Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До відома сторін у справі № 908/3215/24 (суддя Педорич С.І.): відповідача Фізичної особи-підприємця Приходька Олексія Івановича, 23.08.1978 р.н. (вул. Центральна, буд.139, с. Пологи, Пологівський район, Запорізька обл., 70615; РНОКПП 2872411151)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.03.2025 Справа № 908/3215/24
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., за участю секретаря судового засідання – Литвинюк А.О.,
розглянувши в судовому засіданні матеріали справи №908/3215/24
за позовом: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “СЕНС БАНК” (вул. ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 100, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи 23494714)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Приходька Олексія Івановича, 23.08.1978 р.н. (вул. Центральна, буд. 139, с. Пологи, Пологівський район, Запорізька обл., 70615; РНОКПП 2872411151)
про стягнення коштів у розмірі 441 769,20 грн
за участю представників учасників справи:
від позивача: РЕМЕНЮК ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА, адвокат, довіреність від 08.10.2024;
від відповідача: КУЧЕРЯВА ВІКТОРІЯ ФЕДОРІВНА (в режимі відеоконференції) - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ЗП002273 від 16.07.2019, ордер серії АР № 1213378 від 20.12.2024.
РУХ СПРАВИ.
11.12.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “СЕНС БАНК” (скорочене найменування – АТ “СЕНС БАНК”) до відповідача – Фізичної особи-підприємця Приходька Олексія Івановича про стягнення заборгованості в розмірі 441 769,20 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом 296 074,01 грн, сума заборгованості за відсотками 145 695,19 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2024 справу № 908/3215/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 17.12.2024 відкрито провадження у справі №908/3215/24; присвоєно справі номер провадження 3/127/24; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.
23.12.2024 через систему “Електронний суд” від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Також в окремому клопотанні просить поновити строк на подачу відзиву. При цьому, відзиву до клопотання не подає.
Відповідач просить розглянути справу за правилами загального позовного провадження, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що між Позивачем та Відповідачем є неврегульовані питання за правовідносинами, які ускладнюються введенням Указом Президента України № 64/2022 воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який і наразі триває. У зв’язку з цим, на думку відповідача, справа не є малозначною, а характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Ухвалою суду від 30.12.2024 постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; розгляд справи здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче судове засідання призначено на 22.01.2025 о 10:30 год.; учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.
13.01.2025 від представника відповідача через систему “Електронний суд” до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду від 16.01.2025 задоволено заяву представника відповідача Фізичної особи-підприємця Приходька Олексія Івановича – адвоката Кучерявої Вікторії Федорівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв’язку.
22.01.2025 до суду через систему “Електронний суд” від представника позивача надійшло клопотання, відповідно до якого позивач просить відкласти підготовче засідання.
Ухвалою суду від 22.01.2025 відкладено підготовче засідання на 17.02.2025 о 10:30 год.
17.02.2025 до суду через систему “Електронний суд” від представника позивача надійшло клопотання, відповідно до якого позивач просить провести підготовче засідання без участі представника позивача та призначити справу до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 17.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 05.03.2025.
05.03.2025 до суду через систему “Електронний суд” від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
У судовому засіданні 05.03.2025 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві.
У судовому засіданні 05.03.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.
В судовому засіданні 05.03.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об’єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання позичальником (відповідачем) зобов’язань за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 16.12.2021 № PSMBa2021390/579 (далі Кредитний договір), внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 296 074,01 грн та заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 145 695,19 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, посилаючись зокрема на те що:
- не відбулася заміна сторони, відповідно до положень пункту 11.14 Договору;
- не враховано настання для Відповідача форс-мажорних обставин по виконанню договору та істотна зміна обставин, яка викликана збройною агресією російської федерації;
- відсутня компенсація на погашення відсотків Фондом розвитку підприємництва.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 441 769,20 грн за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMBа2021390/579 від 16.12.2021.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (в які строки та якому розмірі мали бути поверненні кредитні кошти), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи були поверненні кредитні кошти у встановлені строки та розмірі), які саме зобов`язання порушені боржниками, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
16.12.2021 Акціонерне товариство “ Альфа-Банк” (надалі за текстом – “Кредитор”/ Позивач) та Фізична особа-підприємець Приходько Олексій Іванович (надалі за текстом – “Позичальник”/Відповідач) уклали договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMBа2021390/579 (Кредитний договір).
