До відома ТОВ “ЕЛЕКТРО” (м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе (колишня назва Дніпропетровське шосе), буд. 7) по справі №908/231/25 (суддя Федько О.А.)

До відома ТОВ “ЕЛЕКТРО” (м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе (колишня назва Дніпропетровське шосе), буд. 7) по справі №908/231/25 (суддя Федько О.А.)

 

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

 11.04.2025                                                                                                    Справа №  908/231/25

 м.Запоріжжя Запорізької області  

 

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А.,

за участю секретаря судового засідання Краснікової С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу № 908/231/25

за позовом:Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “ШТУРМОВА, 5 – ЕНЕРГЕТИК” (69096, м. Запоріжжя, вул. Штурмова, буд. 5)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРО” (69069,            м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе (колишня назва Дніпропетровське шосе), буд. 7)

          про стягнення грошових коштів.

 

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився.

 

Процесуальнідії по справі.

27.01.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх.     № 257/08-07/25 від 27.01.2025) Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “ШТУРМОВА, 5 – ЕНЕРГЕТИК” до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРО” про стягнення 19845,00 грн заборгованості.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 27.01.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/231/25  та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою суду від 31.01.2025 позовну заяву ОСББ “ШТУРМОВА, 5 – ЕНЕРГЕТИК” (вхід.№257/08-07/25 від 27.01.2025) залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

07.02.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої на виконання вимог ухвали суду позивач надав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно щодо власника нежитлового приміщення та у відповідності до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначив про наявність у позивача оригіналів документів, копії яких додані до позову.

Ухвалою суду від 11.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/231/25 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 6/19/25. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/231/25.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу до його електронного кабінету в підсистемі “Електронний Суд” ЄСІКС та відповідачу –ТОВ “ЕЛЕКТРО” у зв’язку з відсутністю у нього зареєстрованого електронного кабінету в паперовому вигляді листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за місцезнаходженням,  вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

З положень ч. 4 ст. 89 ЦК України слідує, що до єдиного державного реєстру, зокрема, вносяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

За приписами частини першої статті 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до відомостей (відповідь №1168429 від 04.03.2025) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРО”, код ЄДРПОУ 13609139, є: 69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе (нова назва Дніпровське шосе), буд. 7.

Як зазначено вище, ухвала суду від 11.02.2025 про відкриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю зареєстрованого електронного кабінету у відповідача була направлена останньому на адресу його місцезнаходження відповідно до відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з тим, зазначена ухвала 27.02.2025 була повернута підприємством поштового зв’язку до господарського суду без вручення адресату (відповідачу) з відміткою: “за закінченням терміну зберігання”.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що відповідач у даній справі є юридичною особою, на яку відповідно до положень статті 4, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо місцезнаходження юридичної особи та які відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України “Про поштовий зв`язок” та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №   270 (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.02.2022 по справі № 916/939/15-г).

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).

Ураховуючи викладене, відповідач 27.02.2025 належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом Запорізької області.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.03.2025 суддею Федько О.А. призначено судове засідання у справі  на 25.03.2025 об 12 год. 00 хв. Явка в судове засідання уповноважених представників сторін визнана обов`язковою.

Ухвалою суду від 25.03.2025 розгляд справи відкладено на 03.04.2025 о 14 год. 00 хв. Явка в судове засідання уповноважених представників сторін визнана не обов`язковою.

Ухвалою суду від 03.04.2025 розгляд справи відкладено на 11.04.2025 об 10 год. 30 хв. Явка учасників справи в судове засідання обов’язковою не визнавалась. У зв’язку з поверненням на адресу суду всіх ухвал, які направлялись відповідачу на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з відміткою “за закінченням терміну зберігання” та “адресат відсутній за вказаною адресою”, копія ухвали від 03.04.2025 була опублікована на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет 03.04.2025 року.

В судове засідання 11.04.2025 представники сторін не з’явились. Від позивача 10.04.2025 надійшла заява (вх. №7633/08-08/25) про проведення засідання за відсутності представника позивача. Відповідач не повідомив суду про причини неявки в судове засідання. Судом постановлено  розглядати справу по суті за відсутності представників сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 11.04.2025 судом  ухвалено рішення.

У зв’язку з неявкою представників сторін фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.

 

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначив, що ТОВ “ЕЛЕКТРО” є власником нежитлового приміщення №1, загальною площею 81 кв.м. в будинку №5 по Штурмовій у місті Запоріжжі.

Рішенням загальних зборів членів ОСББ “ШТУРМОВА, 5 – ЕНЕРГЕТИК”, оформленим протоколом від 10.11.2016 року встановлений розмір внесків співвласників об’єднання на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 5,00 грн за кв.м. з загальної площі квартири або нежитлового приміщення. Ураховуючи викладене, за твердженням позивача відповідач повинен сплачувати щомісячно внески на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 405,00 грн.

Зазначає, що у порушення положень Статуту та рішення загальних зборів відповідач не сплачував внески на утримання будинку та прибудинкової території протягом січня 2017 – листопада 2024, у зв’язку з чим має заборгованість в розмірі 38475,00 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог вх. № 6472/08-08/25 (документ сформований в системі Електронний суд в ЄСІКС 24.03.2025), яка прийнята судом до розгляду).

