До уваги Держави російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації про прийняття додаткового рішення у справі №908/2634/24 (суддя Корсун В.Л.)

До уваги Держави російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації про прийняття додаткового рішення у справі №908/2634/24                                    (суддя Корсун В.Л.)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2025                                                                                        справа № 908/2634/24

              м. Запоріжжя

Суддя Господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Станіщук Д.М., розглянувши заяву ТОВ “КД ЕНЕРДЖІ 2” за вих. від 24.02.25 про ухвалення додаткового рішення суду у справі № 908/2634/24

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “КД ЕНЕРДЖІ 2”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26А, офіс 8

представник: Гутнік Ірина Володимирівна (АО “АРЦІНГЕР”), 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 32/2, поверх 10

до відповідача: Держави російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації, 125993, ГСП-3, російська федерація, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15а, будівля 13

про стягнення судових витрат

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

24.02.25 до суду в системі “Електронний суд” надійшла заява ТОВ “КД ЕНЕРДЖІ 2” за вих. від 24.02.25 про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/2634/24 (зареєстровано канцелярією суду та передано судді 25.02.25), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати у розмірі 764 303,81 грн, а саме: 608 607,01 грн витрат на професійну правничу допомогу, 15 941,80 грн поштові витрати пов’язані з відправкою процесуальних документів та ухвал суду на адреси посольств російської федерації, 9 755,00 грн витрат пов’язаних з вчиненням процесуальних дій необхідних для розгляду справи (витрати на послуги перекладачів та нотаріусів) та 130 000,00 грн витрат пов’язаних з проведенням оцінки завданих позивачеві збитків. 

Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.02.25 вказана вище заява передана на розгляд судді Корсуну В.Л.

26.02.25 до суду в системі “Електронний суд” надійшло клопотання за вих. від 26.02.25 (зареєстровано канцелярією суду та передано судді 27.02.25), в якому представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи докази направлення заяви ТОВ “КД ЕНЕРДЖІ 2” за вих. від 24.02.25 про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/2634/24 з додатками на адреси посольств російської федерації.  

Ухвалою від 27.02.25 судом прийнято заяву представника ТОВ “КД ЕНЕРДЖІ 2” про ухвалення додаткового рішення суду у справі № 908/2634/24 до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 11.03.25 об 12 год. 30 хв.

За змістом ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Позивач та відповідач представників у судове засідання не направили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Заяви або клопотання від них не надходили.

Зважаючи на обмежений ст. 244 ГПК України строк розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, заява розглядається за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заяви представника “КД ЕНЕРДЖІ 2” про ухвалення додаткового рішення у по справі № 908/2634/24, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3).

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 126 ГПК України).

Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3           ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підтвердження понесення витрат, пов’язаних з правничою допомогою представником позивача, зокрема, надано копії:

- договору про надання правової допомоги № 3463 від 20.09.23;

- додаткової угоди № 5 від 16.05.24 до договору про надання правової допомоги;

- ордера серії АВ № 1130320 від 23.10.24 на надання правничої (правової) допомоги ТОВ “КД ЕНЕРДЖІ 2” на підставі договору про надання професійної правничої допомоги №3463 від 20.09.23 адвокатом Залізняк І.І.;

- Звіту (Акта) від 24.02.25 про виконання договору про надання правової допомоги;

- рахунків-фактур за № 3462/07-1 від 16.05.24, № 3462/07-2 від 19.02.25 (з додатками);

Матеріалами справи підтверджено, що 20.09.23 між ТОВ “КД ЕНЕРДЖІ 2” (Клієнт) та Адвокатським об’єднанням “АРЦІНГЕР” (Об’єднання) укладено договір про надання правової допомоги № 3463.