За умовами кредитного договору Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 300 000,00 грн у вигляді відновлювальної кредитної лінії у національній валюті.
Відповідно до пункту 1.2. кредитного договору ліміт кредитної:
а) в період з дати набуття чинності цим Договором по “ 15” березня 2022 року (включно) - 300 000,00 (Триста тисяч, 00) гривень;
б) в період з “ 16” березня 2022 року по “ 15” квітня 2022 року (включно) - 266 667,00 (Двісті шістдесяті шість тисяч шістсот шістдесят сім,00) гривень;
в) в період з “ 16” квітня 2022 року по “ 15” травня 2022 року (включно) – 233 333,00 (Двісті тридцять три тисячі триста тридцять три,00) гривень;
г) в період з “ 16” травня 2022 року по “ 15” червня 2022 року (включно) - 200 000,00 (Двісті тисяч,00) гривень;
ґ) в період з “ 16” червня 2022 року по “ 15” липня 2022 року (включно) – 166 667,00 (Сто шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят сім,00) гривень;
д) в період з “ 16” липня 2022 року по “ 15” серпня 2022 року (включно) – 133 333,00 (сто тридцять три тисячі триста тридцять три,00) гривень;
е) в період з “ 16” серпня 2022 року по “ 15” вересня 2022 року (включно) – 100 000,00 (сто тисяч,00) гривень;
є) в період з “ 16” вересня 2022 року по “ 15” жовтня 2022 року (включно) – 66 667,00 (шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят сім,00) гривень;
ж) в період з “ 16” жовтня 2022 року по “ 15” листопада 2022 року (включно) – 33 333,00 (Тридцять три тисячі триста тридцять три, 00) гривень;
з) в період з “ 16” листопада 2022 року по дату закінчення строку дії Кредитної лінії (включно) - 16 667,00 (Шістнадцять тисяч шістсот шістдесят сім,00) гривень.
В пункту 1.3.1 кредитного договору сторонами визначено, що Банк нараховує проценти на залишок строкової заборгованості Позичальника за кредитом у розмірі, визначеному за формулою: індекс UIRD (змінна величина) + 7 % річних (фіксована маржа).
Згідно з п. 1.3.2 кредитного договору, на день його укладання розмір базової процентної ставки складав 7,31 % річних + 7% річних = 14,31 % річних, при цьому застосовано розмір індексу UIRD станом на 15.12.2021.
Умовами п. 1.3.3 кредитного договору сторони передбачили змінюваність базової процентної ставки щоквартально 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня, або у разі, якщо вони припадають на вихідний або неробочий день, наступного банківського дня, виходячи зі значення індексу UIRD станом на останній банківський день, що передує даті розрахунку базової процентної ставки, та розміру фіксованої маржі, зазначеного в п.п. 1.3.1 цього договору, протягом всього строку кредитування Позичальника.
Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору строк дії кредитної лінії закінчується 15 грудня 2022 року.
За умовами пункту 6.2. кредитного договору проценти нараховуються щомісячно, при цьому таке нарахування здійснюється не рідше одного разу на місяць, на суму кредиту протягом усього строку користування ним ,виходячи з фактичної кількості днів у місці та році (метод факт/факт). Для цілей визначення періоду для нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день повернення не враховується (п. 6.2 кредитного договору).
Проценти, нараховані за місяць, Позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вона нараховані (крім процентів, строк сплати яких визначено у наступних абзацах цього пункту). У разі повного погашення кредиту, в тому числі, але не виключно, достроково, проценти, нараховані за користування кредитом, повинні бути сплачені одночасно з погашенням заборгованості. При цьому, якщо коштів, що направляються на повне погашення кредиту, не достатньо для повної сплати процентів за його користування, то вважається, що строк сплати таких процентів наступив, і кошти, в першу чергу, направляються на повернення цих процентів, з урахуванням черговості, передбаченої п. 9.4 цього договору. {…}(п. 6.3 кредитного договору).
Згідно з п. 8.1 кредитного договору, позичальник зобов`язався повернути Банку кредит шляхом повернення кожного Траншу у терміни, що визначені у відповідній додатковій угоді/заяві про надання траншу, на підставі якої/яких цей Транш наданий, але не пізніше, ніж у день закінчення строку дії Кредитної лінії. Повернення Кредиту або його частини до настання зазначеного терміну вважається достроковим.