19.03.2025 від позивача на виконання ухвали суду від 10.03.2025 надійшли додаткові пояснення, за змістом яких позивач зазначив, що щомісячні витрати відповідача  на утримання будинку та прибудинкової території розраховані відповідно до площі належного відповідачеві нерухомого майна, що складає 81 кв.м, визначеної на підставі даних акта державної технічної комісії  про прийняття в експлуатацію  закінченого будівництвом об’єкта.

За текстом заяви від 10.04.2025 (вх. №7633/08-08/25) позивач  наполягав на задоволенні позову в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення  розміру позовних вимог від 24.03.2025.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом на подання відзиву на позов.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи, що судом, згідно чинного законодавства, вжито усіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд справи, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

 

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 411919617, дата формування: 06.02.2025, реєстраційний номер об`єкта майна: 30300503) 27.04.2010 за Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРО” (код ЄДРПОУ 13609139) зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна – нежиле приміщення №1, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Штурмова, будинок 5.

Відповідно до Акта Державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта – магазину продовольчих товарів по вул. Штурмовій, 5 після реконструкції нежитлового приміщення №1, загальна площа об’єкта  складає 82,93 кв.м.

10.11.2016 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Штурмова,5-Енергетик”, код ЄДРПОУ 40953452, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Штурмова, будинок 5, номер запису: 11031020000041606.

10.11.2016 відбулись загальні збори ОСББ “Штурмова,5-Енергетик” (витяг з Протоколу  Загальних зборів ОСББ “Штурмова,5-Енергетик” наявний в матеріалах справи), на яких зокрема було прийнято рішення про встановлення тарифу на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 5 грн за 1 кв.м загальної площі квартири або нежитлового приміщення з грудня 2016 року.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.04.2017 № 201/19 “Про вилучення з господарського відання та передачу в управління ОСББ “Штурмова,5-Енергетик” житлового будинку №5 по вул. Штурмова” (дата оприлюднення 27.04.2017), вказаний будинок вилучено з господарського відання Комунального підприємства “Наше місто” крім квартир та нежитлових приміщень, зазначених у додатку до вказаного рішення. Комунальному підприємству “Наше місто” Запорізької міської ради - передати в управління об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку “ШТУРМОВА, 5-ЕНЕРГЕТИК” житловий будинок № 5 по вул. Штурмова разом з оригіналом технічної документації на будинок.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача 10.12.2024 була направлена вимога про сплату заборгованості або врегулювання порядку оплати існуючої заборгованості шляхом реструктуризації платежів. Відповідь на претензію відповідач не надав, внески не сплатив.

Неналежне виконання відповідачем зобов’язань щодо повної та своєчасної сплати внесків на управління багатоквартирним будинком стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.

Доказів погашення суми заборгованості відповідач на час розгляду справи суду не надав.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Частиною 3 статті 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 385 ЦК України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об’єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено законом України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” від 29 листопада 2001 року № 2866-ПІ.

Основна діяльність об`єднання, відповідно до частини 4 статті 4 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку”, полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10 листопада 2016 проведено державну реєстрацію  юридичної особи – Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Штурмова, 5 – Енергетик”, код ЄДРПОУ 40953452.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Статуту ОСББ затвердженого протоколом № 1 установчих зборів від 21.10.2016, метою створення Об’єднання є забезпечення захисту прав співвласників та дотримання ними своїх обов’язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів від співвласників та мешканців багатоквартирного будинку для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Предметом діяльності ОСББ є, зокрема, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (п. 3 розділу ІІ Статуту).

За змістом статті 10 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку”, вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 6 ст. 13 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку”).

Статтею 15 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” визначено, що співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно зі ст. 17 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема, вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частиною 1ст. 20 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до ст. 21 Закону України Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” кошти об’єднання складаються, зокрема, з внесків та платежів співвласників.

Згідно з ч. 3 статті 23 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку”, внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Отже з викладеного вбачається, що прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та приписів Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку”

Системний аналіз викладених вище норм статей 10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” дозволяє дійти висновку про те, що зазначений закон передбачає комплекс взаємопов`язаних прав та обов`язків власників квартир та об`єднання співвласників, які в кінцевому мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об`єднання, в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (статті 10, 16 Закону) кореспондує обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири або нежитлових приміщень (статті 15, 20 Закону).

Отже, Відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку по вул. Штурмова, 5 у місті Запоріжжя, зобов`язаний щомісячно здійснювати внески та платежі на утримання спільного майна багатоквартирного будинку. Оскільки розмір щомісячних внесків на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території для співвласників нежитлових приміщень затверджений рішенням загальних зборів, оформленим протоколом від 10.11.2016, відповідне рішення загальних зборів є обов`язковим для відповідача як співвласника багатоквартирного будинку. При цьому, вказаним  рішенням загальних зборів від 10.11.2016 сплата щомісячних внесків на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території для співвласників нежитлових приміщень визначена  у розмірі 5,00 грн за метр квадратний.

