Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ДО УВАГИ!!! Учасників у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод” по справі № 908/3468/13. Суддя Черкаський В.І.
номер провадження справи 16/62/13-21/5/18
УХВАЛА
10.12.2024 Справа № 908/3468/13
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3468/13, заяву Фізичної особи - підприємця Руденка Анатолія Петровича (вх. № 18873/08-08/23 від 24.09.2024) про спростування майнових дій боржника
в межах справи № 908/3468/13
Кредитори:
Боржник - Публічне акціонерне товариство “Запорізький сталепрокатний завод” (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20г, код ЄДРПОУ 00191247, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Керуючий санацією - арбітражний керуючий Оберемко Роман Анатолійович (свідоцтво № 1936 від 18.12.2019 року, адреса: 03065, м. Київ, вул. Політехнічна, 31-б, кв. 35, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Учасники у справі про банкрутство:
про банкрутство
За участю представників сторін:
від Запорізької міської ради - Щербаха Р.Ю., представник, витяг з ЄДР
УСТАНОВИВ:
Ухвалою суду від 14.10.2024 року, заяву ФОП Руденко А.П. (вх. № 18873/08-08/24 від 24.09.2024) про спростування майнових дій боржника прийнято до розгляду. Заяву ФОП Руденка А.П. (вх.№ 19823/08-08/24 від 08.10.2024) задоволено. Звільнено ФОП Руденка А.П. від сплати судового збору за подання заяви про спростування майнових дій боржника. Залучено в якості учасників у справі № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод” в частині розгляду заяви ФОП Руденко А.П. (вх. № 18873/08-08/24 від 24.09.2024) - Запорізьку міську раду, Виконавчий комітет Запорізької міської ради. Судове засідання для розгляду заяви ФОП Руденко А.П. (вх. № 18873/08-08/24 від 24.09.2024) призначено на 05.11.2024, 12 - 00. Запропоновано Запорізькій міській раді, Виконавчому комітету Запорізької міської ради у строку до 01.11.2024 надати суду відзив із його документальним обґрунтуванням та підтвердженням. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду направити копію відзиву та доданих до нього документів заявнику, керуючому санацією докази направлення/надання представити суду (додати до відзиву).
05.11.2024 на адресу суду через систему “Електронний суд” від заявника Руденко А.П. надійшла заява (вх.№ 21597/08-08/24 від 05.11.2024) в якій просить суд розглядати заяву без його участі.
Ухвалою від 05.11.2024 суд відклав судове засідання на 09.12.2024, 14 - 00.
У засіданні до ФОП Руденка А.П. за порушення порядку під час судового засідання застосовано попередження згідно вимог ст. 133 ГПК України.
У засіданні на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву до 10.12.2024 (15-30).
10.12.2024 до суду надійшло клопотання ФОП Руденка А.П. (вх.. 24067/08-08/24 від 10.12.2024) про незгоду з діями суду.
У засіданні клопотання прийняте до відома.
Представник Запорізької міської ради проти заяви Руденка А.П. усно заперечив, вважає, що передача будинку по вул. Історична, 49 в м. Запоріжжі до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя відбулась відповідно до чинного законодавства.
Судове засідання 10.12.2024 здійснювалось в режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІКС.
Здійснюється трансляція судового розгляду на веб-сторінці суду веб-порталу “Судова влада України”.
Розглянувши у засіданні заяву ФОП Руденко А.П. (вх. № 18873/08-08/24 від 24.09.2024) про спростування майнових дій боржника, матеріали справи, заслухавши представника Запорізької міської ради, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Станом на 21.10.2019 та 10.12.2024 у справі № 908/3468/13 продовжується процедура санації, план санації у справі не виконаний. Ухвалою від 17.10.2024 відкладене судове засідання для розгляду наступної судової процедури, клопотання голови комітету кредиторів Руденка А.П. про продовження строку процедури санації на 12 місяців (вих. від 17.09.2024), плану санації боржника, які схвалені комітетом кредиторів 16.09.2024, клопотання керуючого санації (вх. № 20409/08-08/24 від 17.10.2024) на 17.12.2024, 10 - 00.
