flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До уваги Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації по справі №908/519/25 (суддя Федько О.А.)

06 березня 2025, 12:41

До уваги Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації по справі №908/519/25 (суддя Федько О.А.)

 

УХВАЛА 

про відкриття провадження у справі                

 

  06.03.2025                                                                              Справа № 908/519/25   

  м. Запоріжжя

 

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянувши матеріали

позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ “МІНЕРАЛ” (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Кар’єрна, буд. 28)

до відповідача: Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, ГСП-3, місто Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15а)

про стягнення грошової суми,

 

УСТАНОВИВ:

 

03.03.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вх.№569/08-07/25 (документ сформований в системі “Електронний суд” 03.03.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “ГІРНИЧОДОБУВНА КОМПАНІЯ “МІНЕРАЛ” до відповідача: Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення 35   757   174,20 доларів США, що еквівалентно 1   448   169   130,91 грн, з яких:

- 29 041 714,24 доларів США, що є еквівалентом 1 176 192 330,91 грн - реальних збитків від втрати майна;

- 6 715 460 доларів США, що на дату оцінки є еквівалентом 271 976 800 грн - упущеної вигоди.

У позовній заяві позивачем у відповідності до п. 8 ст. 129 ГПК України наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 220   000,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 03.03.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/519/25  та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Підставою для звернення з позовом визначено втрата позивачем належного йому на праві приватної власності майна (рухомого та нерухомого) через тимчасову окупацію території міста Пологи та Пологівського району Запорізької області, що позбавляє позивача можливості володіння, користування та розпорядження таким майном. Правові підстави позову: Конституція України, Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, Закон України “Про боротьбу з тероризмом”, ст. ст. 321, 371, 387, 1166, 1167, 1177 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження. Спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або ніші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. 

Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи. в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (ч. 7 ст. 12 ГПК України).

Ураховуючи ціну позову (35   757   174,20 доларів США, що в еквіваленті 1448169130,91 грн), яка перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 – 1514000,00 грн. (3028х500), суд дійшов до висновку, що розгляд даної справи слід здійснювати за правилами загального позовного провадження.   

Відповідачем у даній справі є держава Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації.

З цього приводу суд зазначає наступне.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Наразі відповідними Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану в Україні продовжено.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

З положень ч. 1 ст. 79 Закону України “Про міжнародне приватне право” слідує, що пред`явлення позову до іноземної держави може бути допущено лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Закон України “Про міжнародне приватне право” встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави, за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 “Про заяву Верховної Ради України “Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні” визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Наведені дії РФ вчиняє з 2014 року та продовжує станом на момент постановлення цієї ухвали. Отже після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Верховний Суд дійшов висновку, що Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі-громадянину України.

У Постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з Російською Федерацією, що унеможливлює із цієї дати направлення запитів до Посольства Російської Федерації в Україні щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди, з огляду на припинення його роботи на території України.

Отже, звертаючись з позовом до Російської Федерації для вирішення спору, позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.

При цьому, судом враховано правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом “генерального делікту”).

Так, суд дійшов висновку про застосування у цій справі “деліктного винятку”, відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України або іншої особи (суб`єкта), навіть з іноземною країною, зокрема й Російською Федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.

Також суд зазначає, що оскільки в Україні введено воєнний стан у зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією РФ проти України, чим порушено її суверенітет, отримання згоди РФ бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним.

Дана правова позиція суду відображена у постановах Верховного Суду у справах №796/165/18 від 25.01.2019, № 308/9708/19 від 14.04.2022 та № 760/17232/20-ц від 18.05.2022.

Згідно з листом Міністерства юстиції України “Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану” № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства “Укрпошта”, у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ “Укрпошта” припинила поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.

На підставі викладеного, враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання цієї ухвали на адресу відповідача, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі здійснюватиметься шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч.ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 6, 12, 120, 162, 164, 176, 182, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

 

  1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №908/519/25. Присвоїти справі номер провадження 6/29/25.
  2. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
  3. Підготовче засідання призначити на 03.04.2025 о/об 10 год. 00 хв., яке відбудеться в приміщенні господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, м.Запоріжжя, вул.Гетьманська, буд. 4, корпус 1.

Номер зали судового засідання буде повідомлено додатково - відповідна інформація розміщується в день судового засідання на інформаційному стенді списків справ, призначених до розгляду, розташованому на першому поверсі приміщення суду (1 корпус).

  1. 4. З метою доведення даної ухвали до відома відповідача - опублікувати її текст на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/).
  2. Явку в судове засідання уповноважених представників сторін визнати обов`язковою.
  3. Встановити відповідачу строк для подання до суду:

- відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня опублікування тексту даної ухвали на офіційному веб-порталі судової влади України;

 - заперечень на відповідь на відзив з документами, що підтверджують надіслання заперечень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Попередити відповідача, що в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

  1. Встановити позивачу строк для подання до суду: відповіді на відзив із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - протягом 10 днів з дня отримання відзиву.
  2. Роз’яснити учасникам справи, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1 ст. 118 ГПК України).
  3. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені документами відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України.

Рекомендувати учасникам справи подавати окремо оформленими документами  заяви (клопотання) з кожного процесуального питання (ст. ст. 169, 170 ГПК України).

Учасники справи зобов’язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (ч. 2 ст. 42 ГПК України).

Звернути увагу учасників по справі, що документи суду слід надавати в оригіналі для огляду та в копіях, належним чином завірених, для долучення до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

 

Отримати інформацію про стан розгляду справи можливо на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/sud5009. Ознайомитись з процесуальними документами у справі – в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.

 

Ухвала підписана 06.03.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

 

 

                        Суддя                                                                                   О.А. Федько