До відома сторін у справі № 908/2645/24 (суддя Педорич С.І.): відповідача 1 Фермерського господарства “АГРООЛІМП” (вул. Жовтнева, буд, 234, м. Оріхів, Пологівський район, Запорізька область, 70500; ідентифікаційний код юридичної особи 42162789); відповіда

До відома сторін у справі № 908/2645/24 (суддя Педорич С.І.): відповідача 1 Фермерського господарства “АГРООЛІМП” (вул. Жовтнева, буд, 234, м. Оріхів, Пологівський район, Запорізька область, 70500; ідентифікаційний код юридичної особи 42162789); відповідача 2 Фізичної особи Мартиша Володимира Михайловича (вул. Жовтнева, буд, 234, м. Оріхів, Пологівський район, Запорізька область, 70500; РНОКПП 2265514235)

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

28.11.2024                                                                             Справа №908/2645/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу:

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570)

до відповідача-1:   Фермерського господарства “АГРООЛІМП” (вул. Жовтнева, буд, 234, м. Оріхів, Пологівський район, Запорізька область, 70500; ідентифікаційний код юридичної особи 42162789)

до відповідача-2:   Фізичної особи Мартиша Володимира Михайловича (вул. Жовтнева, буд, 234, м. Оріхів, Пологівський район, Запорізька область, 70500; РНОКПП 2265514235)

про стягнення коштів у розмірі 336   886,29грн

 

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

 

РУХ СПРАВИ.

01.10.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” (скорочене найменування – АТ КБ “ПриватБанк”) до відповідачів Фермерського господарства “АГРООЛІМП” (скорочене найменування – ФГ “АГРООЛІМП”) та фізичної особи Мартиша Володимира Михайловича про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором від 13.05.2020 за № 42162789-КД-1 в розмірі 336   886,29 грн, з яких 247   751,07 грн заборгованості за тілом кредиту та 89   135,22 грн заборгованості за відсотками.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2024 справу № 908/2645/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Оскільки позов подано, у тому числі, до фізичної особи Мартиша Володимира Михайловича, суд вважає за необхідне зазначити таке.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках. З аналізу наведеної норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності (крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем), та у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, наприклад, чітко визначені положеннями ст. 20 ГПК України (пункти 5, 10, 14 цієї статті).

З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України №   2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов’язання, якщо сторонами цього основного зобов’язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб’єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов’язання, не має значення для визначення підсудності господарському суду щодо розгляду відповідної справи.

Відповідні висновки викладені в постанові Великої Палати ВС від 2 жовтня 2018 року у справі №   910/1733/18 (провадження № 12-170гс18).

Виходячи з обставин, викладених у позовній заяві, та підстав позову, даний спір виник з правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов’язання юридичної особи.

Отже, даний спір за участю фізичної особи підвідомчий господарському суду.

Ухвалою суду від 03.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/2645/24 та присвоєно справі номер провадження 3/81/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Судом до матеріалів справи долучено відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача-1 є: вул. вул. Жовтнева, буд, 234, м. Оріхів, Пологівський район, Запорізька область, 70500.

Судом до матеріалів справи долучено відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що на момент припинення державної реєстрації фізичної особи-підприємця  Мартиш Володимира Михайловича (28.07.2023) місцезнаходженням відповідача-2 є:вул. вул. Жовтнева, буд, 234, м. Оріхів, Пологівський район, Запорізька область, 70500.

Також судом до матеріалів справи долучено відповідь з Єдиного демографічного  реєстру, з якого вбачається, що адреса реєстрації відповідача-2 (Мартиш Володимира Михайловича) є: вул. Гетьмана Сагайдачного (колишня назва вул. Жовтнева), буд, 234, м. Оріхів, Пологівський район, Запорізька область.

Ухвала суду від 03.10.2024 направлена відповідачу-1 та відповідачу-2 поштовим відправленням за адресою місцезнаходження відповідачів. 19.10.2024 поштові відправлення на адресу відповідачів, в яких містилася ухвала суду від 03.10.2024, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ “Укрпошта” форми 20 “Адресат відсутній за вказаною адресою”.

Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

24.10.2024 ухвалу суду від 03.10.2024 було розміщено на офіційному вебпорталі судової влади України – Господарського суду Запорізької області в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009.

