До уваги Приватного сільськогосподарського підприємства “Юлія”, Кононенко Володимира Олександровича у справі № 908/3300/24 (суддя Дроздова С.С.)

20 березня 2025, 13:40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.03.2025 справа № 908/3300/24

м. Запоріжжя Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” (01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570)

до відповідача-1: Приватного сільськогосподарського підприємства “Юлія” (вул. Миру буд. 8, с. Миколаївка, Бердянський район, Запорізька область, 71135, ідентифікаційний код юридичної особи 30611850)

до відповідача-2: Кононенко Володимира Олександровича (вул. Миру буд. 10, с. Миколаївка, Бердянський район, Запорізька область, 71135, дата народження 25.04.1961, РНОКПП 2239518832)

про стягнення 850 235 грн 71 коп.

УСТАНОВИВ:

19.12.2024 Акціонерне товариство комерційного банку “Приватбанк” сформувало в системі “Електронний суд” позовну заяву про солідарне стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства “Юлія”, Кононенко Володимира Олександровича заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.10.2018 у розмірі 850 235 грн 71 коп., яка складається: 679 094 грн 66 коп. заборгованість за тілом кредиту; 171 141 грн 05 коп. заборгованість за процентами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 19.12.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3300/24 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Згідно з ч. 6 ст. 176 ГПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Приписами ч. 7 ст. 176 ГПК України закріплено, що інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Відповідно до листа Національної соціальної сервісної служби України від 15.06.2023 за вих. № 0000-030102, листи (ухвали, рішення, запити), що стосуються перебування на обліку (реєстрації) громадян України, як внутрішньо переміщених осіб, необхідно надсилати безпосередньо до Мінсоцполітики.

З урахуванням викладеного, ухвалою суду від 20.12.2024 відповідно до ст. 16 Закону України “Про захист персональних даних”, витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи: Кононенко Володимира Олександровича (вул. Миру буд. 10, с. Миколаївка, Бердянський район, Запорізька область, 71135, дата народження 25.04.1961, РНОКПП 2239518832)

07.01.2025 на електронну пошту суду надійшов лист Міністерства соціальної політики України, відповідно до якого станом на 02.01.2025 в ЄІБД ВПО інформація про Кононенко Володимира Олександровича відсутня.

Ухвалою суду від 13.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3300/24. Присвоєно справі номер провадження 27/5/25 та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 13.01.2025 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 06.02.2025.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який на даний час продовжено.

Місцезнаходженням відповідачів є: с. Миколаївка, Бердянський район, Запорізька область.

Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 “Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”, територія с. Миколаївка Берестівської сільської територіальної громади (Бердянський район Запорізька область) є тимчасово окупованою.

Поштові відділення, які розташовані на даній території, тимчасово не працюють.

Згідно ч. 1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території”, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

Обов`язок направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачам покладається на позивача, позивачем надаються суду відповідні докази направлення (наявні в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення. або вчинення відповідної процесуальної дії.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

На підставі викладеного, ухвалу розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на веб-сайті Судової влади України, з метою доведення до відповідача змісту ухвали суду та направлено ухвалу суду від 13.01.2025 підписану кваліфікованим електронним підписом на електронну адресу відповідачів-1,-2 – mir.kononenko1961@gmail.com, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронної скриньки відповідача – 15.01.2025.

З огляду на викладене, повідомлення відповідача через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області та електронну адресу відповідача з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідача про час та місце розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Наявні матеріали справи № 908/3300/24 дозволяють розглянути справу по суті спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 13.03.2025.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 Цивільного кодексу України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

17.10.2018 Приватним сільськогосподарським підприємством “Юлія” (далі - Відповідач-1) було підписано Анкету-заяву клієнта юридичної особи про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, відповідно до якої товариство приєдналось і зобов’язалось виконувати умови, викладені в Умовах і Правилах надання банківських послуг, тарифах ПриватБанку (знаходяться на сайті банку www.pb.ua) – Договорі банківського обслуговування в цілому.

На підставі анкети-заяви клієнту відкрито поточний рахунок № 26003055748908 валюта UAH (Українська гривня), що підтверджується довідкою № 181017SU14374908 вiд 17.10.2018.

25.10.2018 клієнту встановлено кредитний ліміт, який неодноразово змінювався, та яким останній активно користувався та сплачував комісію і відсотки за користування банківськими послугами, отже погодився з умовами та тарифами Банку, що підтверджується довідкою № 81017ZPBDS14V від 18.12.2024 “Про розміри встановлених кредитних лімітів”.

