Господарський суд Запорізької області

11 березня 2025, 15:45

До відома сторін у справі № 908/3478/24 (суддя Педорич С.І.): відповідача Попова Юрія Ігоровича, 18.08.1968 р.н. (провул. Айвазовського, буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316; РНОКПП: 2506714213); третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Фізичної особи-підприємця Музики Марини Бежанівни, 25.10.1990 р.н. (провул. Айвазовського, буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316; РНОКПП: 3317001787)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2025 Справа № 908/3478/24

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Литвинюк А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства акціонерного банку “УКРГАЗБАНК” (вул. ЄРЕВАНСЬКА, будинок 1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код юридичної особи 23697280)

до відповідача: Попова Юрія Ігоровича, 18.08.1968 р.н. (провул. Айвазовського, буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316; РНОКПП: 2506714213)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Фізичної особи-підприємця Музики Марини Бежанівни, 25.10.1990 р.н. (провул. Айвазовського, буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316; РНОКПП: 3317001787)

про стягнення коштів у розмірі 783 453,31 грн

за участю представників учасників справи:

від позивача: Шищак Ірина Степанівна (в режимі відеоконференції) – самопредставництво юридичної особи, витяг з ЄДР;

від відповідача : не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

РУХ СПРАВИ.

31.12.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства акціонерного банку “УКРГАЗБАНК” (скорочене найменування – АБ “УКРГАЗБАНК”) до відповідача – Попова Юрія Ігоровича, про стягнення заборгованості за кредитом 783 453,31 грн.

Крім того, позивач зазначив про участь у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – фізичну особу-підприємця Музику Марину Бежанівну.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2024 справу №908/3478/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 02.01.2025 витребувано від Міністерства соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601; електронна пошта: infozapit@mlsp.gov.ua; info@mlsp.gov.ua) відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо Попова Юрія Ігоровича, 18.08.1968 р.н. (провул. Айвазовського, буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, РНОКПП: 2506714213) та Музики Марини Бежанівни, 25.10.1990 р.н. (провул. Айвазовського, буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область; РНОКПП: 3317001787).

06.01.2025 до суду надійшла відповідь Мінсоцполітики, в якій зазначено, що в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (ЄІБД ВПО) станом на 03.01.2025 інформація щодо запитуваних осіб відсутня.

Ухвалою суду від 07.01.2025 відкрито провадження у справі №908/3478/24; присвоєно справі номер провадження 3/149/24; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; судове засідання призначено на 04.02.2025 о 10:00 год.; учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

13.01.2025 через систему “Електронний суд” до суду від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

17.01.2025 через систему “Електронний суд” до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

22.01.2025 через систему “Електронний суд” до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно якої позивач вважає заперечення, наведені у відзиві необґрунтованими та просить суд ухвалити рішення про задоволення позову в повному обсязі.

24.01.2025 від представника відповідача до суду через “Електронний суд” надійшли заперечення на відповідь на відзив.

31.01.2025 через систему “Електронний суд” до суду надійшла заява від представника позивача ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК “УКРГАЗБАНК” – Шищак Ірини Степанівни про участь у вищезазначеному судовому засіданні у справі №908/3478/24 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС.

Ухвалою суду від 31.01.2025 задоволено заяву представника позивача ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК “УКРГАЗБАНК” – Шищак Ірини Степанівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв’язку.

Ухвалою суду від 04.02.2025 відкладено підготовче засідання на 17.02.2025 о 12:00 год.

17.02.2025 від представника позивача до суду через систему “Електронний суд” надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 17.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 05.03.2025.

У судовому засіданні 05.03.2025 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про причини неявки суду не повідомив. Про дату та час судового засідання відповідач належним чином повідомлений (а.с. 128, 131).

Повноважний представник третьої особи в судове засідання не з’явився. Про причини неявки суду не повідомив. Про дату та час судового засідання третя особа належним чином повідомлена (а.с. 131).

Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: провул. Айвазовського, буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316;

місцезнаходженням третьої особи є: провул. Айвазовського, буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 23.12.2022, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить Мелітопольська міська територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області (з 25.02.2022, код UA23080070000068953).

Відповідно до п. 21 ч. 1 Розділу XI Перехідних положень ГПК України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції”.

Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі судової влади з посиланням на вебадресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному вебпорталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України “Про доступ до судових рішень”, у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення (ч. 2 ст. 12¹ Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України").

Ураховуючи неможливість на момент відкриття провадження у справі повідомити відповідача та третю особу засобами поштового зв’язку про розгляд справи, оскільки місцезнаходженням відповідача і третьої особи є тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, суд повідомив відповідача та третю особу про розгляд справи через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України (з посиланням на відповідну ухвалу суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Оголошення з ухвалою від 07.01.2025 про відкриття провадження у справі опубліковано 08.01.2025 (а.с. 67-70). Оголошення з ухвалою від 17.02.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті опубліковано 17.02.2025 (а.с. 132-134).

Суд також додатково повідомив відповідача та третю особу про розгляд справи шляхом надіслання на електронні адреси відповідача та третьої особи, які міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осі та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: rs22091970@gmail.com та sv79474@gmail.com.

Відповідні ухвали в електронному вигляді доставлені до електронних скриньок 07.01.2025 (а.с.64-66), 05.02.2025 (а.с.108, 110), 17.02.2025 (а.с.129-131).

Також повідомлення про розгляд справи направлялося до електронного кабінету представника відповідача – адвоката Нечипоренко Ліни Олександрівни (а.с. 128).

Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного вебпорталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr.court.gov.ua/. Названий вебпортал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

З урахуванням наведеного, відповідач та третя особа не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідач (його представник) та третя особа про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, жодних клопотань про відкладення розгляду справи не надсилали.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю відповідача та третьої особи.

У судовому засіданні 05.03.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 05.03.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об’єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання поручителем (відповідачем) зобов’язань за Договором поруки №791/2020/ЗОД-МСБ-НВКЛ-П від 22.06.2020.

На підставі договору поруки Відповідач зобов’язаний сплатити Позивачу заборгованість у розмірі 783 453,31 грн, з яких: заборгованість за кредитом строкова 438 765,00 грн, заборгованість за кредитом прострочена 211 445,00 грн, заборгованість за процентами прострочена 112 768,03 грн, заборгованість за процентами (компенсація ФРП) 20 475,28 грн.

Факт та розмір заборгованості за кредитним договором визнано судовим рішенням від 18.09.2024 у справі №908/3160/23.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що згідно з умовами п.п. 2.1, 2.2. Договору поруки №791/2020/ЗОД-МСБ-НВКЛ-П від 22.06.2020 “у випадку невиконання позичальником зобов’язань по кредитному договору кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов’язань по кредитному договору до позичальника та поручителя. … Поручитель зобов’язаний не пізніше 2-х банківських днів з дати отримання письмової вимоги Кредитора, перерахувати суму заборгованості Позичальника за кредитним договором на рахунок(ки), номер(а), якого(их) зазначається(ються) в письмовій вимозі Кредитора”.

Відповідач, як і при розгляді справи №908/3160/23, так і до сьогодні не отримував письмової вимоги від Позивача в порядку, передбаченому умовами договору поруки.

Направлення вимоги Відповідачу шляхом надсилання листа на електронну пошту фізичної особи-підприємця Попова Ю.І., яка міститься в ЄДРПОУ не може вважатись належним виконанням та відповідно не породжує обов’язків у поручителя.

ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ (стислий виклад).

У відповіді на відзив від 22.01.2025 позивач вказує, що договір поруки не встановлює якогось конкретного порядку надіслання/отримання письмової вимоги кредитора до поручителя, вказуючи лише на те, що це має бути “письмова вимога”. Жодних домовленостей, застережень, заборон договір поруки з цього приводу не містить. Справді, сторони в розділі 7. “Адреси і банківські реквізити сторін” не зазначають адресу електронної пошти, а лише місцезнаходження/поштову адресу банку та адреси реєстрації/проживання поручителя та позичальника. За звичаєм ділового обороту письмова вимога кредитора до поручителя була б направлена за адресою його реєстрації/проживання в м. Мелітополь. Проте, Позивач позбавлений такої можливості у зв’язку з непередбаченими та незалежними від нього обставинами, оскільки, з лютого 2022 року м. Мелітополь перебуває на тимчасово окупованій рф території, що є загальновідомим фактом та також зазначається Відповідачем у відзиві.