Судом встановлено, що відповідач-1 та відповдач-2, укладаючи кредитний договір від 13.05.2020 за № 42162789-КД-1 та договір поруки від 13.05.2020 №42162789-ДП-1 з позивачем у своїх контактних даних зазначили наступну адресу електронної пошти: MARTYSH.VM@GMAIL.COM, а отже зазначивши їх договорі фактично відповідачі виявили бажання, принаймні не заперечували, щоб ці засоби комунікації використовувалися для листування. Це, в свою чергу, покладає на відповідачів обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Позивач направляв копію позовної заяви відповідачам на вказану адресу електронної пошти 07.10.2024 (а.с.173). Отже, направлення позивачем копії позовної заяви з додатками на вказані адреси електронної пошти та виходячи з “презумпції обізнаності,: особа, якій адресовано поштове відправлення через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення щодо подання цього позову до суду.

Суд також повідомив відповідачів про розгляд справи шляхом надіслання на електронну адресу відповідачів, яка міститься в контактних даних, а саме: MARTYSH.VM@GMAIL.COM (а.с.168).

Також, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України “Про доступ до судових рішень” вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа “Скопелліті проти Італії” від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа “Папахелас проти Греції” від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі “Красношапка проти України”, від 02.12.2010 “Шульга проти України”, від 21.10.2010 “Білий проти України”).

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

 

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані обставинами, викладеними в позовній заяві щодо неповернення відповідачами у передбачений термін кредиту, оформленого кредитним договором № 42162789-КД-1 13.05.20220, а також договором поруки №42162789-ДП-1від 13.05.2020, укладеного із відповідачем-2, мотивовані посиланням на приписи ст.ст. 530, 543, 553, 554, 559, 610, 634, 639, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, на підставі яких позивач просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитом в розмірі в розмірі 336   886,29 грн, з яких 247   751,07 грн заборгованості за тілом кредиту та 89   135,22 грн заборгованості за відсотками. Просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

 

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідачі відзив на позов не надали.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідачі не скористались своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

 

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитом в розмірі в розмірі 336      886,29 грн, з яких 247   751,07 грн заборгованості за тілом кредиту та 89   135,22 грн заборгованості за відсотками.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи отриманий відповідачем від банку кредит, на яку суму; який розмір процентної ставки встановлений за користування кредитними коштами; в які строки і якому розмірі кредит мав бути повернутий), чи мало місце порушення зобов`язань, які наслідки порушення зобов`язань боржниками, чи є підстави для солідарного стягнення.

 

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

13.05.2020 ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО “АГРООЛIМП” (далі за текстом – Позичальник) та АТ КБ “ПРИВАТБАНК” (далі за текстом – Кредитор) уклали кредитний договір № 42162789-КД-1 (далі за текстом — Кредитний договір), відповідно до умов якого Кредитор надав у користування Позичальнику кредитні кошти в обмін на зобов’язання щодо їх повернення та сплати відсотків за користування коштами, а також інші платежі, які передбачені кредитним договором.

Пунктом A.1. Вид кредиту – невідновлювальна кредитна лінія. Надається у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в формі одноразового надання повної суми кредитного ліміту.

Пунктом A.2. Кредитного договору Ліміт цього Договору: 475   521,08 грн (чотириста сімдесят п'ять тисяч п’ятсот двадцять один гривень 8 копійок), у тому числі на наступні цілі: у розмірі 463   923 грн (чотириста шістдесят три тисячі дев’ятсот двадцять три гривень 0 копійок), на придбання сільськогосподарської техніки та обладнання у розмірі 11   598,08 грн( одинадцять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім гривень 8 копійок), на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього Договору.

Термін повернення 01.12.2024 (п.п. А.3., 1.2., 2.2.3. Кредитного договору), в обмін на зобов’язання щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, та інших платежів, які передбачені умовами Договору.

Пунктом 6.1. Кредитного договору було визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.

Пунктом 1.1. Кредитного договору погоджено, що: 1. Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов'язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни. Невідновлювальна кредитна лінія (далі – “кредит”) надається Банком для придбання Позичальником сільськогосподарської техніки та/або обладнання шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Постачальника: ТОВ “ЮТОУкраїна”, ЄДРПОУ 40154451 за наступними реквізитами: р/р 26006300576918 (IBAN - UA793226690000026006300576918), ЄДРПОУ 40154451, МФО 322669.

Пунктом А.4. Кредитного договору рахунком для обслуговування кредиту, відкрито рахунок 29092000200777 (у гривні), отримувач: АТ КБ “ПРИВАТБАНК”, МФО 313399, код ЄДРПОУ 42162789 (IBAN - UA103133990000029092000200777).

