Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ДО УВАГИ!!! Учасників провадження у справі № 908/3204/24 (суддя Зінченко Н.Г.), Позивач: ТОВ «ІНТЕР-ТЕКСТ», Відповідач: ТОВ «ІСО ГРУП»
номер провадження справи 4/228/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.02.2025 Справа № 908/3204/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ТЕКСТ», (24000, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, пл. Соборна, буд. 12), представник позивача адвокат Жуков Дмитро Олександрович, (01010, м. Київ, пров. Іподромний, буд. 5, а/с 152)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСО ГРУП», (70604, Запорізька область, Пологівський район, село Пологи, вул. Дружби, буд. 6)
про стягнення 500552,95 грн.
10.12.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 09.12.2024, (вх. № 3531/08-07/24 від 10.12.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ТЕКСТ», м. Могилів-Подільський Вінницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСО ГРУП», с. Пологи Пологівського району Запорізької області про стягнення 416745,51 грн. інфляційних втрат та 83807,44 грн. 3 % річних за порушення строків розрахунків за договором надання послуг № Ш-0108/19 від 05.08.2019, а разом 500552,95 грн.
Пунктом першим прохальної частини позовної заяви позивач просить суд розглядати позовну заяву в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 справу № 908/3204/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.12.2024, позовну заяву прийнято до розгляду тавідкрито провадження у справі № 908/3204/24 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/228/24, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 07.02.2025.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2021 у справі № 910/6182/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСО ГРУП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ТЕКСТ»основний борг за договором надання послуг № Ш-0108/19 від 05.08.2019 в розмірі 845442,82 грн., пеню в розмірі 58098,25 грн., 3 % річних в розмірі 48694,91 грн. та інфляційні втрати в розмірі 109754,53 грн. У даній справі позивач стверджує, що оскільки внаслідок порушення відповідачем термінів оплати, встановлених договором надання послуг № Ш-0108/19 від 05.08.2019, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка підтверджена відповідним судовим рішенням, вказане рішення суду відповідачем в добровільному порядку не виконано, то у позивача виникло право на нарахування на підставі ст. 625 ЦК України 416745,51 грн. інфляційних втрат та 83807,44 грн. 3 % річних за період з 20.08.2021 по 08.12.2024.
Ухвалою суду від 16.12.2024 у справі №908/3204/24 відповідачу запропоновано у строк до 03.01.2025, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, а також у строк до 27.01.2025 подати заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Позивачу цією ж ухвалою суду запропоновано у строк до 15.01.2025 подати суду відповідь на відзив на позовну заяву.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно вказаного Переліку з урахуванням наступних змін, внесених відповідними наказами, вся територія Пологівської міської територіальної громади Запорізької області входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 06.03.2022 по теперішній час).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСО ГРУП» має місце реєстрації на території, яка відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, у с. Пологи Пологівського району Запорізької області.
Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. Заяв про зміну відповідачами місцезнаходження на адресу суду не поступало.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.
Наразі згідно ст. 12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» суд викликає або повідомляє учасників справи про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Враховуючи територіальне перебування відповідача на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» ухвала господарського суду Запорізької області від 16.12.2024 про відкриття провадження у справі № 908/3204/24 опублікована на офіційному веб-сайті судової влади України 17.12.2024.
В ст. 12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» зазначено, що з опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
За приписами зазначеної норми Закону якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3204/24 та подальший розгляд справи.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 15.01.2025 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 14.02.2025.
Розглянувши матеріали справи, суд
УСТАНОВИВ
Згідно із ч., ч. 4, 7 ст. 75 ГПК України Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.
Рішенням господарського суду м. Києва від 19.08.2021 по справі № 910/6182/21 частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ТЕКСТ», Вінницька область, м. Могилів-Подільський до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСО ГРУП», Запорізька область, Пологівський район, село Пологи про стягнення 1 066 490,68 грн. за договором надання послуг № Ш-0108/19 від 05.08.2019, стягнуто з ТОВ «ІСО ГРУП» основний борг у розмірі 845 442,82 грн., пеню в розмірі 58 098,25 грн., 3% річних в розмірі 48 694,91 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 109 754,53 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 15 929,86 грн. В задоволенні решти позовних відмовлено.
Рішенням суду у справі № 910/6182/21 встановлено, що 05.08.2019 між ТОВ «ІСО ГРУП» (замовник) та ТОВ «ІНТЕР-ТЕКСТ» (виконавець) укладений договір надання послуг № Ш-0108/19 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується за виробничими програмами замовника надавати, а замовник оплачувати послуги, вид, кількість, терміни виконання та ціна яких, вказуються в специфікації надання послу (додаток, який є невід`ємною частиною договору), на умовах, що викладені у цьому договорі.