Таким чином, між сторонами укладено договір банківського обслуговування (кредитний договір) за № б/н від 17.10.2018, що підтверджується випискою № 26003055748908 у якій під час здійснення фінансових операцій йде посилання на оферту № б/н вiд 17.10.2018 та тарифи банку.

03.08.2020 Приватне сільськогосподарське підприємство “Юлія” через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписало із використанням електронного цифрового підпису Заявку на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” та “Гарантовані платежі” (надалі — Заявка).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Підписанням цієї Заявки Клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до розділу «1.1. Загальні положення» та підрозділу «3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ “ПРИВАТБАНК” у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), цією Заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.

Підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок”. Розмір Ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.

Відповідно до пунктів 3.2.1.2.1.1. та 3.2.1.2.1.2. Умов та Правил, Банк зобов’язався обслуговувати Ліміт в порядку, передбаченому цим розділом Умов. Зобов'язання Банку з видачі Кредиту або його частини виникають у день надання Клієнтом розрахункових документів на використання Кредиту, в межах вказаних у них сум. За наявності вільних грошових ресурсів та відсутності розрахункових документів на примусове списання (стягнення) коштів з поточного рахунку Клієнта, здійснювати платежі Клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку на підставі його розрахункових документів у межах Ліміту.

Заявкою на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” від 03.08.2020, Сторони погодили наступні істотні умови кредитного договору №б/н від 17.10.2018: Мета кредиту - Поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта. Вид Кредиту - Овердрафтовий кредит. Розмір ліміту - від 10 000 UAH до 2 000 000 UAH. Розмір відсоткової ставки - 16,5 % річних.

Пільговий період - 30/270 днів — без обнулення, відповідно до п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.3.

Термін користування кредитом: 12 місяців (з автоматичною пролонгацією).

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Заявки Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок Клієнта на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг в обмін на зобов’язання Клієнта з повернення Кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни.

Відповідно до п. 3.2.1.1.2. Заявки розмір Кредиту, який може бути наданий Клієнту, складає від 10 000 до 2 000 000 гривень.

Пунктом 3.2.1.1.3. передбачено, що Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Дебетове сальдо по поточному рахунку Клієнта — це сума грошових коштів, перерахованих Банком на підставі розрахункових документів Клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишок на поточному рахунку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня.

Відповідно до п. 3.2.1.2.2.1. Клієнт зобов’язується: використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.1.1.1. цих Умов, та у відповідності п 3.2.1.2.2.2. сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку.

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Заявки Сторони узгодили, що Банк має право змінити розмір кредитного ліміту у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.

Відповідно до п. 3.2.1.4.7. Погашення Кредиту, сплата процентів, комісії, пені здійснюється в гривні, відповідно до цих Умов.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1 Заявки за управління фінансовим кредитом Клієнт сплачує Банку комісію, розмір якої визначено Тарифами Банку, яка розраховується на суму максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Клієнта за звітній місяць. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначені розмір комісії в разі, якщо максимальне сальдо Кредиту за попередній календарний місяць не перевищувало 100 гривень.

Комісія за управління фінансовим кредитом нараховується щомісячно та сплачується Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо.

Так, згідно п. 17 Тарифів розмір комісії складає 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня у будь-який з днів за попередній місяць.

Відповідно до 3.2.1.4.2. Заявки за користування Кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнт сплачує проценти, які розраховуються щоденно на суму залишку заборгованості по Кредиту та сплачуються Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо.

Відповідно до 3.2.1.4.3. Заявки сторони домовились, що сума заборгованості по Кредиту підлягає сплаті не пізніше 30 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта, а сума заборгованості по Кредиту, отриманого Клієнтом аграрного сектора економіки (основний вид економічної діяльності підприємства відповідає значенню з секції «А» Класифікатора видів економічної діяльності України і дана приналежність підтверджена документально) підлягає погашенню Клієнтом у строк не пізніше 270 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта. Погашення заборгованості по Кредиту відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту.

Оскільки відповідач-1 відноситься до клієнтів аграрного сектора економіки, тому заборгованість по кредиту підлягає погашенню у строк не пізніше 270 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку

Відповідно до 3.2.1.4.4. Заявки сума заборгованості по Кредиту, нараховані проценти та комісія, непогашені у строки, встановлені в п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 цього Договору з наступного дня вважаються простроченими.

Відповідно до 3.2.1.4.5. Заявки у разі виникнення прострочених зобов'язань за Кредитом, Клієнт сплачує Банку підвищені проценти, розмір яких встановлено Тарифами Банку, які нараховуються на прострочену суму заборгованості по Кредиту.