Відповідно до умов п. 11.3 кредитного договору, цей договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань Позичальника за цим договором.
Свої зобов’язання Позивач виконав, надавши грошові кошти Позичальникові.
У порушення умов Договору, позичальник свої зобов’язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 31.10.2024 за розрахунком позивача має заборгованість, а саме:
- сума заборгованості за кредитом 296 074,01 грн;
- сума заборгованості за відсотками 145 695,19 грн;
- загальна сума заборгованості 441 769,20 грн.
Несплата відповідачем означеної заборгованості стала підставою для звернення позивачем за захистом свого порушеного права до Господарського суду.
12.08.2022 позачерговими загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства Альфа-Банк прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства Альфа-Банк на Акціонерне товариство Сенс Банк (позивач у справі), а також про внесення змін до статуту Акціонерного товариства Альфа-Банк шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства Альфа-Банк на Акціонерне товариство Сенс Банк, при цьому ідентифікаційний код юридичної особи 23494714 залишився той самий що і раніше.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Щодо основної суми боргу.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України(далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.
Приписами статей 626 та 627 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № PSMBа2021390/579 від 16 грудня 2021 року.
Відповідачем у відзиві підтверджено укладання вказаного договору.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, та наддав Позичальнику кредитні кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії у розмірі 300 000,00 гривень.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідачем неналежно виконувалися прийняті на себе зобов`язання за Договором в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору, строк повернення кредиту настав 15.12.2022.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Матеріали справи свідчать, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором утворилась та має місце заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом у розмірі 296 074,01 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.
Виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі №910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі №910/21578/16, від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі №381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в повному обсязі суду не надав.
А отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 296 074,01 грн - є обґрунтованими.
Щодо стягнення заборгованості за процентами.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.
За розрахунком позивача заборгованість за нарахованими процентами становить 145 695,19грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості сума процентів нарахована за період з 16.12.2021 по 30.10.2024.
При цьому відповідно до п. 1.4 кредитного договору кінцевим строком повернення кредиту є 15.12.2022 (останній день строку).
Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16.
В п.п. 81, 87, 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16 (провадження №12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитуваннячи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
За таких обставин, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після закінчення строку кредитування.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості за суд встановив, що проценти були нараховані в тому числі за період з грудня 2022 р. по жовтень 2024 р., тобто після закінчення погодженого строку кредитування.
Хоча за умовами кредитного договору строк повернення кредиту визначено 15 грудня 2022 року, відповідно до розрахунку заборгованості наданої позивачем проценти за грудень 2022 року розраховані за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 року (за 31 день) у загальному розмірі 4 599,20 грн, у зв’язку з чим суд позбавлений можливості самостійно провести розрахунки процентів за період з 01.12.2022 по 15.12.2022 року, включно, тому вважає що сума процентів за грудень 2022 року нарахована в повному обсязі безпідставно.
Загальна сума нарахованих процентів з грудня 2022 року по жовтень 2024 року становить 114 604,13 грн.
За таких умов, суд дійшов висновку про безпідставність стягнення заборгованості по процентах у сумі 114 604,13 грн за період з грудня 2022 року по жовтень 2024, адже остання була нарахована після спливу визначеного договором строку кредитування.
Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по процентах підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 31 091,06 грн.
Посилання позивача на пункт 10.4. договору, як на підставу нарахування процентів після закінчення строку кредитування, не приймаються судом, з підстав викладених вище.
Посилання відповідача зміну сторони договору з АТ “АЛЬФА-БАНК” на АТ “СЕНС БАНК” судом не приймаються, оскільки загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства Альфа-Банк 12.08.2022 прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства “Альфа-Банк” на Акціонерне товариство “Сенс Банк”, при цьому ідентифікаційний код юридичної особи 23494714 залишився той самий що і раніше. Зміна найменування банку не є тотожною зміні сторони у зобов’язанні.
Щодо посилання відповідача у відзиві на форс-мажорні обставини, непереборну силу, а саме тимчасову окупацію м. Пологи Запорізької області внаслідок військової агресії російської федерації.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, який наразі триває.
