Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До уваги! Відповідача Титаренко Катерини Якимівни (71611, Запорізька область, Василівський район, селище міського типу Степногірськ, вул. Молодіжна, буд. 2, кв. 123), по справі 908/803/25 (суддя Лєскіна І.Є.)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
31.03.2025 Справа № 908/803/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42093239)
до відповідача: Титаренко Катерини Якимівни (71611, Запорізька область, Василівський район, селище міського типу Степногірськ, вул. Молодіжна, буд. 2, кв. 123, РНОКПП 1999905548)
про стягнення 16379,31грн,
УСТАНОВИВ:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (документ сформований в системі “Електронний суд” 26.03.2025, зареєстрований в канцелярії Господарського суду Запорізької області за № 872/08-07/25 від 26.03.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (далі – ТОВ “Запоріжжяелектропостачання”) до Титаренко Катерини Якимівни (далі - Титаренко К.Я.) про стягнення 16379,31грн заборгованості за спожиту електричну енергію у період 01.04.2022-30.09.2024 за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 373 від 01.01.2019, укладеним між ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” та Фізичною особою – підприємцем Титаренко Катериною Якимівною шляхом споживання електричної енергії на умовах комерційної пропозиції “Універсальна”.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 26.03.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/803/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання умов публічного договору про постачання електричної енергії, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом з вимогами про стягнення 16379грн заборгованості за спожиту електричну енергію у період 01.04.2022- 30.09.2024.
Позов обґрунтовує положеннями ст.ст. 16, 205, 526, 530, 612, 629, 640 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 3, 193, 230, 232, 275 Господарського кодексу України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП України від 14.03.2018 № 312.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З положень ч. 1, п.п.1, п.п.2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” слідує, що судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Титаренко Катерина Якимівна 16379грн.
Отже, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Беручи до уваги, що позовна заява сформована позивачем в системі “Електронний суд”, розмір судового збору повинен складати – 3028,00 грн х 0,8 (коефіцієнт для пониження відповідного розміру судового збору), що дорівнює 2422,40 грн.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано доказів сплати суми судового збору.
Тому ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” необхідно сплатити суму 2422,40 грн судового збору за подання позову.
Пунктами 3, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) встановлені вимоги до позовної заяви, яка повинна містити, зокрема: обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У силу ч. ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд установив, що позивачем наведені вище приписи процесуального закону не дотримано.
Із тексту позовної заяви не вбачається, до якого приміщення було здійснено поставку електричної енергії, тоді як договір укладено, як стверджує позивач, із ФОП Титаренко К.Я., зазначена її адреса у смт Степногірськ.
Розрахунок суми боргу, доданий до позову містить інформацію про тариф за кВт*год, окремо за кожний місяць. Однак, підстави застосування відповідного тарифу, показники якого є змінними, у розрахунку та в тексті позовної заяви не викладені.
У позові заявлений період заборгованості: з 01.04.2022 по 30.09.2024, тоді як у вимозі № 34/58 від 19.12.2024 позивач вказує період з 01.04.2023 по 30.09.2024.
Крім того, у вимозі позивач вказує адресу ФОП Титаренко К.Я.: 69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97, кв. 102, тоді як адреса реєстрації Титаренко К.Я.: 71611, Запорізька область, Василівський район, селище міського типу Степногорськ, вул. Молодіжна, буд. 2, кв. 123.
Проте, у позовній заяві позивач зазначає, що ФОП Титаренко К.Ю. було направлено вимогу № 34/58 від 19.12.2024 на її адресу місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, а саме: Україна, 71611, Запорізька обл. Василівський р-н, селище міського типу Степногірськ, вулиця Молодіжна, будинок 2, квартира 123, із додатком: акт прийняття передавання товарної продукції за період з 01.04.2022 - 30.09.2024, рахунки на оплату за спожиту електричної енергії за період з 01.04.2022 - 30.09.2024, акт звірки взаємних розрахунків за договором постачання електричної енергії станом за період з 01.04.2022 - 30.09.2024.
Доказів направлення та отримання вимоги, рахунків, актів до позову не надано.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що 02.06.2022 зареєстровано припинення ФОП Титаренко К.Я.
Разом з цим, позивач жодним чином та жодними доказами не обґрунтував, що договір укладено шляхом споживання електричної енергії з відповідачем саме як із фізичною особою-підприємцем, що електрична енергія споживалась для здійснення підприємницької діяльності протягом усього або частини заявленого до стягнення періоду. Не зазначив, на яку адресу поставлялась електрична енергія, що це за приміщення, на яких правових підставах та для чого воно використовувалось відповідачем, хто є його власником. Докази зазначеного також відсутні.
Також до позову не надано належних доказів направлення позовної заяви із доданими документами на зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача.
Відтак, позивачем не дотримані приписи ст. ст. 162, 164 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1) доказів оплати суми судового збору у розмірі 2422,40 грн;
2) детального розрахунку заборгованості, яку позивач просить стягнути, відповідні пояснення викласти в тексті позову, зазначивши конкретні фактичні та правові підстави нарахування сум, що підлягають сплаті, конкретну застосовану методику для розрахунку;
3) визначити період стягнення;
4) докази надіслання та отримання Титаренко К.Я. вимоги, актів прийняття – передавання та рахунків на оплату;
5) надати ґрунтовні письмові пояснення з документальним обґрунтуванням (належними, допустимим та достатніми доказами) щодо укладення договору з відповідачем саме як з фізичною особою-підприємцем;
6) надати ґрунтовні письмові пояснення з документальним обґрунтуванням (належними, допустимим та достатніми доказами) щодо використання електричної енергії саме для здійснення підприємницької діяльності;
7) надати ґрунтовні письмові пояснення з документальним обґрунтуванням (належними, допустимим та достатніми доказами) щодо того, на яку адресу поставлялась електрична енергія, що це за приміщення, на яких правових підставах, для чого воно використовувалось відповідачем, хто є його власником;
8) надати суду докази надсилання відповідачу позовної заяви із доданими до неї документами;
9) надати суду докази надсилання відповідачу документів на виконання цієї ухвали.
Відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 31.03.2025.
Суддя І.Є. Лєскіна