Так, згідно п. 18 Тарифів розмір відсоткової ставки складає - 16,5 % річних, відповідно до п. 19 Тарифів розмір простроченої відсоткової ставки складає - 33% річних.

Відповідно до 3.2.1.4.10. Заявки Клієнт доручає Банку списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків (як відкритих на момент початку обслуговування Банком Ліміту Клієнта, так і тих, які відкриті після цього, а також за рахунок та в межах Ліміту) у валюті Кредиту для виконання зобов'язань з погашення Кредиту, комісії, процентів за його використання, а також зобов'язань з погашення неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку згідно з цим Договором (здійснювати договірне списання).

Відповідно до 3.2.1.4.11. Заявки у разі відсутності надходжень грошових коштів на поточний рахунок Клієнта, погашення процентів, комісії та інших платежів за цим Договором, строк сплати яких настав, здійснюється за рахунок невикористаного залишку Ліміту. Після погашення заборгованості по комісії, процентам, Банк проводить оплату розрахункових документів Клієнта, що надходять протягом операційного дня, в межах невикористаного залишку Ліміту.

Відповідно п. 3.2.1.5.6. Заявки терміни позовної давності щодо вимог про повернення Кредиту, стягнення процентів за користування Кредитом, неустойки - пені, штрафів встановлюються Сторонами тривалістю 15 років.

Відповідно до розділу 3.2.1.6 Умов «Строк дії Договору», строк користування Кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання Клієнтом умов Договору. Договір набирає чинності з моменту підписання Клієнтом Заявки та діє до повного виконання Сторонами зобов’язань за цим Договором.

Строк користування кредитом автоматично пролонговувався, оскільки позичальник не мав простроченої заборгованості

Аналогічні положення містяться в п. 3.2.1.1.8. Умов та Правил, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту приєднання Клієнта до Договору. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених цим Договором, за відсутності заперечень Клієнта, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування Ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк у порядку, передбаченому п. 3.2.1.6.1 цього Договору.

23.06.2022 відповідач-1 звернувся із Заявою-анкетою про зміну умов договору та відповідно до узгодженої Пропозиції про зміну істотних умов кредитування за договором, яким є Заява про приєднання № б/н від 17.10.2018, з 23.06.2022 зокрема сторонами погоджено, що: сума заборгованості Позичальника за неповернутими кредитними коштами по Кредитному договору становить 679 094,66 грн, при цьому подальше надання Банком Позичальнику кредитних коштів за Кредитним договором не здійснюється; кінцевий термін повернення Кредиту встановлюється до 22.06.2023 (включно). Погашення заборгованості за Кредитом (повернення кредиту) здійснюється Позичальником відповідно до графіку наведеного в п. 4 цієї пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором; за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 25% річних.

Отже, строк дії кредитного договору припинився 22.06.2023, а заборгованість за кредитним договором стала простроченою, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахункам.

Свої зобов’язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт на поточний рахунок № 26003055748908.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 10.06.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк “Приватбанк” та Кононенко Володимиром Олександровичем (далі — Відповідач-2) було укладено договір поруки № P1623049111933941235 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки Відповідачем-2 за виконання зобов’язань Відповідача-1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки, поручитель солідарно відповідає перед Кредитором за виконання Позичальником зобов'язань у повному обсязі за Кредитним договором:

- по поверненню кредиту, який наданий Позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунку 26003055748908 (IBAN - UA243133990000026003055748908) у розмірі - 650 000,00 гривень, максимальний розмір кредитного ліміту за Кредитним договором становить - 2 000 000,00 грн гривень;

- по поверненню Кредитору кредиту у строк до 03.08.2022, зазначених у Заявці на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» Кредитного договору та на умовах встановлених Кредитним договором;

- по сплаті Кредитору процентів за користування кредитом: в розмірі 16,5% річних, відповідно до Заявки на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” Кредитного договору, за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.2. Умов та Правил, а у разі прострочення повернення кредиту, у розмірі 33% річних, які діяли на дату такого прострочення, відповідно до п. 3.2.1.4.5. Умов та Правил; по сплаті комісії за управління фінансовим інструментом, в розмірі 0,3% від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Позичальника за звітній місяць, в порядку, встановленому п. 3.2.1.4. - Умов та Правил; а також по сплаті всіх інших платежів в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором, який було укладено між Кредитором та Позичальником, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому.