Також, ТОВ “КД ЕНЕРДЖІ 2” (Клієнт) та Адвокатським об’єднанням “АРЦІНГЕР” укладено Додаткову угоду № 5 від 16.05.24 до Договору про надання правової допомоги №3463 (Додаткова угода № 5).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 5, сторони погодили надання Об’єднанням Клієнту на умовах та за винагороду, зазначену нижче, такої правової допомоги (Правова допомога):

1.1. представництво Клієнта у суді першої інстанції за позовом Клієнта до російської федерації в особі її уповноважених органів про стягнення збитків (реальних збитків та упущеної вигоди, завданої внаслідок втрати активу у вигляду фотогальванічної електричної станції за адресою: Запорізька область, Василівській район, Малобілозерська сільська рада, кадастровий № земельної ділянки – 2320983300:07:023:0021), завданих Клієнту воєнною агресією російської федерації, що включає:

- пошук, збір, аналіз, обробку доказової бази для розробки правової позиції Клієнта (в т.ч. направлення адвокатських запитів щодо отримання інформації про факти окупації, втрату майна тощо);

- розробку матеріально-правової позиції та процесуальної стратегії Клієнта;

- комунікацію з працівниками Клієнта з метою збору доказів, узгодження правової позиції;

- комунікацію з експертами/оцінювачами щодо проведення експертизи/оцінки завданих збитків;

 - підготовку та подання до суду позовної заяви разом з додатками;

- організацію належного повідомлення відповідача про судове засідання;

- підготовку та подання до суду заяв по суті спору (відповіді на відзив, пояснень тощо), а також заяв (клопотань/заперечень) з процесуальних питань;

- участь у судових засіданнях (не більше 5).

За визначенням п. 2 Додаткової угоди № 5, погодинні ставки працівників Об’єднання становлять суми у гривні еквівалентні відповідним погодинним ставкам у дол. США, що вказані нижче, за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ України на день виставлення відповідного рахунка: 180 дол. США/год. (у гривневому еквіваленті) – для всіх юристів, незалежно від їхньої градації (Погодинна ставка).

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди № 5, за правову допомогу, передбачену п.п.1.1              п. 1 цієї Додаткової угоди, Клієнт сплачує Об’єднанню гонорар у сумі, що дорівнює 15 000 доларів США (враховуючи ПДВ) у гривневому еквіваленті, що буде розраховано за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день виставлення рахунків.

Згідно зі Звітом (Актом) про виконання договору про надання правової допомоги від 24 лютого 2025 року, складеним між АО “АРЦІНГЕР” та позивачем, адвокати Гутнік І.В. та Залізняк І.І. надали позивачу професійну правничу допомогу в обсязі, передбаченому в Додатковій угоді № 5. Зокрема, здійснювали збір доказової бази та аналізували документи, надані клієнтом; здійснювали комунікацію з оцінювачами щодо проведення експертизи/ оцінки завданих збитків; розробляли стратегію захисту; складали процесуальні документи, що необхідні для представництва Клієнта (зокрема, позовну заяву, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та заяви про долучення доказів повідомлення відповідача про дату та час судових засідань); здійснювали організацію повідомлення відповідача про дату та час судових засідань; брали участь у судових засіданнях (5 засідань).

За змістом зазначеного Звіту, кількість витрачених адвокатами Гутнік І.В. та Залізняк І.І. годин загалом становить 90 годин, вартість за одну годину становить 10 080, 00 дол. США. Загальна вартість наданої та оплаченої та такої, що підлягає оплаті, правової допомоги становить 15 000 дол. США (з урахуванням ПДВ), що в гривневому еквіваленті на дату виставлення рахунків становить 608 607,01 грн.

Судом враховано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4   ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд, за клопотанням іншої сторони, може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Судом прийнято до уваги, що постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи, тощо.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та ін. істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та ін. витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач заперечень щодо заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на правову допомогу не надав.

Суд враховує, що умовами Додаткової угоди № 5 від 16.05.24 до Договору про надання правової допомоги №3463 сторони узгодили порядок оплати наданих послуг у фіксованому розмірі.

За правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 28.12.20 у справі № 640/18402/19 та від 20.01.21 у справі № 357/11023/18, розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України. Аналогічну правову позиції викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Суд відзначає, що виходячи із положень пункту 1 ч. 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Натомість, положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу господарський суд дійшов висновку, що представником позивача доведено суду належними та допустимими доказами надання ним правничих послуг позивачу. Розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд визнав співмірним заявленим у позові вимогам.

А тому, як наслідок, судом задовольняється заява в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 дол. США, (з урахуванням ПДВ), що в гривневому еквіваленті на дату виставлення рахунків становить 608 607,01 грн.