Таким чином, до правовідносин застосовуються норми Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Повноваження керуючого санацією боржника виконує арбітражний керуючий Оберемко Р.А.
Заявник посилається на розгляд судом справи № 908/3468/13 (908/1500/24) у справі про банкрутство ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод” про застосування наслідків нікчемних правочинів щодо передачі із власності боржника в комунальну власність жилого будинку за адресою Запоріжжя, вул. Історична, 49.
До відзиву відповідача Запорізької міської ради додані копії матеріалів для підготовки Рішення міської ради від 31.01.2014 № 37 “Про надання згоди на прийняття до комунальної власності міста житлового будинку по вул. Історичній,49 від публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод””. Заявник дізнався про нікчемний документ - звернення Публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод” від 23.12.2013 № 1.
Посилається на наявні вимоги четвертої черги Фізичної особи-підприємця Руденка Анатолія Петровича у розмірі 4 478, 74 грн.
Зазначає наступне.
Стаття 13 Конституції України гарантує - Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.
Стаття 202 Цивільного кодексу України визначає поняття та види правочинів -Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Згідно статті 208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.
Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено вимоги до письмової форми правочину, коли правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
В плані санації ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод” цього об’єкту немає. Має всі ознаки фраудаторності.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) сформулювала підхід, за яким допускається кваліфікація фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як: фіктивного (стаття 234 ЦК України); такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України); такого, що порушує публічний порядок (частини перша та друга статті 228 ЦК України).
Визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника врегульовано в статті 20 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. При цьому, правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов’язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.
У разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов’язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або конкурсного кредитора про визнання недійсним правочину (договору) або спростування майнових дій боржника господарський суд виносить ухвалу.
Згідно частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Стаття 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства.
Я вільний у виборі способу захисту і вибираю заяву про спростування майнових дій боржника.
Крім сторін справи про банкрутство, я залучив в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні боржника Запорізьку міську раду, Код ЄДРПОУ 04053915, виконавчий комітет Запорізької міської ради, Код ЄДРПОУ 02140892, і Харченко Регіну Владиславівну, яка тимчасово здійснює повноваження Запорізького міського голови, РНОКПП 3313612429, так як рішення суду за результатами розгляду моєї заяви конкурсного кредитора про спростування майнових дій боржника впливає на їх права і обов’язки.
Аналогічно, я залучив арбітражних керуючих і керівників ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод” Персюка Сергія Володимировича і Нагіх Людмилу Костянтинівну.
Запорізький міський центр зайнятості, 39037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 16-б, код 20482573, який єдиний отримав 22 копійки погашення вимог і довольний, то він перебуває в стадії припинення і Згідно з наказом Міністерства економіки України від 18.10.2022 № 3903 “Про реорганізацію Запорізького міського центру зайнятості” з 1 березня 2023 року Запорізький міський центр зайнятості було реорганізовано у Запорізька філія Запорізького обласного центру зайнятості.
Суддя Черкаський В.І. налаштований на ліквідацію ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод” і не замінює на правонаступника ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЗАЙНЯТОСТІ, 69126, місто Запоріжжя, вул. Незалежної України, 56-А, код 03491412. Хоча зобов’язаний звіряти статус учасників справи з даними ЄДРПОУ. Між іншим, вже кілька тижнів Запорізький обласний центр зайнятості очолює Бойко Зінаїда Михайлівна, яка і робила оцінку житлового будинку за адресою Запоріжжя, вул. Історична, 49 - вона і ще багато зла наробила ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод” і людям в Запорізькій області.