Згідно п. 1.4 договору поруки, сторони узгодили, що при укладенні цього Договору Поручитель дає свою згоду на збільшення зобов’язань за Кредитним договором в розмірі таких збільшень. Згода Поручителя, що зазначена в цьому пункті, стосується щодо збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього Договору, розміру процентної ставки, в тому числі, підвищеного розміру процентної ставки у разі прострочення повернення кредиту, строку кредиту, розміру комісії, штрафу, неустойки. Додаткові узгодження про такі зміни та укладення окремої угоди з Поручителем не потрібні.

Відповідно до п. 4.1 договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Позичальником та/або поручителем всіх зобов'язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію.

Відповідачі свої зобов’язання по Договорам не виконали належним чином та у повному обсязі, не повернули отримані кошти для погашення заборгованості, в результат чого загальна заборгованість станом на 17.10.2018 становить 850 235 грн 71 коп., яка складається з 679 094 грн 66 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 171 141 грн 05 коп. - заборгованість за процентам.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідачем 1 неналежно виконувалися прийняті на себе зобов’язання за Договором банківського обслуговування в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості.

В частині 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 викладений такий правовий висновок: “Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 3 Закону України “Про електронний цифровий підпис” закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” передбачено, що електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст. 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”).

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, суд дійшов висновку, що Заява про відкриття поточного рахунку, відповідно до якої Відповідач-1 приєднався до “Умов та правил надання банківських послуг” та Договір поруки № P1623049111933941235 є укладеними, чинними, дійсними та підлягають виконанню сторонами відповідно до їх умов.

З матеріалів справи слідує, що свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу-1 кредитний ліміт (25.10.2018 – 50 000 грн 00 коп., 18.12.2018 – 100 000 грн 00 коп., 25.05.2019 – 250 000 грн 00 коп., 27.05.2019 – 310 000 грн 00 коп., 12.12.2019 – 330 000 грн 00 коп., 17.12.2019 – 690 000 грн 00 коп., 07.08.2020 – 690 000 грн 00 коп., 01.03.2022 – 633 946 грн 56 коп., що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів за вих. № 81017ZPBDS14V від 18.12.2024 та випискою по рахунку.

Проте, відповідач 1 свої зобов’язання по поверненню кредиту не виконав, в зв’язку з чим сума заборгованості станом на 17.10.2018 становить 850 235 грн 71 коп., яка складається з 679 094 грн 66 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 171 141 грн 05 коп. - заборгованість за процентам.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов’язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов’язань. Якщо учасники зобов’язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов’язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов’язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов’язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов’язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов’язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Частиною 1 ст. 546 Цивільного України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтями 553, 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відтак, з огляду на солідарний обов’язок перед кредитором боржника за основним зобов’язанням і поручителями, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Слід зазначити, що п. 1.5 Договору поруки Поручитель засвідчив, що з умовами Кредитного договору ознайомлений і заперечень щодо нього не має.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід’ємною частиною “права на суд”, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бурдов проти Росії”).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів-1,-2: 679 094 грн 66 коп. заборгованості за тілом кредиту; 171 141 грн 05 коп. заборгованості за процентами є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів 1,2.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” до Приватного сільськогосподарського підприємства “Юлія”, Кононенко Володимира Олександровича задовольнити.

Стягнути солідарно з Приватного сільськогосподарського підприємства “Юлія” (вул. Миру буд. 8, с. Миколаївка, Бердянський район, Запорізька область, 71135, ідентифікаційний код юридичної особи 30611850), Кононенко Володимира Олександровича (вул. Миру буд. 10, с. Миколаївка, Бердянський район, Запорізька область, 71135, дата народження 25.04.1961, РНОКПП 2239518832) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 679 094 (шістсот сімдесят дев’ять тисяч дев’яносто чотири) грн 66 коп. заборгованості за тілом кредиту; 171 141 (сто сімдесят одна тисяча сто сорок один) грн 05 коп. заборгованості за процентами.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства “Юлія” (вул. Миру буд. 8, с. Миколаївка, Бердянський район, Запорізька область, 71135, ідентифікаційний код юридичної особи 30611850) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 5 101 (п’ять тисяч сто одна) грн 42 коп. судового збору.

Стягнути з Кононенко Володимира Олександровича (вул. Миру буд. 10, с. Миколаївка, Бердянський район, Запорізька область, 71135, дата народження 25.04.1961, РНОКПП 2239518832) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 5 101 (п’ять тисяч сто одна) грн 41 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 19.03.2025.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.