Пунктом А.6. За користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 16 (шістнадцять ) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

13.05.2020 між Позивачем та Відповідачем-1 також була укладена додаткова угода №1 до Кредитного договору (далі за текстом — Додаткова угода), відповідно до підпункту “а” пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. Кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно із п. 2.1. Додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додаткової угодою, Позичальник сплачує Банку Базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди розмір 14,37 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою:

Індекс UIRD (3 місяці) + 30% (30% від значення Індексу UIRD (3 міс.)); де Індекс UIRD — український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Міністерства Фінансів України.

Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі “Інтернет” на офіційному сайті Міністерства Фінансів України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розміру базової процентної ставки. При перегляду розміру базової процентної ставки Банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Міністерства Фінансів України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому Банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки Банк за 15 календарних днів повідомляє Позичальника/Поручителя/Заставодавця та інших зобов'язаних за Договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС-повідомлень на мобільний телефон Клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка “Viber”; OTP-паролю; поштового листа; телеграми; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чеках в POS-терміналах; IVR-обдзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером “Чат Sender”, а також за допомогою інших мобільних додатків Банка та інших засобів комунікації.

Пунктом 2.2. Додаткової угоди погоджено, що у випадку прострочення понад 15 днів Позичальником своїх зобов’язань по погашенню Кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п.2.3, 2.7 цієї Додаткової угоди, Позичальник сплачує Банку проценти за користування Кредитом в порядку та розмірі:

-  в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

-  в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п.2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних;

-            - в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

30.06.2022 ФГ “АГРООЛIМП” (далі за текстом – Позичальник) та АТ КБ “ПРИВАТБАНК” (далі за текстом – Кредитор) уклали Договір про внесення змін до КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ №42162789-КД-1 від 13.05.2020 року (далі за текстом — Договір про внесення змін до КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ), відповідно до умов якого:

“І. Сторони дійшли згоди внести зміни до умов кредитування Позичальника перед Банком за КРЕДИТНИМ ДОГОВОРОМ №42162789-КД-1 від 13.05.2020 (далі — “Договір”, “цей Договір”) на наступних умовах:

1). Позичальник підтверджує свої зобов’язання перед Банком щодо погашення заборгованості за Договором, яка складається з: суми неповернутого кредиту – 247   751,07 (двісті сорок сім тисяч сімсот п'ятдесят одна гривня 07 копійок); суми нарахованих до 29.06.2022 та не сплачених Позичальником процентів за користування кредитом – 5977,90 гривень.

2). Погашення Позичальником заборгованості за Договором, розмір якої визначено згідно п.п. 1). п. І. цього Договору про внесення змін, здійснюється наступним чином: повернення кредиту (погашення заборгованості за кредитом), а також погашення заборгованості за нарахованим та несплаченим процентами за користування кредитом здійснюється в строки/терміни встановлені в Графіку погашення заборгованості, що наведений в Додатку №1 до цього Договору про внесення змін (що є Додатком №1 до Договору, з урахуванням змін внесених цим Договором про внесення змін.

3). З моменту набрання чинності цього Договору про внесення змін проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються Позичальником в розмірі та на умовах, як це визначено Договором, з урахуванням зміни його умов, що внесені цим Договором про внесення змін.

4). Сторони дійшли згоди, що від моменту набрання чинності цим Договором про внесення змін подальше надання Банком кредиту (траншів кредиту) Позичальнику не здійснюється.

ІІ. Сторони дійшли згоди встановити наступні додаткові умови по Договору, а саме: {…}

3). Право Банка, у випадку невиконання (не належного виконання) Позичальником будь-якого із зобов’язань визначених п.п. 1) - 2) п. ІІ цього Договору про внесення змін, вимагати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов’язань за Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов’язаннями, терміни/строки виконання яких не наступили, терміни/строки вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов’язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов’язання за Договором”.

13.05.2020 року між Позивачем та Мартишом Володимиром Михайловичем (далі — Відповідач-2) було укладено договір поруки №42162789-ДП-1(далі — Договір поруки), предметом якого є надання поруки Відповідачем-2 за виконання зобов’язань Відповідача-1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).