Що стосується обов’язку повідомляти Головне управління ДПС у Запорізькій області, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, підроблений код 43143945, про що суддя Черкаський В.І. мене репресує, то єдиною юридичною особою є Державна податкова служба України, площа Львівська, 8, Київ, 04053, код 43005393. Між іншим, інші філії не підробили свої електронні кабінети в електронному суді, наприклад, Головне управління ДПС у Львівській області не має електронного кабінету.
Акціонери ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод” позбавлені права на участь в справі № 908/3468/23 через неможливість вибрати хоча б уповноважену особу акціонерів. Закон про банкрутство визначає, що уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена загальними зборами учасників (акціонерів), що володіють більш як половиною статутного капіталу боржника, представляти їхні інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу. Інші учасники справи теж страждають через відсутність уповноваженої особи акціонерів: кредитори - через нелегітимність зборів кредиторів у відповідності із частиною 1 статті 26 Закону про банкрутство; комітет кредиторів - через нелегітимність засідань комітету кредиторів у відповідності із частиною 6 статті 26 Закону про банкрутство; інвесторам - через неможливість прийняти участь в процедурі санації згідно частини 10 статті 23 Закону про банкрутство; ліквідатора - через неможливість створити ліквідаційну комісію згідно частини 2 статті 40 Закону про банкрутство; для суду - через неможливість перейти до законної процедури банкрутства згідно статті 41 Закону про банкрутство; ліквідатору - через неможливість передати майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, згідно частини 7 статті 45 Закону про банкрутство; всім учасникам - через неможливість підписати мирову угоду згідно статті 77 Закону про банкрутство.
Не тільки акціонери не представлені в нашій справі про банкрутство ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод”, а й сама юридична особа. Всі дії щодо особи ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод” направлені не оздоровлення особи, а на вівісекцію.
Тут вина суду, який йде на поводу у рейдерів і сталкерів.
Верховенство права та джерела права, що застосовуються господарським судом, регулюються статтею 11 ГПК України - “Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Самі по собі дії осіб, зокрема щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.
Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає підстави звільнення від доказування, коли обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, та обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Принцип правової визначеності як елемент верховенства права передбачає, зокрема, те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 306/192/14-ц).
Підставами для скасування звернення ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод” від 23.12.2013 № 1 вважає наступне.
Право доступу до правосуддя.
Відповідно до ст. 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). Частиною 4 статті 11 ГПК України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Таким чином, надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі “Чахал проти Об’єднаного Королівства” Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, “ефективний засіб правового захисту” у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування.
Зміст зобов’язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
Крім того, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 по справі “ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ” (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, Заява 28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов’язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд”, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18).
Порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення” спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах “Мултіплекс проти Хорватії” (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та “Кутіч проти Хорватії” (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06.09.2005 у справі “Гурепка проти України” (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі “Кудла проти Польщі” (Kudla v. Poland), заява № 30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 у справі “Гарнага проти України” (Garnaga v. Ukraine), заява № 20390/07). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
У відповідності зі статтями 2, 3, 4, 5, 11, 14, 15, 20, 41, 45, 46, 73, 75, 79, 81, 87, 162 ГПК України та статей 20, 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і на підставі статей 3, 16, 22, 202, 203, 2016, 228 Цивільного кодексу України, статей 1, 2, 3, 4, 4-1, 5, 7 Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” статті 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, просить скасувати звернення ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод” від 23.12.2013 № 1 як нікчемне, визнати дії в.о. керівника ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод” Персюка Сергія Володимировича щодо безоплатного відчуження житлового будинку за адресою Запоріжжя, вул. Історична, 49 протиправними і вчиненими в перевищення повноважень в.о. керівника ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод”, визнати дії Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 04053915, і виконавчого комітету Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 02140892, щодо прийняття житлового будинку за адресою Запоріжжя, вул. Історична, 49 протиправними і вчиненими в перевищення повноважень органів місцевого самоврядування, спростувати майнові дії боржника ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод” щодо безоплатного відчуження житлового будинку за адресою Запоріжжя, вул. Історична, 49, повернути житловий будинок за адресою Запоріжжя, вул. Історична, 49, у власність ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод”.
