Господарський суд Запорізької області

23 січня 2025, 15:58

До відома Приватного акціонерного товариства «Хімпроммет» у справі № 908/2864/24 (с. Боєва О.С.)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

13.01.2025 справа № 908/2864/24

м. Запоріжжя

За заявою Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі № 908/2864/24

за заявою: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», код ЄДРПОУ 00130926

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», код ЄДРПОУ 38983006

про видачу судового наказу про стягнення суми 201622,04 грн,

Особа, яка має заборгованість перед боржником: Приватне акціонерне товариство «Хімпроммет», ЄДРПОУ 40014693

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

За участю представників сторін:

від ПАТ «Запоріжжяобленерго» (заявника): Сколибог А.Ф.;

від ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат»: не з’явився;

від ПрАТ «Хімпроммет»: не з’явився

УСТАНОВЛЕНО:

До Господарського суду Запорізької області 01.01.2025 надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» у справі № 908/2864/24 в порядку ст. 336 ГПК України про звернення стягнення на кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником (документ сформований в системі «Електронний суд» 31.12.2024).

Згідно з протоколом передачі судової справи від 01.01.2025 заяву передано раніше визначеному у справі № 908/2864/24 складу суду – судді Проскурякову К.В.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Запорізької області № П-6/25 від 02.01.2025, враховуючи перебування судді Проскурякова К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл заяви та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2025 вищевказану заяву визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 07.01.2025 (суддя Боєва О.С.) заява прийнята до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 13.01.2025.

Відповідно до ч. 4 ст. 336 ГПК України, суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.

Представники ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та ПрАТ «Хімпроммет» в судове засідання 13.01.2025 не з’явились, про причини неявки суду не повідомили. Про розгляд заяви повідомлені належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, з якої вбачається, що ухвала суду про призначення заяви до розгляду від 07.01.2025 доставлена до електронного кабінету ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» 07.01.2025, а також довідка про доставку електронного листа – ухвали суду про призначення заяви до розгляду від 07.01.2025 до електронної скриньки ПрАТ «Хімпроммет» 07.01.2025.

Також ухвала суду від 07.01.2025 про призначення заяви до розгляду була направлена 07.01.2025 ПрАТ «Хімпроммет» засобами поштового зв’язку. І додатково до відома ПрАТ «Хімпроммет» ухвалу суду про призначення заяви до розгляду від 07.01.2025 було розміщено на офіційному веб-порталі Судової влади України.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про розгляд заяви за відсутності ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та ПрАТ «Хімпроммет», які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви.

Представник ПАТ «Запоріжжяобленерго» (заявника) в судовому засіданні 13.01.2025 підтримав заяву про звернення стягнення на грошові кошти Приватного акціонерного товариства «Хімпроммет», просив суд її задовольнити, посилаючись на наступне. Судовим наказом Господарського суду Запорізької області від 04.11.2024 у справі №908/2864/24 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» основну заборгованість у розмірі 195 947,62 грн, 3 % річних у розмірі 1 541,88 грн, інфляційні витрати у розмірі 4 132,54 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 242,24 грн, разом 201864,28 грн. 28.11.2024 зазначений судовий наказ видано стягувачу. Строк пред’явлення судового наказу у справі № 908/2864/24 до виконання 28.11.2027. Станом на 30.12.2024 судове рішення боржником не виконано. Жодних заходів, спрямованих на добровільне виконання з боку боржника не вжито. Заходи примусового виконання рішень стосовно ТОВ «ЗТМК» з боку державного виконавця на сьогоднішній день не вживаються. В той же час рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.10.2021 у справі № 908/2528/21 стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Хімпроммет» (ЄДРПОУ 40014693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» суму 488294,66 грн основної заборгованості, 19 019,78 грн 3% річних, 48563,88 грн інфляційних втрат та 8338,17 грн судового збору, разом 564 216,49 грн. Рішення суду набрало законної сили 16.11.2021 та підлягає обов'язковому виконанню. Приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 326 ГПК України заявник (позивач у справі) просить суд звернути стягнення на грошові кошти Приватного акціонерного товариства «Хімпроммет» (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів/вул. Патріотична, буд. 19/38, ЄДРПОУ 40014693), яке має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18; ЄДРПОУ 38983006) в сумі 564 216,49 грн, яка складається з 488 294,66 грн основної заборгованості, 19 019,78 грн 3% річних, 48 563,88 грн інфляційних втрат та 8 338,17 грн судового збору, що підтверджена рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.10.2021 у справі № 908/2528/21, в рахунок виконання судового наказу Господарського суду у справі № 908/2864/24 в межах суми боргу 201 864,28 грн.

Розглянувши заяву про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, заслухавши заявника, суд дійшов висновку про її обґрунтованість, виходячи з наступного.

Судовим наказом Господарського суду Запорізької області від 04.11.2024 у справі №908/2864/24 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» основну заборгованість у розмірі 195 947,62 грн, 3 % річних на суму 1 541,88 грн, інфляційні витрати на суму 4 132,54 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 242,24 грн, разом 201 864,28 грн. 28.11.2024 судовий наказ, який набрав законної сили, видано стягувачу.

Відповідно до ч. 1, 7 ст. 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу.