За змістом частини другої статті 218 ГК України, підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Частиною 1 статті 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Суд зазначає, що форс-мажорні обставини можуть звільнити товариство тільки від відповідальності за невиконання зобов`язань за спірним договором, тобто від нарахування штрафів/пені, проте не звільняють від необхідності виконання основних зобов`язань, що обумовлені договором, законом або стягнутої за рішенням суду.
Позивачем не застосовано до відповідачів відповідальності за порушення умов Кредитного договору, а саме не стягується будь-яких штрафних санкцій.
Таким чином, саме умовами кредитного договору сторони погодили порядок, розмір та строки сплати кредиту та процентів за користування кредитом, а отже позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та процентами є обґрунтованими.
Також суд звертає увагу, що, введення на території України режиму воєнного стану є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі (АТ “СЕНС БАНК”) також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому відповідачем боргу за кредитним договором №PSMBа2021390/579 від 16 грудня 2021 року.
Враховуючи викладене, суд не вбачає правових та фактичних підстав для звільнення відповідача від виконання основних зобов`язань за кредитним договором у вигляді стягнення заборгованості за кредитом та заборгованості по відсотках за користування кредитом.
Щодо посилання відповідача на відсутність компенсації погашення відсотків Фондом розвитку підприємництва, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.2. договору внаслідок компенсації процентів Фондом Позичальник має сплачувати лише частину Базової процентної ставки за умови вчасного та у повному обсязі виконання своїх зобов’язань за цим договором.
Враховуючи встановлене судом порушення відповідачем умов договору щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором, вказані посилання відповідача судом не приймаються.
Щодо посилань відповідача на заборону виконання зобов’язання на користь Акціонерного товариства “АЛЬФА-БАНК”, яка встановлена Постановою Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 187 “Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації”, суд зазначає, що відповідно до Статуту затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 (https://sensebank.ua/informacia-dla-akcioneriv-ta-stejkholderiv) акціонерне товариство “Сенс Банк” є державним банком та є правонаступником усіх прав та обов’язків акціонерного товариства “Альфа-Банк”.
Відповідно заборони та обмеження, встановлені Постановою КМУ № 187 від 03.03.2022, для АВТ “Сенс Банк” не застосовуються.
Інші аргументи та посилання відповідача не мають істотного значення для вирішення справи.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться анкетою-заявою фізичної особи-підприємця (а.с. 8-9), заявою на видачу кредиту (а.с. 10), договором №PSMBа2021390/579 від 16.12.2021 (а.с. 10-19), розрахунком заборгованості (а.с. 20-21), виписками по рахунку (а.с. 22-58).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.
Відповідач не спростував доводи позивача, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.
Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити частково, щодо стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 296 074,01 грн та за відсотками у розмірі 31 091,06 грн.
У стягненні нарахованих відсотків у розмірі 114 604,13 грн за період з грудня 2022 року по жовтень 2024 року слід відмовити.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви згідно з положеннями статті 129 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційнозадоволених позовних вимог.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату про сплату суми 5 301,24 грн судового збору.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог у розмірі 74,06% від заявлених сум, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 926,10 грн (5 301,24*74,06%=3 926,10 грн)
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Приходька Олексія Івановича, 23.08.1978 р.н. (вул. Центральна, буд. 139, с. Пологи, Пологівський район, Запорізька обл., 70615; РНОКПП 2872411151) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “СЕНС БАНК” (вул. ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 100, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) суму 296 074,01 грн (двісті дев’яносто шість тисяч сімдесят чотири гривні 01 коп) заборгованості за кредитом та суму 31 091,06 грн (тридцять одну тисячу дев’яносто одну гривню 06 коп.) заборгованості за процентами за договором №PSMBа2021390/579 від 16.12.2021. Видати наказ.
В частині стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 114 604,13 грн відмовити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Приходька Олексія Івановича, 23.08.1978 р.н. (вул. Центральна, буд. 139, с. Пологи, Пологівський район, Запорізька обл., 70615; РНОКПП 2872411151) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “СЕНС БАНК” (вул. ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 100, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) суму 3 926,10 грн (три тисячі дев’ятсот двадцять шість гривень 10 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 11.03.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич
_03_03.png)