У зв’язку з об’єктивною неможливістю надіслання письмової вимоги поручителю засобами поштового зв’язку за адресою його проживання Позивач здійснив пошук додаткових контактних даних поручителя і згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановив, що Відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець та має електронну пошту: rs22091970@gmail.com.

Заперечення Відповідача, що не слід ототожнювати фізичну особу та фізичну особупідприємця не вважаємо дотичними до цієї ситуації, оскільки хоч правовий статус таких суб’єктів у правовідносинах різний, проте, це одна і та ж людина і відповідно персональні дані збігаються, як то: РНОКПП чи можуть бути однаковими: як адреса проживання/місцезнаходження, так і адреса електронної пошти. В кожному разі, електронна адреса, зазначена в ЄДРЮОФОПГФ “rs22091970@gmail.com” належить Відповідачу і ці відомості є достовірними.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА НА ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ (стислий виклад).

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив від 23.01.2025 зазначає, що Центральним апеляційним господарським судом наголошено на обов’язковості (а не добровільності) виконання умов п.п.2.1-2.2 Договору поруки щодо направлення поручителю письмової вимоги про виконання зобов’язань. Жодних застережень щодо того, що вимога надсилається лише у випадку дострокового повернення боргу договір не містить, тому наявність судового рішення щодо стягнення заборгованості із позичальника не виключає необхідності направлення вимоги поручителю в порядку, погодженому сторонами.

Направлення письмової вимоги у даному випадку є обов’язковою передумовою для звернення до суду, а не досудовим врегулюванням спору.

Обґрунтування підстав позову положеннями Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” не заслуговує на увагу, оскільки правовідносини, які виникли між сторонами не є господарськими.

ДОДАТКОВІ ПОЯСНЕННЯ ПОЗИВАЧА (стислий виклад).

У додаткових поясненнях у справі від 14.02.2025 позивач зазначає, що Відповідача по справі представляє адвокат, який надає правничу допомогу відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Враховуючи, що відповідач знаходиться на окупованій території, а адвокат перебуває у м. Києві, договір про надання правничої допомоги міг бути укладений тільки за допомогою засобів електронної комунікації, що свідчить про наявність у відповідача доступу до інтернету та отримання ним позовної заяви та додатків до неї через свого адвоката, для узгодження правової позиції.

Твердження захисника, що Відповідач не користується електронною поштою, нічим не підтверджено, а сама електрона пошта Gmail є одним із сервісів Google, який за замовчування встановлений на мобільних телефонах з операційним забезпечення Android.

З огляду на викладене можна зробити висновок, що відповідач, знаючи про наявність до нього фінансових претензій зі сторони кредитора, ухиляється від їх виконання та порушує принципи справедливості, добросовісності та розумності, встановлені ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЯСНЕНЬ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача своїх пояснень щодо предмету спору не надала.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 783 453,31 грн за Договором поруки №791/2020/ЗОД-МСБ-НВКЛ-П від 22.06.2020.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами, чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи були поверненні кредитні кошти у встановлені строки та розмірі), які саме зобов`язання порушені відповідачем (чи наявні підстави для застосування умов договору поруки ), яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

01.01.2024 Господарським судом Запорізької області по справі №908/3160/23 винесено рішення, яким позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ФОП Музики Марини Бежанівни та Попова Юрія Ігоровича на користь АБ “Укргазбанк” заборгованість за кредитом строкову в розмірі 438 765,00 грн, заборгованість за кредитом прострочену в розмірі 211 445,00 грн, заборгованість за процентами поточну в розмірі 8514,49 грн, заборгованість за процентами прострочену в розмірі 112 768,03 грн, заборгованість за процентами (компенсація ФРП) в розмірі 20 475,28 грн.

18.09.2024 Центральним апеляційним господарським судом винесена постанова, якою рішення господарського суду Запорізької області від 01.01.2024 змінено та вирішено стягнути з ФОП Музики Марини Бежанівни на користь АБ “Укргазбанк” заборгованість за кредитом строкову в розмірі 438 765,00 грн, заборгованість за кредитом прострочену в розмірі 211 445,00 грн, заборгованість за процентами прострочену в розмірі 112 768,03 грн, заборгованість за процентами (компенсація ФРП) в розмірі 20 475,28 грн. В решті позову відмовлено. А саме судом апеляційної інстанції відмовлено у стягненні відсотків в розмірі 8514,49 грн як нарахованих після направлення вимоги позичальнику та у стягненні заборгованості з Фінансового поручителя (відповідача у справі №908/3478/24).