Щодо вимоги про стягнення 15 941,80 грн поштових витрат, пов’язаних з відправкою процесуальних документів та ухвал суду на адреси посольств російської федерації, та 9 755,00 грн витрат, пов’язаних з вчиненням процесуальних дій необхідних для розгляду справи (витрати на послуги перекладачів та нотаріусів), суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України, витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи відносяться до витрат, пов’язаних з розглядом справи, тому у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Витрати, пов’язані з направленням поштової кореспонденції іншій стороні у справі, не віднесені до пунктів 1-3 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, разом з тим, аналізуючи їх на предмет відповідності витратам, вказаним у пунктів 4 такої частини, суд дійшов висновку, що диспозиція такого пункту пов'язує віднесення витрат учасника судового процесу до категорії "витрат, пов'язаних з розглядом справи", а відтак і до категорії "судових витрат" - їх пов'язаність з вчиненням інших "процесуальних дій".

З системного аналізу ст.ст. 3, 12, 13, 15, 120, 121, 185, 223, 331, 338 ГПК України будь-які дії учасника господарської справи, пов'язані із її розглядом судом - в т.ч. відправлення документів є процесуальною дією в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак і витрати понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.

Відтак, суд дійшов висновку, що витрати на відправку кореспонденції є такими, що пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, та правомірно заявлені позивачем на підставі п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України.

Понесені позивачем витрати у розмірі 15 941,80 грн, пов’язані з відправкою процесуальних документів та ухвал суду на адреси посольств російської федерації, та витрати у розмірі 9 755,00 грн на послуги перекладачів та нотаріусів підтверджуються наданими до матеріалів справи доказами (фіскальні чеки, митні декларації рахунки-фактури, акти здачі-приймання виконаних робіт, платіжні інструкції тощо). А тому, суд визнано  обґрунтованими вимоги позивача про їх стягнення з відповідача, заява в цій частині судом задовольняється.

Відносно 130 000,00 грн витрат, пов’язаних з проведенням оцінки завданих позивачеві збитків, суд виходить з наступного.

Згідно із 4 ст. 127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.  

У відповідності із договором № 7/05-02 на надання послуг з оцінки збитків від 22.05.24, укладеного ТОВ “КД ЕНЕРДЖІ 2” з ПП “ЗОРІ УКРАЇНИ” (суб’єкт оціночної діяльності) вартість послуг з оцінки розміру завданих збитків складає 130 000,00 грн.

Оплата позивачем експертного дослідження підтверджується платіжними інструкціями № 77 від 28.05.24 та № 131 від 09.09.24.

Відповідач доказів на спростування вартості таких послуг з оцінки розміру завданих збитків складає суду не надав, твердження сторони позивача не спростував.

А тому, як наслідок, витрати позивача на проведення оцінки завданих збитків в сумі 130 000,00 грн покладаються на відповідача у справі.

На підставі викладеного, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд визнав за можливе задовольнити заяву позивача про ухвалення додаткового рішення по справі №908/2634/24 в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 42, 46, 123, 126, 127, 129, 233, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ТОВ “КД ЕНЕРДЖІ 2” за вих. від 24.02.25 про ухвалення додаткового рішення суду у справі № 908/2634/24 задовольнити.

Стягнути з Держави російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації (125993, ГСП-3, російська федерація, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15а, будівля 1, основний державний реєстраційний номер 1037739514196) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “КД ЕНЕРДЖІ 2” (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 26А, офіс 8, ідентифікаційний код 42595282) - 608 607 (шістсот вісім тисяч шістсот сім) грн 01 коп. витрат на професійну правничу допомогу, 15 941 (п'ятнадцять тисяч дев’ятсот сорок одну) грн 80 коп. поштових витрат, 9 755 (дев’ять тисяч сімсот п’ятдесят п’ять) грн 00 коп. витрат на переклад ухвал суду з їх нотаріальним посвідченням та 130 000 (сто тридцять тисяч) грн 00 коп. витрат на проведення оцінки завданої шкоди. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 14.03.2025.

Суддя                                                                        В.Л. Корсун