Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги! Відповідача Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, місто Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля 1) по справі 908/361/25 (суддя Лєскіна І.Є.)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про відкриття провадження у справі
24.03.2025 Справа № 908/631/25
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, розглянувши матеріали позовної заяви
позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю “АВАНКАРД” (юридична адреса: Естонська Республіка, Повіт Хар’ю, Таллін, район Кесклінна, Естонія, пст 1, 10143; адреса листування: 89313, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Поляна, вул. Європейська, 25)
до відповідача: Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, місто Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля 1)
про стягнення збитків,
УСТАНОВИВ:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (зареєстрована в канцелярії суду вх.№691/08-07/25 від 17.03.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “АВАНКАРД” до відповідача Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення 1 354 467,23 млн доларів США, що еквівалентно 49 256 420,00 грн, збитків від пошкодження майна.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 17.03.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/631/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
Підставою для звернення з позовом стало втрата пошкодження нерухомого майна позивача внаслідок ворожих обстрілів міста Запоріжжя. Правовими підставами позову є положення Конвенції Організації Об’єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2024, ст. ст. 16, 22, 1166 Цивільного кодексу України.
За змістом ч. 1 ст. 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження. Спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або ніші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи. в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (ч. 7 ст. 12 ГПК України).
Ураховуючи ціну позову (49 256 420,00 грн), яка перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 – 1 514 000,00 грн. (3028х500), суд дійшов до висновку, що розгляд даної справи слід здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Відповідачем у даній справі є держава Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації.
З цього приводу суд зазначає таке.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Наразі відповідними Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану в Україні продовжено.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Із положень ч. 1 ст. 79 Закону України “Про міжнародне приватне право” слідує, що пред`явлення позову до іноземної держави може бути допущено лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Закон України “Про міжнародне приватне право” встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави, за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 “Про заяву Верховної Ради України “Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні” визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.
Наведені дії РФ вчиняє з 2014 року та продовжує станом на момент постановлення цієї ухвали. Отже після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Верховний Суд дійшов висновку, що Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі-громадянину України.
У Постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з Російською Федерацією, що унеможливлює із цієї дати направлення запитів до Посольства Російської Федерації в Україні щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди, з огляду на припинення його роботи на території України.
Отже, звертаючись з позовом до Російської Федерації для вирішення спору, позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.
При цьому суд урахував правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом “генерального делікту”).
Так, суд дійшов висновку про застосування у цій справі “деліктного винятку”, відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України або іншої особи (суб`єкта), навіть з іноземною країною, зокрема й Російською Федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
Також суд зазначає, що оскільки в Україні введено воєнний стан у зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією РФ проти України, чим порушено її суверенітет, отримання згоди РФ бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним.
Дана правова позиція суду відображена у постановах Верховного Суду у справах №796/165/18 від 25.01.2019, № 308/9708/19 від 14.04.2022 та № 760/17232/20-ц від 18.05.2022.
Згідно з листом Міністерства юстиції України “Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану” № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства “Укрпошта”, у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ “Укрпошта” припинила поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
На підставі викладеного, враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання цієї ухвали на адресу відповідача, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі здійснюватиметься шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч.ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.
Також у позові позивач зазначає про те, що ним не сплачено судовий збір, посилаючись на ст. 41 Конституції України, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Із цього приводу суд зазначає таке.
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
З огляду на те, що підставою для звернення позивача із цим позовом до суду стало пошкодження його нерухомого майна внаслідок збройної агресії російської федерації, тобто порушення права власності на майно, є підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 6, 12, 120, 162, 164, 176, 182, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Номер зали судового засідання буде повідомлено додатково - відповідна інформація розміщується в день судового засідання на інформаційному стенді списків справ, призначених до розгляду, розташованому на першому поверсі приміщення суду (1 корпус).
Роз`яснити, що відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Рекомендувати учасникам справи подавати окремо оформленими документами заяви (клопотання) з кожного процесуального питання (ст. ст. 169, 170 ГПК України).
Учасники справи зобов’язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (ч. 2 ст. 42 ГПК України).
Звернути увагу учасників справи, що документи суду слід надавати в оригіналі для огляду та в копіях, належним чином завірених, для долучення до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5009.
Адреса Господарського суду Запорізької області: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4.
Електронна адреса Господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.
Єдиний Контакт-центр судової влади України: (044) 207-35-46. “Гаряча” телефонна лінія господарського суду функціонує за номером (061) 764-89-30.
Відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Екземпляр ухвали надіслати позивачу.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 24.03.2025.
Суддя І.Є. Лєскіна