Під час розгляду справи №908/3160/23 судом зокрема були встановлені наступні обставини: “ 22.06.2020 між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком “УКРГАЗБАНК” (надалі-Банк) та Фізичною особою-підприємцем Музикою Мариною Бежанівною (надалі-Позичальник) було укладено Договір №791/2020/ЗОД-МСБ-НВКЛ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро- та малого бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб’єктів мікро- та малого підприємництва “Доступні кредити 5-7-9%” в АБ “Укргазбанк”.

У забезпечення виконання Позичальником зобов’язань за договором №791/2020/ЗОД-МСБ-НВКЛ від 22.06.2020 про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро- та малого бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб’єктів мікро- та малого підприємництва “Доступні кредити 5-7-9%” в АБ “Укргазбанк” між сторонами, а також поручителем – Поповим Юрієм Ігоровичем укладено договір поруки №791/2020/ЗОД-МСБ-НВКЛ-П від 22.06.2020, за умовами якого Поручитель зобов’язався відповідати перед Банком за виконання Позичальником зобов'язань по Договору про надання кредиту, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, укладеному Банком з Позичальником, згідно якого Позитчальник зобов'язаний в порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 21 червня 2025 року:

- повернути кредит у розмірі 959 630,00 грн;

- сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісії, штрафи, пені та інші платежі у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами;

- відшкодувати Кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Кредитором за виконання зобов'язань по кредитному договору.

Згідно з п. 2.1. у випадку невиконання Позичальником зобов’язань по кредитному договору Кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов’язань по кредитному договору до Позичальника та Поручителя.

Поручитель зобов’язаний не пізніше 2-х банківських днів з дати отримання письмової вимоги Кредитора, перерахувати суму заборгованості Позичальника за кредитним договором на рахунок(ки), номер(а), якого(их) зазначається(ються) в письмовій вимозі Кредитора (пункт 2.2. договору поруки).

Пунктом 5.1. Договору поруки передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та скріплення відбитками печаток (за наявності) і діє по 21.06.2035 року (включно).

Пунктом 3.2. Договору поруки сторони домовились встановити строк позовної давності за цим договором у 5 років.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем відповідачачу-2 письмової вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту, зворотного позивачем не доведено.

За вищевикладених обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених прав, не довів суду, що станом на день подання позову зобов`язання відповідача-2 з дострокового повернення усієї суми кредиту настали, а терміни виконання цього зобов`язання є порушеними. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено обґрунтованості позову в частині вимоги про дострокове стягнення з відповідача-2 заявлених сум, відтак, позовні вимоги у цій частині є передчасними, тому, задоволенню не підлягають”.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

07.10.2024 на електрону пошту поручителя rs22091970@gmail.com (відповідача у справі) банком (позивачем у справі) направлено вимогу про погашення заборгованості №132/30218/2024, яка залишена ним без відповіді та задоволення.

Для направлення вимоги про погашення заборгованості позивач використав відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, відповідно до яких Відповідач зареєстрований як ФОП та має електронну пошту rs22091970@gmail.com.

Вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до господарського суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Так, підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Як убачається зі змісту ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Розмір заборгованості за кредитним договором визначено постановою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 908/3160/23 від 18.09.2024, який становить 783 453,31 грн, та не потребує додаткового доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2.2 Договору поруки Поручительзобов’язаний не пізніше 2-х банківських днів з дати отримання письмової вимоги Кредитора, перерахувати суму заборгованості Позичальника за кредитним договором на рахунок(ки), номер(а), якого(их) зазначається(ються) в письмовій вимозі Кредитора.

07.10.2024 на електрону пошту поручителя rs22091970@gmail.com (відповідача у справі) банком (позивачем у справі) направлено вимогу про погашення заборгованості, яка залишена ним без відповіді та задоволення.

Ключовим питанням у цьому спорі є наступне: чи можна вважати що з направленням на електронну пошту відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, вимоги про погашення заборгованості, позивач у справі виконав вимоги пункту 2.1. та 2.2. договору поруки № 791/2020/ЗОД-МСБ-НВКЛ-П від 22.06.2020?

При вирішенні цього питання суд виходить з наступного.