30.06.2022 між Позивачем та Мартишом Володимиром Михайловичем (далі — Відповідач-2) було укладено Договір про внесення змін до договору поруки № 42162789-ДП-1 від 13.05.2020 (далі — Договір про внесення змін до договору поруки), відповідно до розділу І якого укладенням цього Договору про внесення змін Поручитель надає свою згоду на внесення змін до Кредитного договору № 42162789-КД-1 від 13.05.2020 (далі — Кредитний договір), укладеного між ФГ “АГРООЛІМП”, код в ЄДРПОУ: 42162789, місцезнаходження: 70500, УКРАЇНА, ОБЛ. ЗАПОРІЗЬКА, Р-Н. ОРІХІВСЬКИЙ, М. ОРІХІВ, ВУЛ. ЖОВТНЕВА, Б. 234, (далі - Позичальник) та Кредитором, відповідно до договору про внесення змін від 30.06.2022 до Кредитного договору, та підтверджує надану Поручителем поруку (солідарну в повному обсязі) згідно Договору поруки №42162789-ДП-1 від 13.05.2020 року (далі — Договір поруки), в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника перед Кредитором за Кредитним договором, з урахуванням зміни його умов, в тому числі згідно договору про внесення змін від 30.06.2022 до Кредитного договору.

Відповідач порушив свої зобов’язання за Кредитним договором, припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені Графіком платежів.

Відповідно до підпункту “г” п. 2.3.2. Кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов’язань, передбачених умовами цього договору, банк має право згідно зі ст. 651 ЦК України та ст.188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останні день дії договору позичальник зобов’язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов’язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов’язань за цим договором.

Пунктом А.10. Кредитного договору та А.10. і п.4.2. договору поруки передбачено, що будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим Договором або у зв'язку з ним повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаною в Україні кур'єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка може час від часу повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: Адреса Банку: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна, Електронна пошта: help@pb.ua, адреса Позичальника: 70500, Україна,область Запорізька, район Оріхівський, місто Оріхів, вулиця Жовтнева,будинок 234, Електронна пошта: MARTYSH.VM@GMAIL.COM, адреса Поручителя: 70500, Україна,область Запорізька,район Оріхівський, місто Оріхів, вулиця Жовтнева,будинок 234, Електронна пошта: MARTYSH.VM@GMAIL.COM.

17.07.2024 Позивачем на електронну пошту: Відповідача 1 та 2 MARTYSH.VM@GMAIL.COM було направлено Відповідачу-1 та Відповідачу-2 Повідомлення-вимогу вих.№00423ZPN0S11Q від 17.07.2024 про, те що Банк повідомляє про наявність непогашеної заборгованості, що не була повернута у терміни/строки, встановлені договором та у відповідності до п. 5.9 Кредитного договору в разі неповернення Позичальником кредиту в строк, зазначений в п. А.3., п. 2.3.2. цього Договору, Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін, в розмірі подвійних процентів за користування кредитом, базовий розмір яких передбачений пунктом А.7. цього Договору. При цьому проценти за користування Кредитом Банком не нараховуються та не підлягають сплаті Позичальником. У випадку непогашення простроченої заборгованості у термін до 17.08.2024 - строк (01.12.2024), що узгоджений п. А.3 кредитного договору № 42162789-КД-1 від 13.05.2020 буде вважатися таким, що настав 17.08.2024.

Дана вимога банку залишена відповідачами без належного реагування.

У порушення відповідних умов Кредитного договору та приписів законодавства відповідач-1 не повернув кредитні кошти в повному обсязі у передбачений договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти за користування кредитом.

Таким чином заборгованість відповідача-1 за Кредитним договором становить 247   751,07грн – заборгованість за кредитом, 89   135,22 грн – заборгованість за відсотками.

Підставою звернення позивача до суду стало не повернення відповідачем-1 кредитних коштів та процентів за користуванням кредиту.

Доказів погашення суми позову відповідач-1 на час розгляду справи суду не надав.

 

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг” (стаття 5) визначає поняття електронного документа як документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

Відповідно до 9 Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг” електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Згідно зі ст. 6 Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг” електронний підпис має бути використаний для забезпечення юридичної чинності електронних документів.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

{…}

Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

{…}

Порядок використання електронного підпису у банківській системі України та на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю на яких здійснює Національний банк України, а також при наданні платіжних послуг визначається Національним банком України.

Стаття 7 Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг” визначає, що електронний документ та електронний підпис мають таку ж юридичну силу, як паперові документи та власноручні підписи.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 укладено Кредитний договір №42162789-КД-1 від 13.05.2020, а також додаткову угоду № 1 від 13.05.2020 до вказаного договору з графіком платежів, який є невід’ємною частиною додаткової угоди № 1, шляхом накладення відповідачем-1 свого кваліфікованого електронного підпису.

