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 304,22 грн індексу інфляції.

А тому, як наслідок, судом задовольняються позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 53, 73-80, 86, 91, 129, 195, 208, 210, 236-238, 240, 256-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Шкуріної Ганни Віталіївни (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Бабушкіна, буд. 103, ідентифікаційний код 3237612863) на користь приватного акціонерного товариства “Київстар” (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53, код ЄДРПОУ 21673832) – 12 237 (дванадцять тисяч двісті тридцять сім) грн 61 коп. основного боргу, 205 (двісті п’ять) грн 58 коп. 3 % річних, 1 304 (одну тисячу триста чотири) грн 22 коп. індексу інфляції та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

В розумінні вимог ч. 4 ст. 116 ГПК України повний текст рішення складено 16.12.2024.

Суддя В.Л. Корсун