До відома сторін у справі № 908/2881/24 (суддя Педорич С.І.): відповідачів: 1) Приватного підприємства “ОДМА” (вул. Сонячна (Малиновського), буд. 6, с. Шевченка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72512; ідентифікаційний код юридичної особи 25491

До відома сторін у справі № 908/2881/24 (суддя Педорич С.І.): відповідачів:  1) Приватного підприємства “ОДМА” (вул. Сонячна (Малиновського), буд. 6, с. Шевченка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72512; ідентифікаційний код юридичної особи 25491140); 2)   Фізичної особи Ганова Віктора Яковлевича (вул. Сонячна (Малиновського), буд. 6, с. Шевченка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72512; фактичне місце проживання/адреса для листування: б-р. Юрія Гойди, к. 23, буд. 8, кв. 70, м. Мукачево, 89607; РНОКПП 2176206717);

 

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

06.01.2025                                                                             Справа № 908/2881/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу:

за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570)

до відповідачів:

1)   Приватного підприємства “ОДМА” (вул. Сонячна (Малиновського), буд. 6, с. Шевченка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72512; ідентифікаційний код юридичної особи 25491140);

2)   Фізичної особи Ганова Віктора Яковлевича (вул. Сонячна (Малиновського), буд. 6, с. Шевченка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72512; фактичне місце проживання/адреса для листування: б-р. Юрія Гойди, к. 23, буд. 8, кв. 70, м. Мукачево, 89607; РНОКПП 2176206717);

про стягнення коштів

 

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

 

РУХ СПРАВИ.

30.10.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” (скорочене найменування – АТ КБ “ПриватБанк”) до відповідачів Приватного підприємства “ОДМА” (скорочене найменування – ПП “ОДМА”) та фізичної особи Ганова Віктора Яковлевича про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 120   025,45 грн, яка складається з 95   893,81 грн- заборгованості за кредитом; 19   030,92 грн заборгованості за процентами за користування кредитом; 5100,72 грн заборгованості з комісії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024 справу № 908/2881/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 31.10.2024 витребувано від Міністерства соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601; електронна пошта: infozapit@mlsp.gov.ua; info@mlsp.gov.ua) відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи: Ганова Віктора Яковлевича (вул. Сонячна (Малиновського), буд. 6, с. Шевченка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72512; РНОКПП 2176206717; дата народження 01.08.1959).

06.11.2024 до суду надійшла відповідь Мінсоцполітики, в якій зазначено, що станом на 05.11.2024 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (ЄІБД ВПО) міститься інформація про запитувану особу, а саме: адреса фактичного проживання та листування з 05.08.2022: б-р. Юрія Гойди, к. 23, буд. 8, кв. 70, м. Мукачево, 89607.

Оскільки позов подано, у тому числі, до фізичної особи Ганова Віктора Яковлевича, суд вважає за необхідне зазначити таке.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом – ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках. З аналізу наведеної норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності (крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем), та у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці,   фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, наприклад, чітко визначені положеннями ст. 20 ГПК України (пункти 5, 10, 14 цієї статті).

З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України №   2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов’язання, якщо сторонами цього основного зобов’язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб’єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов’язання, не має значення для визначення підсудності господарському суду щодо розгляду відповідної справи.

Відповідні висновки викладені в постанові Великої Палати ВС від 2 жовтня 2018 року у справі №   910/1733/18 (провадження №12-170гс18).

Виходячи з обставин, викладених у позовній заяві, та підстав позову, даний спір виник з кредитних правовідносин, в тому числі щодо відповідача-2 з правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов’язання юридичної особи.

Отже, даний спір за участю фізичної особи підвідомчий господарському суду.

Ухвалою суду від 07.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/2881/24 та присвоєно справі номер провадження 3/99/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Судом до матеріалів справи долучено відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача-1 є: вул. Сонячна (Малиновського), буд. 6, с. Шевченка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72512.

Також згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що адресою реєстрації відповідача-2 є: вул. Сонячна, 6, с. Шевченка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72512.

При цьому, за даними Мінсоцполітики, станом на 05.11.2024 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (ЄІБД ВПО) міститься інформація щодо відповідача-2 Ганова В.Я., а саме: адреса фактичного проживання та листування з 05.08.2022: б-р. Юрія Гойди, к. 23, буд. 8, кв. 70, м. Мукачево, 89607.

Станом на момент звернення позивача до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідачів (у тому числі щодо первісної реєстрації відповідача-2), оскільки зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією.