Також, позивачем та відповідачем-1 30.06.2022 укладено Договір про внесення змін до КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ №42162789-КД-1 від 13.05.2020, невід’ємною частиною якого є графік погашення заборгованості, шляхом накладення відповідачем-1 свого кваліфікованого електронного підпису.

Відповідачем-1 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами Кредитного договору з відповідними змінами до нього, у тому числі “Графіка погашення заборгованості”, шляхом накладення сторонами своїх кваліфікованих електронних підписів.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши кредит в розмірі 463   923,00 грн (чотириста шістдесят три тисячі дев’ятсот двадцять три гривень 00 копійок), на придбання сільськогосподарської техніки та обладнання., що підтверджується платіжним дорученням № 131201412 від 14.05.2020 (а.с. 30) та випискою за рахунком ФГ “АГРООЛІМП” №20635040201846 за період з 13.05.2020 до 27.09.2024.

Відповідно до графіку погашення заборгованості, який є невід’ємною частиною Договору від 30.06.2022 про внесення змін до КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ № 42162789 -КД-1 від 13.05.2020, загальна сума заборгованості у розмірі 247   751,07 грн підлягала погашенню у період з 01.11.2022 по 01.12.2024 (а.с. 32).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У справі, що розглядається, спір виник з приводу несплати відповідачем-1 кредиту.

Відповідачем-1 не надано заперечень щодо позову та доказів в обґрунтування відсутності заборгованості за  Кредитним договором у розмірі 247   751,07 грн. перед Банком.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач-1 доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в повному обсязі суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки № 42162789-ДП-1 від 13.05.2020 та Договір від 30.06.2022 про внесення змін до договору поруки №42162789-ДП-1 від 13.05.2020 року шляхом накладення відповідачем-2 свого кваліфікованого електронного підпису.

Відповідачем-2 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами договору поруки № 42162789-ДП-1 від 13.05.2020 та Договір від 30.06.2022 про внесення змін до договору поруки №42162789-ДП-1 від 13.05.2020.

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договору поруки № 42162789-ДП-1 від 13.05.2020, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом в розмірі у розмірі 247   751,07 грн станом на час ухвалення рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідачів 1 і 2 солідарно є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів в розмірі 89   135,22 грн, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є правильним та підтверджується відповідним розрахунком позивача.

Відповідачі проти позову не заперечили, належних та допустимих доказів на підтвердження погашення кредиту та контррозрахунку нарахованих процентів не надали.

 

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться Кредитним договором №42162789-КД-1 від 13.05.2020 (а.с.11-21), договором поруки №42162789-ДП-1 від 13.05.2020 (а.с.22-29); платіжним дорученням №131201412 від 14.05.2020 (а.с.30), договором про внесення змін до кредитного договору від 30.06.2022 (а.с.31-33), договором про внесення змін до договору поруки від 30.06.2020 (а.с.34-35), розрахунком заборгованості (а.с.36-37), повідомленням-вимогою від 17.07.2024 (а.с.38-42), виписками по рахунку (а.с.43-144).

 

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

 

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідачів відповідно до ст. 129 ГПК України.

 

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства “АГРООЛІМП” (вул. Жовтнева, буд, 234, м. Оріхів, Пологівський район, Запорізька область, 70500; ідентифікаційний код юридичної особи 42162789) та Мартиша Володимира Михайловича (вул. Жовтнева, буд, 234, м. Оріхів, Пологівський район, Запорізька область, 70500; РНОКПП 2265514235) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) заборгованість за кредитним договором від 13.05.2020 року за №42162789-КД-1 в розмірі 247   751,07 грн (двісті сорок сім тисяч сімсот п’ятдесят одна гривня 07 коп.) заборгованості за тілом кредиту та 89   135,22 грн (вісімдесят дев’ять тисяч сто тридцять п’ять гривень 22 коп.) заборгованості за відсотками. Видати наказ.

Стягнути з Фермерського господарства “АГРООЛІМП” (вул. Жовтнева, буд, 234, м. Оріхів, Пологівський район, Запорізька область, 70500; ідентифікаційний код юридичної особи 42162789) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) судовий збір в розмірі 2021,32 грн (дві тисячі двадцять одну гривню 32 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Мартиша Володимира Михайловича (вул. Жовтнева, буд, 234, м. Оріхів, Пологівський район, Запорізька область, 70500; РНОКПП 2265514235) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) судовий збір в розмірі 2021,32 грн (дві тисячі двадцять одну гривню 32 коп.). Видати наказ.

 

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 28.11.2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

 

Суддя                                                                                    С.І. Педорич