Результатом надання послуг є виготовлений виконавцем з давальницької сировини (матеріалів) замовника товар згідно з специфікації надання послуг (далі - товар) та встановленими до виготовлення товару вимогами (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 2.2 договору розрахунки за фактично надані послуги проводяться на підставі належним чином оформленого та надісланого замовнику рахунку-фактури шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі послуг, у разі відсутності порушення п. 3 договору. Без зазначених документів оплата наданих послуг замовником не проводиться.
Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 2.3 договору).
Із матеріалів справи № 910/6182/21 судом встановлено, що на виконання укладеного сторонами договору позивач виконав роботи, а відповідач прийняв такі роботи вартістю 1 890 874,82 грн, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 0804-2020 від 08.04.2020, складеним сторонами до договору № Ш-0108/19 від 05.08.2019 та засвідченим підписами представників обох сторін та їх печатками.
Задовольняючі частково позовні вимоги у справі №910/6182/21 судом встановлено, що відповідач, у свою чергу, виконані позивачем роботи оплатив лише частково, а саме в розмірі 845 432,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 625 від 30.12.2020 на суму 787 860,00 грн, № 236 від 31.07.2020 на суму 157 572,00 грн, № 38 від 08.04.2020 на суму 100 000,00 грн. з призначенням платежу, в якому зазначено, що оплати здійснюються на виконання договору № Ш-0108/19 від 05.08.2019. При цьому відповідач надав позивачу гарантійний лист № 1031-20/17 від 16.07.2020, в якому посилаючись зокрема на договір № Ш-0108/19 від 05.08.2019 зобов`язувався сплатити заборгованість в загальному розмірі 1 890 874,82 грн. згідно з запропонованим графіком з кінцевим строком оплати 30.06.2021.Таким чином, у відповідача виникла заборгованості перед позивачем за виконані ним роботи за договором № Ш-0108/19 від 05.08.2019 в розмірі 845 442,82 грн.
Рішення господарського суду господарського суду м.Києва від 19.08.2021 по справі № 910/6182/21 сторонами не оскаржувалося і у встановленому порядку набуло законної сили – 24.09.2021.
30.09.2021 на примусове виконання рішення суду від 19.08.2021 по справі №910/6182/21 господарським судом м. Києва виданий наказ про примусове виконання судового рішення.
Відповідач стягнуту за рішенням суду від 19.08.2021 по справі № 910/6182/21 заборгованість добровільно не сплатив.
25.01.2022 постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №68356204 відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання наказу по справі № 910/6182/21 від 30.09.2021.
10.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ТЕКСТ» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом, за яким порушено провадження у даній справі, в якому просить стягнути з відповідача 416745,51 грн. інфляційних втрат та 83807,44 грн. 3 % річних за порушення строків розрахунків за договором надання послуг № Ш-0108/19 від 05.08.2019, а разом 500552,95 грн.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на таких підставах.
Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення зобов`язань (цивільних прав та обов`язків) є, зокрема, договір. Зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За приписами ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Судове рішення у справі № 910/6182/21 станом на час прийняття судом рішення у даній справі не виконано, що свідчить про те що відповідач продовжує порушувати грошове зобов`язання перед позивачем за Договором надання послуг № Ш-0108/19 від 05.08.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Звертаючись з позовом у даній справі позивач, у зв`язку із тим, що відповідач не сплатив заборгованість стягнуту рішенням господарського суду у справі № 910/6182/21, просить стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні нарахування за порушення грошових зобов`язань з оплати наданих послуг по розподілу електричної енергії за період з 20.08.2021 по 08.12.2024.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.
З урахування вищенаведених обставин справи, факт прострочення оплати за виконані роботи за договором № Ш-0108/19 від 05.08.2019 в розмірі 845 442,82 грн. встановлено в рішенні господарського суду м. Києва по справі № 910/6182/21.
За розрахунком позивача відповідачу нараховано 3 % річних в сумі 83807,44 грн. за період з 20.08.2021 по 08.12.2024.
Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок 3 % річних, судом встановлено, що даний розрахунок виконаний правильно.
З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача 83807,44 грн. 3 % річних судом задовольняється.
Що стосується інфляційних втрат, слід зазначити наступне.
Позивачем заявлена вимога про стягнення 416745,51 грн. інфляційних втрат, які нараховані за період з вересня 2021 по жовтень 2024 включно.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.01.2020 по справі № 924/532/19 та від 05.07.2019 по справі № 905/600/18.
Судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» перевірено розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, та встановлено, що даний розрахунок виконаний правильно.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 416745,51 грн. інфляційних нарахувань задовольняється судом.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
Повне судове рішення складено «14» лютого 2025 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
_03_03.png)