Інформація про не функціонування відділень АТ “Укрпошта” на вказаній території підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ “Укрпошта”. Поштові відділення, які розташовані на цій території, тимчасово не функціонують згідно з даними офіційного сайту Укрпошти (скріншот екрана додано до матеріалів справи), зокрема поштове відділення за індексом – 72512.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 23.12.2022, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить Приазовська селищна територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області, до складу якої також входить село Шевченка (з 24.02.2022, код UA23080230000097340).

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до частини першої статті 12¹ Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На підставі викладеного, повідомлення судом відповідачів про розгляд справи здійснюється через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України.

Оголошення розміщено 08.11.2024.

Судом встановлено, що відповідач-1 підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від у своїх контактних даних зазначив наступну адресу електронної пошти: odma23@ukr.net, а отже зазначивши їх в договорі фактично відповідач-1 виявив бажання, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися для листування. Це, в свою чергу, покладає на відповідача-1 обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Відповідач-2 є керівником юридичної особи відповідача-1, а отже обізнаний/використовує електронну пошту відповідача-1.

Позивач направляв копію позовної заяви відповідачу на вказану адреси електронної пошти 29.10.2024 (а.с. 11). Отже, направлення позивачем копії позовної заяви з додатками на вказані адреси електронної пошти та виходячи з “презумпції обізнаності”: особа, якій адресовано поштове відправлення через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення щодо подання цього позову до суду.

Суд також додатково повідомив відповідача-1 та відповідача-2 про розгляд справи шляхом надіслання на електронну адресу відповідачів, яка міститься в контактних даних, а саме: odma23@ukr.net.

Згідно із довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 07.11.2024 у справі №908/2881/24) документ доставлено до електронної скриньки відповідача-1 (e-mail: odma23@ukr.net) 07.11.2024.

Також, відповідачу-2 – Ганову В.Я., направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі №908/2881/24 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на його фактичну (згідно із даними Мінсоцполітики) адресу місця перебування: б-р. Юрія Гойди, к. 23, буд. 8, кв. 70, м. Мукачево, 89607.

Поштове відправлення 30.11.2024, надіслане на адресі відповідача-2, в якому містилася ухвала суду від 07.11.2024, повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ “Укрпошта” форми 20 “за закінченням терміну зберігання”.

Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Водночас, про хід розгляду справи відповідачі могли також дізнатись з офіційного вебпорталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr.court.gov.ua/. Названий вебпортал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Заяв про зміну відповідачами місцезнаходження на адресу суду не надходило.

З урахуванням наведеного, відповідачі не були позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Запорізької області у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа “Скопелліті проти Італії” від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа “Папахелас проти Греції” від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі “Красношапка проти України”, від 02.12.2010 “Шульга проти України”, від 21.10.2010 “Білий проти України”).

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідачів було достатньо часу для подання, як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачами зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачами суду також не повідомлено.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

 

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позов обґрунтовано не поверненням відповідачами у передбачений термін кредиту, оформленого через систему інтренет-клієнт-банкінгу шляхом підписання із використанням електронного цифрового підпису Заявки на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” шляхом встановлення кредитного ліміту на поточному рахунку UA073133990000026002055737705, а також договором поруки №P1622526057106270686 від 01.06.2021, укладеним із відповідачем-2, мотивовані посиланням на приписи ст.ст. 16, 525, 526, 530, 554, 610, 1048, 1049, 1069 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, на підставі яких позивач просить стягнути з відповідачів солідарно загальний залишок заборгованості за наданим кредитом у розмірі 120   025,45 грн, яка складається з 95   893,81 грн заборгованості за кредитом; 19   030,92 грн заборгованості за процентами за користування кредитом; 5100,72 грн заборгованості з комісії.

Просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

 

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідачі відзив на позов не надали.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідачі не скористались своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

 

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитом в розмірі в розмірі 120   025,45 грн, яка складається з 95   893,81 грн заборгованості за кредитом; 19   030,92 грн заборгованості за процентами за користування кредитом; 5100,72 грн заборгованості з комісії.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи отриманий відповідачем від банку кредит, на яку суму; який розмір процентної ставки встановлений за користування кредитними коштами; в які строки і якому розмірі кредит мав бути повернутий), чи мало місце порушення зобов`язань, які наслідки порушення зобов`язань боржниками, чи є підстави для солідарного стягнення.

 

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

08.09.2017 ПП “ОДМА” (відповідач-1 у справі) підписано оформлено заяву на відкриття рахунку та анкету про приєднання до умов і правил надання банківських послуг. Відповідачу-1 08.09.2017 відкрито рахунок № 26002055737705, валюта UAH (Українська гривня).