Представник Запорізької міської ради проти заяви у засіданні усно заперечив, вважає, що передача будинку по вул. Історична, 49 в м. Запоріжжі до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя відбулась відповідно до чинного законодавства.
Керуючий санацією, кредитори, Виконком Запорізької міської ради щодо заяви заперечень, пояснень до суду не направили.
Ухвалою від 21.11.2013 порушено провадження у справі № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод” (далі - ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод”), призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Персюка С.В. Покладено виконання обов’язків керівника боржника на розпорядника майна арбітражного керуючого Персюка С.В.
На підставі витягу ТОВ “ЗМБТІ” про державну реєстрацію прав від 17.12.2012 № 36776117 за ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод” зареєстровано право колективної власності на житловий будинок (літ. А-9) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Історична, будинок 49, згідно свідоцтва про право власності САЕ № 785232 від 23.11.2012 Департаменту житлового господарства та розподілу житлової площі Запорізької міської ради.
Зазначене свідоцтво видане на підставі рішення Запорізької міської ради від 26.06.2012.
Згідно п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: надання згоди на передачу об’єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об’єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об’єктів державної власності.
31.10.2014 43-ою сесією Запорізької міської ради № 37 надано згоду на прийняття до комунальної власності м. Запоріжжя житлового будинку по вул. Історичній , 49, що є об’єктом права колективної власності Публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод”. Здійснення прийняття будинку доручено Департаменту житлово - комунального господарства Запорізької міської ради та Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.
Рішення прийнято у зв’язку із зверненням в.о. керівника ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод” арбітражного керуючого Персюка С.В. № 1 від 23.12.2013.
Згідно положень статуту боржника (дата державної реєстрації змін до установчих документів 31.03.2011 № 11031050016003912) до виключної компетенції Загальних зборів товариства (п. 10.5.2.21) належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину перевищує 25 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства; до виключної компетенції Наглядової ради товариства (п. 11.2.2.30) належить прийняття рішення про вчинення (укладення) від імені Товариства правочинів, з урахуванням обмежень, передбачених п. п. 3.3.2, 3.3.3, 3.3.4 Статуту; встановлення ліміту сум угод з розпорядження майном для Правління Товариства; до компетенції Правління товариства (п. 12.2.1) належить прийняття рішення про вчинення (укладення) від імені Товариства правочинів ціна (вартість) яких за відповідним правочином не перевищує (у т.ч. дорівнює) 0,1 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, до компетенції Голови правління товариства (п. 12.5.1.2) на підстав рішення Правління - вчиняти від імені товариства правочини та укладати (підписувати) від імені товариства будь-які договори (угоди) з урахуванням обмежень щодо змісту та суми договорів (правочинів, угод), які встановлені цим Статутом, Положенням про Правління та внутрішніми документами Товариства.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.01.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод” з урахуванням визнаних судом вимог та з урахуванням окремо включених до реєстру вимог ТОВ “Енергомаш-Інвест”, м. Київ в розмірі 6 936 888, 58 грн. (у тому числі 102 766, 83 грн. пеня), які забезпечені заставою майна боржника, а також вимог із заробітної плати працівникам в розмірі 463 481, 50 грн. першої черги задоволення.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 введено процедуру санації ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод”, встановлено строк санації у шість місяців, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Персюка Сергія Володимировича.
Згідно ст. 28 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з моменту винесення ухвали про введення процедури санації: керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством; управління боржником переходить до керуючого санацією; зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, за винятком повноважень, передбачених планом санації.
Відповідно положень ст. 29 цього Закону заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути: інші способи відновлення платоспроможності боржника.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.03.2014 № 908/4368/13 затверджено план санації ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод”, який схвалено комітетом кредиторів (протокол засідання комітету кредиторів б/н від 25.02.2014).
