Господарський суд Запорізької області

04 березня 2025, 13:17

До відома сторін у справі № 908/16/25 (суддя Педорич С.І.): відповідача – Фізичної особи-підприємця підприємця Попова Юрія Ігоровича (пров. Айвазовського, буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316; РНОКПП: 2506714213)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.03.2025 Справа № 908/16/25

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи №908/16/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код юридичної особи 40121452)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Попова Юрія Ігоровича (пров. Айвазовського, буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316; РНОКПП: 2506714213)

про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

01.01.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (скорочене найменування – ТОВ «ГК «Нафтогаз України») до відповідача – Фізичної особи-підприємця Попова Юрія Ігоровича, про стягнення заборгованості в розмірі 18 429,21 грн, з яких: основний борг – 12 129,29 грн; пеня – 2 809,65 грн; три проценти річних – 811,61 грн; інфляційні втрати – 2 678,66 грн. Судові витрати у справі просить покласти на відповідача.

Одночасно позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2025 справу №908/16/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 02.01.2025 витребувано від Міністерства соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601; електронна пошта: infozapit@mlsp.gov.ua; info@mlsp.gov.ua) відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо Попова Юрія Ігоровича, 18.08.1968 р.н. (пров. Айвазовського, буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, РНОКПП: 2506714213).

08.01.2025 до суду надійшла відповідь Мінсоцполітики, в якій зазначено, що в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (ЄІБД ВПО) станом на 03.01.2025 відсутня інформація щодо запитуваних осіб.

Ухвалою суду від 09.01.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі №908/16/25, присвоєний номер провадження 3/2/25, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Однак при виготовленні ухвали суду допущено описку зазначення найменування та реквізитів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 243 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Судом встановлено, що дійсно під час оформлення ухвали від 09.01.2025 у справі №908/16/25 судом допущено описку, тому, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне виправити допущену описку, зазначивши правильно найменування позивача та його реквізити – Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код юридичної особи 40121452).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану неодноразово продовжувався та наразі продовжений до 08.02.2025 включно.

Підставою для звернення з позовом у справі №908/16/25 позивачем зазначено неналежне виконання відповідачем – ФОП Поповим Юрієм Ігоровичем, зобов’язання щодо оплати вартості спожитого природного газу, який поставлено відповідачу (споживачу за персональним ЕІС – код: 56XSO0006YINBP00D з місцезнаходженням у м. Мелітополі) згідно з умовами договору № 101/ПГ-2204-К постачання природного газу від 02.04.2021 в період травень-грудень 2021р., січень-квітень, червень-липень 2022 року.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 23.12.2022, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить Мелітопольська міська територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області (з 25.02.2022, код UA23080070000068953).

Верховний Суд ухвалою від 27.03.2024 справу №908/1162/23 передав на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування ч. 2 ст. 13 та ч. 2 ст. 13-1 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи ст. 2 Закону. Колегія суддів у справі №908/1162/23 вважала, що положення статей 13 та 13-1 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини 1 цих статей, а саме, за рішенням Кабінету Міністрів України.

Спірні правовідносини у справі №908/1162/23 стосуються стягнення заборгованості за спожитий у листопаді-грудні 2022 року обсяг електроенергії з підприємства, розміщеного у місті Мелітополь (яке було окуповане з 25.02.2022), та яке з серпня 2022 року здійснювало свою діяльність на території міста Запоріжжя. Отже, у цій справі (№908/1162/23) спір виник між постачальником та споживачем щодо стягнення заборгованості на підставі укладених договорів про постачання електричної енергії за листопад-грудень 2022 року за спожиті обсяги електричної енергії об`єктами, що перебувають на тимчасово окупованій території, про що споживач постачальника не повідомив.

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 прийнято до розгляду справу №908/1162/23 за касаційною скаргою ТОВ «ВІМК» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023.

Тобто на вирішення Об`єднаної палати Верховного Суду передано питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування положень статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (питання щодо розповсюдження дії цього Закону) до територій України, які є тимчасово окупованими після 24.02.2024.

Ухвалою Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.01.2025 справу №908/1162/23 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Зокрема, ухвала про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вмотивована тим, що регулювання, яке міститься у статтях 13 та 13-1 Закону 1207-VII, поширюється, як на господарські спори, так і на трудові правовідносини (виплата заробітної плати), а також на порядок переміщення товарів фізичними особами та порядку в`їзду/виїзду фізичних осіб на тимчасово окуповані території. Таким чином, вирішення Верховним Судом у справі №908/1162/23 питання щодо територій, на які поширюються норми статей 13 та 13-1 Закону № 1207-VII, має істотне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому об`єднана палата враховує, що у цій справі існує невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, а питання щодо правового регулювання, які виникли у цій справі, актуальні не лише у справах господарського чи цивільного права, але й в публічному праві (адміністративному, кримінальному), тобто у невизначеній кількості справ.

Отже, наразі Верховним Судом остаточно не вирішено питання щодо територій, на які поширюються норми статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За умовами пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 4 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.

Згідно з частиною 1, пунктом 6 частини 2 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різної спеціалізації у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

В силу частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи предмет та підстави позову у цій справі, зокрема, стягнення вартості спожитого природного газу, який поставлено відповідачу в січні-квітні, червні-липні 2022 року, суд вважає, що висновок у справі №908/1162/23 сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принцип пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд вважає за необхідне відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України зупинити провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах в іншій справі №908/1162/23.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст.ст. 234, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Виправити допущену описку в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 09.01.2025 у справі №908/16/25 щодо зазначення найменування та реквізитів позивача, правильним вважати: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код юридичної особи 40121452).

Зупинити провадження у справі №908/16/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №908/1162/23.

Ухвала підписана 03.03.2025.

Відповідно до ст.ст. 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.

Суддя С.І. Педорич

Електронна копія ухвали Господарського суду Запорізької області №908/16/25 від 03.03.2025 міститься в мережі Інтернет за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Дата розміщення інформації на сторінці Господарського суду Запорізької області на офіційному вебпорталі «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет 04.03.2025.