02.03.2020 ПП “ОДМА” (Клієнт, відповідач 1 у справі) через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг. Згідно з цією Заявою відповідач-1 з підписанням цієї анкети-заяви, на підставі статті 634 Цивільного кодексу України, приєднався до Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ “ПРИВАТБАНК” (надалі – Умови та правила), що розміщені на офіційному сайті банку в мережі “Інтернет” за адресою privatbank.ua, в редакції, чинній на дату підписання цього документа та які разом із пам’яткою клієнта та тарифами становлять Договір банківського обслуговування.

04.03.2020 ПП “ОДМА” (Клієнт, відповідач 1 у справі) через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписано із використанням електронного цифрового підпису Заявку на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” та “Гарантовані платежі” шляхом встановлення шляхом встановлення кредитного ліміту на поточному рахунку UA073133990000026002055737705 на наступних умовах:

Мета кредиту: Поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта.

Вид кредиту: Овердрафтовий кредит.

Мінімальний розмір ліміту: 10   000,00 UAH.

Максимальний розмір ліміту: 2   000   000,00 UAH.

Розмір відсоткової ставки: 18% річних.

Пільговий період 30/270 днів — без обнулення, відповідно до п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.3.

Термін користування Кредитом: 12 місяців.

Підписанням цієї Заявки Клієнт на підставі статті 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до розділу “ 1.1 Загальні положення” та підрозділу “ 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок” Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ “ПриватБанк” у мережі “Інтернет” за адресою https://privatbank.ua/terms, які разом із цією Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі – Умови), цією Заявою становлять Кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.

Підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок”. Розмір Ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання Клієнтом цієї Заявки шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису у Приват24 для бізнесу. Примірник цієї Заяви приєднання (цього Договору) направлено Клієнту у системі “Приват24 для бізнесу”.

Клієнт підтверджує ознайомлення із розділом “ 1.1. Загальні положення”, а також підрозділом “ 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок” Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку за адресою https://privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви.

Згідно з п. 3.2.1.1.1 Кредитного договору Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - “Кредит”) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту на поточному рахунку (далі - “Ліміт”). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Вид кредиту - овердрафтовий кредит. Розмір Кредиту - від 10   000 до 2   000   000 грн. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій розсуд: або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (система Приват24, мобільний додаток Приват24, SMSповідомлення або інші).

Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за управління фінансовим інструментом та інших платежів за цим Договором.

Відповідно до п. 3.2.1.1.2 Кредитного договору Клієнт долучається до Послуги шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання Кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП, що разом з цими Умовами та Правилами (далі - Умови) становлять Кредитний договір. Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа, та має відкритий поточний рахунок в Банку, долучається до Послуги шляхом підписання Заявки на отримання Кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП. Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту.

Розмір Ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України. Ліміт овердрафту встановлюється Банком на кожен операційний день (п. 3.2.1.1.3 Кредитного договору)

Відповідно до п. 3.2.1.1.4 Кредитного договору 3.2.1.1.4. Сторони узгодили, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Приєднавшись до цих Умов, Клієнт висловлює свою письмову згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта в порядку, передбаченому п.3.2.1.1.5. цих Умов.

У пункті 3.2.1.1.5. визначено, що сторони узгодили, що для повідомлення Клієнта про розмір Ліміту, його зміну, повідомлення про зміну строку повернення кредиту з підстав, передбачених цим Договором, та інших повідомлень за цим Договором, Банк на свій вибір здійснює сповіщення Клієнта: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (Система Приват24, мобільний додаток Приват24, SMS-повідомлення або інші). Сторони узгодили, що Банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який зі способів, визначених цим пунктом, для будь-яких сповіщень, що повинні бути здійснені Банком згідно цього Договору.

За умовами п.п. 3.2.1.2.1.1, 3.2.1.2.1.2 Кредитного договору Банк зобов’язався Обслуговувати Ліміт в порядку, передбаченому цим розділом Умов. Зобов'язання Банку з видачі Кредиту або його частини виникають у день надання Клієнтом розрахункових документів на використання Кредиту, в межах вказаних у них сум. За наявності вільних грошових ресурсів та відсутності розрахункових документів на примусове списання (стягнення) коштів з поточного рахунку Клієнта, здійснювати платежі Клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку на підставі його розрахункових документів у межах Ліміту.