У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником (ч. 8 ст. 336 ГПК України).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.11.2019 у справі №910/7023/19, особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

Також у висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 22.07.2021 у справі №905/1642/19 вказано, що подана в порядку статті 336 ГПК України виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником.

У цій судовій процедурі процесуальний закон, визначаючи її ініціатора, у статті 336 ГПК України ототожнює виконавця та стягувача, презюмуючи єдність їх мети у застосуванні цього заходу.

Системний аналіз приписів частини першої статті 336 ГПК України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на грошові кошти передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.

З огляду на положення вказаної норми, під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам відповідно до частини першої статті 336 ГПК України, предметом дослідження суду має бути факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду або факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач чи виконавець просить звернути стягнення.

Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у даній категорії справ щодо застосування положень статті 336 ГПК України висловлена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі №910/5300/17, постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18, від 13.10.2020 у справі №913/526/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц зазначено, що «похідний інтерес кредитора у стягненні коштів з третіх осіб, винних боржнику, може реалізовуватися у виконавчому провадженні. Отримавши судове рішення про стягнення з боржника коштів, кредитор у статусі стягувача звертається з заявою про примусове виконання рішення. Відповідно до частини першої статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб; зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Якщо такі особи визнали, що у них перебуває майно боржника, або майно та кошти, що належать боржнику від таких осіб, і надіслали виконавцю відомості про це, то виконавець звертає стягнення на таке майно та кошти в порядку, визначеному частинами другою - четвертою зазначеної статті. Внаслідок стягнення коштів з інших осіб у боржника замість права вимоги до них з`являється ліквідний актив - грошові кошти, за рахунок яких може бути задоволена грошова вимога кредитора до боржника. У таких випадках кредитор боржника не вправі вимагати сплати коштів, належних від інших осіб боржнику, як на свою користь, так і на користь боржника, але вправі вимагати належної поведінки виконавця, зокрема щодо звернення стягнення на кошти, що належать боржнику від інших осіб. Для цього кредитор може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення до суду відповідно до розділу Х Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, процесуальний закон визначає право як стягувача, так і виконавця (державного, приватного) на звернення до суду із вказаною заявою у порядку статті 336 ГПК України, презюмуючи при цьому єдність їх мети у застосуванні цього заходу. Верховний Суд звертає увагу, що частина перша статті 336 ГПК України охоплює саме випадок звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою, або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з аналізу зазначених норм процесуального права, обов`язок доказування тих обставин, на які посилаються учасники судового процесу, як на підставу своїх вимог або заперечень покладено на сторони. При цьому, суд позбавлений прав самостійно збирати докази, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», no. 4241/03 від 28.10.2010).

Існування боргу ПрАТ «Хімпроммет» перед ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (боржник у даній справі № 908/2864/24) заявник обґрунтовує наявністю рішення Господарського суду Запорізької області від 26.10.2021 у справі №908/2528/21, яким стягнуто з ПрАТ «Хімпроммет» на користь ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» 488 294,66 грн основної заборгованості, 19 019,78 грн 3% річних, 48 563,88 грн інфляційних втрат та 8338,17 грн судового збору. Зазначене рішення суду набрало законної сили 16.11.2021.

22.11.2021 Господарський суд Запорізької області на виконання рішення у справі №908/2528/21 видав наказ на примусове стягнення.

Станом на день розгляду заяви, доказів добровільного або примусового виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 26.10.2021 у справі №908/2528/21 суду не надано. Тобто заборгованість ПрАТ «Хімпроммет» перед ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» є підтвердженою та неоспорюваною.

Суд враховує, що заборгованість ПрАТ «Хімпроммет» перед боржником (ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат») є більшою, ніж та, що підлягає стягненню за судовим наказом Господарського суду Запорізької області від 04.11.2024 у справі №908/2864/24. І стягувач просить суд звернути стягнення на грошові кошти ПрАТ «Хімпроммет» лише в межах суми стягнутої за судовим наказом від 04.11.2024 у справі №908/2864/24 , а саме - у загальному розмірі 201 864,28 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги те, що заборгованість ПрАТ «Хімпроммет» перед ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (боржником у справі) у загальному розмірі 564216,49 грн підтверджена судовим рішенням по справі №908/2528/21 від 26.10.2021, суд визнав законними та обґрунтованими вимоги стягувача про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, а саме - на грошові кошти Приватного акціонерного товариства «Хімпроммет», ЄДРПОУ 40014693.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 9 ст. 336 ГПК України звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми.

Разом з тим, порядок визнання наказу таким, що не підлягає виконанню встановлений статтею 328 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 232, 234, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі №908/2864/24 задовольнити.

Звернути стягнення у розмірі 201 864,28 грн на грошові кошти Приватного акціонерного товариства «Хімпроммет», ЄДРПОУ 40014693 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів/вул. Патріотична, буд. 19/38), яке має заборгованість перед боржником – Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», код ЄДРПОУ 38983006 (69106, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18) відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 26.10.2021 у справі №908/2528/21, в рахунок погашення заборгованості згідно з судовим наказом Господарського суду Запорізької області від 04.11.2024 у справі №908/2864/24.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.01.2025.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (повного тексту ухвали) в порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва