До уваги сторін у справі та заявника 908/6167/15 – результат розгляду заяви про відвід судді

ер провадження справи  25/84/15-21/7/16

      р

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

           05.03.2025                                                                Справа №  908/6167/15

           м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши заяву (вх. № 4803/08-08/25 від 03.03.2025) представника кредитора Габуєвої Т.О. - Орловського С.О. (має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС) у справі 908/6167/15

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа” (пр. Соборний, буд. 200, кв. 29, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 13622097, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

без участі представників сторін

УСТАНОВИВ:

Станом на 04.03.2025 у справі 908/6167/15 продовжується процедура ліквідації ТОВ “Константа”, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Потупало Н.І.

Ухвалою від 12.02.2025 зокрема, суд зобов’язав ліквідатора до 18.08.2025 надати суду звіт ліквідатора відповідно до вимог ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства. Судове засідання у справі не призначалось.

До системи “Електронний суд” від кредитора Габуєвої Т.О. в особі представника Орловського С.О. надійшла заява (вх. № 4803/08-08/25 від 03.03.2025) про відвід судді Черкаського В.І.

Ухвалою від 05.03.2025 суд заяву представника кредитора Габуєвої Т.О. - Орловського С.О. (вх. № 4803/08-08/25 від 03.03.2025) про відвід судді Черкаського В.І. передав на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про відвід.

Обґрунтовуючи підстави відводу заявник зазначає наступне.

“Аналізуючи декларації про майновий стан судді, розміщені в загальному доступі на сайті НАЗК, 03 березня 2025 року я дізнався, що суддя активно обслуговує свої кредитні та депозитні рахунки, відкриті в АТ “Сенс Банк”, який є великим кредитором у справі про банкрутство, і, маючи більшість голосів на комітеті кредиторів, одноосібно приймає рішення по ключовим питанням. Зазначена обставина викликає обґрунтовані підозри у відсутності неупередженості судді, що розглядає справу. Відповідно до статті 1 Закону України “Про запобігання корупції” приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Згідно рекомендацій, викладених в затвердженому Радою суддів України посібнику “Особливості конфлікту інтересів у діяльності судді та рекомендації щодо його запобігання і врегулювання у типових ситуаціях”, приватним майновим інтересом судді визнається, зокрема, інтерес, пов’язаний з банківськими вкладами та кредитами. Згідно позицій Ради суддів, лише в тому випадку, коли всі інші судді у судовій установі мають той же приватний інтерес в тій же банківській установі, пов’язаний з вкладами та кредитами, такий інтерес не призводить до конфлікту інтересів. Разом з цим, аналіз декларацій інших суддів Господарського суду Запорізької області не виявив системної наявності у них кредитних та депозитних рахунків в АТ “Сенс Банк” Отже, згідно рекомендацій Ради суддів України, наявність у судді відкритих кредитних та депозитних рахунків в АТ “Сенс Банк” та здійснення за ними регулярних операцій підтверджує приватний майновий інтерес. Аналіз норм Закону України “Про запобігання корупції” дозволяє зробити висновок, що наявність у судді приватного інтересу приводить до виникнення потенційного чи реального конфлікту інтересів. Реальний конфлікт інтересів створює суперечність між приватним інтересом та службовими чи представницькими повноваженнями судді, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання службових повноважень. У судді реальний конфлікт інтересів виникає, як правило, при виконанні адміністративних функцій або інших функцій, не пов’язаних із здійсненням правосуддя, а також при отриманні конкретної справи на розгляд. Згідно рішенню РСУ № 75 від 04 листопада 2016 року “Про роз’яснення щодо наявності конфлікту інтересів”, при виникненні конфлікту інтересів під час судових проваджень у кримінальних, цивільних, адміністративних, господарських справах, або під час розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення способами врегулювання конфлікту інтересів є: 1) розкриття суддею інформації про конфлікт інтересів, 2) відвід і самовідвід. У випадку, коли за наслідками розкриття інформації відвід не заявлено - конфлікт інтересів вважається врегульованим. Суддям рекомендується, аналізуючи ступінь приватного інтересу, під час надходження справи до розгляду, вирішувати питання про розкриття інформації про конфлікт інтересів як альтернативний спосіб урегулювання конфлікту інтересів, та чекати після такого розкриття реакції сторін процесу та інших зацікавлених осіб. Якщо після такого розкриття інформації жоден з учасників процесу не заявив відвід судді, то конфлікт інтересів вважається урегульованим. Це правило підтверджується практикою європейських країн. Стосовно конкретної ситуації, підставою підозри у відсутності безсторонності судді є конфлікт інтересів, який виник через наявність у судді активних кредитних і депозитних рахунків, відкритих в ПАТ “Сенс Банк”. При цьому самостійне не розкриття суддею учасникам справи інформації про такий конфлікт інтересів кратно підсилює таку підозру. В свою чергу суб’єктивна підозра, що може виникнути у учасника справи про наявність у судді майнової заінтересованості в результатах розглянутої справи вже отримала об’єктивні підтвердження у вигляді зміни в матеріальному становищі судді за час розгляду справи : від кредитного мінусу в АТ “Сенс Банк” в розмірі близько 150 000, 00 грн. до депозитного плюсу в тому ж банку в розмірі 15 500 доларів США, що в національній валюті складає майже 650 000, 00 грн. Таким чином, за час розгляду справи майновий стан судді в ПАТ “Сенс Банк” покращився на близько 800 000, 00 грн Звісно, що у заявника відсутні підстави стверджувати, що покращення майнового стану судді пов’язане саме з розглядом справи. Але факт неповідомлення суддею про наявний конфлікт інтересів створює для незалежного спостерігача легітимну підозру, що покращення майнового стану судді може бути пов’язане з розглядом справи. І саме ця легітимна підозра є достатньою підставою відводу судді. В даній справі зазначені обставини набувають особливого значення, оскільки в ній наявний очевидний конфлікт інтересів між великим кредитором АТ “Сенс Банк”, інтерес якого полягає у продажі недобудованих житлових будинків, та дрібними кредиторами, інтерес яких полягає в завершенні будівництва житлових будинків, будівництво яких здійснювалось виключно за рахунок їх власних коштів. Ситуація ускладнена тим, що АТ “Сенс Банк” має абсолютну більшість голосів на комітеті кредиторів, що дозволяє йому одноосібно приймати рішення у ключових питаннях, які в більшості випадках не збігається з волевиявленням дрібних конкурсних кредиторів боржника. Тому одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності), що зобов’язує суд з достатньою повнотою встановити об’єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності). Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності покликаний забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника 9 (постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20). Таким чином, розглядаючи справу, учасником якої є великий кредитор АТ “Сенс Банк”, голосами якого приймаються рішення на комітеті кредиторів у ключових питаннях, які не збігається з волевиявленням інвесторів будівництва, які складаються абсолютну чисельну більшість дрібних конкурсних кредиторів боржника, суд має особливо ретельно застосовувати надані йому важелі судового контролю. Але наявність у судді реального приватного конфлікту інтересів, про який він не повідомив дрібних кредиторів, створює у стороннього спостерігача легітимний сумнів в тому, що суд діє в інтересах всіх кредиторів у справі, забезпечуючи дотримання публічного інтересу. В коментарі до Кодексу суддівської етики( ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22.02.2013), затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, вказано, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. В цьому коментарі також роз’яснено, що суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється у ефективному відправленні судочинства і виступає мірою реалізації завдань справедливого суду. Здійснюючи розгляд справ ЄСПЛ констатував, що “…сумнів є легітимним, навіть якщо він не призводить до суттєвих наслідків; сумніви можуть бути фактично необґрунтованими; достатньо того, що в розумної людини, на її погляд, вони викликають побоювання стосовно упередженості суду, що має підґрунтя на певних обставинах” (рішення ЄСПЛ від 26.09.2019 у справі “Іліє проти Румунії” (Ilie v. Romania), заява № 26220/10), тому суд може бути справедливим, але породжувати легітимні сумніви щодо своєї безсторонності. Проте за зазначених обставин суд не зможе переконати суспільство, що він не діє в інтересах АТ “Сенс Банк”, ігноруючи інтереси дрібних кредиторів, внаслідок чого підлягає відводу. Суддя зобов’язаний був самостійно повідомити учасників справи про реальний конфлікт інтересів, проте з невідомих причин не повідомив про це, що лише підтверджує підозру у відсутності безсторонності та неупередженості. А про зазначені обставини заявник довідався самостійно 03 березня 2025 року, аналізуючи декларації судді, що перебувають в загальному доступі на сайті НАЗК. Оскільки про зазначені підстави заявник довідався вже після порушення провадження у справі під час судового розгляду і заява подана одразу, як про зазначені обставини стало відомо заявнику, заява про відвід підлягає розгляду. З викладених підстав суддя Черкаський В.І. підлягає відведенню від розгляду справи про банкрутство і всіх інших справ, що за принципом концентрації розглядаються разом з нею, про що заявник звертає цю заяву до суду”.

Частиною 3 ст. 39 ГПК України унормовано, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025 розгляд заяви представника кредитора Габуєвої Т.О. - Орловського С.О. (вх. № 4803/08-08/25 від 03.03.2025)  передано судді Юлдашеву О.О.

Суд, ознайомившись із заявою  представника кредитора Габуєвої Т.О. - Орловського С.О. (вх. № 4803/08-08/25 від 03.03.2025)  про відвід судді Черкаському В.І. від розгляду справи № 908/6167/15 дійшов висновку про її необґрунтованість.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об’єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу встановлений статтею 39 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Підстави для відводу (самовідводу) визначені ст. 35 ГПК України.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.

Суд знаходить, що заява заявника не узгоджується з приведеними положеннями, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

У відповідності до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законодавством про банкрутство.

Припущення кредитора Габуєвої Т.О. про наявний реальний конфлікт інтересів при судовому розгляді суддею Черкаським В.І. справи про банкрутство ТОВ “Константа”, враховуючи значний розмір кредиторських вимог АТ “Сенс Банк” та наявні кредитний та депозитний рахунки судді Черкаського В.І. в банку, не може бути підставою для відводу, враховуючи наступні обставини.

Закон України “Про запобігання корупції” визначає, що певні особи зобов’язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника. У випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі вона повідомляє Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Такий обов’язок Закон визначає, зокрема, для суддів господарських судів України.

Згідно з нормами Закону України “Про запобігання корупції” для правильного застосування суддею заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у конкретному випадку необхідно встановлювати дві обов’язкові ознаки, які визначають поняття конфлікту інтересів у їх взаємозв’язку: (1) наявність приватного інтересу судді; (2) посадові повноваження судді.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про запобігання корупції” приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Приватні інтереси, пов’язані з банківським обслуговуванням судової установи, банківськими вкладами і кредитами судді, відповідно до позиції Ради суддів України, не створюють конфлікту інтересів, якщо усі інші судді у судовій установі мають такий самий приватний інтерес.

Заявником не надано будь-яких доказів відсутності у суддів господарського суду Запорізької області рахунків, які відкриті в АТ “Сенс Банк” на  дату розгляду суддею Черкаський справи № 908/6167/15.

Суд зазначає, що заява про відвід судді Черкаського В.І. зводиться саме до виклику сумніву у заявника в об’єктивності та неупередженості судді.

Крім того, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов’язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Отже, даними приписами встановлено, що відвід повинен бути саме вмотивованим і, що встановлення обставин, вказаних саме у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, а не пункту 5 вказаної частини, звільняє заявника від обов’язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Обставини для відводу, вказані у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України, статті 36 цього Кодексу, судом не встановлені.

Статтею ст. 43 ГПК України унормовано, що учасники судового процесу (їх представники) повинні добросовісно користуватись процесуальними правами.

Підстави для задоволення заяви про відвід судді повинні ґрунтуватися з посиланням на обставини із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують; не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також твердження представника сторони, які не ґрунтуються на нормах процесуального законодавства України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об’єктивності та неупередженості розгляду справи. Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі “Бочан проти України” (Заява № 7577/02) від 03 травня 2007 року встановлено, що “безсторонність”, в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об’єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об’єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв’язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи, якими заявник обґрунтував заяву про відвід не можуть бути підставою для відводу у відповідності до ст.ст. 35, 36 ГПК України.

Відповідно до вимог статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктом 13 ст. 32 ГПК України визначено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 13 ГПК України суду надано право, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, керувати ходом судового процесу.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Основними засадами судочинства є:

1) законність;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) забезпечення доведеності вини;

4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

6) забезпечення обвинуваченому права на захист;

7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

9) обов’язковість рішень суду.

Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов’язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

В рішенні у справі “Білуха проти України” (Заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: “стосовно суб’єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного”.

Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд, розглянувши заяву представника кредитора Габуєвої Т.О. - Орловського С.О. (вх. № 4803/08-08/25 від 03.03.2025) про відвід судді Черкаського В.І.,   не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтування в розумінні статті 35 ГПК України не можуть бути підставою для відводу судді Черкаського В.І., та не містять даних про наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об’єктивності.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 12 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 35, 36, 38-39, 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви  представника кредитора Габуєвої Т.О. - Орловського С.О. (вх. № 4803/08-08/25 від 03.03.2025) про відвід судді Черкаського В.І.  відмовити.

Копію ухвали направити представнику кредитора Габуєвої Т.О. - Орловському С.О.  (до електронного кабінету).

Ця ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 05.03.2025.

Суддя                                                                                    О.О.Юлдашев

До уваги сторін у справі та заявника 908/6167/15 – результат розгляду заяви про відвід судді