Відповідно п.п. 3.2.1.2.2.1, 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.2.2.3. Кредитного договору Клієнт зобов’язується: використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.1.1.1. цих Умов. Сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку. Здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого Ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.4.1.

За умовами п. 3.2.1.4.1 Кредитного договору за сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 р. періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування “кредитним лімітом на поточному рахунку” - не більше 30 днів, для клієнтів аграрного сектора економіки - не більше 270 днів.

Відповідно п. 3.2.1.4.2 Кредитного договору за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом. Порядок розрахунку процентів: {…}

За сумами кредиту, отриманими з 14.02.2020 р., при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 18 (вісімнадцять) % річних для фізичних осіб - підприємців; для юридичних осіб у розмірі 18 (вісімнадцять) % річних - для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири)% річних - для договорів не забезпечених порукою. Списання нарахованих процентів проводиться по 1 - х числах кожного місяця, за попередній місяць (п.3.2.1.4.2.2).

{…}

За сумами кредиту, отриманими з 14.02.2020 р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт фізична особа-підприємець сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 36 (тридцять шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості, юридична особа у розмірі 36 (тридцять шість) % річних - для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних - для договорів не забезпечених порукою/ У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п. 3.2.1.4.2.3).

Згідно з п. 3.2.1.4.3 Кредитного договору {…}

За сумами кредиту, отриманими клієнтами аграрного сектора економіки (основний вид економічної діяльності підприємства відповідає значенню з секції “А” Класифікатора видів економічної діяльності України і дана приналежність підтверджена документально) з 14.02.2020 р. за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт фізична особа - підприємець сплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 18 (вісімнадцять) % річних, юридична особа в розмірі 18 (вісімнадцять) % річних - для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних - для договорів не забезпечених порукою. У разі непогашення кредиту впродовж 270 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 271-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. {…}

Відповідно п. 3.2.1.4.4 Кредитного договору для розрахунку процентів за користування Лімітом встановлюється фіксована процентна ставка. Сторони в порядку ч.1 ст.212 Цивільного кодексу узгодили, що у разі, якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та/або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та/або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 або більше відсотків, процентна ставка за користування Кредитом може бути підвищена Банком. Сторони узгодили, що розмір процентної ставки, яка може бути підвищена Банком внаслідок настання зазначених у цьому пункті обставин, становить до 60%. Збільшена відсоткова ставка починає діяти з дати настання зазначених у цьому пункті обставин, про що Банк повідомляє Клієнта на свій розсуд, у спосіб, визначений п.3.2.1.1.5. цих Умов.

Розрахунок процентів за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається. (п. 3.2.1.4.5).

Відповідно до п. 3.2.1.4.6 Кредитного договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється в порядку, передбаченому в п.3.2.1.2.1.4., 3.2.1.2.2.7. цих Умов. Сплата процентів може бути здійснена Клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку.

За умовами п. 3.2.1.4.9. Кредитного договору проценти, не сплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредитного договору згідно з п.3.2.1.2.3.3.).

Пункт 3.2.1.4.10: відповідно до ст.212 ЦКУ, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених п.3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.2.4., 3.2.1.2.2.5., Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в п.3.2.1.5.2.

Пункт 3.2.1.4.11: за управління фінансовим інструментом за звітний період Клієнт сплачує Банку комісію, яка розраховується як відсотки, в розмірі 0,5% від суми максимального сальдо Кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами. Банк на свій розсуд може не стягувати зазначені відсотки в разі, якщо максимальне сальдо Кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень. За звітний період комісія за управління фінансовим інструментом нараховується та повинна бути сплачена 1-го числа місяця, що слідує за звітним. Кредитовий оборот по поточному рахунку Клієнта - сума грошових коштів, зарахованих Банком на поточний рахунок Клієнта протягом банківського дня, крім надходжень коштів вечірньої каси. Дебетове сальдо по поточному рахунку Клієнта - сума грошових коштів, перерахованих Банком на підставі розрахункових документів Клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишок, з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня.

3.2.1.5.2. Кредитного договору при порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цими Умовами та Тарифами Банку.

За умовами п. 3.2.1.5.10. Кредитного договору терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, стягнень - пені, штрафів, встановлюються Сторонами тривалістю в 15 років.

Згідно з п. 3.2.1.6.1 Кредитного договору строк користування кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання Клієнтом умов Договору.

Цей договір, відповідно до п. 3.2.1.6.2, набирає чинності з моменту підписання Клієнтом Заявки та діє до повного виконання Сторонами зобов’язань за цим Договором.