За розрахунком позивача розмір щомісячного внеску на управління багатоквартирним будинком становить 405,00 грн (5,00 грн * 81,00 кв.м.). При цьому, згідно Акта Державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта – магазину продовольчих товарів по вул. Штурмовій, 5 після реконструкції нежитлового приміщення №1, загальна площа об’єкта  складає 82,93 кв.м.  Оскільки розрахунок заборгованості виконаний позивачем за площею об’єкта нерухомості  81 кв. м, що не перевищує площу приміщення,  зазначену в Акті, суд ураховуючи принцип диспозитивності господарського судочинства, перевіряє розрахунок сум, заявлених до стягнення, виходячи з площі нежитлового приміщення 81 кв.м. Судом встановлено, що розмір щомісячного внеску відповідача на управління багатоквартирним будинком позивачем розраховано правильно, його розмір становить 405,00 грн.

Позивачем визначений період прострочення виконання зобов’язань щодо сплати внесків з січня 2017 по листопад 2024 включно, що за його розрахунком складає  38475,00 грн.

Суд не погоджується зі вказаним розрахунком заборгованості відповідача зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкових територій внаслідок неправильного визначення позивачем періоду стягнення спірної заборгованості.

Відповідно до п. 4 ст. 13 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, до визначення співвласниками багатоквартирного будинку, в якому не створено об’єднання співвласників, форми управління багатоквартирним будинком, але не більше одного року із дня набрання чинності цим Законом, послуги з утримання такого будинку надає суб’єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному будинку до набрання чинності цим Законом.

Отже, до створення ОСББ “Штурмова, 5 - Енергетик” виконавцем житлово-комунальних послуг, в тому числі послуги з утримання будинку №5 по вул. Штурмова в м.Запоріжжя, було Комунальне підприємство “Наше місто”. Вказаний  будинок вилучено з господарського відання Комунального підприємства “Наше місто” та передано в управління об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку “ШТУРМОВА, 5-ЕНЕРГЕТИК” 21.04.2017 року за рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.04.2017 № 201/19.

Ураховуючи викладене, управління багатоквартирним будинком №5 по вул. Штурмова  позивач здійснює фактично  з 01.05.2017, відтак  право на отримання внесків співвласників позивач має зі вказаної дати.

З урахуванням викладеного,  за період  01.05.2017 – 30.11.2024 розмір внесків відповідача  на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території становить 36855,00 грн.

Доказів виконання зобов`язання і перерахування позивачу вказаної  суми боргу відповідач не надав.

Стаття 5 закону України “Про житлово-комунальні послуги” до  житлової послуги відносить  послугу з управління багатоквартирним будинком.

Згідно частини 1, 4 вказаного закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України,  зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ураховуючи обов`язок відповідача щомісячно сплачувати внески за утримання будинку і прибудинкової території, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період 01.05.2017 – 30.11.2024 в розмірі 36855,00 грн правомірними.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про задоволення позову частково та стягнення з відповідача внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період 01.05.2017 – 30.11.2024 в розмірі 36855,00 грн. У стягненні внесків за період 01.01.2017 – 30.04.2017 в розмірі 1620,00 суд відмовляє з наведених вище підстав.

 

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно дост. 129 ГПК України. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню  сума судового збору в розмірі 2900,51 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позові наведено орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн та зазначено вимогу  про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. До позову додані докази  на підтвердження розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу відповідачем надано копію Акта надання послуг №105 від 10.12.2024, в якому засвідчено надання Адвокатським бюро  “Тетяни Нємни” позивачеві послуг з підготовки та направленні до суду позовної заяви.

Позовна заява про стягнення  суми заборгованості (вх. №257/08-07/25) підписана  адвокатом Нємною Т.І.

Таким чином, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. є підтвердженим.

Згідно з ч. 4 – 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);  обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;  ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у розумінні положень частин п`ятої та шостої    статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідач не заявляв про неспівмірність   витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем. 

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Проаналізувавши обсяг та вартість фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) у даній справі, суд дійшов висновку, що витрати в сумі 3000,00 грн за підготовку та подання до суду позовної заяви  відповідають критерію реальності,  розумності та необхідності понесення витрат у заявленому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За результатами вирішення спору в даній справі позов задоволено частково,  стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 36855,00 грн грн із заявленої суми вимог 38475,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., які визнані судом обґрунтованими, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2873,68 грн.

 

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

 

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРО” (69069,                     м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, буд. 7; ідентифікаційний код юридичної особи 13609139) на користь Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “ШТУРМОВА, 5 - ЕНЕРГЕТИК” (69096, м. Запоріжжя, вул. Штурмова, буд. 5; ідентифікаційний код юридичної особи 40953452) заборгованість за внесками на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 36855,00 грн (тридцять шість тисяч вісімсот п’ятдесят п’ять гривень 00 коп.), судовий збір в розмірі 2900,51 грн (дві тисячі дев’ятсот гривень 51 коп.), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі  2873,68 грн (дві тисячі вісімсот сімдесят три гривні 68 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

 

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами       ст. 238 ГПК України      та підписано –   14.04.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

 

 

Суддя                                                                                          О.А. Федько