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.04.2014 затверджені “Зміни та доповнення до плану санації публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод”, схвалені комітетом кредиторів (протокол засідання комітету кредиторів б/н від 17.04.2014).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.09.2014 затверджені “Зміни та доповнення до плану санації публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод”, схвалені протокольним рішенням комітету кредиторів від 12.09.2014.
За планом санації (п. 4.9.1 ), затвердженим ухвалою від 03.03.2024, боржником до комунальної власності міста передається житловий будинок з прибудовами, дорогами та тротуарами, ліфтами та ТМЦ по м. Запоріжжя, вул. Історична, 49.
Судом установлено, що рішенням виконавчого комітету № 291/1 від 28.08.2014 “Про затвердження акту приймання-передачі житлового будинку по вул. Історичній, 49 літ. А-9 до комунальної власності” від Публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод” було затверджено акт приймання-передачі до комунальної власності житлового будинку по вул. Історичній, 49 літ. А-9 від Публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод”.
Вирішено оформити право комунальної власності на житловий будинок по вул. вул. Історичній, 49 літ. А-9 від Публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод” та доручено Міському комунальному підприємству “Основаніє” прийняти в господарське відання житловий будинок вул. Історичній, 49 літ. А-9 від Публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод” згідно з додатком.
Акт приймання-передачі житлового будинку № 49 по вул. Історична в комунальну власність (літ. А-9) підписаний 14.07.2014.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.07.2016 по справі № 908/3468/13, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.10.2016, замінено кредитора - ФОП Василенко А.О. на правонаступника - ФОП Руденко Анатолія Петровича.
Згідно п.1, 2 ст. 20 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов’язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов’язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов’язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов’язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов’язання для забезпечення виконання грошових вимог. У разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов’язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.
Згідно ст. 241 Цивільного Кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину.
Враховуючи встановлені обставини, схвалення комітетом кредиторів боржника в межах своєї компетенції плану санації, у т.ч. щодо безоплатного здійснення відчуження майна (передачі житлового будинку ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод” до комунальної власності м. Запоріжжя) та затвердження цих дій ухвалою суду від 03.03.2014, суд дійшов до висновку що передача - прийняття об’єкту житлового фонду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Історичній, 49 здійснена відповідно чинного законодавства та не може вважатись фраудаторною дією.
Суд не вбачає правових підстав для скасування звернення ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод” від 23.12.2013 № 1 до Запорізької міської ради.
Враховуючи відповідність дій керуючого санацією ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод” Персюка Сергія Володимировича щодо безоплатного відчуження житлового будинку за адресою Запоріжжя, вул. Історична, 49 згідно плану санації суд не вбачає визнання їх протиправними.
Заявником не надано належних доказів звернення в.о. керівника ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод” арбітражного керуючого Персюка С.В. з перевищенням повноважень, передбачених Статутом боржника.
Враховуючи відповідність дій Запорізької міської ради і Виконавчого комітету Запорізької міської ради щодо прийняття житлового будинку за адресою Запоріжжя, вул. Історична, 49 вимогам Закону України “Про місцеве самоврядування” суд не вбачає підстав визнати їх протиправними і вчиненими з перевищенням повноважень органів місцевого самоврядування.
За таких обставин, заяву ФОП Руденко А.П. (вх. № 18873/08-08/24 від 24.09.2024) про спростування майнових дій боржника слід залишити без задоволення.
Технічна фіксація здійснюється за допомогою підсистеми відеоконференцзв’язку: vkz.court.gov.ua.
Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 6, 170, 197, 216, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ФОП Руденко А.П. (вх. № 18873/08-08/24 від 24.09.2024) про спростування майнових дій боржника залишити без задоволення.
Копію ухвали надіслати кредиторам, боржнику, керуючому санації, (електронною поштою/до електронного кабінету/поштовим зв’язком).
Розмістити повний текст ухвали на сайті господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України.
Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 02.01.2025.
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ
ДО УВАГИ!!! Учасників у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод” по справі № 908/3468/13.
_03_03.png)