18.02.2022 відповідачем-1 оформлено Анкету-заяву клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг шляхом накладення електронного цифрового підпису.

Згідно з довідкою позивача (а.с.41), відповідачу-1 був встановлений кредитний ліміт: 08.09.2017 у розмірі 00,00 грн, 05.03.2020 у розмірі 200   000,00 грн, 23.06.2020 у розмірі 350   000,00 грн, 01.03.2022 у розмірі 94   272,87 грн, 17.08.2022 у розмірі 00,00 грн.

Разом з тим, 02.06.2021 Гановим Віктором Яковлевичем (Поручитель, відповідач-2 у справі) та АТ КБ “ПРИВАТБАНК” (Кредитор, позивач у справі) з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 (Позичальника, відповідача-1 у справі) за Заявкою на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” № Б/Н від 04.03.2020, із використанням електронного цифрового підпису, укладено договір поруки №P1622526057106270686 (далі – Договір поруки).

Пунктом 1.1 Договору поруки встановлено, що Поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання Позичальником зобов’язань у повному обсязі за Кредитним договором:

по поверненню кредиту, який наданий Позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунку 26002055737705 (IBAN - UA073133990000026002055737705) у розмірі 350   000,00 (триста п'ятдесят тисяч ) гривень, максимальний розмір кредитного ліміту за Кредитним договором становить - 2   000   000,00 грн (два мільйона) гривень;

по поверненню Кредитору кредиту у строк до 04.03.2022, зазначених у Заявці на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” Кредитного договору та на умовах встановлених Кредитним договором;

по сплаті Кредитору процентів за користування кредитом

в розмірі 16.5% (шістнадцять цілих п'ять десятих) річних, відповідно до Заявки на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” Кредитного договору, за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.2. Умов та Правил;

по сплаті процентів за користування кредитами у разі прострочення повернення кредиту у розмірі 33%, які діяли на дату такого прострочення, відповідно до п. 3.2.1.4.5 Умов та Правил;

по сплаті комісії за управління фінансовим інструментом, в розмірі 0,3% від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Позичальника за звітній місяць, в порядку, встановленому п. 3.2.1.4. - Умов та Правил;;

{…}

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов’язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Поручитель свідчить про ознайомлення зі змістом кредитного договору і заперечень щодо нього не має. Поручитель з умовами Кредитного договору ознайомлений (п. 1.5).

Згідно п. 2.4.1 Договору поруки Поручитель зобов’язався виконати зобов’язання позичальника, зазначені в цьому договорі.

Порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору (п. 4.1).

У порушення відповідних умов Кредитного договору та приписів законодавства відповідач-1 не повернув кредитні кошти в повному обсязі у передбачений договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти за користування кредитом та комісію.

Таким чином за розрахунком позивача заборгованість відповідача-1 за Кредитним договором станом на 23.10.2024 становить 120   025,45 грн, з яких: 95   893,81 грн заборгованість за кредитом; 19   030,92 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 5100,72 грн заборгованість з комісії.

Підставою звернення позивача до суду стало не повернення відповідачем-1 кредитних коштів та процентів за користуванням кредиту.

Доказів погашення суми позову відповідач-1 на час розгляду справи суду не надав.

 

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг” (стаття 5) визначає поняття електронного документа як документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

Відповідно до 9 Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг” електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Згідно зі ст. 6 Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг” електронний підпис має бути використаний для забезпечення юридичної чинності електронних документів.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

{…}

Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

{…}

Порядок використання електронного підпису у банківській системі України та на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю на яких здійснює Національний банк України, а також при наданні платіжних послуг визначається Національним банком України.

Стаття 7 Закон України “Про електронний документ та електронний документообіг” визначає, що електронний документ та електронний підпис мають таку ж юридичну силу, як паперові документи та власноручні підписи.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 укладено Кредитний договір від 04.03.2020 (Заявка на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” та “Гарантовані платежі”) шляхом накладення відповідачем-1 свого кваліфікованого електронного підпису.

Відповідачем-1 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами Кредитного договору шляхом накладення сторонами своїх кваліфікованих електронних підписів.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши кредитний ліміт 08.09.2017 у розмірі 00,00 грн, 05.03.2020 у розмірі 200   000,00 грн, 23.06.2020 у розмірі 350   000,00 грн, 01.03.2022 у розмірі 94   272,87 грн, 17.08.2022 у розмірі 00,00 грн.