При укладенні Договору поруки в своїй анкеті Фінансовий поручитель зазначив місце реєстрації, що співпадає з місцем фактичного проживання в м. Мелітополь Запорізької області, пров. Айвазовського, 23; адресу електронної пошти не вказав.

Станом на момент звернення позивача до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідача, оскільки зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією.

Інформація про не функціонування відділень АТ “Укрпошта” на вказаній території підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ “Укрпошта”. Поштові відділення, які розташовані на цій території, тимчасово не функціонують згідно з даними офіційного сайту Укрпошти , зокрема поштове відділення за індексом - 72316.

Згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Відповідач зареєстрований як ФОП та має електронну пошту rs22091970@gmail.com (а.с. 52).

Відповідач зазначаючи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свою адресу електронної пошти фактично виявив бажання, чи принаймні не заперечував, щоб ці засоби комунікації використовувалися для листування. Це, в свою чергу, покладає на відповідача обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” визначено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Суд враховує, що відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом ч. 3 ст. 509 цього Кодексу, яка передбачає, що зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справеднивості. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить допорушення прав та інтересів учасників цивільного обороту (Постанова ВС від 10 вересня 2018 року у справі №920/739/17). Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

До подання даного позову Позивач надіслав вимогу про погашення заборгованості в єдино можливий спосіб, за теперішніх непередбачуваних та непереборних обставин, – на електронну адресу Відповідача, зазначену ним же в державному реєстрі.

Заперечення Відповідача, що не слід ототожнювати фізичну особу та фізичну особу-підприємця судом не приймаються, оскільки хоч правовий статус таких суб’єктів у правовідносинах різний, проте, це одна і та ж людина.

Доказів того, що відповідач не користується цією електронною поштою матеріали справи не містять, зокрема, вказана електронна пошта відповідача не видалена з контактів відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також суд враховує, що метою пункту 2.1. та 2.2. договору поруки №791/2020/ЗОД-МСБ-НВКЛ-П від 22.06.2020 є надання можливості поручителю бути обізнаним про не виконання позичальником зобов’язань по кредитному договору №791/2020/ЗОД-МСБ-НВКЛ від 22.06.2020.

При цьому слід зазначити, що не виконання позичальником зобов’язань по кредитному договору було предметом розгляду у справі № 908/3160/23, участь в якій брав представник відповідача. А отже відповідач з моменту ухвалення Центральним апеляційним господарським судом постанови у справі № 908/3160/23 від 18.09.2024 обізнаний з фактом порушення умов кредитного договору та розміром заборгованості за кредитним договором в якому відповідач є поручителем.

Враховуючи викладене, та конкретні обставини справи, суд вважає що позивач направивши лист-вимогу № 132/30218/2024 від 07.10.2024 на електрону пошту поручителя rs22091970@gmail.com виконав свій обов’язок, передбачений пунктами 2.1. та 2.2. договору поруки №791/2020/ЗОД-МСБ-НВКЛ-П від 22.06.2020.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договору поруки №791/2020/ЗОД-МСБ-НВКЛ-П від 22.06.2020, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитним договором у розмірі 783 453,31 грн станом на час ухвалення рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором №791/2020/ЗОД-МСБ-НВКЛ-П від 22.06.2020 (а.с.11-12), листам-вимогами з доказами направлення (а.с.13-15), випискою по рахунку (а.с.22-32), інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.41).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.

Відповідач не спростував доводи позивача, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви згідно з положеннями статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Попова Юрія Ігоровича, 18.08.1968 р.н. (провул. Айвазовського, буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316; РНОКПП: 2506714213) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку “УКРГАЗБАНК” (вул. ЄРЕВАНСЬКА, будинок 1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код юридичної особи 23697280) суму 783 453,31 грн (сімсот вісімдесят три тисячі чотириста п’ятдесят три гривні 31 коп.) заборгованості за Договором поруки №791/2020/ЗОД-МСБ-НВКЛ-П від 22.06.2020. Видати наказ.

Стягнути з Попова Юрія Ігоровича, 18.08.1968 р.н. (провул. Айвазовського, буд. 23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316; РНОКПП: 2506714213) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку “УКРГАЗБАНК” (вул. ЄРЕВАНСЬКА, будинок 1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код юридичної особи 23697280) суму 9 401,44 грн (дев’ять тисяч чотириста одна гривня 44 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 11.03.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.І. Педорич