Відповідно наданих позивачем банківських виписок по рахунках відповідача-1, 24.10.2022 кредит у розмірі 95   893,81 грн винесено на прострочку.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У справі, що розглядається, спір виник з приводу несплати відповідачем-1 кредиту.

Відповідачем-1 не надано заперечень щодо позову та доказів в обґрунтування відсутності заборгованості за Кредитним договором у розмірі 95   893,81 грн перед Банком.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунками позивача заборгованість за відсотками склала 19   030,92 грн, які нараховані до 07.09.2023, підтверджується відповідним розрахунком позивача та випискою.

За умовами п. 3.2.1.4.11 Кредитного договору за управління фінансовим інструментом за звітний період Клієнт сплачує Банку комісію, яка розраховується як відсотки, в розмірі 0,5% від суми максимального сальдо Кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами. Банк на свій розсуд може не стягувати зазначені відсотки в разі, якщо максимальне сальдо Кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень. За звітний період комісія за управління фінансовим інструментом нараховується та повинна бути сплачена 1-го числа місяця, що слідує за звітним. Кредитовий оборот по поточному рахунку Клієнта - сума грошових коштів, зарахованих Банком на поточний рахунок Клієнта протягом банківського дня, крім надходжень коштів вечірньої каси. Дебетове сальдо по поточному рахунку Клієнта - сума грошових коштів, перерахованих Банком на підставі розрахункових документів Клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишок, з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня.

Заборгованість відповідачів за комісією за користування кредитним лімітом становить 5100,72 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком та випискою по рахунку.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач-1 доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в повному обсязі суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-2 укладено Договір поруки P1622526057106270686 від 02.06.2021 шляхом накладення відповідачем-2 свого кваліфікованого електронного підпису.

Відповідачем-2 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами договору поруки №P1622526057106270686 від 02.06.2021.

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договору поруки №P1622526057106270686 від 02.06.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом в розмірі у розмірі 95   893,81 грн, за процентами в розмірі 19   030,92 грн та комісії в розмірі 5100,72 грн станом на час ухвалення рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідачів 1 і 2 солідарно є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідачі проти позову не заперечили, належних та допустимих доказів на підтвердження погашення кредиту та контррозрахунку нарахованих процентів не надали.

Таким чином, враховуючий солідарний обов’язок відповідачів, заборгованість за кредитним договором від 04.03.2020 становить 95   893,81 грн – заборгованість за кредитом, 19   030,92 грн – заборгованість за процентами, 5100,72 грн – заборгованість з комісії.

 

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться Заявою оформлено заяву на відкриття рахунку та анкету про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від (а.с.14-15), Кредитним договором від 04.03.2020 (Заявку на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” та “Гарантовані платежі”) (а.с.17-28), договором поруки №P1622526057106270686 від 02.06.2021 (а.с.35-37); довідкою про встановлення кредитних лімітів (а.с.41), Анкетою-заявою клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 18.02.2022 (а.с.38-40); розрахунком заборгованості (а.с.36-38); виписками по рахунку (а.с.42-56).

 

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

 

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідачів відповідно до ст. 129 ГПК України.

 

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства “ОДМА” (вул. Сонячна (Малиновського), буд. 6, с. Шевченка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72512; ідентифікаційний код юридичної особи 25491140) та Фізичної особи Ганова Віктора Яковлевича, 01.08.1959 р.н. (вул. Сонячна (Малиновського), буд. 6, с. Шевченка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72512; фактичне місце проживання/адреса для листування: б-р. Юрія Гойди, к. 23, буд. 8, кв. 70, м. Мукачево, 89607; РНОКПП 2176206717) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 95   893,81 грн (дев’яносто п’ять тисяч вісімсот дев’яносто три гривні 81 коп.), заборгованість за процентами в розмірі 19   030,92 грн (дев’ятнадцять тисяч тридцять гривень 92 коп.), заборгованості з комісії в розмірі 5100,72 грн (п’ять тисяч сто гривень 72 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства “ОДМА” (вул. Сонячна (Малиновського), буд. 6, с. Шевченка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72512; ідентифікаційний код юридичної особи 25491140) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи Ганова Віктора Яковлевича, 01.08.1959 р.н. (вул. Сонячна (Малиновського), буд. 6, с. Шевченка, Мелітопольський район, Запорізька область, 72512; фактичне місце проживання/адреса для листування: б-р. Юрія Гойди, к. 23, буд. 8, кв. 70, м. Мукачево, 89607; РНОКПП 2176206717) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.). Видати наказ.

 

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 06.01.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

 

Суддя                                                                        С.І. Педорич